Постанова № 32840845, 01.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2013 р. Справа №801/3880/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представників позивача- Герасименко Н.А. довіреність №б/н від 01.04.2013, адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южпромхиммонтаж"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Южпромхиммонтаж" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2013 №0006061501, №0005061501.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

На підставі наказу ДПІ в м. Сімферополі від 31.08.2012 №1814 у відповідності зі статтею 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пунктів 1,2 статті 79 Податкового кодексу України проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Южпромхиммонтаж" з питання визначення умовного продажу з податку на додану вартість при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 11.09.2012 №80/22-8/34458951, в якому зафіксоване порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Южпромхиммонтаж":

- пункту 5.1 , підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.6, пункту 138.8, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9259,00 грн., у тому числі по періодах:

2 квартал 209 року - 330,00 грн.;

4 квартал 2009 року- 1821,00 грн.;

2 квартал 2010 року- 558,00 грн.;

3 квартал 2010 року- 1653,00 грн.;

4 квартал 2010 року- 2755,00 грн.;

1 квартал 2011 року- 1040,00 грн.;

3 квартал 2011 року- 1102,00 грн..

З урахуванням пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України належить до сплати податку на прибуток сумі 7108,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "Команд", КП "Альянс", ПП "Ротонда Торг", фірма "Капітель Плюс", БВП "Строітель плюс".

- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1 статті 198, пункту 198.5 статті 198, пункту 201.14, пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість усього у сумі 7484,00 грн., в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7484,00 грн., у тому числі:

за квітень 2009 року- 264,00 грн.;

за грудень 2009 року-1457,00 грн.;

за липень 2010 року- 1769,00 грн.;

за листопад 2010 року- 2204,00 грн.;

за березень 2011 року- 832,00 грн.;

серпень 2011 року- 958,00 грн. по взаємовідносинам з ПП "Команд", КП "Альянс", ПП "Ротонда Торг", фірма "Капітель Плюс", БВП "Строітель плюс".

З урахуванням пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України належить до сплати ПДВ на загальну суму 5763,00 грн., у тому числі по періодам: за липень 2010 року у сумі 1769,00 грн., за листопад 2010 року у сумі 2204,00 грн., за березень 2011 року у сумі 832,00 грн., за серпень 2011 року у сумі 958,00 грн..

По результатам акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення:

-від 01.04.2013 №0006061501 про заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 6997,00 грн.;

-від 01.04.2013 №0005061501 про заниження податку на прибуток на загальну суму 8609,50 грн..

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Застосування Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які втратили чинність з 01.01.2011 у зв'язку з набранням чинності Податкового кодексу України, є цілком правомірним, оскільки норми зазначених законів діяли на час проведення окремих господарських операцій та формування податкового кредиту та валових витрат позивачем.

Платників податку на прибуток, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі -Закон про прибуток).

Платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Порядок оподаткування податком на податок на прибуток підприємств з 01.01.2011 визначений розділом III Податкового кодексу України.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі -Закон про ПДВ).

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону про ПДВ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.5.1. статті 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 7.4.1. статті 7 Закону про ПДВ Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Вищевикладені положення свідчать, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 27.03.2012 № 21-737во10, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таким чином, докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Виконавчим комітетом сімферопольської міської ради АР Крим Товариству з обмеженою відповідальністю "Южпромхиммонтаж" надане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №438922.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію:95051, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Павленка, будинок 27.

Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності:

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний),

43.21 Електромонтажні роботи,

43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування,

43.29 Інші будівельно-монтажні роботи,

71.11 Діяльність у сфері архітектури,

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах,

74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.,

80.20 Обслуговування систем безпеки.

За період квітень. грудень 2009 року, травень, липень, листопад 2010 року, березень, серпень 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Южпромхиммонтаж" мало господарським стосунки з ПП "Команд", КП "Альянс", ПП "Ротонда Торг", фірма "Капітель Плюс", БВП "Строитель-плюс".

Згідно статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Як зазначено у статті 179 Господарського кодексу України господарсько-договірни зобов'язання виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (стаття 180 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Южпромхиммонтаж" (генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнат" (замовник) укладений договір підряду на ремонт майстерень виробничої бази ТОВ "Магнат" по вулиці Перевальна 38 в місті Сімферополі відповідно до якого, замовник доручає, а підрядник в межах договірної ціни, проіндексованої з урахуванням рівня інфляції, виконує власними та залученими силами всі роботи з ремонту майстерень виробничої бази ТОВ "Магнат" по вулиці Перевальна 38 в місті Сімферополі, здає в обумовлені терміни об'єкт в експлуатацію замовнику, усуває протягом гарантійного терміну експлуатації об'єкта недоробки, обумовлені неякісним виконанням робіт, за умови правильної експлуатації об'єкта.

