Постанова № 32839286, 31.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 р. Справа №2а/0570/4184/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:50

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання Заднепровської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340,

за участю представників сторін

від позивача: Булгаков В.А.,

від відповідача: Іващенко Д.А.,

встановив:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка» (далі по тексту ТОВ «Трест Донецькшахтопроходка»), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340 на суму 2 893 095,00грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в акті позапланової виїзної перевірки від 17 лютого 2012 року за результатами перевірки облікових та звітних документів філії «Трест Донецькшахтопроходка», яка знаходиться на території Російській Федерації (далі по тексту Філія) відображено заниження валового доходу тільки за 1 квартал 2011 року в сумі 450268 грн., однак у прийнятому податковому повідомленні-рішенні від 06 березня 2012 року №0000312340 сума зменшення від'ємного значення за 1 квартал була збільшена до 763896 грн., за 2 квартал до 1671705 грн. та за 2-3 квартал до 2893095 грн. за невідомих позивачу підстав.

Також, позивач звертає увагу, що твердження відповідача про заниження валового доходу в першому кварталі 2011 року по філії в сумі 450268 грн. також є необґрунтованим та незаконним та зазначає, що в першому кварталі 2011 року сума доходу від продажу товарів (робот) за даними декларації ТОВ «Трест Донецькшахтопроходка» на територій Російської Федерації склала 6231593 грн., в тому числі за січень 2011 року - 1979547 грн., за лютий 2011 року - 1750599 грн., за березень 2011 року - 2501487 грн., що підтверджується документами первинного, бухгалтерського та податкового обліку та звітності Філії. Крім того, вказане в акті відхилення валового доходу обґрунтовано тим, що за березень 2011 року в акті відповідачем відображена сума доходу у вигляді вартості виконаних робіт за актами Ф-№2-с з урахуванням ПДВ, що не відповідає законодавству України, тому що вказана сума ПДВ була сплачена Філією як зареєстрованим платником податків в Російській Федерації, а тому не підлягає включення до прибутку ТОВ «Донецькшахтопроходка». Таким чином, позивач вважає дії відповідача незаконними та помилковими, які приводять до подвійного оподаткування та просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340 на суму 2 893 095,00 грн.

01 червня 2012 року позивачем надано уточнення позовної заяви, в якій просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340 частково на суму 2723187,00 грн.

Відповідач надав до суду заперечення до позовної заяви, в якій позовні вимоги не визнає та вважає їх такими, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно п 19.3 ст. 19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94ВР, не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань інші непрямі податки незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків, чи оподатковуються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав. Так, відповідно до п.3 ст.2 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08 лютого 1995 року (дата набрання чинності для України 03 серпня 1999 року), існуючими податками, на які поширюється угода в Україні є податок на доходи підприємств та організацій і прибутковий податок з громадян. Відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів. Позивачу було спрямовано лист від 23 січня 2012 року №2197 з вимогою надати документи, які підтверджували б сплату податків на території Російської Федерації. Зазначені документи від Позивача отримані не були. Таким чином, відповідно до п.44.6 ст. 44 ПКУ у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 ст. 44 ПКУ платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності (т.2, а.с.22).

Усною ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року, яку секретарем судового засідання зафіксовано у журналі судового засідання, замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 29 березня 2001 року, ідентифікаційний код юридичної особи 00180841, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м.Донецьк, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 10 жовтня 2012 року №977/10/18-2-213-2.

Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

В ході перевірки встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 13275379 грн., та заниження податку на прибуток всього в сумі 1132694 грн., у тому числі за 2-3 квартали 2011 року - 1132694 грн.

В тому числі, за період з 01 січня по 30 вересня 2011 року Філією на територій Російської Федерації задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 20637872 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу встановлено його заниження на суму 450268 грн. (за 1 квартал 2011 року).

Висновки відповідача ґрунтуються на порушенні позивачем п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.19.3 ст. 19, п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст..4, п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 11, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94ВР, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 14.1.11 абз. «а» п. 14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п.13-13.5 ст. 13, п.п.14.1.55, 14.1.56, 14.1.178 п. 14.1 ст. 14, п.161.6, 161.7 ст. 161 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

За результатами перевірки був складений Акт від 17 лютого 2012 року №387/23-1/00180841 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року (т.1, а.с.29).

Позивачем було надано заперечення до акту позапланової виїзної перевірки від 27 лютого 2012 року (т.1, а.с.26), в якому підприємство не згодне з висновками акту перевірки, вказуючи на те, що в акті перевірки відхилення валового доходу в сумі 450268 грн. за березень 2011 року відображене з урахуванням ПДВ, чого не повинно було мати місце у відповідності до діючого законодавства.

Відповідачем було надано висновок на заперечення від 03 березня 2011 року, яким внесло відповідні зміни до акту перевірки (т.1, а.с. 18). Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року встановлено його заниження Філією на території Російської Федерації на суму 2723187 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року - 671420 грн., за 2 квартал 2011 року - 849288 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 2051767 грн.

Позивачем було подане заперечення до висновку від 03 березня 2012 року на заперечення від 27 лютого 2012 року до акту позапланової виїзної перевірки (т.1, а.с. 16), в якому позивач не згоден з висновками відповідача та зазначає, що Філія на території Російської Федерації є об'єктом оподаткування в Російській Федерації та сплатив задекларований Філіалом ПДВ за 1 квартал 2011 року в сумі 3715631 руб. (1019748 грн.), та не повинно входити до доходу Товариства за 1 квартал 2011 року.

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки №387/23-1/00180841 від 17 лютого 2012 року відповідачем згідно з п. 54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.6 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, було прийняте податкове повідомлення - рішення від 06 березня 2012 року №0000312340, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-3 квартали 2011 року у розмірі 2893095 грн. (т.1, а.с.9).

Судом встановлено, що позивач має Філію на території Російської Федерації, про що свідчить Свідоцтво №21408.1 від 04 лютого 2011 року про акредитацію та внесення в державний реєстр філій іноземних юридичних осіб, акредитованих на території Російської Федерації (т.2, а.с.117). Філія взята на облік Міжрайонною інспекцією податковою службою №1 по Республіці Саха (Якутія) 18 квітня 2006 року, ідентифікаційний номер платника податків 9909176047 (т.2, а.с.116).

За результатами роботи Філії в 1 кварталі сума отриманого доходу від продажу товарів (робот) за даними декларації позивача на території Російської Федерації склала 6231593 грн., в тому числі за січень 2011 року - 1979547 грн., за лютий 2011 року - 1750599 грн., за березень 2011 року - 2501487 грн. Філією за 1 квартал 2011 року був оплачений ПДВ у сумі 3715631 руб. платіжними дорученнями №138 від 19 квітня 2011 року в сумі 1300000 руб. (т.1, а.с. 139), №179 від 16 травня 2011 року в сумі 1300000 руб. (т.1, а.с. 140) та №230 від 15 червня 2011 року в сумі 1115631 руб. (т.1, а.с. 141) та підтверджено Довідкою Міжрайонної інспекцією федеральної податкової служби №1 по Республіці Саха (Якутія) №12-09/279 від 19 вересня 2011 року (т.2, а.с.115).

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.1.пункту 4.1 статті 4 Закону встановлено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п.п.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.

В судовому засіданні встановлено, що Філія на території Російської Федерації не є платником податку на додану вартість.

Між Позивачем (підрядчик) та Обществом с ограниченной ответственностью «Альянс горнах предприятий» (замовник, Російська Федерація) було укладено договір підряду (т.2 а.с.43) Відповідно до акту №1 виконаних робіт за січень 2011 року, вартість виконаних робіт, з урахуванням ПДВ, склала 8728294 руб. (а.с.51), відповідно до Акту №2 за лютий 2011 року - 7538080 руб. (а.с.54), відповідно до Акту №3 за березень 2011 року - 10541978 руб. (а.с.55).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про систему оподаткування», суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими цим Законом.

Розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток провадиться за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого Верховною Радою України.

