Ухвала суду № 32829083, 05.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року м. Київ К-35550/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду м.Києва від 03.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010

у справі №2а-42371/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркінг+»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м.Харква №00004512320/0 від 03.09.2009 про нарахування податкового зобов'язання ТОВ «Паркінг+» в сумі 5876,41 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена невиїзна позапланова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт №3537/232/32868719 від 24.07.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 5876,41 грн. та недодержання вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, з постачальником товару ТОВ «РТІ-Трейд», а саме ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №00004512320/0 від 03.09.2009, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8814 грн., у т.ч. за основним платежем 5876 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2938 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що одним з основних видів господарської діяльності позивача є виготовлення та збут асфальтобетону. За договором з ТОВ «РТІ-Трейд» йому поставлені конвеєрні стрічки, необхідні для реконструкції транспортеру з подачі сипучих матеріалів до асфальтозмішувальних установок, що підтверджується видатковими накладними №0000019 та №0000043 від 24.01.2008 та від 14.02.2008, розрахунок за які проведено в повному обсязі згідно з платіжними дорученнями №26 від 30.01.2008 на суму 17535,95 грн. та №52 від 18.02.2008 на суму 17722,50 грн.

ТОВ «РТІ-Трейд» відповідно до вимог пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» видано позивачу податкові накладні №26 від 24.01.2008 та №60 від 14.02.2008.

На час укладення та виконання договору та видачі податкових накладних контрагент позивача ТОВ «РТІ-Трейд» був належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Доводи відповідача про нікчемність укладеного позивачем з контрагентом договору, правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, оскільки наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак, доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваної угоди відповідачем не надано.

Не можуть бути підставою для інших висновків і доводи відповідача, що спірні операції не мали реального товарного характеру, оскільки вони засновані на припущеннях, що суперечить ст.159 КАС України. Неможливість провести зустрічну перевірку ТОВ «Третій фактор» з питань взаємовідносин з ТОВ «РТІ-Трейд», оскільки перше відсутнє за юридичною адресою, не може впливати на право позивача формувати податковий кредит, за наслідками реальних господарських операцій, що документально підтверджений.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем не встановлено під час перевірки відсутності фактичної поставки товару позивачеві за спірними операціями, та не проведення ним розрахунків за отриманий товар, а також не надано таких доказів і в суді.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду м.Києва від 03.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

С.Е.Острович