Постанова № 32831074, 31.07.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 803/1582/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

суддів Волдінера Ф.А., Плахтій Н.Б.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Багірова Р.А.,

представника відповідача - Міністерства доходів і зборів України та Ягодинської митниці Міндоходів України - Наумчик Р.П.,

представника відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області Соловей В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Ягодинської митниці Міндоходів України про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та картки відмови, стягнення надмірно сплачених платежів,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернулася з позовом до Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Ягодинської митниці Міндоходів України про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення про коригування митної вартості товарів №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2013/00002 від 22.01.2013 року, стягнення надмірно сплачених платежів в розмірі 40 494, 75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.01.2013 року позивачем через декларанта для митного оформлення й митного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, було подано партію товару - м'ясо домашньої птиці (індиче) механічної обвалки морожене (фарш дрібного помолу), не консервоване, без вмісту харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки - вагою нетто 20 000 кг за ціною 0,92 Євро за 1 кг на загальну суму 18 400, 00 Євро, придбаного позивачем згідно контракту купівлі - продажу №4/2013/PL від 09.01.2013 pоку, укладеного із компанією P.P.H.U. "Albatros JIM Czyz Spolka Jawna" (Польща) та інвойсу №13-DEX/0044 від 15.01.2013 pоку. При цьому зазначає, що позивачем через декларанта надано усі необхідні документи для митного оформлення товару. В графах 12, 45 вантажно-митної декларації (ВМД) №205070000/2013/003123 від 22.01.2013 року позивачем було вказано митну вартість у розмірі 195 942, 96 грн., що складає 18 400, 00 Євро, тобто 0,92 Євро за 1 кг товару, визначену за ціною контракту відповідно до наданих документів та в порядку, передбаченому ст.58 Митного кодексу України.

Проте, 22.01.2013 року відповідачем - Ягодинською митницею було відмовлено у митному оформлені товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205070000/2013/00002, у зв'язку з невідповідністю заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам ст.53 Митного кодексу України, неподання додаткових відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару та запропоновано привести рівень митної вартості товару в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про коригування митної вартості товарів №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року.

Згідно вказаного рішення відповідачем, за резервним методом, згідно ст.64 Митного кодексу України було визначено митну вартість партії товару у кількості 20 000 кг на загальну суму 33 025, 59 Євро, тобто за ціною 1,65 Євро за 1 кг.

Таким чином, різниця між митною вартістю, визначеною митницею та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом складає 0, 73 Євро за 1 кг, на загальну суму 14 625, 59 Євро.

З метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення товару нову ВМД №205070000/2013/003246 від 22.01.2013 року, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами Ягодинської митниці у рішенні про коригування митної вартості товарів №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року.

При цьому, звертає увагу суду на те, що позивачем через декларанта, для підтвердження заявленої митної вартості товару, надавалися документи витребовувані Ягодинською митницею в рішенні про коригування митної вартості товару №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року, а саме: оригінали прайс-листа та калькуляцію собівартості виробництва товару від фірми виробника, відомості про страхування, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У зв'язку з чим вважає, що Ягодинською митницею безпідставно застосовано шостий метод визначення митної вартості товару (резервний метод), оскільки для митного оформлення товару було надано достатньо документів для підтвердження митної вартості за першим методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а тому прийняте рішення про визначення митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Крім того вказує, що не погоджуючись з отриманою відповіддю Ягодинської митниці №1/1.2-6/2141 від 01.04.2013 року, на свою скаргу від 26.03.2013 року, позивачем 14.05.2013 року направлено на адресу Міністерства доходів і зборів України скаргу на вищевказані рішення та картку відмови, яку останнім отримано 11.06.2013 року.

Проте, станом на день звернення до суду з даним адміністративним позовом, відповіді на скаргу позивачем так і не отримано, а тому вважає, що відповідачем порушено, визначені ст.20 Закону України "Про звернення громадян" строки розгляду скарг та звернень громадян.

На підставі вищевикладеного, просить визнати бездіяльність посадових осіб Міністерства доходів та зборів України, що полягає у ненаданні відповіді на скаргу у встановлений законом строк незаконною, скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2013/00002 від 22.01.2013 року та стягнути надмірно сплачені платежі в розмірі 40 494, 75 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Ягодинської митниці Міндоходів України в судовому засіданні позов не визнала. В письмових запереченнях наголошувала на тому, що посадовою особою Ягодинської митниці, відповідно до п.2.5 Розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №362 від 13.07.2012 року, на підставі поданих позивачем документів для митного оформлення й митного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

При здійснені порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено (за даними ПІК "Цінова інформація при визначенні митної вартості" ЄАІС ДМСУ) відповідачем було виявлено відхилення у рівні митної вартості товару, митна вартість якого перевірялась, в порівнянні із загальним рівнем цін на подібні товари.

Так, згідно цінової інформації ЄАІС Державної митної служби України митна вартість товару становила 1, 65 Євро за 1 кг, у зв'язку з чим посадовою особою митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості №205070000/2013/0003123 було зроблено запис про необхідність надання наступних документів: оригіналів прайс-листа та калькуляції собівартості виробництва товару від фірми-виробника; відомостей про страхування; висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Зазначає, що п.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати додаткові документи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів.

Однак, позивачем було прийнято рішення про здійснення митного оформлення товару із застосуванням гарантійних зобов'язань, оскільки для підготовки витребовуваних митним органом документів був необхідний деякий час.

З огляду на те, що заявлена позивачем митна вартість товару є нижчою відносно інформаційної бази Державної митної служби України, а також враховуючи те, що позивачем не надано документів, що витребовувалися митним органом під час здійснення контролю заявленої митної вартості товару, тому митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом, згідно ст.64 Митного кодексу України, у зв'язку з чим позивачу відмовлено у митному оформлені товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205070000/2013/00002 від 22.01.2013 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товару №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача - Ягодинської митниці Міндоходів України вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205070000/2013/00002 від 22.01.2013 року прийняті у повній відповідності до приписів чинного законодавства України, а тому просить у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача - Міністерства доходів і зборів України заперечила проти задоволення позовних вимог позивача. При цьому пояснила, що відповідачем не заперечується сам факт отримання 11.06.2013 року скарги позивача, проте документального підтвердження надання відповідачем відповіді на зазначену скаргу у представника Міністерства доходів і зборів України немає.

Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області в судовому засіданні та у письмових запереченнях адміністративний позов не визнала з тих підстав, що відповідні документи (висновок) на повернення платнику помилково або надміру сплачених митних податків до органу казначейства не подавалися. Крім того, позивач не надав жодних доказів, які б підтвердили факт перерахування надмірно сплачених коштів до Держаного бюджету України, оскільки кошти відповідно до платіжних доручень №4665 від 21.01.2013 року в сумі 50 000, 00 грн. та №4674 від 22.01.2013 року в сумі 45 000, 00 грн. зараховані на депозитний рахунок Ягодинської митниці, відкритий в Головному управління Державної казначейської служби України в місті Києві. Таким чином, підстави для стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів на користь позивача відсутні. У зв'язку з чим, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

09.01.2013 року між ФОП ОСОБА_7 (покупець) та компанією P.P.H.U. "Albatros JIM Czyz Spolka Jawna", Польща (продавець) укладений контракт №4/2013/РL за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - м'ясо птиці згідно специфікації, яка є невідємною частиною цього контракту.

Згідно пункту 5.1 контракту поставка товару здійснюється автотранспортом на територію України згідно Правил "Інкотермс - 2010", а саме на умовах EXW, FCA, DDU чи СРТ.

Судом встановлено, що 22.01.2013 року позивачем через декларанта для митного оформлення й митного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, було подано партію товару - м'ясо домашньої птиці (індиче) механічної обвалки морожене (фарш дрібного помолу), не консервоване, без вмісту харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки - вагою нетто 20 000 кг за ціною 0,92 Євро/кг на загальну суму 18 400, 00 Євро, придбаного позивачем згідно контракту №4/2013/PL від 09.01.2013 pоку та інвойсу №13-DEX/0044 від 15.01.2013 pоку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, декларантом для митного оформлення товару були подані наступні документи: контракт №4/2013/PL від 09.01.2013 року, специфікацію від 09.01.2013 року до контракту № 4/2013/PL від 09.01.2013 року, рахунок-фактуру (інвойс) №13-DEX/0044 від 15.01.2013 року, вантажно-митна декларація (ВМД) №205070000/2013/003123 від 22.01.2013 року, декларація митної вартості ДМВ-1 №205070000/2013/003123 від 22.01.2013 року, міжнародна товаротранспортна накладна CMR №5087311 від 15.01.2013 року, сертифікат про походження товару №PL/MF/AF 0007193 від 16.01.2013 року, ветеринарне свідоцтво Ч-28 №095647 від 22.01.2013 року, сертифікат якості №02/01/2013 від 15.01.2013 року, прайс-лист продавця товару від 15.01.2013 року, калькуляція продавця товару від 15.01.2013 року, прайс-лист виробника товару від 15.01.2013 року, калькуляція виробника товару від 15.01.2013 року, прайс-лист продавця аналогічного товару від 14.01.2013 року та інші документи перелічені в графі 44 ВМД.

В графах 12, 45 вантажно-митної декларації (ВМД) №205070000/2013/003123 від 22.01.2013 року позивачем було вказано митну вартість товару у розмірі 195 942, 96 грн., що складає 18 400, 00 Євро, тобто 0,92 Євро за 1 кг товару, визначену за ціною контракту відповідно до наданих документів та в порядку, передбаченому ст.58 Митного кодексу України.

Однак, як встановлено судом, 22.01.2013 року Ягодинською митницею було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205070000/2013/00002 та винесено рішення про коригування митної вартості товару №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року, яким визначено митну вартість партії товару у кількості 20 000 кг на загальну суму 33 025, 59 Євро, тобто за ціною 1,65 Євро за 1 кг.

Таким чином, різниця між митною вартістю визначеною відповідачем та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом склала 0, 73 Євро за 1 кг на загальну суму 14 625, 59 Євро.

З метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення товару нову ВМД №205070000/2013/003246 від 22.01.2013 року, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами Ягодинської митниці у рішенні про коригування митної вартості товарів №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року.

Поряд з тим, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205070000/2013/00002 від 22.01.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. Декларація митної вартості подається, зокрема, у разі якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни.

Частиною 1 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як встановлено судом, 22.01.2013 року позивачем через декларанта, у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2012 року №651, п.1.3 р.І Правил заповнення декларації митної вартості, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для здійснення митного контролю та митного оформлення товару "м'ясо домашньої птиці (індиче) механічної обвалки морожене (фарш дрібного помолу)" до підрозділу митного оформлення митного поста "Луцьк" подано митну декларацію №205070000/2013/003123 та комплект документів, необхідний для здійснення митного контролю та митного оформлення в порядку, передбаченому ст.58 Митного кодексу України.

Відповідно до п.2.5 розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №362 від 13.07.2012 року посадовою особою митного поста "Луцьк" Ягодинської митниці було здійнсено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за даними ПІК "Цінова інформація при визначення митної вартості" ЄАІС ДМСУ було виявлено заниження рівня митної вартості товару, митна вартість якого перевірялася, в порівнянні із загальним рівнем цін на подібні товари.

Так, при здійсненні митного оформлення вантажу за митною декларацією №205070000/2013/003123 Ягодинською митницею було встановлено, що згідно цінової інформації ЄАІС Державної митної служби України митна вартість товару "м'ясо домашньої птиці (індиче) механічної обвалки морожене (фарш дрібного помолу)" становила 1, 65 Євро за 1 кг.

Відповідно до п.4 розділу 2 Методичних рекомендацій, за результатами роботи з аналізу виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України. Вказаною статтею визначається право митного органу письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи, встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, необхідні для прийняття рішення про визначення митної вартості товару.

Пунктом 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, визначено: "Запис щодо рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, учиняється таким чином: якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі "Для відміток митного органу" ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки".

У зв'язку з чим, посадовою особою митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості №205070000/2013/0003123 від 22 січня 2013 року було зроблено запис про необхідність подання в порядку статті 53 МК України додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: оригіналу прайс-листа та калькуляцію собівартості виробництва від фірми виробника, відомості про страхування, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до частини восьмої статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Судом встановлено, що позивачем 26.03.2013 року на адресу Ягодинської митниці було направлено заяву №93 з додатковими документами, визначеними митним органом у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості №205070000/2013/0003123 від 22 січня 2013 року, а саме: оригінал прайс-листа фірми виробника товару P.P.H.U. "Adrian"; оригінал калькуляції собівартості виробництва виробника товару P.P.H.U. "Adrian"; лист № 62 від 05.03.2013 року про не страхування товару; висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №891 від 05.03.2013 року, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/1429 від 17.01.2013 року, що також не заперечується представником відповідача та підтверджується матеріалами справи.

Вищенаведене спростовує твердження Ягодинської митниці про те, що позивачем не було надано митному органу витребовуваних документів та в свою чергу підтверджує можливість проведення митного оформлення товару за ціною договору (контракту).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було надано митному органу усі витребовувані документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому висновки Ягодинської митниці щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару "м'ясо домашньої птиці (індиче) механічної обвалки морожене (фарш дрібного помолу)" є необгрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем повністю дотримано вимоги чинного законодавства щодо митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України і визначено митну вартість товару за ціною контракту, що відповідає фактично поданим документам.

Крім того, в судовому засіданні представником відповідача не подано доказів обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару та не наведено обґрунтованих підстав прийняття рішення №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року про коригування митної вартості товарів, щодо неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товару, оскільки рішення про коригування митної вартості було прийняте лише на підставі цінової інформації наявної в ПІК "Цінова інформація при визначення митної вартості" ЄАІС ДМСУ із врахуванням ВМД №205070000/2013/3246 від 22.01.2013 року, ВМД №209120000/2013/819126 від 21.12.2012 року, ВМД №209120000/2012/819742 від 28.12.2012 року та ВМД №209120000/2013/800544 від 11.01.2013 року.

Проте, дані зазначені в вищевказаних вантажно-митних деклараціях не можуть в повній мірі відображати правильність прийнятого митним органом рішення про визначення митної вартості товарів та неможливості застосувати інші методи визначення митної вартості товару та ставити під сумнів правильність визначеної митної вартості товару позивачем.

У зв'язку з чим, відповідачем не було доведено, що мало місце не підтвердження декларантом документально заявленої ним митної вартості товару і що таке не підтвердження викликало сумніви щодо правильності застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною контракту, а тому Ягодинською митницею не доведено правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Суд не заперечує права митного органу щодо самостійного визначення митної вартості товарів, однак, це повинно відбуватись із дотриманням чинного законодавства, з використанням повноважень, обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Щодо вимоги позивача про визнання незаконною бездіяльність посадових осіб Міністерства доходів та зборів України, що полягає у ненаданні відповіді на скаргу, судом встановлено наступне.

14.05.2013 року позивач, не погоджуючись з висновками митного органу, викладеними у відповіді Ягодинської митниці від 01.04.2013 року №1/1.2-6/2141 про відмову у митному оформленні товару із застосуванням митної вартості товару - за ціною договору (контракту), направила скаргу №155 від 13.05.2013 року на рішення про коригування митної вартості товару №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205070000/2013/00002 від 22.01.2013 року на адресу Міністерства доходів і зборів України: 04119, м. Київ, вул. Дехтярівська, 11 г, у порядку передбаченому положеннями Митного кодексу України та Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до ст.26 МК України, вимоги до форми та змісту скарг громадян, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду, а також відповідальність за протиправні дії, пов'язані з поданням та розглядом скарг, визначаються Законом України "Про звернення громадян". Якщо інше не передбачено законом, скарги підприємств подаються і розглядаються у такому самому порядку і в ті самі строки, що й скарги громадян.

Так, статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляєтьсяособі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як встановлено судом, позивач, самостійно виявивши, що скаргу надіслано Міністерству доходів і зборів України за неналежною адресою, звернулася до заступника начальника відділення поштового зв'язку Луцьк-10 із заявою від 05.06.2013 року, в якій просила цінний лист відправлений 14.05.2013 року на ім'я Міністерства доходів і зборів України дослати на належну адресу: 04655, м. Київ-53, Львівська площа, 8.

В судовому засіданні представник відповідача Міністерства доходів і зборів України пояснила, що скаргу позивача від 13.05.2013 року відповідачем отримано.

Проте, доказів надання відповіді на скаргу позивача Міністерство доходів та зборів України, а також представник відповідача суду не надали, тим самим не виконали вимог ухвали суду від 19.07.2013 року, згідно якої відповідача - Міністерство доходів та зборів України було зобов'язано надати суду докази отримання скарги позивача та надання відповіді на неї.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, згідно ч.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем Міністерством доходів та зборів України не доведено правомірності своїх дій під час розгляду скарги позивача від 13.05.2013 року, а тому вимога позивача про визнання незаконною бездіяльності посадових осіб Міністерства доходів та зборів України, що полягає у ненаданні відповіді на скаргу підлягає задоволенню.

Крім того, з наявного в матеріалах справи розрахунку сум надмірно сплачених митних платежів вбачається, що позивачем при митному оформленні товару, за ціною визначеною митним органом сплачено митних платежів на загальну суму 91 439, 92 грн., що також підтверджується платіжними дорученнями №4665 від 21.01.2013 року в сумі 50 000 грн. та №4674 від 22.01.2013 року в сумі 45 000 грн.

Таким чином, сума надмірно сплачених платежів становить 40 494, 75 грн., що також вбачається з вантажно-митної декларації №205070000/2013/003246 від 22.01.2013 року.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24 січня 2006 року №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 року за №64/11938, надмірно сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Оскільки, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства Ягодинською митницею, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ним сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Згідно пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09 липня 2009 року №609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідачів Ягодинської митниці Міндоходів України та Міністерства доходів і зборів України не подала жодного доказу того, що у повноваженої особи митного органу виникли обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, щодо митного оформлення товару та не навела обґрунтованих підстав щодо неможливості застосувати перший метод визначення митної вартості товару.

Ягодинською митницею в даному випадку не було доведено, що мало місце не підтвердження декларантом документально заявленої ним митної вартості товару і, що таке не підтвердження викликало сумніви щодо правильності застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною контракту.

Крім того, Міністерством доходів і зборів України не надано доказів правомірності своїх дій при розгляді скарги позивача від 13.05.2013 року та наданні відповіді на неї.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання незаконною бездіяльність Міністерства зборів та доходів України щодо не надання відповіді на скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 №155 від 13.05.2013 року на рішення митного посту "Луцьк" Ягодинської митниці про коригування митної вартості товарів №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2013/00002 від 22.01.2013 року, визнання протиправним та скасуванням рішення про коригування митної вартості товарів №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року, визнання протиправним та скасуванням картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2013/00002 від 22.01.2013 року та стягнення надмірно сплачених митних платежів в сумі 40 494, 75 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З урахуванням ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України 510 гривень сплаченого судового збору, підтверджених платіжним дорученням №5424 від 16.07.2013 року.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Міністерства зборів та доходів України щодо не надання відповіді на скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 №155 від 13.05.2013 року на рішення митного посту "Луцьк" Ягодинської митниці про коригування митної вартості товарів №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2013/00002 від 22.01.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №205070000/2013/000002/2 від 22.01.2013 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2013/00002 від 22.01.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) надмірно сплачених митних платежів в розмірі 40 494 (сорок тисяч чотириста дев'яносто чотири) гривні 75 копійок.

Присудити з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 05 серпня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Ю.Ю. Сорока

Судді: Ф.А.Волдінер

Н.Б.Плахтій