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Так, відповідно до ст.22 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, підписаної 08 лютого 1995 року та ратифікованої Законом України від 06жовтня 1995 року №369/95-ВР, яка набрала чинності з 03 серпня 1999 року (далі - Угода), якщо резидент однієї Договірної Держави одержує доход або володіє майном у другій Договірній Державі, які відповідно до положень цієї Угоди можуть оподатковуватись у другій Державі, сума податку на цей доход або майно, сплачена в цій другій Державі, підлягає вирахуванню з податку, який стягується з такого резидента стосовно такого доходу або майна в першій згаданій Державі. Ці вирахування, проте, не будуть перевищувати суму податку першої Держави на такий доход або майно, нарахованого відповідно до її податкового законодавства і правил.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п.3 ст.2 Угоди, що існуючими податками, на які поширюється Угода, є: а) в Україні: (i) податок на доходи підприємств та організацій; і (ii) прибутковий податок з громадян, оскільки ця Угода поширюється також на будь-які подібні або по суті аналогічні податки, які будуть стягуватись однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Угоди в доповнення або замість існуючих податків.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що вказана в акті відхилення валового прибутку в сумі 450268,00 грн. зумовлено тим, що за березень 2011 року в акті відповідачем відображена сума доходу у вигляді вартості виконаних робіт з урахуванням ПДВ.

Також позивачем надано відповідь Міжрайонної інспекції федеральної податкової служби №1 по Республіці Саха (Якутія) від 23 квітня 2012 року №12-11/01438 на запит щодо довідки про сплату податку на додаткову вартість та податку на прибуток структурним підрозділом Філії на території Російської Федерації (т.2, а.с. 19).

Вказана довідка відповідачем не прийнята, оскільки він вважає неналежним її оформлення.

З метою з'ясування обставин по справі, керуючись ч.1 ст.25 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікована Законом №369/95-ВР від 06.10.1995 року, було зроблено запит до Міністерства Фінансів України про звернення до Міністерства фінансів Російської Федерації щодо надання довідки про сплату податку на прибуток, податку на додану вартість в Федеральний бюджет Російської Федерації та в бюджет суб'єкта Російської Федерації за 1-3 квартал 2011 року Філіалом позивача. З наданої відповіді підтверджується сума сплачених податків та зборів до бюджету Російської Федерації Філією позивача.

Також, Суд не приймає до уваги посилання відповідача на вимоги п.5 статті 13 Податкового кодексу України, оскільки правові норми Податкового кодексу не діяли протягом 1 кварталу 2011 року, а тому Позивач за цей період не порушував та не міг порушувати такі норми Податкового кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо помилкового зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал у розмірі 450268,00 грн., у зв'язку з не врахуванням витрат на сплату ПДВ філією на території Російської Федерації.

Що стосується корегування Акту перевірки від 17 лютого 2012 року №387/23-1/00180841, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до ст. 86 ПКУ, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Так, відповідно до висновку на заперечення до акту перевірки, відповідачем були внесені наступні зміни до акту перевірки щодо Філії на території Російської Федерації: «перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року встановлено його заниження на суму 2723187 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року - 671420 грн., за 2 квартал 2011 року - 849288 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 1202479 грн.».

Суд зазначає, що законодавством України не встановлений порядок внесення ані змін до акту перевірки, ані його доповнень. Відповідач при внесенні змін до акту перевірки не послався на правову норму, яка надає такі повноваження податковому органу.

Крім того, внесення відповідних змін Акту перевірки, по своїй суті говорить про змінений, новий Акт перевірки, у зв'язку з чим, позивач позбавляється права підписати змінений Акт із зауваженнями та надати їх у встановленому порядку.

Відповідно до п.1 ст.58 ПКУ, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення, відповідно до п.8 ст.86 ПКУ приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тобто, податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-3 квартали 2011 року у розмірі 2893095 грн. було прийняте без урахування заперечень до акту перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо неправомірного зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-3 квартали 2011 року на підставі внесених змін акту перевірки.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340 є протиправним в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-3 квартали 2011 року у розмірі 2723187,00 грн. та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив :

Позов, Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340 частково на суму 2723187,00 грн. - задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року №0000312340 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1-3 квартали 2011 року частково у розмірі 2723187,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 29 липня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 02 серпня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.