Вирок № 32836313, 01.08.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/18018/13-к

Провадження по справі 1-кп/122/316/13

01 серпня 2013 року

Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

Головуючого судді - Афендікова С.М.,

при секретарі - Стародубі П.І.,

за участі прокурора - Пиханова Д.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду обвинувальний акт за кримінальним провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201313030000183 у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Керчі, Криму, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, з середньо технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, що працював роздільником у м'ясокомбінаті «Барком», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, що проживав за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:

1) 24.01.1995 року Керченським міським судом АР Крим за ст. 229-6 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 45 КК України на 1 рік;

2) 23.11.1995 року Керченським міським судом АР Крим за ст. 140 ч.2, 43 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 18.06.1998 року Керченським міським судом АР Крим за ст. 229-6 ч.2, 141 ч.2, 189-4 ч.1, 42, 43 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

4) 15.11.2001 року Керченським міським судом АР Крим за ст. 185 ч.2, 141 ч.2, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

5) 29.11.2005 року Ковельським міським судом Волинської області за ст. 308 ч.2, 309 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 01.08.2012 року по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 17 квітня 2013 року, близько 00 - 00 годин, знаходячись біля лавочок, які розташовані на площі приміських кас залізничного вокзалу АДРЕСА_3, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3 заснув та залишив свої речі без нагляду, з корисливих мотивів, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав належну потерпілому сумку вартістю 50 грн, в якій знаходилось портмоне, вартістю 20 грн, сумка - барсетка, вартістю 20 грн, мобільний телефон «Samsung-X620», вартістю 150 грн, складний ніж у чохлі, вартістю 50 грн.

Після скоєння злочину ОСОБА_1, з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення втік та розпорядився викраденим на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 290 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у скоєному розкаявся та пояснив згідно викладеного вище.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, те що він не оспорює фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду відсутні сумніви в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Заслухавши пояснення обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про доведеність факту скоєння обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно.

Згідно ст. 65 КК України, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який має постійне місце проживання у м. Керч, одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (к.п. т. 1 а.с. 86), за місцем проживання характеризується негативно (к.п. т.1 а.с.87), раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Також враховується ставлення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.

Так, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних правопорушень середнього ступеню тяжкості.

Обставиною, що обтяжує його покарання є рецидив кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є його каяття у скоєному правопорушенні та знаходження на утриманні малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_6.

З урахуванням усіх обставин у справі, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, даних, що характеризують особу обвинуваченого, наслідків скоєного, а також думки потерпілого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді арешту, у межах санкції статті, за якою він притягається до кримінальної відповідальності.

Призначення такого виду покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності та сприяти виправленню обвинуваченого, з метою запобігання скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

В зв'язку з поверненням викраденого майна власнику, цивільний позов по кримінальному провадженню потерпілим не заявлявся.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Підлягають стягненню з правопорушника, у дохід держави судові витрати по справі, за проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 97, 80 грн (к.п. т.1 а.с.30).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349 ч.3, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді арешту, строком на 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у Сімферопольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби в АР Крим та м. Севастополі - залишити без змін.

Строк покарання обчислювати з 12 липня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 97, 80 грн.

Реквізити для сплати судових витрат: Державний бюджет України; Код ЕДРПОУ 38040558; реєстраційний рахунок № 31114115700002; МФО 824026; банк одержувача УДКСУ в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь) 24060300.

Речові докази по справі: рюкзак, портмоне, сумку - барсетку, мобільний телефон «Samsung-X620», металевий ніж у чохлі, які знаходяться у потерпілого ОСОБА_3 - залишити у нього, як власника.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 30-ти днів: для засудженого з моменту вручення йому копії вироку, для решти учасників процесу, з моменту його оголошення, через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим.

Копію вироку негайно після його проголошення слід вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: