Рішення № 32832363, 30.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2013 Справа № 910/8146/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"до третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПриватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" Карпачов Володимир Петрович Комарницький Роман Васильович простягнення 28 061,34 грн. за участю представників:

від позивачаПетрикін О.Ю. - представник за довіреністю від відповідача від третіх осібЛеонов О.С. - представник за довіреністю не з'явились

Рішення прийняте 30.07.2013, оскільки 24.07.2013 у судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" витрат пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 28 061,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору страхування наземного транспорту № DN81AR02000093 від 21.04.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля "Maple C-51 SMA7151", державний номер АН 1109 СХ, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Nissan", державний номер АН 7100 ЕА, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач до звернення до суду із даним позовом не звертався до ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" із заявою про виплату страхового відшкодування, як це передбачено Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Вважає, що на момент звернення з позовом до суду право позивача на відшкодування збитків в порядку регресу не було порушено, тому просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Треті особи в судові засідання не з'явились, письмових пояснень по суті справи не надали, своїм процесуальним правом не скористались.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

За договором страхування наземного транспорту № DN81AR02000093 від 21.04.2008, укладеним між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (позивач, страховик) та Карпачовим Володимиром Петровичем (страхувальник) страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля "Maple C-51 SMA7151", державний номер АН 1109 СХ.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2010 о 07 год. 50 хв. в м. Донецьку по пр-ту Ілліча сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Maple C-51 SMA7151", державний номер АН 1109 СХ, під керуванням водія Карпачова В.П., та автомобіля "Nissan", державний номер АН 7100 ЕА, під керуванням водія Комарницького Р.В., внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

05.08.2010 Карпачов В.П. звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 999/08-10, складеного 18.08.2010 експертом Чистяковим В.М. (копії свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, сертифіката суб'єкта оціночної діяльності містяться в матеріалах справи), розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Maple C-51 SMA7151", державний номер АН 1109 СХ, складає 28 912,34 грн.

Згідно складеного страхового акту № И-5991 від 03.09.2010 страхове відшкодування за вищевказаним страховим випадком здійснюється у розмірі 28 571,34 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Платіжним дорученням № ВО118В1S6K від 08.09.2010 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 28 571,34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Калінінського районного суду міста Донецька від 13.09.2010 у справі №3-3172/2010 р. особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 05.08.2010 о 07 год. 50 хв. по пр-ту Ілліча в м. Донецьку, визнано водія транспортного засобу "Nissan", державний номер АН 7100 ЕА Комарницького Романа Васильовича, та притягнуто його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля засобу "Nissan", державний номер АН 7100 ЕА, станом на 05.08.2010 була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/8824932).

Договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/8824932) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, становить 25 500,00 грн., франшиза - 510 грн.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Maple C-51 SMA7151", державний номер АН 1109 СХ, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/8824932), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору від 21.04.2008, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, або на підтвердження здійснення перерахування позивачу страхового відшкодування у розмірі 28 061,34 грн. відповідачем суду не надано.

Доводи відповідача щодо того, що до звернення до суду із даним позовом позивач повинен був звернутись до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.. 27 Закону України "Про страхування" страховик отримує право вимоги потерпілої особи, яке може бути реалізовано шляхом подання відповідного позову після виплати останній страхового відшкодування, і не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №23/279 (№ 3-38гс12) від 28.08.2012, яка згідно положень ст. 111-28 ГПК України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, а також у Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/1398/2012 від 09.10.2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 " 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів".

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 28 061,34 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, поверх 7, ідентифікаційний код 31650052, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, ідентифікаційний код 33248430) суму страхового відшкодування у розмірі 28 061 (двадцять вісім тисяч шістдесят одна) грн. 34 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 05.08.2013.

Суддя М.В. Сажнева