Постанова № 32824448, 05.08.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року Справа № 811/1586/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,

за участі представників позивача Карпушева Д.О., Гуленка Т.Г.

та відповідача Пономарьова Є.А., Ошейко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради Кіровоградської області (далі - Підприємство) про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Податковий орган звернувся до суду з заявою до Підприємства про стягнення з рахунків у банківських установах податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 497965,50 грн., штрафних санкцій - 1445117,55 грн. та пені - 1132344,88 грн.

В судовому засіданні представники податкового органу підтримали позов.

Представники відповідача визнали фактичні обставини виникнення податкового боргу та погодились з правильністю розрахунків.

Однак, заперечили стосовно задоволення позову, мотивуючи тим, що податковий орган порушує процедуру стягнення боргу.

На їх думку, у даному випадку слід застосовувати особливості приписів статті 96 Податкового кодексу України, які полягають у зверненні до органу місцевого самоврядування з поданням стосовно прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу комунального підприємства.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов належить задовільнити з таких підстав.

Так, 30 березня 2012 року Державна податкова служба у Кіровоградській області прийняла рішення від 30 березня 2012 року №6 про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість Підприємства (а.с.43).

В цей же день позивач та відповідач (платник) уклали договір про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2901008,38 грн. під відсотки строком з 30 березня по 19 грудня 2012 року (а.с.107-108).

Станом на день звернення до суду сума заборгованості Підприємства за цим договором становить 322334,30 грн. (259406,50 грн. (основне зобов'язання) і 62927,80 грн. (штрафна санкція)) (а.с.43, 90).

Ця заборгованість виникла у зв'язку з несплатою останнього платежу за грудень 2012 року.

18 лютого 2013 року відповідач подав податковому органу декларацію з податку на додану вартість за січень того ж року, якою визначив податкове зобов'язання у сумі 238559 грн. (а.с.7-8).

Визначена Підприємством сума податкового зобов'язання не може бути оскаржена відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням від 11 грудня 2012 року на Підприємство накладено штрафну санкцію в сумі 1146520,08 грн. (а.с.14).

Відповідач оскаржив це рішення в судовому порядку.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року відмовлено в задоволенні позову Підприємства до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення (а.с.96-99).

Рішення суду набрало законної сили 22 березня 2013 року.

Отже, відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України податковий борг є узгодженим.

Податковим повідомленням-рішенням від 22 січня 2013 року на Підприємство накладено штрафну санкцію в сумі 225473,40 грн. (а.с.16).

Рішення фіскального органу не оскаржене відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому податковий борг є узгодженим відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням від 04 квітня 2013 року на Підприємство накладено штрафну санкцію в сумі 10196,27 грн. (а.с.18).

Рішення фіскального органу не оскаржене відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому податковий борг є узгодженим відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України.

Також, Підприємству нарахована пеня в сумі 1132344,88 грн. відповідно до приписів статті 129 Податкового кодексу України.

Підприємство не ставить під сумнів правильність нарахування пені.

25 жовтня 2001 року позивачем сформовано першу податкову вимогу на суму 50863,21 грн., котра одержана Підприємством 29 числа того ж місяця і року (а.с.10, 11).

05 грудня 2001 року податковим органом сформовано другу податкову вимогу на суму 109678,09 грн., котра одержана відповідачем 11 числа того ж місяця і року (а.с.9, 12).

Частиною 2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

З часу надіслання відповідачу податкової вимоги минуло більш як 60 календарних днів.

Пунктом 1.4 статті 16 цього ж Кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Отже, у Підприємства існує податковий борг з податку на додану вартість в сумі 497965,50 грн., штрафних санкцій - 1445117,55 грн. та пені - 1132344,88 грн. (а.с.90-93).

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено джерела погашення податкового боргу платника податків (загальна норма, яка стосується всіх платників податків).

Такими джерелами є будь-які власні кошти або майно платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, спочатку податковий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів, а лише потім, у разі їх відсутності або недостатності, реалізовує майно платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Пунктом 1 статті 96 того ж кодексу України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття певного рішення.

Приписи цієї ж норми права регулюють процедуру, яка застосовується виключно до комунальних підприємств і лише після того, як буде реалізоване майно платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позивач може реалізувати майно Підприємства, яке перебуває у податковій заставі, лише після встановлення відсутності або недостатності у нього коштів.

Це питання можна з'ясувати у випадку виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з платника податків з рахунків у банківських установах.

Таким чином, позов ґрунтується на вимогах закону і його належить задовільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Стягнути з комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 00185330, вул.50 років Жовтня,32-А м.Олександрія Олександрійський район Кіровоградська область) з рахунків у банківських установах на користь Державного бюджету України (в особі Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби) податковий боргу з податку на додану вартість у сумі 3075427,93 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Повний текст постанови виготовлено 06 серпня 2013 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей