Рішення № 32835411, 01.08.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2893/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

01 серпня 2013 року Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді - Крамаренко А.І.

при секретарі - Корнієнко Н.І.

за участю: представника позивача - Бучакчийського С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_6, про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який згодом уточнив, та в якому остаточно просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZPВGG40000003478 від 21.02.2008 року в розмірі 305171 грн. 79 коп. звернути стягнення на будинок загальною площею 17,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №ZPВGG40000003478 від 21.02.2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) в порядку, визначеному ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за ціною, що буде встановлена за згодою ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк", або на підставі оцінки майна, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючого документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки; виселити ОСОБА_2, 1970 року народження, ОСОБА_3, 1974 року народження, ОСОБА_4, 1998 року народження, ОСОБА_6, 2003 року народження, з житлового будинку АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку за вказаною адресою в органах Державної міграційної служби України; стягнути з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати.

В позові представником позивача зазначено, що відповідно до укладеного договору ZPВGG40000003478 від 21.02.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 151500, 00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.02.2028 року. Відповідач зобов'язалася погашати отриманий кредит щомісячно, відповідно до графіка. Однак, вона порушила умови даного кредитного договору, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на 12.06.2012 року становить 305171 грн.79 коп. Крім того, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 21.02.2008 року був укладений договір іпотеки, предметом якого став будинок загальною площею 17,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 не виконує зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредиту, то банк вважає за можливе звернути стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ "ПриватБанк" за довіреністю Бучакчийський С.В. уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, заяв про розгляд справи за їх відсутності чи про відкладення слухання справи до суду не надходило.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі.

Статтею ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦПК України особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Укладання між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_2 кредитного договору №ZPВGG40000003478 від 21.02.2008 року підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 12.06.2012 року складає 305171,79 грн. у тому числі: 150862,01 грн. - заборгованість за кредитом, 122071,80 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 32237,98 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Також судом встановлено, що 21.02.2008 року, в забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, предметом якого виступив будинок загальною площею 17,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Листом від 08.06.2012 р. відповідач ОСОБА_2 повідомлена банком про необхідність звільнення будинку, що перебуває в іпотеці, що підтверджується копією листа.

Відповідно до п.37. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Частиною 2 цієї статті передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Вартість предмету іпотеки сторонами іпотечного договору узгоджена, визначена шляхом проведення оцінки та становить 202000,00 грн. (п.1.3.2 договору іпотеки). Відповідно до ст. 41 Закону України "Про іпотеку"реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього закону.

Статтею 39 ЗУ „Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно вимог ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою ст. ст. 9, 109 ЖК України, ст. ст. 39-40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Зважаючи на те, що розмір заборгованості за кредитом більший вартості заставного майна, та враховуючі зазначені обставини по справі суд приходить до висновку, що з урахуванням принципу співмірності та виваженості, необхідно задовольнити позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 554,559, 572,610,611, 1054, § 1, 2 Глави 71 ЦК України, ст.ст. 10,11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, Закону України "Про заставу", суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZPВGG40000003478 від 21.02.2008 року в розмірі 305171 грн. 79 коп. звернути стягнення на будинок загальною площею 17,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №ZPВGG40000003478 від 21.02.2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) в порядку, визначеному ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за ціною, що буде встановлена за згодою ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк", або на підставі оцінки майна, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючого документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Виселити ОСОБА_2, 1970 року народження, ОСОБА_3, 1974 року народження, ОСОБА_4, 1998 року народження, ОСОБА_6, 2003 року народження, з житлового будинку АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку за вказаною адресою в органах Державної міграційної служби України.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати в сумі 3159 грн. 02 коп.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А. І. Крамаренко