Рішення № 32835913, 02.08.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/2399/13-ц

2/248/1016/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013р.Харцизький міський суд Донецької обл..в складі:

Головуючої судді Хомінець І.В.

При секретарі Христофор Ю.В.

розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду в м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП»Шахтарськантрацит» в особі ВП»шахта Іловайська» про поновлення на роботі,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив поновити його на роботі гірником підземним 1-го розряду у ВП «Шахта «Іловайська» ДП «Шахтарськантрацит» та надати йому робоче місце згідно рекомендації МСЕК, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі, а також стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 06.03.2013 року по день поновлення його на роботі, стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він працював гірником підземним 1-го розряду у ВП «Шахта Іловайська» ДП «Шахтарськантрацит». 05.03.2013 року його було звільнено з роботи на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП, за станом здоров'я. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки згідно з законодавством власник повинен був перевести його з його ж згоди на таку роботу, яка у відповідності з медичним висновком йому не протипоказана. На засідання профкому, де розглядалось питання про його звільнення його не викликали. Також й ому стало відомо, що засідання профкому було проведено через 10 днів після його фактичного звільнення. Ніяких пропозицій про перенавчання чи іншої праці від шахти йому не надходило. Крім того, розрахунок, який мав бути проведений в день його звільнення не проведено до теперішнього часу. Внаслідок неправомірних дій адміністрації підприємства він зазнав значних душевних страждань. В нього порушився звичний спосіб життя, були порушені його звичайні життєві зв'язки, порушення стосунків з оточуючими людьми викликали в нього психологічний дискомфорт, почуття непотрібності і неповноцінності.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити. Згоден на заочний розгляд справи.Розрахунок середньоденного заробітку ним зроблений,виходячи з годинної тарифної ставки.

Представник відповідача до суду не з*явився по невідомим суду причинам, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Суд на підставі ст.ст.224-225 ЦПК України вважає можливим ухвалити у справі заочне рішення у відсутність належним чином повідомленого відповідача.

Суд, вислухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що згідно копії наказу № 352-к від 22.10.2012 року ОСОБА_1 було прийнято гірником підземним першого розряду на ДП «Шахтарськантрацит» ВП «Шахта «Іловайська»з годинною тарифною ставкою 21,22грн.

Відповідно до копії висновку МСЕК серії 10 ААБ № 435507 від 25.02.2013 року ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності та рекомендований труд без підняття важкості більш 5 кг. без профшкідливостей, не у механізмів, що рухаються.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що 05.03.2013 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за станом здоров'я на підставі п. 2 ч. 40 КЗпП, на підставі наказу № 55-к від 05.03.2013 року.

Згідно копії довідки № 17-10/10-582 від 21.03.2013 року, виданої ВП «Шахта Іловайська», заробітна плата ОСОБА_1 за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року склала 13497,83 грн.

З копії витягу з протоколу № 40 засідання профспілкового комітету шахти «Іловайської» від 15.03.2013 року, вбачається, що профкомом було надано згоду на звільнення ОСОБА_1 Судом також встановлено, що ОСОБА_1 на засіданні профкому присутній не був.

Відповідно до копії наказу № 55-к від 05.03.2013 року ДП «Шахтарськантрацит» ВП «Шахта Іловайська», ОСОБА_1 було звільнено з посади гірника підземного першого розряду дільниці підйомів і стовбурів за станом здоров'я.

З копії довідки № 190070 від 20.03.2013 року, виданої УПФУ в м. Харцизьку, вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПФУ в м. Харцизьку і отримує пенсію по інвалідності 2 групи з 22.02.2013 року по 28.02.2014 року.

Відповідно до ст.. 40 п.2 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Відповідно до ст. 170 КЗпП України працівників, які потребують за станом здоров'я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу відповідно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строку.

Згідно до ч. 1 ст. 172 КЗпП України у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.

Відповідно до ст. 69 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992р. потребу і строки тимчасового переведення працівника у зв'язку із хворобою на іншу роботу у встановленому порядку визначає лікар або комісія лікарів і їх висновки є обов'язковими для власників та адміністрацій підприємств.

