Ухвала суду № 32829077, 31.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" липня 2013 р. м. Київ К-37230/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Вербицької О.В., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Фомін А.Ю.,

за участю:

представника позивача - Шушняєва Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року

у справі № 2а-5288/09/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод»

до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод», яке є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Бандурський елеватор» (далі - позивач), звернулось до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (далі - відповідач) про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000522302 від 18 серпня 2009 року, № 0000532302 від 18 серпня 2009 року та № 0000532302/1 від 09 вересня 2009 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000522302 від 18 серпня 2009 року, № 0000532302 від 18 серпня 2009 року, № 0000532302/1 від 09 вересня 2009 року, винесені Первомайською ОДПІ. Повернуто з Державного бюджету України ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» 3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Первомайська ОДПІ Миколаївської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод», посилаючись на те, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Первомайська ОДПІ Миколаївської області провела планову виїзну перевірку ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої був складений акт № 2131/23/32390305 від 17 серпня 2009 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у продажу за готівку товарно-матеріальних цінностей та надання послуг елеватора без застосування реєстратора розрахункових операцій з оприбуткуванням готівкових коштів у касі підприємства на суму 217081,28 грн.; статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», яке полягало у здійсненні торгівельної діяльності (реалізація товарно-матеріальних цінностей)за готівку без придбання відповідного торгового патенту за період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2009 року.

18 серпня 2009 року Первомайська ОДПІ Миколаївської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0000522302, яким на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» штрафні (фінансові) санкції у сумі 1085406,40 грн.

18 серпня 2009 року Первомайська ОДПІ Миколаївської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0000532302, яким на підставі абзацу 4 частини 1 статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» застосувала ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» штрафні (фінансові) санкції у сумі 1400,00 грн.

Вказані рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом було прийняте рішення № 0000532302/1 від 09 вересня 2009 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не являється суб'єктом підприємницької діяльності, на якого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» покладено обов'язок застосовувати реєстратор розрахункових операцій при наданні послуг у відповідності до положень пункту 1 статті 9 цього Закону, а також при продажу товарно-матеріальних цінностей, які були отримані внаслідок демонтажу основних фондів, з оформленням таких операцій прибутковими касовими ордерами. Також суд виходив з того, що здійснювана позивачем діяльність не підлягає патентуванню відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а тому на позивача не може бути покладений обов'язок щодо придбання торгового патенту.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 04 липня 2008 року ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» здійснює такі види діяльності за КВЕД: 51.21.0 - оптова торгівля зерном, насінням та кормаими для таврин; 51.11.0 - посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур; 51.90.0 - інші види оптової торгівлі; 63.11.0 - транспортне оброблення вантажів (арк. справи 8).

Відповідно до сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки № 1726 від 25 січня 2008 року, виданого ТОВ «Бандурський елеватор» (правонаступником якого є ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод»), послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки, які надає товариство, відповідають правилам і технічним умовам, що встановлені Тезнічним регламентом зернового складу, затвердженим наказом Мінагрополітики України від 15 червня 2004 року № 228 (арк. справ 79).

Як встановлено судами попередніх інстанції, оплата за надані послуги елеватора (приймання, зберіганні, очистка та відвантаження зерна) на загальну суму 84255,89 грн. та за реалізовані товарно-матеріальні цінності, які були отримані внаслідок демонтажу основних фондів, на загальну суму 132825,39 грн. здійснювалася у касі підприємства згідно прибуткових касових ордерів (арк. справи 80-131), що знайшло своє відображення на 36 аркуші акту перевірки (арк. справи 47) та, відповідно, без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Згідно преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Розрахунковою операцією у розумінні положень статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

За приписами пунктів 1, 12 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо) .

З огляду на те, що позивач не являється суб'єктом підприємницької діяльності, на якого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» покладено обов'язок застосовувати реєстратор розрахункових операцій при наданні послуг у відповідності до положень пункту 1 статті 9 цього Закону, а також при продажу товарно-матеріальних цінностей, які були отримані внаслідок демонтажу основних фондів, з оформленням таких операцій прибутковими касовими ордерами, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного рішення №0000522302 від 18 серпня 2009 року.

Згідно преамбули Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Оскільки здійснювана ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» діяльність не є торговельною, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вона не підлягає патентуванню відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а тому на позивача не може бути покладений обов'язок щодо придбання торгового патенту.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваних рішень № 0000532302 від 18 серпня 2009 року та № 0000532302/1 від 09 вересня 2009 року.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Первомайської ОДПІ Миколаївської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ О.В. Вербицька

______ Н.Г. Пилипчук