Ухвала суду № 32838558, 31.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13755/10/5/0170

31.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс"- Калініченко Михайло Сергійович, довіреність № 729/12 від 07.06.12

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - Безверха Юлія Анатоліївна, довіреність № 11/10-0 від 28.01.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 04.04.13 у справі № 2а-13755/10/5/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" (вул. Севастопольська, 20 а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залкі, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі від 22.10.2010 року №0001824102/0.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 30000,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 31.07.13 представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі 07.10.2010 року було проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ "АК "Кримавтотранс" (ЄДРПОУ 031220667) з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Данкан" (ЄДРПОУ 35338012) за період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 року та з АТЗТ "Вітас" (ЄДРПОУ 20732633) за період з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року.

Висновки перевірки зафіксовані в акті №338/41-02/03120667 від 08.10.2010 року, яким встановлені порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит за квітень, липень, серпень 2010 року у сумі 1978416,00 грн. та таким чином занижено податкове зобов'язання за відповідний звітний період на суму 1978416,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищений податковий кредит за травень-серпень 2010 року на суму 322396,00 грн. та таким чином занижене податкове зобов'язання за відповідний період на суму 322396,00 грн.

Розбіжність щодо сум податкового кредиту між даними платника податку та даними податкового органу виникла внаслідок включення до його складу сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від контрагентів ТОВ "Данкан" та АТЗТ "Вітас".

Згідно даних АІС "Контрагенти", ТОВ "Данкан" не подавало податкову звітність з ПДВ до податкового органу за липень та серпень 2010 року, АТЗТ "Вітас" - за квітень, липень, серпень 2010 року.

Крім того, зустрічними перевірками встановлено відсутність у ТОВ "Данкан" та АТЗТ "Вітас" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в своє чергу свідчить про відсутність наміру у ТОВ "Данкан" та АТЗТ "Вітас" для створення правових наслідків, тобто така угода вказує на сумнівність фінансово-господарських операцій.

Отже, такий правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, та згідно з ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України прирівнюється до нікчемного.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що АТЗТ "Вітас" у травні-серпні 2010 року не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, отже ВАТ "АК "Кримавтотранс" неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку по АТЗТ "Вітас".

На підставі даних акту перевірки податковим органом 22.10.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001824102/0, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 2923520,80 грн., у тому числі 2300812,00 грн. за основним платежем та 622708,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

У перевірений період порядок оподаткування податком на додану вартість було визначено нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, зі змісту норм Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями підтверджується отримання та сплата товару (послуг) у перевіреному пероіді, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Судом встановлено, що по справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу, висновок якої долучений до матеріалів справи.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 105/11, підтверджено:

- отримання ВАТ "АК "Кримавтотранс" з квітня по серпень 2010 року у повному обсязі товарно-матеріальних цінностей та послуг від ТОВ "Данкан" та АТЗТ "Вітас" на загальну суму 13804872,94 грн., в тому числі ПДВ - 2300812,15 грн., згідно з документами бухгалтерського обліку (прибутковими накладними, зведеними відомостями обліку видачі нафтопродуктів, регістрами бухгалтерського обліку, приймально-здавальними актами до договорів оренди, актами здачі-приймання робіт та ін.),

- припинення зобов'язань ВАТ "АК "Кримавтотранс" перед ТОВ "Данкан" та АТЗТ "Вітас" з оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей та послуг від ТОВ "Данкан" та АТЗТ "Вітас" на загальну суму 13804872,94 грн., в тому числі ПДВ - 2300812,15 грн., згідно з документами бухгалтерського обліку (виписками банку, актом узгодження призначення платежу, протоколом узгодження до договору оренди та регістрами),

- використання у господарській діяльності ВАТ "АК "Кримавтотранс" товарно-матеріальних цінностей та послуг, отриманих від ТОВ "Данкан" та АТЗТ "Вітас" на загальну суму 13804872,94 грн., в тому числі ПДВ - 2300812,15 грн., згідно з документами бухгалтерського обліку та звітності (зведеними відомостями обліку видачі нафтопродуктів, подорожними листами, інвентарними картками, регістрами бухгалтерського обліку, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, приймально-здавальними актами до договорів оренди та тимчасовими реєстраційними талонами, службовою запискою, відомостями нарахування заробітної плати, штатним розкладом, особовими картками працівників, звітами про використання РРО, звітами про фінансові результати, актами приймання-передачі орендованого майна, дозволами на виділення земельної ділянки на праві оренди, інвентарними картками обліку основних засобів, дозволами на право розміщення об'єкта роздрібної торгівлі, актом державної технічної комісії про приймання завершеного будівництвом об'єкта до експлуатації, актом приймання передачі у власність нежитлового приміщення, довідками місцевих рад, додатковою угодою до договору оренди, наказом про призначення матеріально-відповідальних осіб, наказом по особовому складу та ін.).

Згідно з висновками експерта перелічені первинні документи фіксують і підтверджують господарські операції та містять необхідні реквізити, згідно із ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні".

Таким чином, підтверджено фактичне отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від контрагентів у квітні, липні та серпні 2010 року, їх оплата та подальше використання у господарській діяльності. Зазначене, в свою чергу, свідчить про реальність правових наслідків за угодами, укладеними позивачем з контрагентами ТОВ "Данкан" та АТЗТ "Вітас".

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками експерта, викладеними у Висновку № 105/11 від 20.02.2013 року по адміністративній справі, як з такими, що підтверджуються матеріалами справи та обґрунтовані у повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.06.2010 року по справі № 2а-7269/10/15/0170 за клопотанням АТЗТ "Вітас" вжито заходів забезпечення адміністративного позову та зупинено дію акту №394/15-2 від 19.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" до ухвалення судового рішення у справі.

У відповідності до положень ч.5 ст. 118 КАС України, виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно.

Таким чином, враховуючи, що рішенням суду від 18.06.2010 року було зупинено дію акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ "Вітас", на час проведення перевірки у податкового органу не було законних підстав вважати АТЗТ "Вітас" особою, не зареєстрованою як платник податку на додану вартість.

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2010 року по справі № 2а-7269/10/15/0170, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ "Вітас", оформлене актом №394/15-2 від 19.05.2010 року.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки №338/41-02/03120667 від 08.10.2010 про порушення платником податків вимог Закону України "Про податок на додану вартість", не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.10.2010 року №0001824102/0.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.13 у справі № 2а-13755/10/5/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 серпня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва