Постанова № 32840861, 30.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 р. Справа №805/8486/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 годин 20 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Зикун Ю.В., представників позивача Нудьги І.Г., Галь І.М., представника відповідача Шинкарьової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 48 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 9 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2013 року позивач, Державне підприємство "Донецька залізниця", звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, Державної фінансової інспекції в Донецькій області, про скасування пункту 48 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 9 квітня 2013 року. Позов вмотивований тим, що ремонтно-будівельні роботи будівлі проведені згідно робочого проекту «Переоборудование здания товарной конторы на ст. Рутченково под здание мастерских участка водоснабжения СМЭУ-9», яка в подальшому була здана в оренду Центру медико-санітарної допомоги №6 м. Донецька на підставі договору оренди. Позивач просив скасувати пункт 48 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 9 квітня 2013 року: про повернення безоплатно переданих в користування приміщень або оформлення на них відповідних договорів оренди, та стягнення з особи, винної у здійснені зайвих витрат (начальника Управління Панфілова С.П. в частині здійснення керівництва БМЕУ-9), шкоди у порядку та розмірі, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним в позові, просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі, надала письмові заперечення в яких вказувала на те, що вимога є законною та обґрунтованою. Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У квітні 2012 році Ясинуватським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням Державного підприємства "Донецька залізниця" (Ліцензія Держбуду України АВ № 479307) на замовлення Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства "Донецька залізниця" були розроблені:

- робочий проект «Переоборудование здания товарной конторы на ст. Рутченково под здание мастерских участка водоснабжения СМЭУ-9» (том 1, а.с. 160-167).

- робочий проект «Благоустройство товарной конторы на ст. Рутченково под здание мастерских водоснабжения СМЭУ-9» (том 1, а.с. 168-171).

- робочий проект «Благоустройство товарной конторы на ст. Рутченково под здание мастерских участка водоснабжения СМЭУ-9» Сметный расчет №19808-2 (том 1, а.с. 172-181).

- робочий проект «Переоборудование здания товарной конторы на ст. Рутченково под здание мастерских участка водоснабжения СМЭУ-9» Сметный расчет №1908-1-АС (том 1, а.с. 182-201).

28 вересня 2012 року наказом №542 начальника Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління головний інженер ОСОБА_5 був призначений відповідальним за виконання робіт по переобладнанню товарної контори на ст. Рутченково (том 1, а.с. 223).

11 жовтня 2012 року за №08212187395 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області була зареєстрована «Декларація про початок виконання будівельних робіт» на переобладнання будівлі товарної контори ст. Рутченково під будівлю майстерні за адресою: м. Донецьк, вул. Железнодорожна, 58а (том 1, а.с. 229-232).

25 жовтня 2015 року за №ДЦ14212199965 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області була зареєстрована «Декларація про готовність об'єкта до експлуатації» переобладнаної будівлі товарної контори ст. Рутченково за адресою: м. Донецьк, вул. Железнодорожна, 58а (том 1, а.с. 224-228).

Факт виконання ремонтно-будівельних робіт з переобладнання будівлі товарної контори ст. Рутченково підтверджується «Актами №1, 2, 3 прийняття виконаних підрядних робіт по кошторису № Капітальний ремонт товарної контори ст. Рутченково за серпень 2012 року» та «Актами №2, 3, 4 прийняття виконаних підрядних робіт по кошторису № Капітальний ремонт товарної контори ст. Рутченково за вересень 2012 року» (том 1, а.с. 78-104).

В період з 26 листопада 2012 року по 19 лютого 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області було проведено ревізію Державного підприємства "Донецька залізниця", про що 26 лютого 2013 року був складений "Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Донецька залізниця" та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 року по 01.10.2012 року №05.1-16/01" (далі - Акт №05.1-16/01).