Вартість усіх, що доручаються генпідряднику робіт визначається затвердженої договірною ціною та кошторисом у сумі 95982,00 грн. з ПДВ.

Виконання будівельних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року, акту прийомки виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року, підсумковою відомістю ресурсів (витрати - по факту).

Таким чином суд робить висновок про підтвердження позивачем реальності наданих господарських послуг та врахування їх змісту за належними документами, передбаченими для оформлення будівельної діяльності.

На виконання вимог законодавства про спростування реальності вказаних операцій відповідачем не надано належних доказів, яки б свідчили протилежне.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку в позивача.

18.11.2010 на адресу позивача виписана податкова накладна №14 на суму 200,00 грн., у тому числі ПДВ 33,33 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- виконання робіт по договору від 02.09.2009 №2 "Ремонт бази ТОВ" Магнат "по вулиці Перевальна 38 в місті Сімферополі);

25.11.2010 на адресу позивача виписана податкова накладна №15 на суму 2850,00 грн., у тому числі ПДВ 475,00 грн.(номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- виконання робіт по договору від 02.09.2009 №2 "Ремонт бази ТОВ" Магнат "по вулиці Перевальна 38 в місті Сімферополі);

30.11.2010 на адресу позивача виписана податкова накладна №17 на суму 175,60 грн., у тому числі ПДВ 29,27 грн.(номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- виконання робіт по договору від 02.09.2009 №2 "Ремонт бази ТОВ" Магнат "по вулиці Перевальна 38 в місті Сімферополі).

Згідно статті 319 ГК України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник. Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може укладати з генеральним підрядником або з постачальником устаткування. За згодою генерального підрядника договори на виконання монтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатися замовником з відповідними спеціалізованими підприємствами.

Судом встановлено, що між ТОВ "Южпромхиммонтаж" та фірмою "Капітель Плюс", був укладений договір підряду від 01.07.2010.

Виконання будівельних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт за липень 2010 року, акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року, підсумкова відомість за липень 2010 року.

Загальна вартість робіт за липень 2010 року складає 4400,40 грн., у тому числі ПДВ - 733,40 грн..

Таким чином суд робить висновок про підтвердження позивачем реальності наданих господарських послуг та врахування їх змісту за належними документами, передбаченими для оформлення будівельної діяльності.

На виконання вимог законодавства про спростування реальності вказаних операцій відповідачем не надано належних доказів, яки б свідчили протилежне.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://minrd.gov.ua/anulir) свідоцтво платника ПДВ, а саме ПП "Капитель Плюс" анульоване 11.04.2012 (причина анулювання - в єдиному державному реєстрі зроблено запис про відсутність за місцезнаходженням).

Тобто на момент здійснення відповідних операцій мало повноваження виписувати податкові накладні.

30.07.2010 на адресу позивача виписана податкова накладна №1249 на суму 4400,40грн., у тому числі ПДВ 733,40 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- субпідрядні роботи по об'єкту "Ремонт бази ТОВ" Магнат "по вулиці Перевальна 38 в місті Сімферополі).

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі, про що свідчить виписка з банківського рахунку від 07.07.2011 на суму 2323,76 грн. (виконання підрядних робіт за липень 2010 року по об'єкту "Ремонт бази по вулиці перевальна 38 в місті Сімферополі).

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку в позивача, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту за операціями з ПП "Капитель Плюс".

Судом встановлено, що між ТОВ "Южпромхиммонтаж" та БВП "Строитель-плюс" був укладений договір підряду.

Виконання будівельних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт за листопад 2010 року, акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року, підсумкова відомість за листопад 2010 року.

Загальна вартість робіт за листопад 2010 року складає 3225,60 грн., у тому числі ПДВ - 537,60 грн..

Таким чином суд робить висновок про підтвердження позивачем реальності наданих господарських послуг та врахування їх змісту за належними документами, передбаченими для оформлення будівельної діяльності.

На виконання вимог законодавства про спростування реальності вказаних операцій відповідачем не надано належних доказів, яки б свідчили протилежне.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://minrd.gov.ua/anulir) свідоцтво платника ПДВ, а саме ПП "Строитель-плюс" анульоване 15.05.2012 (причина анулювання - в єдиному державному реєстрі зроблено запис про відсутність за місцезнаходженням).

Тобто на момент здійснення відповідних операцій мало повноваження виписувати податкові накладні.

30.11.2010 на адресу позивача виписана податкова накладна №6626 на суму 3225,60 грн., у тому числі ПДВ 537,60 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- субпідрядні роботи по об'єкту "Ремонт бази ТОВ" Магнат "по вулиці Перевальна 38 в місті Сімферополі).

На підставі наведеного, суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку в позивача, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту за операціями з ПП "Строитель-плюс".

