Постанова № 32824470, 25.07.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 806/3142/13-a

категорія 8.2.7

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Семенюк М.М.,

при секретарі - Лисайчуку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2013 року №0000242203, -

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2013 року №0000242203.

У позовній заяві позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 року №0000242203 винесене на підставі акту перевірки №1859/22-03/33644098 від 10.04.2013 року, в якому зазначено про порушення підприємством приписів ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" .

Позивач погоджується з висновками відповідача, пов'язаними з нарахуванням пені в сумі 322,95 грн., за порушення строків повернення валютної виручки по контракту №53/V від 26.06.2012 року з фірмою "АРА-Kandt GmbH" (Німеччина).

З прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині висновків щодо наявності в діях ТОВ "Житомирський картонний комбінат" порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та як наслідок нарахування пені за порушення строків повернення валютної виручки по взаємовідносинах з фірмою "G. VARADAN ENGINEERING PVT. LTD" (Індія) в сумі 549,72 грн. та з фірмою "Joh. Clouth Gmb H s Co. KG" (Німеччина) в сумі 377,34 грн., позивач не погоджується. Зазначає, що на момент проведення перевірки перевіряючому були надані відповідні митні декларації, що підтверджують дату надходження товару на митну територію України, тому у відповідача не було підстав вважати, що товариством порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків іноземній валюті". Зазначає, що оскаржуване рішення суперечить нормам матеріального права, прийняте в результаті помилкового тлумачення податковим органом норм податкового законодавства, у зв'язку з чим є необґрунтованим та незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Також пояснив, що датою надходження продукції в законодавчо встановлений строк за імпортними операціями є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину товаром митного кордону України, а тому позивачем не допущено порушення строків, встановлених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Представником відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях на позовну заяву. Пояснив, що датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, є дата завершення оформлення ВМД, що регламентується п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 136 від 24 березня 1999 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Житомирський картонний комбінат" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.10.2012 року по 03.04.2013 року при виконанні контрактів, оформленої актом від 10.04.2013 року № 1859/22-03/33644098, прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.04.2013 року № 0000242203.

Суд зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного рішення стали різні підходи щодо визначення моменту здійснених імпортних операцій у зовнішньоекономічній діяльності. Зокрема, податковий орган пов'язує завершення імпортних операцій з моментом оформлення вантажної митної декларації. Позивач пов'язує завершення імпортних операцій з моментом імпорту товарів на митну територію, тобто з моментом перетину таким товаром митного кордону України незалежно від їх подальшого митного оформлення.

Відповідачем, також наголошується, що датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, є дата завершення оформлення ВМД, що регламентується п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 136 від 24 березня 1999 року.

Так, як вбачається з акту перевірки, до перевірки позивачем надано ВМД типу ІМ-40 з датами оформлення: №101060000/2013/004826 від 25.03.2013 року на суму 9170,00 дол. США (граничний термін надходження товару 20.03.2013 року) та №101060000/2013/002732 від 01.03.2013 року на суму 2615,60 євро (граничний термін надходження товару 20.02.2013 року). Таким чином, відповідач вказує, що товар по ВМД надійшов з порушенням встановлених термінів.

Суд не погоджується з висновками відповідача, щодо порушення позивачем строків недопоставленого товару в іноземній валюті, з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року (далі - Закон), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, мають бути здійснені в строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Листом Державної податкової служби від 17.12.2012 року №11673/0/71-12/22-3317 про механізм відліку строків розрахунків, зазначено, що при проведенні підрозділами контролю за операціями у сфері зовнішньо - економічної діяльності , необхідно керуватися Законом №5480, яким внесено зміни до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати строки до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені ч.1 ст. 1 та ст. 2 закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Так, Національний банк своєю постановою №475, яка набрала чинності 19.11.2012 року , установив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в ст.ст. 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 959-ХІІ від 16 квітня 1991 року визначено терміни імпорт (імпорт товарів) та момент здійснення імпорту.

Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Момент здійснення імпорту - момент перетину товарами митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Митного кодексу України, встановлено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь - який спосіб у відповідному напрямку. Момент перетину товару митного кордону України також міститься в п. 49 ст. 4 Митного кодексу України, згідно якого пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Згідно ст. 321 Митного кодексу України товари і транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

З наведених норм вбачається, що перебування товару "Під митним контролем" неможливе без його фактичного ввезення на територію України.

Первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, при якому на товарносупровідних документах проставлено відбиток штампу "під митним контролем" з відповідною датою, яка засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Відповідно до ст. 74 Митного кодексу України, митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.

На підставі викладеного, датою надходження товару в законодавчо встановлений строк за імпортними операціями є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону України, а тому позивачем не допущено порушення строків, встановлених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

З такою правовою позицією погодився Верховний Суд України в постановах від 22.12.2009р., від 16.01.2012, Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 27.05.2008р., 22.03.2011р., 12.04.2011р. та інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби".

Як вбачається з інвойсу № 021/12-13 від 27.12.2012 року, виданого фірмою "G. VARADAN ENGINEERING PVT. LTD" (Індія) (а.с.29), товар, зазначений у ВМД № 101060000/2013/004826 (а.с.27) на суму 9170,00 дол. США, перебуває під митним контролем з 10.03.2013 року.

Відповідно до інвойсу № 13-98905 від 13.02.13 року, виданого фірмою "Joh. Clouth Gmb H s Co. KG" (Німеччина) (35-36), товар, зазначений у ВМД №101060000/2013/002732 (а.с.33) на суму 2615,60 євро, перебуває під митним контролем з 20.02.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, а тому, податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 року №0000242203 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо - економічної діяльності в розмірі 927,06 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 24.04.2013 року №0000242203 в частині нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо - економічної діяльності в розмірі 927,06 грн.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" понесені ним судові витрати у розмірі 114,71 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 30 липня 2013 р.