Постанова № 32838363, 06.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. Справа№ 910/3052/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - Гутій І.В.

представників сторін: від відповідача 1 - Андрієнко С.В.

від відповідача 2 -не з'явився.

розглянувши Комунального підприємства "Центр

апеляційну скаргу обслуговування споживачів Шевченківського

району"

на рішення

господарського суду м. Києва

від 10.06.2013 року

у справі № 910/3052/13 (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом Комунального підприємства "Центр

обслуговування споживачів Шевченківського

району"

до Публічного акціонерного товариства

"Аціонерний банк "Експрес-Банк"

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія Трансенерго"

про стягнення 29702,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2013 року у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 10.06.13 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 23.07.2013 року представники позивача та відповідача 2 в судове засідання не з'явилися про причини неявки суд не повідомили, розгляд справи було відкладено.

Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 06.08.2013 року представник відповідача-2 судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача-2, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року про відкладення розгляду справи відправлено арбітражному керуючому Корольову В.М.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Предметом спору у даній справі є стягнення боргу за комунальні послуги, надані позивачем за адресою: вул. Гоголівська, 49, кв. 30 у м. Києві, площею 64,1 кв.м.

В обґрунтування факту надання комунальних послуг позивач посилається на п. 2.1. його Статуту, відповідно до якого КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є виконавцем житлово-комунальних послуг для житлових та нежитлових приміщень Шевченківського району.

В обґрунтування зобов'язання відповідачів оплачувати комунальні послуги позивач посилається на те, що вони є власниками приміщення адресою: вул. Гоголівська, 49, кв. 30, площею 64,1 кв.м.; зокрема: до 01.07.2011 р. - власником було ТОВ "Компанія Трансенерго", а після 01.07.2011 р. - ПАТ "АБ "Експрес-банк".

В обґрунтування наявності заборгованості по сплаті за комунальні послуги позивач посилається на складений ним розрахунок по особовому рахунку № 63851 станом на 01.11.2012 р.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, відповідно до якого (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), просить господарський суд стягнути з ТОВ "Компанія Трансенерго" борг за комунальні послуги за період з 01.06.2007 р. до 01.07.2011 р. в сумі 14931,00 грн., інфляційні втрати в сумі 3000,00 грн., 3% річних в сумі 873,93 грн., а з ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-банк" заборгованість за комунальні послуги за період з 01.11.2011 р. до 01.11.2012 р. в сумі 7671,78 грн., інфляційні втрати в сумі 1882,78 грн., 3% річних в сумі 873,93 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

У відповідності до частини 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Вимогами ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем житлово-комунальних послуг. Отже, дані вимоги закону щодо необхідності здійснення правочинів у певній формі покликані сприяти фіксації волевиявлення суб'єктів правочину, що в разі судового спору забезпечить доказовість реального існування між сторонами відповідних правовідносин та реальність їхніх взаємних обов'язків та вимог.

З пояснень представників позивача та відповідача-1, а також з наданих документів випливає, що договір про надання комунальних послуг не укладався ні з відповідачем-1, ні з відповідачем-2.

В ході розгляду даної справи в господарському суді першої інстанції було встановлено, що Публічне акціонерне товариство "АБ "Експрес-Банк" не було та не є споживачем комунальних послуг у спірний період, визначений позивачем, у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

У відповідності до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Проте надані документи свідчать про те, що ПАТ "АБ "Експрес-Банк" не отримувало і об'єктивно не могло отримувати житлово-комунальні послуги позивача, виходячи з наступного.

16.07.2007 р. між АБ „Експрес-Банк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія Трансенерго" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А. 16.07.2007 р., зареєстрований в реєстрі за № 2503

Договір іпотеки було укладено в забезпечення виконання Приватним підприємством „Лекс" своїх зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13.07.2007 р. (надалі - Кредитний договір), укладеного між АБ „Експрес-Банк" та Приватним підприємством „Лекс".

Відповідно договору іпотеки іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно, а саме:

- квартиру № 29, що знаходиться в будинку № 49 по вул. Гоголівській у м. Києві, що належить TOB „Компанія Трансенерго" на підставі свідоцтва про придбання майна, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А. 27.05.2005 р. за реєстровим № 2152.

- квартиру № 30, що знаходиться в будинку № 49 по вул. Гоголівській у м. Києві, що належить TOB „Компанія Трансенерго" на підставі свідоцтва про придбання майна, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитянським В.А. 27.05.2005 р. за реєстровим № 2155.

У зв'язку з невиконанням ПП „Лекс" своїх зобов'язань за кредитним договором АБ „Експрес-Банк" було вжито заходів щодо стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після прийняття рішення господарського суду м. Києва від 28.04.2010 р. у справі № 34/186 відповідно до листа ПП „Спеціалізоване підприємство Юстиція" від 21.04.2011 р. № 1047 прилюдні торги з реалізації вищезазначених квартир не відбулись у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

Згідно з заявою від 29.04.2011 р. № 08.3-1/323, а також керуючись ст. 49 Закону України „Про іпотеку", позивач виявив бажання залишити за собою нереалізоване на прилюдних торгах майно боржника ТОВ „Компанія Трансенерго", а саме квартири № 29, № 30, що знаходяться в будинку № 49 по вул. Гоголівській у м. Києві, в рахунок погашення частини заборгованості.

15.06.2011 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вовченко О.В. було винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а також Акт передачі майна стягувану в рахунок погашення боргу.

На підставі Акту передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 15.06.2011 р. відповідно до ст. 61 Закону України „Про виконавче провадження" 13.07.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринником С.М. були видані:

- свідоцтво за реєстровим № 1189, у відповідності до якого приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скринник С.М. посвідчує, що Публічному акціонерному товариству „Акціонерний банк „Експрес-Банк" належить на праві власності майно, що складається з квартири № 29 у будинку №49 по вулиці Гоголівській, що у м. Києві, загальною площею 49,2 кв.м., житловою площею 30,4 кв.м., за ціною 1 030 354,00 грн.;

- свідоцтво за реєстровим № 1190, у відповідності до якого приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скринник С.М. посвідчує, що Публічному акціонерному товариству „Акціонерний банк „Експрес-Банк" належить на праві власності майно, що складається з квартири № 30 у будинку №49 по вулиці Гоголівській, що у м. Києві, загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м., за ціною 1 374 386,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 49 Закону України „Про іпотеку" та ст.ст. 61, 62 Закону України „Про виконавче провадження", передача майна стягувачу в рахунок погашення боргу, є законним способом набуття права власності.

Таким чином, відповідач відповідно до свідоцтва за реєстровим № 1189 та свідоцтва за реєстровим № 1190 став власником майна, а саме: квартир № 29, № 30, що знаходяться в будинку № 49 по вул. Гоголівській у м. Києві.

Проте ПАТ "АБ "Експрес-Банк" об'єктивно не могло з моменту набуття права власності користуватися квартирою № 30 по вул. Гоголівській, 49, у м. Києві, що підтверджується рішенням господарського суду міста Києва у справі № 52/508 від 30.05.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 р., про усунення перешкод Публічному акціонерному товариству „Акціонерний банк „Експрес-Банк" у користуванні майном шляхом виселення Адвокатського об'єднання „Адвокатська компанія „Локарт" з квартир № 29, № 30, що знаходяться в будинку № 49 по вулиці Гоголівській у м. Києві.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013 р. зазначені судові рішення у справі № 52/508 скасовані, справу передано на новий розгляд. Наразі спір не вирішено.

В обґрунтування того, що ПАТ "АБ "Експрес-Банк" споживало комунальні послуги, позивач посилається на довідку Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська" від 18.06.2012 р. № 725, згідно з якою будинок № 49 по вул. Гоголівській у м. Києві знаходиться на балансі КП "Керуюча дирекція", а власником особового рахунку житлової площі у квартирі № 30 є ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (оригінал в матеріалах справи).

Проте, подана довідка не приймається як належний доказ, оскільки відповідачем надана копія листа КП "ЖЕК "Покровська" від 10.08.2012 р. № 766, яким відмовлено банку в наданні інформації з тієї підстави, що ПАТ "АБ "Експрес-Банк" не набуло права власності на квартиру № 30 по вулиці Гоголівській у м. Києві.

Крім того, Державним реєстратором прав на нерухоме майно 13.02.2013 р. було прийнято рішення № 368789, яким відмовлено ПАТ "АБ "Експрес-Банк" у державній реєстрації права власності на квартиру, розташовану у м. Києві, вулиця Гоголівська, будинок 49, квартира 30 (копія в матеріалах справи).

З наданої позивачем довідки про нарахування та оплату по особовому рахунку № 63818, присвоєному АБ "Експрес-Банк", встановлено, що комунальними послугами з 08.2010 р. по 07.2013 р. користуються 2 особи, зареєстровано 0 осіб.

Таким чином, позивачем не доведено, що у квартирі № 30, що знаходиться в будинку № 49 по вул. Гоголівській у м. Києві, у спірний період споживало комунальні послуги ПАТ "АБ "Експрес-Банк".

Більше того, як зазначалось вище, договір про надання комунальних послуг з ПАТ "АБ "Експрес-Банк" не укладався, отже, обсяги споживання, розміри плати за спожиті послуги тощо сторонами не були узгоджені.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач житлово-комунальних послуг має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Позивач пояснив, що він просить стягнути з відповідачів борги за теплову енергію.

Згідно з довідкою ЖЕК "Покровська" від 14.05.2007 р. (форма № 3), виданої ТОВ "Компанія Трансенерго", у квартирі № 30 по вул. Гоголівській, 49 у м. Києві мешкають та зареєстровані 0 осіб.

Згідно з актом КП "ЖЕК "Покровська" від 04.08.2010 р. (складеним в односторонньому порядку), у квартирі № 29, № 30 зареєстровано 0 осіб, у квартирі знаходиться офісне приміщення, в якому працює 4 особи, тому вирішено проводити нарахування на послуги, зокрема, гарячого водопостачання, за 4 особи.

Крім того, в обґрунтування фактичного надання комунальних послуг позивач посилається на договір № 33-0015 від 01.11.2003 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладений між КП УЖГ Шевченківського району (ЖЕК 1008).

У відповідності до додатку № 6 до зазначеного договору за адресою споживача вул. Гоголівська, 49 у м. Києві станом на 01.12.2008 р. присвоєно № особового рахунку 330376 (копія в матеріалах справи).

При цьому у наданих суду першої інстанції розшифровках, які невідомо ким складені, проте печаткою позивача засвідчені, ідеться про інші ЖЕКи, із зазначенням їх іншого місця розташування, зокрема, за 9 місяць 2010 року - ЖЕК 1005 по вул. Стрілецька, 4/13 (код абонента 10-50), за 10 місяць 2010 р - ЖЕК 1008 (код абонента 10-151, ЖЕК 1056) по вул. Тургенєвській, 35-А, за 1 місяць 2011 року - ЖЕК 1005 (код абонента 10-50), за 2-й місяць 2011 року - розшифровки не надано, за 3 місяць 2011 року - ЖЕК "Михайлівська" (код абонента 10-50, ЖЕК 1051), з серпня 2011 року - комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради за адресою вул. Кирпоноса, 10/8, починаючи з 3 місяця 2012 року - ЖЕК "Покровська" по вул. Білоруська, 1. При цьому за березень 2012 року надано й іншу роздруківку облікової картки, у якій зазначено комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради за адресою вул. Кирпоноса, 10/8.

Пояснити ці розбіжності у кодах абонента, у адресах ЖЕКів, і чому зазначено різні ЖЕКи, а також розбіжності у кількості осіб, за якими нараховувався борг за теплову енергію, представник позивача не зміг.

Крім того, позивачем надано копії облікових карток (деякі - взагалі нечитабельні), нечіткі, з дописами ручкою, не за кожен місяць у спірному періоді. Оригінали облікових карток позивач надати не зміг, посилаючись на їх відсутність.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, як було вірно встановлено судом першої інстанції, що в обґрунтування фактичного надання комунальних послуг, зокрема, в частині їх обсягів, як Публічному акціонерному товариству "Акціонерний банк "Експрес-Банк", так і Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія Трансенерго" позивачем надано суперечливі та сумнівні докази, які містять інформацію, яка спростовується іншими наданими письмовими доказами. Крім того, з наданих копій облікових карток об'єктивно неможливо встановити, які обсяги комунальних послуг спожиті безпосередньо за адресою: квартира № 30 по вул. Гоголівській, 49 у місті Києві.

Крім того, позивачем не доведено, що саме він є виконавцем комунальних послуг, оскільки у наданих ним документах (роздруківках, довідках, облікових картках) неодноразово виконавцями фігурували Комунальні підприємства "Покровська", "Михайлівська", ЖЕКи тощо.

Відповідно до Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації" визначення виконавця житлово-комунальних (комунальних) послуг відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, а здійснення державного контролю за додержанням правил комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів - до повноважень місцевих державних адміністрацій. Виконавцем житлово-комунальних (комунальних) послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Сам лише статут позивача не може слугувати доказом того, що він є виконавцем комунальних послуг і що він фактично надавав ці послуги за адресою кв. № 30 по вул. Гоголівській, 49 у місті Києві.

Відсутні докази, що позивач уклав з відповідачами договори про надання комунальних послуг, в тому числі у судовому порядку.

Також позивачем не надано обґрунтувань та пояснень щодо тарифів, які ним застосовувалися при розрахунку позовних вимог. При цьому, як зазначалось вище, розрахунок вимог, докладений до позовної заяви, відрізняється за місяцями від довідки, наданої представником позивача у судовому засіданні суду першої інстанції 20.03.2013 р.

Враховуючи наведене, позивач не довів належними доказами обсягів споживання комунальних послуг відповідачами, не обґрунтував застосованих тарифів, а відповідач-1 спростував наявність його зобов'язання сплачувати за комунальні послуги, які ним не споживались, то господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову про стягнення з відповідачів плати за комунальні послуги.

Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, то беручи до уваги, що позивачем не доведено наявності порушення відповідачами зобов'язання по сплаті за комунальні послуги, тому відсутні підстави застосовувати відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції, що позов Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" про стягнення з ТОВ "Компанія Трансенерго" боргу за комунальні послуги за період з 01.06.2007 р. до 01.07.2011 р. в сумі 14931,00 грн., інфляційних втрат в сумі 3000,00 грн., 3% річних в сумі 873,93 грн., а з ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-банк" заборгованості за комунальні послуги за період з 01.11.2011 р. до 01.11.2012 р. в сумі 7671,78 грн., інфляційних втрат в сумі 1882,78 грн., 3% річних в сумі 873,93 грн. не підлягає задоволенню, оскільки дані вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 10.06.2013 року у справі № 910/3052/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/3052/13 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Пашкіна С.А.

Сітайло Л.Г.

Повний текст постанови складено 07.08.2013 року.