Вирок № 32830195, 07.08.2013, Київський районний суд м. Донецька

Справа № 1кп/0523/ 127/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2013 р. Київський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого судді Бурлаченко О.О.,

за участю:

секретаря Шалесної Е.О., Акименко Л.Ю.

прокурора Дюміна О.В., Ігнатоля Д.В.

потерпілого ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

представників неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Донецьку криміналь ну справу за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Українська Селидівської міськради Донецької області, українця, громадянина України, який має неповну вищу освіту, одруженого, має на утриманні малолітню дитину - доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, працює охоронником ПАТ СЗФ Комсомольськ, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України.

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2013 року, приблизно о 08 годині 50 хвилин, у світлий час доби, водій ОСОБА_5, керуючи на підставі наказу №67 від 03 травня 2012 року Асоціації фінансових, промислових і торгових підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр», технічно справним автомобілем марки «HYUNDAI TUCSON 2.0 5МТ4», реєстраційний номер НОМЕР_1, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська» (код ЄДРПОУ 24820699), здійснював рух по проїзній частині вулиці Павла Поповича збоку проспекту Київського в напрямку вулиці Молодих Шахтарів у Київському районі міста Донецька.

Під час руху по правій смузі вказаної вулиці, наближаючись до зупинки громадського транспорту «Вулиця Павла Поповича», яка розташована поблизу перехрестя з вулицею Кузнєцова, та маючи реальну та об'єктивну можливість спостерігати попереду трамвайний вагон №3007 маршруту №1 сполученням «Залізничний вокзал - ДМЗ», який нерухомо стояв на вказаній вулиці на трамвайних коліях попутного напрямку та в який здійснювалася посадка і висадка пасажирів, водій ОСОБА_5, діючи з необережності та в порушення вимог п.п. 1.5, 1,7, 2.3 (б),'2.9 (б), 10.1, 11.9 і 18.8 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

1.7. «Водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності»;

п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; 2.9. «Водієві забороняється:

б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу»;

п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 11.9. «Забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу»;

п.18.8. «Водій транспортного засобу повинен зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, які йдуть з боку відчинених дверей до (або від) трамвая, що стоїть на зупинці, якщо посадка чи висадка проводиться з проїзної частини чи посадкового майданчика, розміщеного на ній. Продовжувати рух дозволяється лише тоді, коли пішоходи залишать проїзну частину і в трамваї зачиняться двері»,

не зупинив керований ним автомобіль перед вказаною зупинкою громадського транспорту і перед зазначеним трамваєм, проявляючи злочинну самовпевненість, продовжив рух та змінив напрямок руху свого автомобілю ліворуч, внаслідок чого виїхав на трамвайні колії зустрічного напрямку, по яких зліва став об'їжджати вказаний трамвай, в момент чого скоїв наїзд правою передньою бічною частиною кузову керованого ним автомобілю марки «HYUNDAI TUCSON 2.0 5MT4», реєстраційний номер НОМЕР_1, на малолітнього пішохода ОСОБА_1, який перетинав проїжджу частину вулиці Павла Поповича перед передньою частиною вищевказаного трамваю з права наліво відносно руху автомобілю.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події малолітньому пішоходу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, були спричинені наступні тілесні ушкодження: важка поєднана травма, закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку півкульно-стовбурова форма тяжкого ступеня, з наявністю контузіонних вогнищ лобових областей з 2-х сторін, потилично-тім'яної області справа, відкритий В-3 ступені переломи обох кісток лівої гомілки в середній третини зі зміщенням уламків, тупа травма живота, двофазний розрив селезінки (розтрощення верхнього полюса за даними УЗД та СКТ), забій, гематома передньої черевної стінки, садна обличчя, тулуба, кінцівок, травматичний шок 1-2 ступеня, гемоперитонеум, посттравматична, постгеморагічна анемія, посттравматична, постгіпоксіческая енцефалопатія, які відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Допущені водієм ОСОБА_5 порушення вимог п.п. 1.5, 1,7, 2.3 (б), 2.9 (б), 10.1, 11.9 і 18.8 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події і суспільно-небезпечними наслідками у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений винним себе у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі, не заперечував щодо факту порушення ним правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Відшкодував добровільно потерпілому моральну шкоду в сумі 200 000 грн., державним лікувальним закладам 3000 грн.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість в порушенні ним правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що 22 січня 2013 року, приблизно о 08 годині 50 хвилин він вийшов з трамваю і в подальшому нічого не пам'ятає, оскільки потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. Тривалий час лікувався.

Представники потерпілого підтвердили факт отримання потерпілим тілесних ушкоджень від дорожньо-транспортної пригоди за участю обвинуваченого., який добровільно відшкодував батьку потерпілого моральну шкоду 200 000 грн.

Показання обвинуваченого про порушення ним правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому при обставинах, викладених в обвинувальному акті об'єктивно співпадають з наведеними доказами, узгоджуються з ними, а тому є достовірними.

Таким чином, своїми необережними діями, що виразилися в порушенні вимог п.п. 1.5, 1,7, 2.3 (б), 2.9 (б), 10.1, 11.9 і 18.8 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому і підлягає відповідальності за цією статтею.

Оскільки обвинувачений не заперечував обставини, викладені в обвинувальному висновку, за згодою учасників процесу, суд вирішив на підставі вимог ст. 349 КПК України не досліджувати ті докази, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Як особа, обвинувачений за місцем проживання та місцем роботи характеризується виключно позитивно. У лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, працює, раніше не судимий.

При призначенні покарання суд враховує ненавмисну форму вини, характер і ступінь тяж кості злочину, конкретні обставини справи, вказані дані про особу обвинуваченого, його щире каяття у скоєному, добровільне відшкодування моральної шкоди потерпілому, активне сприяння розкриттю злочину - як обставини, що відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшують покарання, та не вбачає обставин, що обтяжують покарання. Тому суд вважає, що перевиховання обвинуваченого та запобігання скоєння ним нових подібних злочинів можливо без позбавлення його волі.

Вирішуючи питання про додаткове покарання суд враховує, що отримана обвинуваченим професія та специфіка його теперішньої роботи не пов'язана з необхідністю керування транспортними засобами. Тому, враховуючи обставини порушення правил дорожнього руху при скоєнні злочину, суд вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави ККЛПЗОЗ «Обласна травматологічна лікарня» та на користь Обласної дитячої клінічної лікарні м. Донецька підлягають задоволенню, оскільки підтверджені відповідними довідками про витрати на лікування, які пов'язані з вчиненням обвинуваченим злочину.

Оскільки обвинувачений добровільно сплатив ККЛПЗОЗ «Обласна травматологічна лікарня» 2000 грн., остаточна сума стягнення становить 4653 грн. 58 коп. - 2000 грн. = 2653 грн. 58 коп.

Оскільки обвинувачений добровільно сплатив Обласної дитячої клінічної лікарні м. Донецька 1000 грн., остаточна сума стягнення становить 8621 грн. 10 коп. - 1000 грн. = 7621 грн. 10 коп.

Цивільний позов потерпілого до ПАТ ЦОФ «Комсомольська» на суму 94030 грн. 50 коп. яка складається - придбання ліків на суму 44035 грн. 50 коп., втрати плати за навчання 18 000 грн., втрати внеску за спортивний клуб 4560 грн., вартість зіпсованої одежі - 12050 грн., вартості зіпсованого мобільного телефону 5385 грн., за надання правової допомоги 10 000 грн. слід залишити без розгляду в зв'язку з неможливістю розглянути зазначений позов у кримінальній справі з наступних підстав.

Цивільним позивачем не надано суду доказів перебування обвинуваченого у трудових відносинах з підприємством, доказів цільового користування обвинуваченим автомобілем під час скоєння злочину та відсутності самовільного використання ОСОБА_5 службового автомобілю. Не надано також доказів про факт звернення позивача до страхової компанії ПАТ УСК, в якій застрахована цивільна відповідальність водія автомобіля«HYUNDAI TUCSON 2.0 5MT4», реєстраційний номер НОМЕР_1, та про відшкодування або невідшкодування страховою компанією матеріальної шкоди потерпілому.

Без встановлення зазначених фактів неможливо встановити належного відповідача і правильно розглянути цивільний позов. Крім того відсутність цивільного відповідача та представника страхової компанії, як зацікавленої особи за цивільним позовом, перешкоджає розгляду кримінальної справи в передбачені ст. 28, 318 КПК України розумні строки.

Тому зазначений цивільний позов може бути розглянутий окремо у цивільно-правовому порядку.

Речовий доказ - автомобіль, переданий підприємству ПАТ «ЦЗФ «Комсомольська» на зберігання, слід залишити у віданні законного власника.

Судові витрати про проведення судових експертиз на суму 1766 грн. 40 коп. та 1468 грн. 80 коп., а всього у загальній сумі 3235 грн. 20 коп. слід стягнути з засудженого.

Керуючись ст. ст. 368,370,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на ЧОТИРИ роки з позбавлення права керування транспортними засобами строком на ТРИ роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого від основного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:

- Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;

Контроль за поведінкою засудженого покласти на орган кримінально-виконавчої системи за місцем проживання засудженого.

Термін покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Запобіжний захід засудженому не обирався.

Речовий доказ - автомобіль «HYUNDAI TUCSON 2.0 5МТ4», реєстраційний номер НОМЕР_1, залишити у віданні законного власника.

Цивільні позови прокурора в інтересах держави задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ККЛПЗОЗ «Обласна травматологічна лікарня» витрати на лікування в сумі 2653 грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Обласної дитячої клінічної лікарні м. Донецька витрати на лікування в сумі 7621 грн. 10 коп.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави судові витрати по проведенню судових експертиз у загальній сумі 3235 грн. 20 коп.

Цивільний позов до ПАТ ЦОФ «Комсомольська» залишити без розгляду в кримінальному провадженні.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Донецької об ласті через Київський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий, суддя О.О.Бурлаченко