Судом встановлено, що між ТОВ "Южпромхиммонтаж" та КП "Альянс", був укладений договір підряду від 24.03.2011 №817

Виконання будівельних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт за березень 2011 року, акту приймання виконаних підрядних робіт за березень 2011 року, підсумкова відомість за березень 2011 року.

Загальна вартість робіт 4992,00 грн., у тому числі ПДВ - 832,00 грн..

Таким чином суд робить висновок про підтвердження позивачем реальності наданих господарських послуг та врахування їх змісту за належними документами, передбаченими для оформлення будівельної діяльності.

На виконання вимог законодавства про спростування реальності вказаних операцій відповідачем не надано належних доказів, яки б свідчили протилежне.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://minrd.gov.ua/anulir) свідоцтво платника ПДВ, а саме ПП "Альянс" анульоване 11.04.2012 (причина анулювання - в єдиному державному реєстрі зроблено запис про відсутність за місцезнаходженням).

Тобто на момент здійснення відповідних операцій мало повноваження виписувати податкові накладні.

31.03.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №287 на суму 4992,00 грн., у тому числі ПДВ 832,00 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі, про що свідчить виписка з банківського рахунку від 04.04.2011 на суму 4992,00 грн., у тому числі ПДВ 832,00 грн. (виконання підрядних робіт за березень 2011 року по об'єкту "Ремонт бази по вулиці перевальна 38 в місті Сімферополі).

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку в позивача, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту за операціями з ПП "Альянс".

Судом встановлено, що між ТОВ "Южпромхиммонтаж" та ПП "Команд" був укладений договір купівлі-продажу.

Статтею 656 Цивільного кодексу України, встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Інші договори купівлі-продажу, що не є предметом регулювання коментованої статті, можуть укладатися в усній ( стаття 206 ЦК та коментар до неї) чи письмовій формі (статті 207 - 208 ЦК). Однак слід зауважити, що на вимогу особи, яка виступає стороною в договорі купівлі-продажу, навіть і такі правочини можуть бути нотаріально посвідчені (частина 4 статті 209 ЦК).

На виконання умов вказаного договору сторонами підписана видаткова накладна від 22.11.2010 №1828 на загальну суму 10000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1666,67 грн..

На виконання вимог законодавства про спростування реальності вказаних операцій відповідачем не надано належних доказів, яки б свідчили протилежне.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

На підтвердження отриманих товарів позивач надав до матеріалів справи копії накладної, в якій зазначено найменування та відповідні банківські реквізити постачальника, існує посилання на поточний рахунок на підставі якого проводиться поставка, порядковий номер накладної та дата її виписки, найменування товару, одиниця виміру, кількість товару, ціна, сума, ПДВ, вартість з урахуванням ПДВ, підпис особи та печатка постачальника, підпис особи з вказівкою на довіреність - замовника.

Судом зазначається, що надані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій накладні, оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, тобто, оформлені у відповідності до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку в позивача.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://minrd.gov.ua/anulir) дата анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП "Комманд"- 11.04.2012 (причина анулювання- до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням).

Тобто на момент здійснення відповідних операцій мало повноваження виписувати податкові накладні.

22.11.2010 на адресу позивача виписана податкова накладна №1828 на суму 10000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1666,67 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- грати віконні сталеві, фігурні).

Судом встановлено, що на кожну операцію поставки товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача виписувалися податкові накладні, в яких зазначено найменування та відповідні реквізити продавця, існує посилання на поточний рахунок на підставі якого проводиться поставка, порядковий номер накладної та дата її виписки, індивідуальні податкові номери продавця та покупця, номери свідоцтв про реєстрацію платником ПДВ, дата відвантаження товару, найменування товару, одиниця виміру, кількість товару, ціна, сума, ПДВ, вартість з урахуванням ПДВ, підпис особи та печатка постачальника.

Податкова накладна відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі, про що свідчить виписка з банківського рахунку №26004276389000 від 30.11.2010 на суму 10000,00 грн., у тому числі ПДВ 1666,67 грн. (оплата за матеріали за рахунком № 1116 від 22.11.2010.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-Ш та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 №249-ІУ суд надходить висновку про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготоівкових коштів є належними та допустими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку в позивача, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту за операціями з ПП "Комманд".

Що стосується подальшої реалізації придбаного товару від ПП "Комманд", то позивач поставив його НЮАУ імені Ярослава Мудрого, що підтверджується видатковою накладною від 22.11.2010 №РН-0000003 та податковою накладною від 29.11.2010 №16.

Судом встановлено, що між ТОВ "Южпромхиммонтаж" та ПП "Ротонда Торг" був укладений договір купівлі-продажу.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписана видаткова накладна від 25.05.2010 №1584 на загальну суму 2676,24 грн., у тому числі ПДВ у сумі 446,04 грн..

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://minrd.gov.ua/anulir) дата анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП "Ротонда Торг"- 11.04.2012 (причина анулювання- до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням).

