Ухвала суду № 32821765, 17.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"17" червня 2013 р. Справа № Б8/049-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/049-12

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сахалін», ідентифікаційний код юридичної особи: 33794884, місцезнаходження: 08122, Київська обл., с. Шпитьки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, буд. 1 (Кредитор),

до боржника, - Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський», ідентифікаційний код юридичної особи: 00849652, місцезнаходження: 07450, Київська обл., Броварський район, с. Плоске, вул. Жовтнева, буд. 2,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

Фонд державного майна України, 01133 Київ, вул. Кутузова, 18/9;

Міністерство аграрної політики та продовольства України, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 24;

Головне управління юстиції у Київській області;

Розпорядник майна Боржника - арбітражний керуючий Цівина О.О., який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 181, виданого Міністерством юстиції України 15 лютого 2013 року та ухвали господарського суду Київської області від 18 березня 2013 року у справі № Б8/049-12;

Прокуратура Київської області, 01133, м. Київ-133, б-р. Лесі Українки, 27/2;

Заявник 2 - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області, ідентифікаційний код: 21680654, місцезнаходження: 07400, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 26, оф. 1 (Заявник 2);

Заявник 3 - приватне підприємство «Бонаві-1», ідентифікаційний код: 35318200, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 135, поштова адреса (згідно заяви): 18032, м. Черкаси, вул. Ярославська, буд. 9 к. 31 (Заявник 3);

Заявник 4 - Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України», ідентифікаційний код: 30518866, місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 32 (Заявник 4);

Заявник 5 - Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, ідентифікаційний код: 21615608, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 30 (Заявник 5);

Заявник 6 - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НАСІННЯ», ідентифікаційний код: 30674952, місцезнаходження: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, буд. 25 (Заявник 6);

Заявник 7 - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», ідентифікаційний код: 31333767, місцезнаходження: 17612, Черігівська область, Варвинський район, с. Озеряни, вул. 19-го березня, буд. 7, поштова адреса (згідно заяви): 17600, Чернігівська область, смт Варва, вул. Горського, буд. 8 (Заявник 7);

Заявник 8 - Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області, ідентифікаційний код: 37892505, місцезнаходження: 07400, м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 11 (Заявник 8);

Заявник 9 - приватне підприємство приватна фірма «Антей», ідентифікаційний код: 32170091, місцезнаходження: 38400, Полтавська область, Решетелівський район, смт Решетилівка, вул. Островського, буд. 4, кв. 22 (Заявник 9);

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від Кредитора: Гончар О.М., який діє на підставі довіреності б/№ від 09 жовтня 2012 року;

від Боржника, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Головного управління юстиції у Київській області, Заявників 3-6, 8, 9: не з'явились;

від Фонду державного майна України: головний спеціаліст відділу відновлення платоспроможності та реструктуризації Управління фінансового аналізу та відновлення платоспроможності Фонду державного майна України Янчук М.А., який діє на підставі довіреності № 419 від 25 грудня 2012 року;

від Прокуратури Київської області: Булига Ю.С., посвідчення № 007181 від 02 жовтня 2012 року;

від Заявника 7: Беребенець В.М., який діє на підставі довіреності № 10/06-11 від 10 червня 2013 року;

розпорядник майна Боржника - арбітражний керуючий Цівина О.О. особисто, який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 181, виданого Міністерством юстиції України 15 лютого 2013 року та ухвали господарського суду Київської області від 18 березня 2013 року у справі № Б8/049-12, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/049-12 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сахалін» (ідентифікаційний код: 33794884, місцезнаходження: 08122, Київська обл., с. Шпитьки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, буд. 1) (надалі за текстом: «Кредитор») про банкрутство боржника - Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» (ідентифікаційний код: 00849652, місцезнаходження: 07450, Київська обл., Броварський район, с. Плоске, вул. Жовтнева, буд. 2) (надалі за текстом: «Боржник»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 03 травня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18 березня 2013 року визнано грошові вимоги Кредитора; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено арбітражного керуючого Цівину О.О. розпорядником майна Боржника; зобов'язано розпорядника майна Боржника здійснити публікацію оголошення про порушення судом справи про банкрутство Боржника, про що надати суду відповідні докази, примірник газети у п'ятиденний термін після публікації подати господарському суду; зобов'язано розпорядника майна Боржника разом із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв; зобов'язано розпорядника майна Боржника до 28 травня 2013 року подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; виконати інші дії передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: "Закон про банкрутство"), вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обов'язків; провести аналіз фінансового стану боржника, з'ясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують; надати суду звіт і аналіз фінансово-економічного стану Боржника; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 17 червня 2013 року; призначено на 02 вересня 2013 року судове засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство; вирішено інші процедурні питання у справі.

Публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» (ідентифікаційний код: 00849652, місцезнаходження: 07450, Київська обл., Броварський район, с. Плоске, вул. Жовтнева, буд. 2) здійснена в газеті «Голос України» № 67 (5567) від 06 квітня 2013 року.

02 січня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області (ідентифікаційний код: 21680654, місцезнаходження: 07400, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 26, оф. 1) (Заявник 2) надійшла заява № 326 від 24 грудня 2012 року (вх. № 23 від 02 січня 2013 року) про визнання кредиторських вимог; 18 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Заявника 2 надійшла заява № 85 від 12 квітня 2013 року (вх. № 9904 від 18 квітня 2013 року) про визнання кредиторських вимог, - які ухвалою господарського суду Київської області від 19 квітня 2013 року призначені до розгляду в судовому засіданні на 17 червня 2013 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 08 квітня 2013 року від приватного підприємства «Бонаві-1» (ідентифікаційний код: 35318200, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 135, поштова адреса (згідно заяви): 18032, м. Черкаси, вул. Ярославська, буд. 9 к. 31) (Заявник 3) надійшла заява б/№ від 01 квітня 2013 року (вх. № 9004 від 08 квітня 2013 року) про визнання кредитором у справі № Б8/049-12, яка ухвалою господарського суду Київської області від 15 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 17 червня 2013 року.

22 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» (ідентифікаційний код: 30518866, місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 32) (Заявник 4) надійшла заява № 138-2/1-07/05 від 19 квітня 2013 року (вх. № 10228 від 22 квітня 2013 року) про визнання кредиторських вимог до Боржника в розмірі 92 842,70 грн., яка ухвалою господарського суду Київської області від 23 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 17 червня 2013 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 26 квітня 2013 року від Кредитора (ініціюючого) надійшла заява № 26/04-1 від 26 квітня 2013 року (вх. № 10612 від 26 квітня 2013 року) про визнання додаткових вимог, яка ухвалою господарського суду Київської області від 29 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 17 червня 2013 року.

29 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (ідентифікаційний код: 21615608, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 30) (Заявник 5) надійшла заява № 1137-07-04 від 29 квітня 2013 року (вх. № 10685 від 29 квітня 2013 року) про грошові вимоги до боржника на суму 4 722,66 грн., яка ухвалою господарського суду Київської області від 30 квітня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 17 червня 2013 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 30 квітня 2013 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НАСІННЯ» (ідентифікаційний код: 30674952, місцезнаходження: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, буд. 25) (Заявник 6) надійшла заява № 1-5/138 від 30 квітня 2013 року (вх. № 10794 від 30 квітня 2013 року) про грошові вимоги до боржника в сумі 94 616,23 грн., яка ухвалою господарського суду Київської області від 07 травня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 17 червня 2013 року.

Від сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» (ідентифікаційний код: 31333767, місцезнаходження: 17612, Черігівська область, Варвинський район, с. Озеряни, вул. 19-го березня, буд. 7, поштова адреса (згідно заяви): 17600, Чернігівська область, смт Варва, вул. Горського, буд. 8) (Заявник 7) через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшли: 07 травня 2013 року заява № 30/04-08 від 30 квітня 2013 року (вх. № 10907 від 07 травня 2013 року) з грошовими вимогами до боржника; 13 травня 2013 року заява № 03/05-01 від 03 травня 2013 року (вх. № 11016 від 13 травня 2013 року) про зміну заяви за вих. № 30/04-08 від 30 квітня 2013 року з грошовими вимогами до боржника, які ухвалою господарського суду Київської області від 14 травня 2013 року призначені до розгляду у судовому засіданні на 17 червня 2013 року.

