Рішення № 32832931, 31.07.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/193/13-ц Головуючий у І інстанції Пухна О.МПровадження № 22-ц/780/3961/13 Доповідач у 2 інстанції ЯворськийКатегорія 47 31.07.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Фінагєєва В.О.,

при секретарі: Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому у відповідності до норм ст. 180-184 СК України просила стягнути з відповідача на її користь на утримання двох спільних дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 3 383, 09 грн на місяць та аліменти на її особисте утримання до досягнення їхньою дитиною ОСОБА_5 трьох років у сумі 1150 грн. та суму судового збору.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вони з відповідачем починаючи з 2004 року проживали однією сім'єю та вели спільне господарство. Сімейні відносини між сторонами були припинені в лютому 2011 року. Від спільного проживання сторони мають двох малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою. Позивачка є інвалідом третьої групи, тому витрати на харчування, одяг та утримання дітей є для неї значними, а відповідач у достатній кількості не надає кошти на утримання дітей.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей в розмірі 600 грн. на кожну дитину, починаючи з 01.03.2013 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 700 грн щомісячно, починаючи з 01.03.2013 року і до досягнення дитиною ОСОБА_5 трирічного віку.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229, 40 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення як незаконне і необґрунтоване та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки суд своїм рішенням поклав фактично всі обов'язки щодо утримання дітей на позивачку, незалежно від того, має вона таку можливість чи ні та водночас звільнив відповідача від належного виконання своїх обов'язків, який є цілком працездатною особою.

Відповідач по справі також подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій просить скасувати рішення міськрайонного суду як незаконне і необґрунтоване та ухвалити нове, яким встановити розмір аліментів у відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України посилаючись на те, що він офіційно працевлаштований, тому при визначенні розміру аліментів суд повинен був з'ясувати та врахувати його матеріальне становище та розмір заробітної плати, що мають істотне значення для правильного вирішення вказаного спору.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, у відповідності до вимог ст. 303 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, а рішення зміні з наступних підстав.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 2004 року по лютий 2011 року перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу.

За час спільного проживання сторін у них народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження. (а.с. 11,12).

Після припинення фактичних шлюбних відносин відповідач припинив надавати матеріальну допомогу на утримання малолітніх дітей.

Вирішуючи вказаний спір, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та стягуючи з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі по 600 грн. на кожного щомісячно та 700 грн. на утримання позивачки, суд обґрунтовував свій висновком тим, що відповідач не надав допустимих доказів перебування в трудових відносинах зі ТОВ «Делевері», а тому прийшов до висновку про необхідність стягнення аліментів в твердій грошовій сумі у визначеній сумі.

Однак повністю погодитися із вказаним висновком суду колегія суддів не може виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У всіх інших випадках визначення розміру аліментів провадиться у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини (ст. 183 СК України).

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження перебування у трудових стосунках із ТОВ «Делевері» відповідач у справі ОСОБА_2 на надав суду довідку про заробітну плату за період з 01.10.2012 року по 01.03.2013 року ( а.с. 31), подав висновок виконавчого комітету Броварської міської ради щодо участі ОСОБА_2 у вихованні дітей, в якому також підтверджено факт перебування відповідача у трудових обов'язках із ТОВ «Делевері», та характеристику з місця роботи. (а.с.32,33, 34).

Під час апеляційного перегляду відповідачем надано довідку про доходи із ТОВ «Делевері», яка засвідчена підписом керівника ТОВ директора ОСОБА_6 та головного бухгалтера ОСОБА_7, що підтверджує раніше надані докази про перебування відповідачем в трудових відносинах з ТОВ «Делевері» та отримання ним постійного доходу .

Водночас згідно зі ст. 60 ЦПК України позивачка не довела, що відповідач частину доходу отримує в натурі, чи має нерегулярний дохід, тому колегія суддів приходить до висновку, що розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання позивачки повинен бути визначений в частці від доходу відповідача, що передбачено ст. ст. 84 ч.2, 91 ч.2, 180, 183 СК України, а не в твердій грошовій сумі.

При цьому, визначаючи розмір аліментів, колегія суддів вважає, що вказаний розмір повинен становити по 1/6 частині на кожного із дітей та 1/6 частину користь позивачки до досягнення дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 трирічного віку, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку.

При цьому загальний розмір стягуваних з відповідача аліментів не буде перевищувати 50 % від його доходів, що відповідатиме вимогам ст. 70 ч.3 Закону України «Про виконавче провадження» .

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення оскільки позивачка не надала суду достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач має відповідний дохід та в змозі сплачувати аліменти у розмірі який вона просила.

Оскільки позивачка відповідно до вимог чинного законодавства звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду відповідно до ст. 5 ч.1 п.3 Закону України «Про судовий збір», тому вказані витрати повинні бути покладенні на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309,313-315 ЦПК України, ст. ст. 84 ч.2, 91 ч.2, 180, 183 СК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Бровари, Київської області, проживаючого АДРЕСА_1, працюючого вантажником в ТОВ «Делевері», ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, починаючи з 01 березня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Бровари, Київської області, проживаючого АДРЕСА_2, працюючого вантажником в ТОВ «Делевері», ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, починаючи з 01 березня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Бровари, Київської області, проживаючого АДРЕСА_2, працюючого вантажником в ТОВ «Делевері», ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 кошти на її утримання в розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян відповідного віку, починаючи з 01 березня 2013 року та до досягнення дитиною, ОСОБА_5, трирічного віку.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: М.А.Яворський

судді: В.О.Фінагєєв

Ю.М.Кулішенко