Постанова № 32824446, 01.08.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2296/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Неміш Т.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2;

відповідача 1: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, представник - Яблонський О.О.;

відповідача 2: Берегівський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, представник - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Берегівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (далі - відповідач 1), Берегівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування наказу від 03.06.2013 року №115о/с "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ старшого сержанта міліції ОСОБА_1, інспектора патрульної служби Берегівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби Берегівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та допущення негайного виконання рішення суду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позов та просили задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Позивач з березня 2013 року по 3 червня 2013 року працював на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Берегівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області. Наказом начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 03.06.2013 року № 115 о/с "По особовому складу" позивача було звільнено з органів внутрішніх справ у зв'язку з рапортом позивача від 03.06.2013 року про звільнення його з органів внутрішніх справ за власним бажанням без зазначення причин, що перешкоджали виконанню ним службових обов'язків. Однак, позивач наголошує на тому, що даний наказ від 03.06.2013 року № 115 о/с "По особовому складу" про звільнення його із займаної посади є незаконним і підлягає скасуванню виходячи з наступного. Позивачем був написаний даний рапорт від 03.06.2013 року про звільнення його з органів внутрішніх справ за власним бажанням, тільки у зв'язку з тим, що в ніч з 2-го на 3-тє червня позивачем було отримано численні тілесні ушкодження під час відпочинку у одному з нічних закладів в с. Боржава, Берегівського району, Закарпатської області. Позивачеві порадили написати рапорт про звільнення за власним бажанням, що ним і було зроблено, оскільки по даному факту Берегівським районним відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області 03.06.2013 року було розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями позивач з 04.06.2013 року по 21.06.2013 року перебував на стаціонарному лікуванні в Берегівській центральній районній лікарні. Однак, 14.06.2013 року позивачем було надіслано до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області рекомендованим листом заяву про відкликання рапорту від 03.06.2013 року про звільнення його за власним бажанням. Разом з тим, після виходу зі стаціонарного лікування, а саме: 21.06.2013 року позивач дізнався про існування наказу начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 03.06.2013 року № 115 о/с "По особовому складу" про звільнення його із займаної посади за власним бажанням. Таким чином, позивач наголошує на тому, що наказ від 03.06.2013 року № 115 о/с "По особовому складу" винесено з порушенням чинного законодавства України, оскільки даний наказ було прийнято в день написання рапорту про звільнення, а саме: 03.06.2013 року, таким чином без дотримання вимог п. 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114 (далі - Положення № 114), згідно з яким до закінчення трьохмісячного строку попередження особи рядового і начальницького складу мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк. Також, відповідачем 1 не було досліджено причин звільнення позивача із займаної посади, оскільки в рапорті від 03.06.2013 року ним не було зазначено причин дострокового звільнення зі служби, а також дати з якої він просить звільнити його.

В судовому засіданні представник відповідача 1 заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 03.06.2013 року № 115 о/с "По особовому складу" про звільнення позивача з органів внутрішніх справ було прийнято на підставі особисто поданого останнім рапорту від 03.06.2013 року про звільнення його за власним бажанням. Також, представник відповідача 1 наголошує на тому, що п. 68 Положення № 114 не містить імперативної норми про те, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитись із служби за власним бажанням, повинні бути звільнені саме наступного дня після закінчення тримісячного строку після попередження ними керівництва про бажання звільнитись. Разом з тим, як вбачається з поданого позивачем рапорту від 03.06.2013 року, останній просив звільнити його з займаної посади 03.06.2013 року. Таким чином, на підставі поданого рапорту від 03.06.2013 року начальником Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області було винесено наказ від 03.06.2013 року № 115 о/с "По особовому складу", що є підтвердженням того, що сторони домовилися про звільнення у більш короткий строк. Таким чином, наказ від 03.06.2013 року № 115 о/с "По особовому складу" прийнято у відповідності до чинного законодавства України, а відтак, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування даного наказу, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Представник відповідача 2 в судове засідання повторно не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також, вказав на те, що позовні вимоги не визнає та підтримує заперечення відповідача 1. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача 1, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що з лютого 2009 року позивач працював у Берегівському районному відділі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, зокрема з березня 2013 року по 03 червня 2013 рік - на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Берегівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області.

