Ухвала суду № 32828581, 10.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 липня 2013 року Справа № 5015/5438/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Малетича М.М., Заріцької А.О., Кота О.В., Козир Т.П., Панової І.Ю.,розглянувши заявуЗаступника Генерального прокурора України

про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 12.02.2013у справі № 5015/5438/11за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтер - Лев" до Львівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаУправління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради провизнання права власності на 672/1000 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9кв.м.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.07.2012 у справі №5015/5438/11 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 у справі №5015/5438/11 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Лев" частково задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2012 у справі 5015/5438/11 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Лев" задоволено, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Лев" право власності на 672/1000 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 151,9кв.м., розташованих за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 5, які створені внаслідок виконання ТОВ "Інтер-Лев" реконструкції приміщень з індексами 17-1, 18-1, 18-2, 18-3, VII, VIII, IX, переданих останньому згідно з договором оренди №Г-4145-6 від 06.03.2006.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2013 касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 у справі №5015/5438/11 - без змін.

Заступник Генерального прокурора України звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.02.2013 у справі № 5015/5438/11, в якій просить скасувати дане судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 20.10.2011 у справі №5020-2/033-198/2011 та від 28.11.2012 у справі №14/5005/3026/2012 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме, статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 778 Цивільного кодексу України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 12.02.2013 у справі №5015/5438/11, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених судами обставин справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання права власності на 672/1000 нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, з огляду на отримання від компетентних органів дозволів на реконструкцію приміщень, відсутність заперечень власника орендованого майна проти такого об'єму проведення ремонтно-будівельних робіт та реконструкції (поліпшень), зміну площі спірних приміщень - перепланувань приміщень, демонтажу внутрішніх стін і перегородок, та як наслідок зміни техніко-економічних показників (геометричних розмірів площі, об'ємів та функціонального призначення), створення нової речі, вартість якої істотно перевищує вартість попередньої речі, та становить 67,2% вартості витрат позивача на її поліпшення.

Водночас, у постанові від 20.10.2011 у справі № 5020-2/033-198/2011, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України скасував рішення судів попередніх інстанцій та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позову про визнання права спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, оскільки судами не встановлено обставин, які свідчили б, що позивачем внаслідок здійснення поліпшень способом реконструкції спірного приміщення, дійсно створено нову річ.

У постанові від 28.11.2012 у справі №14/5005/3026/2012, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України, виходячи із встановлених судами обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання права власності на частку у майні з огляду на те, що позивачем не було доведено факт створення в процесі реконструкції нової речі, а здійснення ремонту орендованого приміщення є обов'язком орендаря згідно укладених Договорів оренди і не тягне за собою перехід права власності на це майно.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних встановлених судом фактичних обставин справи, а також обставин залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Заступнику Генерального прокурора України у допуску справи № 5015/5438/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ. Малетич Судді А. Зарціька О. Кот Т. Козир І. Панова