Рішення № 32834139, 05.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р.Справа № 922/2524/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно - Західна залізниця", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірнично- збагачувальний комбінат", с. Новоселівка про стягнення штрафу у сумі 13365,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Андрощук Є.К., довіреність № 2733-НЮ від 21.06.2013 р.;

відповідача - Завади Ю.М., довіреність б/н від 08.07.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально - галузеве об"єднання "Південно - Західна залізниця", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірнично-збагачувальний комбінат", с. Новоселівка, 13365 грн. штрафу за неправильно зазначену в накладній № 43410109 масу вантажу та 1720,50 грн. судового збору. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.10.2012 року по прибуттю на ст. Ворожба Південно-Західної залізниці та одночасному зважуванні на динамічних тензометричних вагах вагону № 65717852 була виявлена невідповідність маси вантажу вказаного вагону даним перевізних документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 червня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11 липня 2013 року.

Відповідно до ч.3 ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Згідно витягу повторного розподілу справи між суддями від 10.07.13 р. (обґрунтування проведення повторного автоматичного розподілу справи: хвороба), для розгляду справи № 922/2524/13 було призначено суддю Смірнову О.В.

08 липня 2013 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував з посиланням на те, що як доказ того, що в накладній СМСГ № 43410109 вказані відомості, які не відповідають дійсності, позивач надав комерційний акт, який не має доказової сили, оскільки його зміст не відповідає вимогам "Служебной инструкции в Соглашению о международном железнодорожном грузовом сообщении" від 01.07.1990 року, в додатку 16 якої містяться "Пояснения по заполнению коммерческого акта СМПС/СМГС".

11 липня 2013 року представник відповідача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11 липня 2013 року було оголошено перерву до 30 липня 2013 року.

24 липня 2013 року представник відповідача надав пояснення, в яких зазначив, що позивачем на спростування відомостей щодо маси вантажу, які містяться в накладній СМГС № 43410109 надано комерційний акт, який не відповідає встановленим вимогам, також позивач невірно нарахував штраф у п"ятикратному розмірі провізної плати надлишку вантажу за всю відстань по залізницях України, та відповідач вжив всіх негайних заходів для усунення недоліків, виявлених позивачем, у зв"язку з чим просив суд зменшити розмір штрафу. Крім того, відповідач зазначив, що позовна заява була підписана Хімчак Т.В., яка не мала на це повноважень та запропонував позивачу укласти мирову угоду.

25 липня 2013 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

31 липня 2013 року представник позивача надав заперечення на відзив на позовну заяву, в яких вказав, що твердження відповідача про невідповідність комерційного акту ст. Ворожба від 16.10.2012 р. № Б025127/27 встановленим вимогам СМГС не відповідає дійсності, вище зазначений акт має юридичну силу та є належним та допустимим доказом порушення саме відповідачем норм СМГС в частині неправильного зазначення в перевізному документі маси вантажу, в результаті чого, при завантаженні вантажу відправником було допущено перевантаження вагону понад його максимальну вантажопідйомність. Також позивач зазначив, що нарахування розміру штрафу здійснено позивачем у відповідності до вимог ст. 15 СМГС, згідно з якими штраф нараховується у п"ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку вантажу по залізниці, на який було виявлено надлишок.

05 серпня 2013 року представник відповідача надав заяву, в якій просив суд зменшити розмір штрафу до 4000 грн. та зазначив, що відповідач вжив всіх необхідних заходів щодо усунення недоліків, виявлених позивачем, а саме 16.10.2012 р. на станції "Ворожба" працівники відповідача відвантажили та отримали надлишок вантажу, керуючись вказівками працівників позивача, а також звернув увагу на те, що відповідач перебуває в скрутному економічному та фінансовому становищі, а саме на цей час прострочена заборгованість державного бюджету України з відшкодування відповідачу податку на додану вартість, яка утворилась в 2010-2011 роках становить, 4,6 млн. грн.; за період з 2008 по 2012 роки обсяги видобутку сировини для виробництва продукції впали на 45%- з 729 тис. куб метрів до 399 тис. куб. метрів; щоб не збанкрутувати відповідач був змушений в період 2008- 2013 років скоротити кількість працівників на 73%- з 629 до 171 чоловік, в тому числі в 2013 році було звільнено за скорочення штатів 5 працівників; на цей час виробництво відповідача працює на межі рентабельності, і сплати штрафів негативно відбивається на виконання соціальних зобов"язань відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача просив суд зменшити до розмір штрафу 4000 грн.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

У жовтні 2012 року відповідачем було відправлено зі ст. Кварцовий Південної залізниці на ст. Брест - Східний Білоруської залізниці вагон № 65717852 з вантажем - пісок кварцовий.

14 жовтня 2012 року по прибуттю на ст. Ворожба Південно - Західної залізниці та одночасному зважуванні на динамічних тензометричних вагах вагону № 65717852 була виявлена невідповідність маси вантажу вказаного вагону даним перевізних документів.

Вказане порушення було засвідчене складеними працівниками ст. Ворожба актами загальної форми: від 14.10.2012 р. № 804-Ю, на підставі якого вагон № 65717852 був відчеплений для контрольного переважування; від 15.10.2012 р. № 664-П- оформлення результатів контрольного переважування вказаного вагону на статичних вагах, якими встановлено перевантаження маси вантажу на 7520 кг більше зазначеної в перевізному документів та більше вантажопідйомності вагону № 65717852.

Згідно статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

З матеріалів справи вбачається, що у накладній № 43410109, у вагоні вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Судом встановлено, що правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом власник ДП "Укрспецвагон" - Дачковський А.С..

Згідно з п. 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон с напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, під час перевезення 14.10.2012 року по прибуттю на ст. Ворожба Південно-Західної залізниці та одночасному зважуванні на динамічних тензометричних вагах вагону № 65717852 була виявлена невідповідність маси вантажу вказаного вагону даним перевізних документів. Про даний факт було складено акти загальної форми : від 14.10.2012 р. № 804-Ю, на підставі якого вагон № 65717852 був відчеплений для контрольного переважування; від 15.10.2012 р. № 664-П- оформлення результатів контрольного переважування вказаного вагону на статичних вагах та комерційний акт № серії Б № 025127/27 від 16.10.2012 року у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України із зазначенням відомостей про усунення порушення шляхом відвантаження надлишку вантажу.

В зв"язку з неможливістю слідування вагону № 65717852 за призначенням з причини навантаження понад його вантажопідйомність, відповідно до $ 4 ст. 12 розділу ІІ СМСГС, надлишок вантажу масою 7520 кг був відвантажений та виданий представнику відповідача Барабашу М.С. по довіреності від 16.10.2012 р. № 684.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Так, згідно складеного вищезазначеного комерційного акту контрольне переважування спірного вагону проводилось на 150 тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Перевіркою було виявлено, що в накладній № 43410109 у вагоні вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено що маса вантажу складає 76520кг, що на 7520 кг більше ніж вказано у накладній та понад максимальну вантажопідйомності вагону.

Статтею 24 Статуту залізниць України визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. В свою чергу, статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. за № 04-5/601 зі змінами та доповненнями від 18.11.2003 р. за № 04-5/1429) та Оглядового листа Вищого Господарського суду України від 29.11.2007 р. № 01-8/917 щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Таким чином, комерційний акт Б № 025127/27 від 16.10.2012 року є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.

Відповідно до п. 11 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 861/5082: "У разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) - додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто відповідач має можливість запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

Судом встановлено, що позивач за неправильне зазначення в накладній маси вантажу нарахував відповідачеві штраф згідно статті 118 Статуту залізниць України у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 13365 грн.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вказана норма кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. З ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Беручи до уваги, що відповідачем своєчасно надано клопотання про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу з посиланням на те, що він вжив всіх необхідних заходів щодо усунення недоліків, виявлених позивачем, а саме 16.10.2012 р. на станції "Ворожба" працівники відповідача відвантажили та отримали надлишок вантажу, керуючись вказівками працівників відповідача, враховуючи скрутне економічне та фінансове становищі відповідача, а саме: на цей час прострочена заборгованість державного бюджету України з відшкодування відповідачу податку на додану вартість, яка утворилась в 2010-2011 роках становить, 4,6 млн. грн.; за період з 2008 по 2012 роки обсяги видобутку сировини для виробництва продукції впали на 45%- з 729 тис. куб метрів до 399 тис. куб. метрів; щоб не збанкрутувати відповідач змушений був у період 2008- 2013 років скоротити кількість працівників на 73%- з 629 до 171 чоловік, в тому числі в 2013 році було звільнено за скорочення штатів 5 працівників; на цей час виробництво відповідача працює на межі рентабельності, і сплати штрафів негативно відбивається на виконання соціальних зобов"язань відповідача, враховуючи, що сума штрафу є надмірно великою, та відповідачем своєчасно було вжито всіх необхідних заходів щодо недопущення господарського правопорушення, не було завдано збитків іншим учасникам господарських відносин, негайно відвантажено та отримано надлишок вантажу, в результаті чого позивачем не понесено додаткових витрат, господарський суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір штрафу до 4 000 грн.

Такої правової позиції щодо зменшення штрафу дотримується ВГСУ у постанові від 21 липня 2011 року у справі № 5023/254/11

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 4000 грн. підлягає задоволенню.

В решті позовної вимоги про стягнення з відповідача 9365 грн. штрафу слід відмовити.

Відповідно до п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірнично-збагачувальний комбінат" (63209, Харківська область, Нововодолазький район, с. Новоселівка, вул. Піщана, буд. 2, код ЄДРПОУ 30773938, п/р 26008707213920 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805 ) на користь Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно - Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033, п/р № 26002001504 в АБ "Експрес-Банк" м. Києва, МФО 322959, код ЄДРПОУ 04713033) 4000 грн. штрафу, 1720,50 грн. судового збору.

В стягненні 9365 грн. штрафу відмовити.

Повне рішення складено 06.08.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.