Отже, ст. 170 КЗпП України так само, як і ст. 35 ЗУ «Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. не пов'язують обов'язок роботодавця з його можливостями щодо переведення працівника на іншу, легшу роботу. Діюче законодавство в цій частині виходить з того, що роботодавець повинен завжди мати можливість використовувати працю осіб, які потребують за станом здоров'я легшої роботи.

Матеріали справи свідчать про недотримання відповідачем вищезазначених правил.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в порушення вимог п. 2 ст. 40 КЗПП України не запропонував позивачу іншу роботу відповідно до вимог закону, а саме, не надав суду доказів пропозицій працевлаштування відповідача на конкретні вакантні робочі місця.

Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1,2-5,7 ст. 40 і п. 2,3 ст. 41 КЗпП України, може бути проведено лише за згодою виборчого органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця встановлений ст. 39 ЗУ «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999р. Виборчий орган повинен розглянути питання про надання згоди на звільнення працівника у його присутності. Розгляд питання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.

Відповідно до ст.. 43 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу

первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Як вбачається з матеріалів справи рішення профспілкового органу відбулось через 10 дінв післяв звільнення позивача, що тако ж є порушення закону.

А, отже, вищезазначені підстави , дають змогу зробити висновок суду про порушення відповідачем вимог трудового законодавства в частині звільнення працівника.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Згідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ст.. 235 ч.1 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Одночасно з поновленням на роботі повинно бути розглянуто і питання щодо стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника.

Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника повинно проводитись відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної пати, затвердженого ПКМУ від 08.02.1995р. № 100.

Кількість робочих днів в ВП «Шахта Іловайська» ДП «Шахтарськантрацит» з 06.03.2013 року на час прийняття рішення судом склало 101 робочий день ,виходячи з 5 денної неділі.

Позивачем надано розрахунок середньоденної заробітної плати,яка склала 165грн.54коп.і суд приймає цей розрахунок за основу,тому що відповідачем не надано інших відомостей.Середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 16719грн.54коп.\165.54х101день\

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівнику моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що незаконним звільненням позивачу було завдано моральної шкоди у вигляді порушення нормальних життєвих зв'язків через втрату єдиного джерела доходів, що призвело до необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому з урахуванням часткової доведеності заявлених вимог позивачем в цій частині, справедливим та достатнім розміром моральної шкоди позивачу є відшкодування 1000 грн, яку належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Вимога позивача в частини забов»язання відповідача надати йому робоче місце згідно рекомендацій МСЕК не підлягає задоволенню,оскільки не ґрунтується на діючому законодавстві,тому в цій частині йому слід відмовити.

Керуючись 47,116,170,172,233,235,237-1 КзПП України,суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ДП «Шахтарськантрацит»в особі ВП «шахта Іловайська»про поновлення на роботі,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,задовольнити частково:

-поновити ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродж.м.Іловайська Донецької обл.на посаді гірника підземного 1 розряду на дільниці підйомів та стовбурів у відокремленому підрозділі «шахта Іловайська» Державного підприємства»Шахтарськантрацит»з 05 березня 2013р.

-стягнути з ВП»шахта Іловайська» ДП »Шахтарськантрацит» \рр26005300165413 Ф-Донецьке обласне управління АО»Ощадбанк» м.Донецьк МФО 335106 ОКПО 33136690 юр.адреса:с.Широке м.Харцизьк \:

на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1уродж.м.Іловайська Донецької обл.. ін..НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушено прогулу в сумі 16719грн.54коп.та моральну шкоду у сумі 1000грн.,а всього 17719\сімнадцять тис.сімсот дев»ятнадцять\грн.54коп.

на користь держави судовий збір у сумі 177грн.19коп.\рр31218206700088 банк ГУ ДКСУ у Донецькій обл.. МФО 834016 код ЄДРПОУ 37980439 отримувач Харцизьке УК м.Харцизьк\код платежу 22030001»Судовий збір»\Державна судова адміністрація України,050\символ звітності 206,код суду 02895679\.

Допутити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1на роботі та виплати середньої заробітної плати за один місяць в сумі 4304грн.04коп.

В частині позовних вимог про забов»язання відповідача надати робоче місце згідно рекомендацій МСЕК-відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя: