Постанова № 32825779, 24.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2013 року Справа № 812/6008/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Величко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про стягнення податкового боргу у розмірі 268805,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про стягнення податкового боргу у розмірі 268805,35 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради не сплачено до бюджету узгоджені суми податкового боргу в розмірі 268805,35 грн. (основного платежу - 229347,99 грн., та пені - 39457,36 грн.), а саме: з податку на додану вартість - в сумі 206709,69 грн., з податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - в сумі 39295,66 грн., зі збору за забруднення навколишнього середовища - в сумі 22800,00грн.

У зв'язку з чим позивач просить стягнути кошти з відповідача на суму податкового боргу у загальному розмірі 268805,35 грн., з рахунків у банках обслуговуючих цього платника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі, надав суду письмове клопотання в якому просив визначити спосіб та порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду шляхом розстрочення сплати податкового боргу в сумі 268805,35 грн. впродовж 10 років, рівними частинами згідно графіку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради 01.04.1992 (а.с.47) .

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1).

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п.п. 240.1. ст. 240 Податкового кодексу України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Відповідно до п.п. 250.1 та 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку, крім тих, які визначені п. 240.2 ст. 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

На виконання п. 54.1 ст. 54, п. 203.2 ст. 203, п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України відповідач подав до податкового органу:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року від 20.03.2013 (а.с. 11-13);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року від 17.04.2013 (а.с.14-15);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 16.05.2013 (а.с.16-17);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року від 20.06.2013 (а.с.18-19);

- податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2013 року від 25.04.2013 (а.с.22-25);

- розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах від 25.04.2013 (а.с.26-27).

Крім того, позивачем відповідачу за несвоєчасну сплату вказаних вище узгоджених податкових зобов'язань була нарахована пеня: по збору за забруднення навколишнього середовища в сумі 22800,00 грн. (а.с.28-29); з податку на додану вартість в сумі 16361,69 грн. (а.с.10); з екологічного податку в сумі 295,67 грн. (а.с.20-21).

В порушення вимог п. 57.1 ст. 57 та с. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з екологічного податку, зазначену у поданих ним розрахунках та податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг у загальному розмірі 268805,35 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Так, через несплату комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради суми узгодженого податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, Рубіжанською ОДПІ на адресу останнього було направлено першу податкову вимогу від 29.10.2001 №1/86, яку відповідач отримав 29 жовтня 2001 року, та другу податкову вимогу від 28.11.200 №2/173, яку відповідач отримав 28 листопада 2001 року.

Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла в період з 2012 по 2013 рік. З цього вбачається, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленої до стягнення у позові.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу на суму, яка заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення позову Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про стягнення податкового боргу у розмірі 268805,35 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків. Внаслідок чого визначена сума заборгованості відповідно до положень ст. 87 Податкового кодексу України підлягає стягненню за рахунок майна.

Відповідач, під час судового засідання визнав позовні вимоги у повному обсязі. Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, у добровільному порядку податкову заборгованість з узгодженого податкового зобов'язання не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви представника відповідача про визначення способу та порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду шляхом розстрочення сплати податкового боргу в сумі 268805,35 грн. на строк 10 років, рівними частинами згідно графіку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Представник позивача не заперечував проти задоволення заяви відповідача.

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що заявником повинно також бути зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом такого заявника. В даному випадку такі події у заявника відсутні.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником до суду не надано.

Оскільки відповідачем не надано достатніх доказів наявності обставин, що можуть ускладнити виконання рішення суду по даній справі, не дадано жодного доказу зміни політики управління виробництвом чи збутом комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради про стягнення податкового боргу у розмірі 268805,35 грн. задовольнити.

Стягнути кошти з комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради (ідентифікаційний код 13395773) за податковим боргом у загальному розмірі 268805,35 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот п'ять гривень 35 копійок) з яких: з податку на додану вартість - 206709,69 грн.; з екологічного податку - 39295,66 грн.; зі збору за забруднення навколишнього середовища - 22800,00 грн. за рахунок майна.

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про визначення способу та порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду шляхом розстрочення сплати податкового боргу в сумі 268805,35 грн. строком на 10 років.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 29 липня 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця