Постанова № 328403, 20.12.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.12.06р.

Справа № А31/386-06

За позовом

Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ

до відповідача

Дочірнього підприємства „Перемога” Товариства з обмеженою відповідальністю фонду фінансової підтримки малих підприємств „НТФ”, м. Дніпропетровськ

про

стягнення штрафних санкцій

Судді Мороз В.Ф.

При секретарі: Джихур Т.А.

Представники:

Від позивача

Іващенко С.Г., дов. №03-06/22 від 11.01.06р.

Від відповідача

Кущ Д.С., дов. від 21.11.06р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 3 963,16 грн. штрафних санкцій, в обґрунтування вимог посилаючись на ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідно до якої, якщо кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то підприємства сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідач, згідно відзиву проти позову заперечує, посилаючись на те, що обов’язки щодо працевлаштування інвалідів покладено на відповідні органи (державну службу зайнятості, органи Мінсоцзахисту, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів), а не відповідача.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” , з урахуванням внесених змін (надалі також - Закон), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідно до п. 2 “Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами, організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів”, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.2001р. № 1767 (надалі - Порядок), підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується наказом Мінпраці за поданням Фонду та погоджується з Держкомстатом.

Згідно звіту відповідача „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 р. рік”:

- Середньооблікова чисельність працюючих чоловік на підприємстві склала 19 осіб;

- Фонд оплати праці –75300,00 грн.

- Чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві –1 особи;

- За даними Звіту на підприємстві відповідача у 2005 р. інваліди не працювали.

Таким чином кількість нестворених робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, виходячи з розрахунку позивача та нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”) –1 місце.

Згідно розрахунку позивача штрафні санкції за нестворені в 2005 р. робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів, виходячи з середньорічної заробітної плати штатного працівника на підприємстві, складають 3 963,16 грн.

Відповідно до п. 4 “Порядку…” штрафні санкції підприємствами сплачуються самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. Штрафні санкції у розмірі 3 963,16 грн. відповідачем в установлений строк не сплачені. Доказів, що спростовували б наведене відповідачем не надано.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо наявності підстав для відмови у позові у зв’язку з невиконанням відповідними органами обов’язку по працевлаштуванню (направленню для працевлаштування) інвалідів, оскільки ст. 19 Закону не містить відповідних підстав звільнення від сплати штрафних санкцій та, окрім того, відповідачем не вживалось жодних заходів щодо працевлаштування інвалідів, інформування відповідних органів та служб про потребу в інвалідах.

За викладених обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з дочірнього підприємства „Перемога” товариства з обмеженою відповідальністю фонду фінансової підтримки малих підприємств „НТФ” (49061, м. Дніпропетровськ, пр.Кірова, 76; р/р 26008140343001 Комерційний банк „Приватбанк”; МФО 305299; код ЄДРПОУ 13417121) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 60, к.18; рахунок № 31211230600005 в банку УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 25005978) 3 963,16 грн. штрафних санкцій;

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.Ф. Мороз