За висновками Акту №05.1-16/01 внаслідок порушення вимог додатку Б ДБН А.2.2-3-2004, затверджених наказом Держбуду України від 20.01.2004 №8 та вимог абзацу 1 пункту 7 ПсБО №16 «Витрати», БМЕУ-9 здійснено зайві витрати в сумі 873885,00 гривень на проведення ремонтно-будівельних робіт будівлі майстерні, яка переобладнана в «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Донецьк» та використовується іншою юридичною особою та неможливість отримання економічних вигод від експлуатації даного об'єкту. Зазначене порушення встановлено як зайві витрати та призвело до матеріальних витрат на відповідну суму. З якого часу в приміщенні будівлі майстерні знаходиться «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Донецьк» не представилося можливим через відсутність документів (том 1, а.с. 74-77).

27 березня 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) та Комунальною установою «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Донецька» (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5572/2013 про прийняття в строкове платне користування державного майна - будівлю колишньої товарної контори загальною площею 144,3 кв. м, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Залізнична, буд. 58-а, знаходиться на балансі Донецького БМЕУ ДП "Донецька залізниця" (том 1, а.с. 138-142).

27 березня 2013 року сторонами зазначеного договору складений та підписаний додатку № 2, а саме «Акт приймання - передавання» про прийняття Комунальною установою «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Донецька» в строкове платне користування державного майна - будівлю колишньої товарної контори загальною площею 144,3 кв. м, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Залізнична, буд. 58-а, та знаходиться на балансі Донецького БМЕУ ДП "Донецька залізниця", з метою розміщення амбулаторії КУ ЦПМСД № 6 (том 1, а.с. 144-145).

9 квітня 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області винесена "Вимога про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності №05-05.1-10-14/3915". Згідно пункту 48 відповідач вимагав від позивача повернути безоплатно передані в користування приміщення або оформити на них відповідні договори оренди та стягнути з винної особи (начальника Управління Панфілова С.П. в частині здійснення керівництва БМЕУ-9), шкоду у порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України (том 1, а.с. 70-73).

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 25 квітня 2013 року Реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, об'єкт нерухомого, розташований за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вулиця Залізнична, будинок 58а, належить на праві державної власності Державі Україна в особі Міністерства інфраструктури України і перебуває в господарському віданні Державного підприємства "Донецька залізниця (том 1, а.с. 202-204).

Згідно інвентарної картки обліку основних засобів №433 будівля майстерень ст. Рутченково з 1 лютого 1960 року перебуває на балансі Державного підприємства «Донецька залізниця» (том 1, а.с. 222).

13 травня 2013 року був складений та підписаний «Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю» № 110, згідно якого Донецьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління Державного підприємства "Донецька залізниця" (Балансоутримувач) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Залізнична, буд. 58-а, загальною площею 144,3 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а Комунальна установа «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Донецька» (Споживач) бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором. Ціна договору складає 14801,40 гривень (том 1, а.с. 146-149).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26 січня 1993 року №2939-XII, в редакції Закону України №245-VII від 16.05.2013, "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі за текстом Закон №2939-XII).

Відповідно до статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Статтею 15 Закону №2939-XII встановлено, що службові особи органу державного фінансового контролю є представниками органів виконавчої влади. Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

За приписами Закону України від 10 квітня 1992 року №2269-XII, в редакції Закону України від 2 жовтня 2012 року №5406-VI, «Про оренду державного та комунального майна» користування державним майном має відбуватися шляхом передачі його в оренду на підставі договору.

Під час перевірки позивача Комунальна установа «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Донецька» користувалася державним майном без укладання договору оренди, а тому відповідач висунув законну вимогу про повернення безоплатно переданих в користування приміщень або оформлення на них відповідних договорів оренди.

На день прийняття постанови позивач фактично виконав цю вимогу, оскільки 27 березня 2013 року був укладений відповідний договір оренди.

Таким чином, в задоволенні позову щодо скасування вимоги про повернення безоплатно переданих в користування приміщень або оформлення на них відповідних договорів оренди слід відмовити.

Щодо стягнення з особи, винної у здійснені зайвих витрат (начальника Управління Панфілова С.П. в частині здійснення керівництва БМЕУ-9), шкоди у порядку та розмірі, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України, суд виходив з наступного.

Статтею 326 Цивільного кодексу України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Пунктом 1 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єктами господарювання є господарські організації, а саме юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 62 ГК України підприємство це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Статтею 66 ГК України встановлено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України (стаття 133 ГК України)

Згідно статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Згідно Статуту Державного підприємства «Донецька залізниця» (нова редакція) позивач заснований на державній власності, його майно складають оборотні та нематеріальні активи, а також інші цінності, які є державною власністю і закріплені за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, позивач володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту ( том 1, а.с. 151-159).

Наведені нормативні акти надають право позивачу володіти, користуватися та розпоряджатися будівлею майстерень ст. Рутченково на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству, в тому числі проводити реконструкцію і технічне переоснащення.

Відповідно до Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області є органом державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснює державний архітектурно-будівельний контроль (сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил), а реєстрація цим органом декларації про готовність об'єкта до експлуатації свідчить про відповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Як зазначалося раніше «Декларація про готовність об'єкта до експлуатації» була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області 25 жовтня 2015 року за № ДЦ14212199965 (том 1, а.с. 224-228).

За таких обставин, висновок відповідача про здійснення зайвих витрат в сумі 873885,00 гривень на проведення ремонтно-будівельних робіт будівлі майстерні, яка переобладнана в «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Донецька» є помилковим, оскільки не відповідає фактичним обставинам.

На час здійснення перевірки Державні будівельні норми А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20 січня 2004 року №8, втратили чинність з 1 липня 2012 року згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 березня 2012 року №98.

Таким чином, позивач не міг порушити ці норми, того ще й вимоги «Додатку Б», оскільки в цьому додатку наводяться основні терміни та їх визначення.

«Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» було затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 і на час перевірки діяло в редакції наказу Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року №1591. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно пункту 3 «Положення (стандарт) 16» це положення застосовується до обліку витрат за будівельними контрактами з урахуванням особливостей їх визнання і складу, установлених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти».

«Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 року №205, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року №1591, визначено, що витрати за будівельним контрактом це собівартість робіт за будівельним контрактом.

Таким чином, позивач, відобразивши у бухгалтерському обліку собівартість робіт по переобладнанню будівлі товарної контори, не порушував вказані стандарти.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 130 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вимога відповідача про стягнення з винної особи (начальника Управління Панфілова С.П. в частині здійснення керівництва БМЕУ-9), шкоди у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України, не може вважатися законною з наступних підстав.

По-перше, витрати в сумі 873885,00 гривень на проведення ремонтно-будівельних робіт будівлі майстерні у розумінні статті 22 ЦК України не є ані прямою дійсною шкодою, ані упущеною вигодою.

По-друге, відсутній законний спосіб її виконання, оскільки покладення матеріальної відповідальності на начальника Управління Панфілова С.П. у даному випадку буде суперечити приписам статей 130-136 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про скасування пункту 48 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області № 05-05.1-10-14/3915 "Про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності" від 9 квітня 2013 року в частині стягнення з винної особи (начальника управління Панфілова С.П. в частині керівництва БМЕУ-9), шкоди у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

У первісному позову позивачем була заявлена 41 позовна вимога та сплачений судовий збір в максимальній сумі 2294,00 гривень, а від так, з урахуванням часткового скасування пункту 48 вимоги № 05-05.1-10-14/3915, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає 27,98 гривень.

Керуючись статтями 2, 6, 8-12, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати пункт 48 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області № 05-05.1-10-14/3915 "Про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності" від 9 квітня 2013 року в частині стягнення з винної особи (начальника управління Панфілова С.П. в частині керівництва БМЕУ-9), шкоди у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

В інший частині позову відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (місцезнаходження юридичної особи: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 27 (двадцять сім) гривень 98 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 30 липня 2013 року.

Постанова в повному обсязі складена 2 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.