Ухвала суду № 32830596, 06.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4467/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Чаку Є.В.

Літвіної Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС» до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лівобережжя-Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2013 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ФІНІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС» до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа - ТОВ «Лівобережжя-Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою від 21 серпня 2008 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Мартиненко В.В. за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого напису №3032, виданого 13 серпня 2008 року КМНО, про стягнення з ПП «Соло» на користь ТОВ «Лівобережжя-Плюс» боргу у розмірі 770 000, 00 грн., відкрито виконавче провадження (ВП № 12993748) та надано боржнику строк для добровільного виконання до 28 серпня 2008 року.

Разом з тим, у постанові від 21 серпня 2008 року зазначено, що в разі невиконання в добровільному порядку, виконати рішення в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору в сумі 77 000, 00 грн.

У межах виконавчого провадження № 12993748 державним виконавцем Хачатуровою В.О. Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві складено акт опису й арешту майна серія АВ 448644 від 27 квітня 2009 року, відповідно до якого описано і накладено арешт на судно суховантажне несамохідне «Р-0480», довжина 72, 8 м., ширина 10, 00 м., осадка 1, 78 м., валова місткість 500 т., коричневого кольору, 1985 року випуску, основний матеріал - сталь, яке належить ПП «Соло» (код 32556975) на підставі свідоцтва про право власності на судно PV №02311 від 13 вересня 2006 року, виданого інспекцією головного державного реєстратора флоту України.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 15 жовтня 2012 року за реєстровим № 1683, ТОВ «Лівобережжя-Плюс» відступило, а ТОВ «ФІНІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС» набуло право вимоги виконання зобов'язань, що виникли на підставі договору безпроцентної позики № 28-02/07 від 01 березня 2007 року та договору застави, що укладені між ТОВ «Лівобережжя-Плюс» та ПП «Соло».

Згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 39699839, виданого 28 грудня 2012 року, до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна 4574818 внесено зміни, а саме: замінено обтяжувала (вилучено ТОВ «Лівобережжя-Плюс» та додано ТОВ «ФІНІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС») на підставі договору про відступлення права вимоги реєстровим № 1683 від 15 жовтня 2012 року.

Із заявою про повернення виконавчого документа від 01 березня 2013 року до головного державного реєстратора Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Хачарурової В.О. звернулося ТОВ «ФІНІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС» та ТОВ «Лівобережжя-Плюс» з проханням повернути виконавчий напис № 3032, виданий 13 серпня 2008 року, в рамках виконавчого провадження № 12993748 без виконання та скасувати акт опису й арешту майна серії АВ №448644, складеного 27 квітня 2009 року державним виконавцем Хачатуровою В.О.

У відповідь на зазначену заяву головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Хачатуровою В.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27 березня 2013 року, якою постановлено виконавчий напис № 3032, виданий 13 серпня 2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 КМНО про стягнення з ПП «Соло» боргу на користь ТОВ «Лівобережжя Плюс» в сумі 770 000, 00 грн., повернути стягувачу.

При цьому, п. 2 резолютивної частини постанови від 27 березня 2013 року визначено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору виділити в окреме провадження.

Листом від 10 квітня 2013 року № 1201/7 начальник відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Опальченко В.О. повідомив ТОВ «Лівобережжя-Плюс», що статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначає наслідки звершення виконавчого провадження, які виключають зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 1 ч. 1 статті 47 цього Закону.

Положеннями ч. 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для забезпечення реального виконання рішення застосовується арешт майна боржника.

При цьому, відповідно до положень ч. 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» - арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, зокрема, у разі, якщо: є письмова заява стягувача.

Відповідно до ч. 4 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» - про повернення стягувачу виконавчого документа державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Таким чином, статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено можливі підстави для зняття арешту з майна, що належить боржнику, у виконавчому провадженні.

В свою чергу, у виконавчому провадженні № 12993748 постановою від 27 березня 2013 року виконавче провадження завершено на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, тобто за іншою, ніж передбачені у статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», підставою.

Крім того, колегія суддів критично оцінює твердження позивача щодо порушення відповідачем, шляхом не скасування акту опису й арешту майна серія АВ №448644, складеного 27 квітня 2009 року, прав ТОВ «ФІНІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС» як заставодержателя суховантажного, несамохідного судна, бортовий реєстраційний номер Р-0480, рік побудови 1985, арештованого в рамках виконавчого провадження № 25871764, що здійснюється відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, статусу заставодержателя позивач набув на підставі договору про відступлення права вимоги від 15 жовтня 2012 року за реєстровим № 1683, відповідно до змісту якого ТОВ «Лівобережжя-Плюс» відступило, а ТОВ «ФІНІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС» набуло право вимоги виконання зобов'язань, що виникли на підставі договору безпроцентної позики № 28-02/07 від 01 березня 2007 року та договору застави, що укладені між ТОВ «Лівобережжя-Плюс» та ПП «Соло».

В свою чергу, на підставі договору застави, здійснений виконавчий напис за № 3032, виданий 13 серпня 2008 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, який і став підставою для відкриття виконавчого провадження №12993748, яке у подальшому завершилося на підставі спільної заяви ТОВ «Лівобережжя-Плюс» та ТОВ «ФІНІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС», тобто за їх власною ініціативою.

При цьому, підставою для відкриття виконавчого провадження № 25871764, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 квітня 2011 року став зовсім інший документ - наказ про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва № 6/125-22/358, виданий 06 грудня 2010 року.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до п. 8 ч. 1 статті 3 КАС України - позивачем є, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

З вказаних правових норм вбачається, що юридична особа може звернутися до адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень лише в тому випадку, якщо такі дії порушують її права та охоронювані законом інтереси.

Позивач звернувся до суду із вимогою скасувати акт опису й арешту майна (суховантажного, несамохідного судна, бортовий реєстраційний номер Р-0480, рік побудови 1985) серія АВ №448644, складеного 27 квітня 2009 року державним виконавцем Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києва у межах виконавчого провадження № 12993748, в якому стягувачем є ТОВ «Лівобережжя-Плюс», яке у подальшому відступило ТОВ «ФІНІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС» право вимоги виконання зобов'язань, за невиконання яких і був здійснений виконавчий напис за № 3032.

Таким чином, позивач просить суд зняти арешт з майна боржника у виконавчому провадженні, в якому отримав права первісного стягувача - ТОВ «Лівобережжя-Плюс».

Разом з тим, ч. 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено правову природу арешту майна боржника, а саме: як засобу для забезпечення реального виконання рішення.

При цьому, КАС України не містить положень, які б давали позивачу право звертатися до суду із вимогою щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити в інтересах позивача певні дії, спрямовані на захист прав, порушення яких на момент постановлення судового рішення не відбулося.

У зв'язку із вищевикладеним, в контексті із заявленими позовними вимогами, колегія суддів приходить до висновку про те, що ТОВ «ФІНІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС» не доведено, а судом не встановлено, що його права, зокрема, як стягувача у виконавчому провадженні ВП № 12993748 порушено.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Чаку Є.В.