Рішення № 32840259, 25.07.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7073/13-ц

Провадження по справі № 2/752/2743/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Ляліній А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсації заробітку за весь час затримки в виплаті, вихідної допомоги, матеріального відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсації заробітку за весь час затримки в виплаті, вихідної допомоги, матеріального відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що в період з 29.11.2011 року по 01.03.2013 року працювала в ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" на посаді начальника відділу планування та управляння парком повітряних суден.

Зазначає, що з грудня 2012 року відповідачем безпідставно припинено виплату позивачеві заробітної плати , у зв'язку з чим позивач була вимушена розірвати трудовий договір з власної ініціативи.

01.03.2013 року ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України, про що зроблена відмітка в трудовій книжці, яку вручено позивачеві в день звільнення.

Разом з тим, в день звільнення з роботи відповідач відмовився нарахувати та виплатити позивачеві заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку, надати довідку про заробітну плату, розрахунок заборгованості по заробітній платі, копію наказу про звільнення.

Таким чином, оскільки відповідачем допущено порушення законодавства про працю, просила стягнути з відповідача заборгованість по невиплаченій заробітній платі в розмірі 131794,20 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01.03.2013 року по 11.04.2013 року в розмірі 75 000,00 грн., вихідну допомогу в розмірі 131 400,00 грн., компенсацію за невиплачену відпустку в розмірі 48 300,00 грн..

Крім того, зазначила, що неправомірна поведінка відповідача призвела до того, що позивач втратила свої соціальні зв'язки, статус, впевненість, змушена докладати додаткових зусиль для організації власного життя, що завдало їй значної моральної шкоди. Таким чином, просила стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 386 484,20 грн..

В судовому засіданні 24.07.2013 року позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог з урахуванням того, що відповідачем сплачено на її користь розрахунок при звільнення в розмірі 112789,18 грн., з урахуванням чого просила стягнути з відповідача залишок заборгованості по заробітній платі в розмірі 8846,68 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01.03.2013 року по 23.07.2013 року в розмірі 212021,20 грн., вихідну допомогу в розмірі 107091,66 грн., моральну шкоду в розмірі 121635,86 грн..

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали про просили задовольнити з викладених в позові обставин.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. Зазначив, що позивачем було здійснено невірний розрахунок заборгованості з заробітної плати, без врахування обов'язкових утримань. Вказав, що відповідачем здійснено розрахунок при звільнення з позивачем в розмірі 112789,18 грн.. Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку позовні вимоги не визнав, зазначив, що відповідно до положень п. 2.5. Колективного договору ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" для здійснення повного розрахунку при звільненні працівник повинен підписати обхідний лист та з'явитися особисто в бухгалтерію товариства. Враховуючи, що позивач не з'являлася до бухгалтерії, хоча, як вбачається з Трудового договору, з вищевказаним положенням Колективного договору був ознайомлений, невчасне здійснення розрахунку при звільненні наявне саме у зв'язку з бездіяльністю позивача. Щодо стягнення вихідної допомоги зазначав, ОСОБА_1 звернулася до позивача з заявою про звільнення за власним бажанням та звільнена Наказом Генерального директора ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" № 53-к від 01.03.2013 року за власним бажанням, про що внесено запис до її трудової книжки. За таких обставин, вихідна допомога не підлягає стягненню. Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди зазначив, що відповідач не визнає такі вимоги, оскільки позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження того, що така шкода була завдана, крім того, визначена позивачем сума є необґрунтованою, з огляду на таке не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом достовірно встановлено, що на підставі трудового Договору № 11-2011/111 від 29.01.2011 року ОСОБА_1 в період з 29.11.2011 року по 01.03.2013 року перебувала у трудових відносинах з ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" та займала посаду начальника відділу планування та управляння парком повітряних суден з посадовим окладом в розмірі 43 800,00 грн.. (а.с. 8)

14.02.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про звільнення за власним бажанням. (а.с. 67)

Наказом №53-к від 01.03.2013 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 01.03.2013 року з покладенням на бухгалтерію ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" обов'язку провести повний розрахунок з позивачем.(а.с. 68)

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

В день звільнення, 01.03.2013 року, позивачеві видана трудова книжка, проте повний розрахунок та заборгованість по заробітній платі за грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року, на виконання вимог ст. 116 КЗпП України, не проведено.

Як вбачається з наданої відповідачем Довідки від 05.07.2013 року за вих. № 693, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 43 444,22 грн. (з яких соціальні відрахування - 7747,00 грн. та до видачі 35 697,22 грн.); заборгованість по компенсації за невикористану відпустку 14544,20 грн.. (а.с. 63)

В судовому засіданні представником відповідача надано суду платіжне доручення № 149 від 23.07.2013 року, відповідно до якого вбачається, що відповідачем ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" здійснено на користь позивача ОСОБА_1 виплату в якості розрахунку при звільненні в розмірі 112789,18 грн..

Проте, з урахуванням відомостей Довідки від 05.07.2013 року за вих. № 693, до сплати ОСОБА_1 підлягала заборгованість по заробітній платі та компенсація за невикористану щорічну відпустку в розмірі 121 635,86 грн., таким чином різниця між коштами, що підлягають виплаті та фактично виплаченими коштами становить 8846,68 грн..

З огляду на таке, суд вважає доведеною та такою, що підлягає задоволенню, позовну вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованості з заробітної плати та компенсації невикористаної відпустки в розмірі 8846,68 грн., оскільки саме така різниця між сумою, необхідною до сплати, та здійсненою виплатою.

За частиною 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з Наказу №53-к від 01.03.2013 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 01.03.2013 року.(а.с. 68)

Як вбачається з платіжного доручення № 149 та зазначено в судовому засіданні представником позивача, 23.07.2013 року відповідачем ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" виплачено на користь позивача ОСОБА_1 розрахунок при звільненні.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не було здійснено виплату належних звільненому працівникові сум у строки, визначні законодавством, період затримки виплати складає з 01.03.2013 року по 23.07.2013 року.

Посилання відповідача на те, що вказана затримка здійснення розрахунків відбулася з вини позивача, а саме внаслідок того, що остання не з'являлася до бухгалтерії для отримання коштів та не надала банківських реквізитів для здійснення перерахунку коштів, не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Як вбачається з наданих позивачем копій Листів від 19.04.2013 року, 28.04.2013 року та копій повідомлень про вручення поштового відправлення, позивач неодноразово зверталася до відповідача з вимогою про виплату заборгованості та зазначала, що нарахування належних до сплати сум необхідно здійснити на її картковий рахунок в ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції». (а.с. 23-24)

Як вбачається з наданої позивачем Виписки по руху коштів по картці № 53000400000365595 в ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», на вказаний рахунок в 2011-2012 роках відповідачем здійснювалося нарахування позивачеві заробітної плати. (а.с. 34-44)

З огляду на таке, посилання відповідача на те, що затримка здійснення розрахунків відбулася внаслідок ненадання позивачем банківських реквізитів для здійснення перерахунку коштів спростовуються наданими позивачем доказами.

Посилання відповідача на те, що розрахунок не було проведено у зв'язку з тим, що позивач не з'явилася особисто до бухгалтерії ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС", що знаходиться у м. Сімферополі, а саме такий порядок отримання розрахунку при звільненні визначений п. 2.5. Колективного договору ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" та відповідно до положень Трудового договору № 11-2011/111, з вищевказаним положенням Колективного договору ОСОБА_1 була ознайомлена, оцінюються судом критично з огляду на наступне.

Відповідно до Витягу з Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них на підприємстві ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС", в день звільнення, а саме 01.03.2013 року, ОСОБА_1 отримала трудову книжку, що підтверджується її особистим підписом з зазначенням дати отримання.

Допитана під присягою в якості свідка ОСОБА_1 суду повідомила, що Трудову книжку вона отримала особисто за місцезнаходженням ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" у м. Сімферополі, проте розрахунку з нею проведено не було.

Водночас, відповідач зазначає, що трудову книжку позивачеві було вручено в м. Києві, для чого Наказом від 27.02.2013 року № 171 працівника ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" ОСОБА_7 було направлено у відрядження до м. Києва на 1 день - 28.02.2013 року.

Разом з тим, вказаний Наказ не може прийматися судом до уваги як достатній доказ на підтвердження вказаних обставин, оскільки як вбачається з Витягу Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них на підприємстві ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" ОСОБА_1 отримала Трудову книжку 01.03.2013 року, а відповідно до Наказу від 27.02.2013 року № 171 ОСОБА_7 було відряджено до м. Києва на один день, а саме 28.02.2013 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про те, що Трудова книжка була вручена ОСОБА_1 в м. Києві не підтверджено доказами, а тому не береться до уваги.

За таких обставин, враховуючи, що судом встановлено наявність прострочення виплати належних звільненому працівникові сум в період з 01.03.2013 року по 23.07.2013 року, а твердження відповідача про те, що сказане прострочення сталося з вини позивача не знайшло підтвердження в ході розгляду справи, вважаю позовну вимогу щодо стягнення середнього заробітку в розмірі 212021,20 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Також судом встановлено, що відповідачем було порушено вимоги законодавства про працю та Трудового договору № 11-2011/111 від 29.01.2011 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ст. 22 Закону України «Про оплату праці» суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до п. 2.1.1. Трудового договору № 11-2011/111 від 29.01.2011 року роботодавець зобов'язаний виплачувати працівнику заробітну плату згідно з умовами, зазначеними в цьому договорі та додатках до нього.

Як вбачається з п. 4.1 Трудового договору за виконання посадових обов'язків, передбачених в посадовій інструкції, працівнику встановлюється посадовий оклад у розмірі 43 800,00 грн. щомісяця.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався безпосередньо до відповідача з заявами про виплату заборгованості по заробітній платі, та у зв'язку з невиконанням вказаної вимоги в подальшому звертався до Державної інспекції з питань праці та з заявою про кримінальне правопорушення до Генеральної прокуратури України, що підтверджується Листом до Державної інспекції з питань праці від 22.04.2013 року, Листом Генеральної прокуратури України від 22.05.2013 року за вих. № 04/2/2-р-в.(а.с. 26-27, 45)

Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи заперечень відповідача на позовну заяву та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, відповідач не заперечував факт затримки виплати ОСОБА_1 заробітної плати в останні роки.

З огляду на вищевказане вбачається, що відповідач, в порушення вимог ст. 21 Закону України «Про оплату праці» та п. 2.1.1. Трудового договору № 11-2011/111, не виплачував позивачу заробітну плату, зокрема, в період з 01.12.2012 року по 01.03.2013 року.

На підставі статті 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП України), працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 про звільнення від 14.02.2013 року остання просить звільнити її з займаної посади за власним бажанням та відповідно до Наказу про звільнення ОСОБА_1 № 53-к від 01.03.2013 року останню звільнено з займаної посади за власним бажанням.

Проте, враховуючи зазначені вище обставини, судом встановлено наявність порушень відповідачем ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" законодавства про працю та Трудового договору № 11-2011/111 від 29.01.2011 року, які полягають в невиплаті заробітної плати позивачу за період з 01.12.2012 року по 01.03.2013 року, тобто безпосередньо по дату звільнення.

З огляду на таке, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі, визначному ст. 44 КЗпП України, який, враховуючи середній розмір заробітної плати позивача відповідно до Довідки ПрАТ "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" від 05.07.2013 року за вих. №693, становить 212021,20 грн..

Також, позивачем ставиться питання щодо стягнення з відповідача компенсації завданої моральної шкоди в розмірі 121635,86 грн..

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як встановлено в судовому засіданні, в результаті порушення прав позивача на оплату праці відповідач, заподіяв позивачу моральну шкоду, яка полягає в нанесенні моральних страждань від неможливості отримати зароблені кошти, і як наслідок, застосування додаткових зусиль для організації свого життя.

Зокрема, позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягають у невиплаті заробітної плати, остання була позбавлена можливості здійснювати виплати за кредитом, здійснювати оплату послуг з утримання будинків та споруд, прибудинкових територій, що підтверджується доданими до матеріалів справи копією Кредитного договору № 20/ЦП/2011 від 23.03.2011 року, Копією рахунку на сплату за житлово - комунальні послуги №32834.

Крім того, судом встановлено, що позивачем прикладалися значні зусилля для отримання розрахунку, а саме звернення до Державної інспекції з питань праці та Генеральної прокуратури України, необхідність звернення до суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач був змушений докладати значні зусилля для організації свого життя, весь час турбуватись про те, як забезпечити свої фінансові потреби.

Разом з тим, суд вважає, що визначена позивачем сума компенсації моральної шкоди саме в розмірі 121635,86 грн. є необґрунтованою, та з урахуванням всіх викладених вище обставин з відповідача ПрАТ «Авіакомпанія «ЕЙР ОНІКС» на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в сумі 5000,00 грн.

Також на підставі положень ст. 88 ЦПК України з відповідача ПрАТ «Авіакомпанія «ЕЙР ОНІКС» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3329,60 грн., що становить 1 відсоток від розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст.ст. 21, 22 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 38, 44, 47, 116, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10,11,60,88,208,213,

218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "ЕЙР ОНІКС" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсації заробітку за весь час затримки в виплаті, вихідної допомоги, матеріального відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЕЙР ОНІКС", ідентифікаційний код 35228772, місцезнаходження Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Треньова, 9а на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Києва, і.п.н. НОМЕР_1, проживає за адресою АДРЕСА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 8846,68 грн., середній заробіток за період затримки виплати заробітної плати в розмірі 212021,20 грн., вихідну допомогу в розмірі 107091,66 грн., а всього стягнути 327 959 (триста двадцять сім дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 54 коп..

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЕЙР ОНІКС", ідентифікаційний код 35228772, місцезнаходження Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Треньова, 9а на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Києва, і.п.н. НОМЕР_1, проживає за адресою АДРЕСА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЕЙР ОНІКС", ідентифікаційний код 35228772, місцезнаходження Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Треньова, 9а на користь держави судовий збір в розмірі 3329 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 60 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя: Антонова Н.В.