Тобто на момент здійснення відповідних операцій мало повноваження виписувати податкові накладні.

25.05.2010 на адресу позивача виписана податкова накладна №1584 на суму 2676,24 грн., у тому числі ПДВ у сумі 446,04 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- датчик граничної температури).

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі, про що свідчить виписка з банківського рахунку №ЯБВ-0000026 від 07.07.2011 на суму 2676,24 грн., у тому числі ПДВ у сумі 446,04 грн.

Крім того, між ТОВ "Южпромхиммонтаж" та ПП "Ротонда Торг" були укладені договори поставки від 23.08.2011 №188, від 02.08.2011 №116, від 04.08.2011 №1 та договір купівлі-продажу від 04.08.2011.

На виконання умов договору від 04.08.2011 сторонами підписано видаткову накладну від 04.08.2011 №РН-0000001 на загальну суму 6173,00 грн., у тому числі ПДВ- 1028,83 грн..

23.08.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №223 на суму 738,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 123,00 грн.;

02.08.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №20 на суму 5012,21 грн., у тому числі ПДВ у сумі 835,37 грн.;

04.08.2011 на адресу позивача виписана податкова накладна №8 на загальну суму 6173,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1028,88 грн..

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі, про що свідчить:

виписка з банківського рахунку від 09.08.2011 на суму 5012,21 грн., у тому числі ПДВ;

виписка з банківського рахунку від 29.08.2011 на суму 738,00 грн., у тому числі ПДВ.

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку в позивача, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту за операціями з ПП "Ротонда Торг".

Що стосується подальшої реалізації придбаного товару від ПП "Ротонда Торг", то позивач поставив його Алуштинському санаторію "Ветеран та Національній академії природоохоронного та курортного будівництва що підтверджується видатковими накладними від 25.05.2010 №РН-0000001 та від 04.08.2011 №РН-0000001, податковими накладними від 09.07.2010 №9 та від 04.08.2011, виписками з банківського рахунку.

Також судом встановлено, що мотиви фізичної відсутності об'єктів будівництва або товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників виконаних будівельних робіт або придбаного товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Єдиною підставою за якою відповідач не визнає правомірність формування платником податків ТОВ "Южпромхиммонтаж" податкового кредиту та валових витрат за операціями з ПП "Команд", ПП "Ротонда Торг" є неможливість проведення зустрічної звірки, що оформлена актом від 06.04.2012; з КП "Альянс", фірмою "Капітель Плюс", БВП "Строитель-плюс" є неможливість проведення зустрічної звірки, що оформлена актом від 11.04.2012.

Так, відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, з вказаних норм вбачається, що проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Поряд з цим акт перевірки не містить інформації про суб'єктів господарювання, з якими мав взаємовідносини позивач, а також інформації про те, на встановлення реальності яких операцій проведена звірка.

У відповідності до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

В порушення вказаного порядку замість довідки було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що є порушення податкового законодавства.

Суд зазначає, що висновок про фіктивність діяльності контрагентів позивача може бути зроблений тільки при з'ясуванні всіх обставин діяльності ТОВ "Южпромхиммонтаж", які мають досліджуватися з дотриманням вимог та за наявності підстав, визначених статті 78 Податкового кодексу України, за правилами проведення позапланових виїзних перевірок, з вивченням та оцінкою всіх первинних документів підприємства, а сама перевірка повинна проводитись у тому числі на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку.

На підставі наведеного суд вважає, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки від 11.04.2012 та від 06.04.2012 не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з контрагентами, а за відсутністю інших доказів з боку відповідача, вважає доведеними належними чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між ТОВ "Южпромхиммонтаж" та з ПП "Команд", КП "Альянс", ПП "Ротонда Торг", фірмою "Капітель Плюс", БВП "Строитель-плюс" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

З цього приводу суд вважає необхідним також зазначити, що згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне . відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентом не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Частино 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідач не навів жодної норми закону з посиланням на чине законодавство України, яка б передбачала наявність повноважень органів ДПС України на встановлення факту нікчемності правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам статей 203, 215, 228, 662, 656 ЦК України в актах перевірок суб'єктів господарювання.

Таким чином, при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідач, ДПІ, взяв до уваги висновки актів про неможливість перевірки діяльності контрагентів, фактично надав висновкам згаданих актів преюдиціального значення і саме з цього мотиву зробив власне судження про нікчемність правочинів, вчинених позивачем та про нереальність проведених на виконання цих правочинів господарських операцій.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 01.04.2013 №0006061501, №0005061501 є протиправними та підлягають скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.08.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 06.08.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 01.04.2013 №0006061501.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 01.04.2013 №0005061501.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южпромхиммонтаж" судовий збір у розмірі 156,07 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Т.С. Ольшанська