Як було встановлено в судовому засіданні, перебуваючи на службі в Берегівському районному відділі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, позивач в ніч з 2-го по 3-тє червня 2013 року знаходячись на відпочинку в одному з нічних закладів у селі Боржава, Бегівського району, Закарпатської області отримав численні тілесні ушкодження. За даним фактом Берегівським районним відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області було порушено кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України, яке в подальшому постановою про закриття кримінального провадження від 30.06.2013 року було закрито, у зв'язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення (а.с. 55).

Як вказує позивач, саме у зв'язку з цим випадком, який стався в одному з нічних закладів у селі Боржава, Бегівського району, Закарпатської області ним було подано до відповідача 1 рапорт від 03.06.2013 року про звільнення його з органів внутрішніх справ за власним бажанням (а.с.40).

На підставі рапорту від 03.06.2013 року начальником Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області було прийнято наказ від 03.06.2013 року № 115 о/с "По особовому складу" про звільнення з 04.06.2013 року позивача - старшого сержанта, інспектора патрульної служби групи патрульної служби Берегівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області за п. 63 "ж" (а.с. 41).

Однак, в період з 04.06.2013 року по 21.06.2013 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Берегівській центральній районній лікарні, що підтверджується листком непрацездатності серії АГБ № 123948 (а.с. 9) та Екіпрізом з історії хвороби №4927 (а.с. 42).

Разом з тим, 14.06.2013 року позивач надіслав до відповідача 1 рекомендованим листом заяву про відкликання рапорту від 03.06.2013 року, що підтверджується фіскальним чеком від 14.06.2013 року (а.с. 8).

Про існування наказу від 03.06.2013 року № 115 о/с "По особовому складу" про звільнення позивача із займаної посади з 04.06.2013 року, останній дізнався тільки після виходу зі стаціонарного лікування, а саме: 21.06.2013 року.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів ознайомлення позивача з наказом від 03.06.2013 року № 115 о/с "По особовому складу".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565 - ХІІ порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Отже, порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням № 114.

У відповідності до п. 10 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Підпунктом "ж" пункту 63 Положення № 114, у відповідності до якого позивача було звільнено наказом від 03.06.2013 року № 115 о/с, передбачено, що особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Позивач в рапорті від 03.06.2013 року не вказав причин звільнення зі служби за власним бажанням. Разом з тим, відповідачем 1 в супереч пп. "ж" п. 63 Положення № 114 не було вжито заходів для встановлення поважності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків позивачем.

Згідно до п. 68 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Таким чином, з аналізу п. 68 Положення № 114 вбачається, що до закінчення трьохмісячного строку попередження особи, які виявили бажання звільнитися зі служби мають право відкликати поданий рапорт. Що позивачем і було зроблено, шляхом надіслання відповідачеві 1 заяви про відкликання рапорту від 03.06.2013 року.

Пунктом 24 Положення № 114 визначено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

Разом з тим, у відповідності до наказу від 03.06.2013 року № 115 о/с "По особовому складу" позивача було звільнено зі служби з 04.06.2013 року (а.с. 7), а отже під час перебування останнього на листку непрацездатності.

Таким чином, дії відповідача 1 щодо звільнення позивача зі служби за власним бажанням є неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 19, 71, 94, 104-106, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Берегівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 03.06.2013 року №115 о/с "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ старшого сержанта міліції ОСОБА_1, інспектора патрульної служби групи патрульної служби Берегівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області.

3. Поновити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) з 4 червня 2013 року на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Берегівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області.

4. Стягнути з Берегівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (код ЗКПО - 08672271) на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 4 червня 2013 року по 1 серпня 2013 року з розрахунку 1905,40 (одна тисяча дев'ятсот п'ять гривень сорок копійок) грн. в місяць.

5. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Берегівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області та в частині стягнення з Берегівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

6. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 1 серпня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 5 серпня 2013 року.