Постанова № 32830448, 29.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ

29 липня 2013 року 14:18 № 826/9393/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Суховій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва

до

Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт"

про

стягнення 378553,37 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський річковий порт" заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в розмірі 378553,37 грн.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року, визначену у вимозі про сплату боргу від 07.05.2013 №Ю 1709.

Ухвалою суду від 20 червня 2013 року відкрито скорочене провадження у справі. В зв’язку з надходженням від відповідача заперечень на позов та наданням, за твердженням відповідача, доказів часткової сплати спірної суми заборгованості, з метою з’ясування обставин, повідомлених представником відповідача в запереченнях, ухвалою суду від 10 липня 2013 року призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково представник пояснила, що сплачені відповідачем суми єдиного внеску відповідно до платіжних доручень, які долучені відповідачем до заперечень на позов, на підставі статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" зараховуються в міру їх надходження в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску в порядку календарної черговості.

Представник відповідача, після проведення звірки з пенсійним фондом, не заперечувала проти наявності у Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт", ідентифікаційний код 03150071, є: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва звітність про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року на суму 378553,37 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем недоїмки з єдиного внеску позивачем прийнято вимогу про сплату боргу від 07.05.2013 №Ю 1709, згідно з якою станом на 20.03.2013 заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску становить 378553,37 грн. Вказана вимога отримана відповідачем, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Відповідачем до заперечень проти позову та до доповнень до заперечень долучено платіжні доручення згідно з якими підприємством сплачувались протягом 2013 року на користь позивача відповідні суми в рахунок погашення єдиного внеску за березень 2013 року.

Як пояснила представник позивача, вказані суми, які були сплачені відповідачем, відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" зараховувались в рахунок погашення заборгованості відповідача з єдиного внеску в порядку календарної черговості, що також підтверджується даними карток особового рахунку відповідача по єдиному внеску та довідкою Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва від 29.07.2013 №9104/11 про сплату боргу відповідачем відповідно до платіжних доручень за період з 05.03.2013 по 15.07.2013.

Станом на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становить 2266762,53 грн., у тому числі, 378553,37 грн. за березень 2013 року, що підтверджується даними картки особового рахунку платника єдиного внеску – Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт".

Вирішуючи спір, суд виходить за такого.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VІ (з наступними змінами та доповненнями, далі – Закон №2464-VІ) та пункту 2.1 "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 (з наступними змінами і доповненнями), відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VІ передбачено, що платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як уже зазначалось, відповідачем було подано до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва звіт з нарахування єдиного внеску за березень 2013 року, однак сума єдиного внеску не була погашена.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною одинадцятою статті 9 Закону №2464-VІ встановлено, що в разі несвоєчасної або у неповному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №2464-VІ, завданнями Пенсійного фонду та його територіальних органів є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою.

Статтею 25 Закону №2464-VІ передбачено, що сума недоїмки стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафу. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про його сплату. У разі, якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачу вручено вимогу про сплату боргу від 07.05.2013 №Ю 1709, згідно з якою станом на 20.03.2013 заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску становить 378553,37 грн.

Доданими до матеріалів справи обліковими картками підтверджується наявність у відповідача, станом на час розгляду справи в суді, заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в розмірі 378553,37 грн.

При цьому, судом враховано надані відповідачем платіжні доручення про сплату єдиного внеску та обставину щодо зарахування позивачем сплачених сум в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску за попередні періоди, оскільки застосований, в даному випадку, позивачем механізм зарахування сплачених сум єдиного внеску відповідає приписам частини шостої статті 25 Закону №2464-VІ, відповідно до якої за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Оскільки, у відповідача була наявна заборгованість з єдиного внеску за попередні періоди, то позивачем правомірно зараховано сплачені відповідачем на підставі наявних у матеріалах справи платіжних доручень суми в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, а не за призначенням, яке вказував відповідач безпосередньо у платіжних дорученнях.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в розмірі 378553,37 грн., разом з тим, наявні докази, які підтверджують заборгованість відповідача у зазначеному розмірі за вказаний період, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Крім того, слід взяти до уваги ту обставину, що за твердженням представника відповідача, вимога від 07.05.2013 №Ю 1709 не оскаржувалась, відсутні такі докази і в матеріалах адміністративної справи.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (ідентифікаційний код 03150071) на користь Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в розмірі 378553,37 грн. (триста сімдесят вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят три грн. 37 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець