Постанова № 32838307, 06.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. Справа№ 910/3704/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Доманської М.Л.

Шипка В.В.

за участю представників:

від фірми «Neowest Ltd»: В'юнник А.А. - представник за дорученням б/н від 15.04.2013 року;

від Державного агентства України з управління Державними корпоративними правами та майном: Голоюх С.Р. - представник за дорученням № 28 від 13.12.2012 року;

від публічного акціонерного товариства «Київенерго»:

Мельник Л.І. - представник за дорученням № 91/2012/10/29-15 від 29.10.2012 року;

від арбітражного керуючого Лінкевича О.М.: Хрипко І.І. - представник за дорученням б/н від 19.07.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фірми «Neowest Ltd» на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року у справі № 910/3704/13 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Факро Орбіта», м. Лондон

до державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф», м. Київ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факро Орбіта» звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф» у зв'язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість за договором підряду у розмірі 364 556,40 грн.

01.03.2013 господарським судом міста Києва винесено ухвалу № 910/3704/13 про прийняття до розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Факро Орбіта», призначено підготовче засідання та зобов'язано арбітражного керуючого Лінкевича О.М., визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, подати заяву про участь у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2013 порушено провадження у справі № 910/3704/13 про банкрутство державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф» з відповідними процесуальними наслідками, якою, зокрема, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лінкевича О.М., визначено дату проведення попереднього засідання.

Оголошення про порушення справи про банкрутство державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф» опублікоане в газеті «Голос України» № 55 (5555) від 22.03.2013.

30.04.2013 до господарського суду міста Києва надійшов на затвердження реєстр вимог кредиторів державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф» з додатками.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року у справі № 910/3704/13 (суддя Омельченко Л.В.) визнано кредиторами державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф» ряд підприємств. Відмовилено у визнанні кредитором державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф», зокрема, фірмі «Neowest Ltd» на суму 55 605 702,00 грн.

Зобов'язано розпорядника майна державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф» арбітражного керуючого Лінкевича О.М. у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів; провести 27.06.2013 р. збори кредиторів боржника, повідомивши про дату, місце і час проведення зборів визнаних судом кредиторів, уповноважену особу працівників та засновників (учасників, акціонерів) боржника не пізніше, ніж за три робочих дні до вказаної дати (докази чого надати суду); провести у строк до 04.07.2013 збори комітету кредиторів (докази чого надати суду); у строк до 04.07.2013 надати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів, а також протокол зборів комітету кредиторів про прийняття одного з рішень, передбачених ст. 27 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Визначено дату підсумкового засідання суду.

При цьому, суд першої інстанції керувався ч. 2 ст. 22 ст.ст. 23, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 32, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, фірмf «Neowest Ltd» звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду vіста Києва від 17.06.2013 року у справі № 910/3704/13 в частині відмови у визнанні фірми «Neowest Ltd» кредитором державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф» на суму 55 605 702,00 грн, внести вимоги фірми «Neowest Ltd» у сумі 55 605 702,00 грн до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф».

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст.ст. 4-2, 4-3, п.п. 1, 2, 3 ст. 77, п. 5 ст. 83 ГПК України, оскільки судом не створено умов для встановлення фактичних обставин справи, а саме за умови відсутності представника скаржника в судовому засіданні та при необхідності надання додаткових доказів та пояснень місцевим господарським судом не було відкладено розгляд справи чим порушив його матеріальні права, створивши для нього залежність визнання заявлених вимог від виконання боржником вимог ухвали суду, а оскільки така вимога не була виконана боржником безпідставно не застосовано стягнення штрафу за ухилення від виконання вимог суду.

30.07.2013 розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Лінкевич О.М. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну каргу залишити без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

30.07.2013 представник ПАТ «Київенерго» через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну каргу залишити без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

06.08.2013 представник фірми «Neowest Ltd» через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав письмові пояснення, в яких просив апеляційну каргу задовольнити.

06.08.2013 представник ПАТ «Київенерго» через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну каргу залишити без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

06.08.2013 через відділ документального забезпечення до Київського апеляційного господарського суду звернувся генеральний директор державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф» з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю приймати участь в судовому засіданні, призначеному на 06.08.2013, особисто за станом здоров'я, та неможливістю направити в нього свого заступника з правових питань, оскільки останній перебуває у відпустці.

Київський апеляційний господарський суд відхиляє вищезазначене клопотання, оскільки, згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Пунктом 1 ст. 77 ГПК України у якості такої обставини визначено нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Між тим, з положень ст. 77 ГПК України вбачається, що неявка будь-якого учасника у судове засідання в апеляційній інстанції у господарській справі не є безумовною підставою для відкладення такого розгляду справи та розгляд справи відкладається лише у разі неможливості вирішення справи - це по-перше. По-друге, відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України достатність наявних у справі доказів для розгляду господарської справи по суті оцінюється господарським судом відповідно до ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Щодо посилання генерального директора на неможливість його явки та його представника в судове засідання з розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає, що в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України до зазначеного клопотання не додано жодного належного доказу на підтвердження поважності причин неможливості такої явки.

Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф», інших відсутніх сторін та учасників у справі про день і час судового засідання з розгляду апеляційної скарги, що підтверджується протоколом судового засідання від 30.07.2013 року та розпискою від 30.07.2013 року, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу фірми «Neowest Ltd» без участі представників державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф» та представників інших відсутніх сторін та учасників провадження у справі.

В судовому засіданні 06.08.2013 представник фірми «Neowest Ltd» підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав наведених в скарзі та письмових поясненнях.

Представник ПАТ «Київенерго» заперечував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до неї.

Ліквідатор заперечував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в відзиві на апеляційну скаргу.

Представник Державного агентства України з управління Державними корпоративними правами та майном в судовому засіданні заперечував доводи апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Стаття 1 Закону визначає кредитора у справі про банкрутство як юридичну або фізичну особу, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

У ч. 1 ст. 23 Закону встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи зі змісту ст. 25 Закону за результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені ч. 2 ст. 22 цього Закону.

Черговість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута встановлена у ст. 45 Закону.

Відповідно до матеріалів справи 19.04.2013 до господарського суду фірма «Neowest Ltd» звернулася з заявою про грошові вимоги до боржника на суму заборгованості у розмірі 55 605 702,00 грн, що виникла внаслідок прострочення виконання державним підприємством «Державний проектний інститут «Діпроверф» грошових зобов'язань за контрактом № 010110 Т від 02.12.2010.

За умовами вказаного контракту фірма «Neowest Ltd» в якості продавця зобов'язалася продати, а державне підприємство «Державний проектний інститут «Діпроверф» в якості покупця зобов'язалося купити на умовах поставки EXW склад в м. Сан Дієго США (Інкотермс 2000) технічну документацію та комплект обладнання згідно з переліком, визначеним додатком № 1 до контракту за ціною 6 956 800,00 доларів США.

На підтвердження заявлених грошових вимог суду подано контракт № 010110 Т від 02.12.2010, додаток № 1 до контракту, акт приймання-передачі обладнання від 28.01.2011.

Як зазначає в заяві фірма «Neowest Ltd» покупець отримав товар, але не виконав обов'язку щодо оплати його вартості, заборгувавши 6 956 800,00 доларів США, що на дату заявлення грошових вимог у межах провадження у справі про банкрутство за офіційним курсом Національного банку України становить 55 605 702,00 грн.

Згідно з листом боржника від 25.04.2013 № 69 грошові вимоги вказаної особи державним підприємством «Державний проектний інститут «Діпроверф» визнано у повному обсязі, а розпорядником майна внесено до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до матеріалів справи 20.05.2013 місцевим господарським судом задоволено клопотання розпорядника майна про витребування від боржника доказів на підтвердження фактичного виконання контракту № 010110 Т від 02.12.2010, а саме: було зобов'язано боржника надати суду для огляду оригінал контракту, додатку № 1 до нього та акту приймання-передачі від 28.01.2011, експортні декларації, транспортні накладні, що підтверджують поставку та отримання обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи станом на час проведення попереднього засідання 17.06.2013, а також розгляду справи в суді апеляційної інстанції боржником не виконано вимог ухвали від 20.05.2013 у частині подання доказів.

Місцевим господарським судом з пояснень представника боржника встановлено, що оригінали витребуваних судом документів відсутні. При цьому, підтримуючи позицію боржника щодо визнання грошових вимог фірми «Neowest Ltd», представник державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф» посилалася на відсутність оригіналів документів у зв'язку з чим проводиться експертиза.

Натомість, матеріали справи не містять доказів проведення вказаної експертизи, причин неподання фактичних даних та доказів на підтвердження виконання контракту № 010110 Т від 02.12.2010 не наведено.

Відповідно до пояснень розпорядника майна боржника, наданих в місцевому господарському суді, та пояснень, зазначених в відзиві на апеляційну скаруг, він вважає недоведеними обставини виконання контракту № 010110 Т від 02.12.2010 з огляду на особливий статус боржника, який є державним підприємством, значну суму контракту, невідповідність назви боржника у контракті, не наданні а ні боржником, а ні кредитором експортних декларацій та транспортних накладних на поставку та отримання товару за контрактом,а також наполягає на тому, що даний контракт є неукладеним в розумінні ст.ст. 638, 655, 682, 683 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для включення фірми «Neowest Ltd» до реєстру вимог кредиторів, зважаючи на неподання доказів фактичного виконання договору та поставку технічної документації й обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення (ухвали) лише за умови, якщо це призвело до прийняття неправильного рішення.

Однак, в даному випадку апеляційний суд не вбачає, що зазначені скаржником порушення ст.ст. 4-2, 4-3, п. 5 ст. 83 ГПК України призвели до прийняття неправильної ухвали. Таким, чином суд апеляційної інстанції не вбачає аргументованих підстав на підтвердження зазначених порушень, а тому не приймає до уваги дані твердження фірми «Neowest Ltd».

Крім того, колегія суддів зазначає, що не вбачається порушення судом першої інстанції п.п. 1, 2, 3 ст. 77, ГПК України, оскільки представник фірми «Neowest Ltd» був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, боржника було зобов'язано надати необхідні для розгляду справи документи, що підтверджується розпискою про відкладення розгляду справи та ухвалою суду від 20.05.2013 (т. 3, а.с. 116, 119-121), а положення зазначеної норми господарському суду надають право, однак, не встановлюють обов'язок відкладати розгляд справи за наявності обставин, перелік яких визначено даною нормою.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом», а тому відповідає вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі матеріалів наявних в копії справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року у справі № 910/3704/13 в частині відмови у визнанні фірми «Neowest Ltd» кредитором державного підприємства «Державний проектний інститут «Діпроверф» залишити без змін, апеляційну скаргу фірми «Neowest Ltd» залишити без задоволення.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Доманська М.Л.

Шипко В.В.