08 травня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області (ідентифікаційний код: 37892505, місцезнаходження: 07400, м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 11) (Заявник 8) надійшла заява № 3210/09 від 26 квітня 2013 року (вх. № 10936 від 08 травня 2013 року) про визнання кредитором у справі про банкрутство Боржника, яка ухвалою господарського суду Київської області від 14 травня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 17 червня 2013 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 13 травня 2013 року від приватного підприємства приватна фірма «Антей» (ідентифікаційний код: 32170091, місцезнаходження: 38400, Полтавська область, Решетелівський район, смт Решетилівка, вул. Островського, буд. 4, кв. 22) (Заявник 9) надійшла заява № 77 від 03 травня 2013 року (вх. № 10994 від 13 травня 2013 року) про визнання кредиторських вимог, яка ухвалою господарського суду Київської області від 15 травня 2013 року призначена до розгляду у судовому засіданні на 17 червня 2013 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 22 травня 2013 року від розпорядника майна Боржника надійшли: відзив № 233 від 18 травня 2013 року (вх. № 11741 від 22 травня 2013 року); відзив № 234 від 18 травня 2013 року (вх. № 11742 від 22 травня 2013 року); відзив № 240 від 18 травня 2013 року (вх. № 11743 від 22 травня 2013 року); відзив № 239 від 18 травня 2013 року (вх. № 11744 від 22 травня 2013 року); відзив № 235 від 18 травня 2013 року (вх. № 11745 від 22 травня 2013 року); відзив № 237 від 18 травня 2013 року (вх. № 11746 від 22 травня 2013 року); відзив № 238 від 18 травня 2013 року (вх. № 11748 від 22 травня 2013 року); відзив № 236 від 18 травня 2013 року (вх. № 11747 від 22 травня 2013 року); відзив № 232 від 18 травня 2013 року (вх. № 11757 від 22 травня 2013 року).

28 травня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника надійшло клопотання № 241 від 22 травня 2013 року (вх. № 12133 від 28 травня 2013 року) про затвердження реєстру вимог кредиторів Боржника з доданими документами, в тому числі з реєстром вимог кредиторів Боржника станом на 22 травня 2013 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 30 травня 2013 року від розпорядника майна Боржника надійшов звіт про діяльність розпорядника майна Боржника № 246 від 24 травня 2013 року (вх. № 12305 від 30 травня 2013 року) з доданими документами в тому числі з висновком щодо фінансово-господарського стану Боржника (вх. № 12306 від 30 травня 2013 року).

В судові засідання для розгляду заяв з вимогами до Боржника Заявників 2- 9, Кредитора (ініціюючого) з'явились представники Кредитора (ініціюючого), Фонду державного майна України, Кредитора 7, прокурор, розпорядник майна Боржника та надали свої пояснення у справі; інші учасники провадження у справі про банкрутство Боржника № Б8/049-12 в судові засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча й були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань.

Детально дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, присутніх у судових засіданнях 17 червня 2013 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1? розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ред. Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що набрала чинності з 19 січня 2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 03 травня 2012 року, відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1? розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в ред., що набрала чинності з 19 січня 2013 року), під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство, що діяв станом на дату порушення провадження у справі (ост. зміни від 04 листопада 2012 року).

Згідно ч. 2 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство, після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно абз.абз. 2, 3 ч. 4 ст. 14 Закону про банкрутство, заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку.

Частиною 2 п. 46 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом: "Постанова № 15") визначено, що відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону заяви цих кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена Законом, тобто тим господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За змістом абзацу третього частини шостої статті 14 Закону вимоги цих кредиторів встановлюються згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону про банкрутство, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Пунктом 48 Постанови № 15 встановлено, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року (надалі за текстом: "Рекомендації"), боржник разом з розпорядником майна розглядає копії заяв кредиторів, які надійшли на їх адресу. Боржник може визнати вимоги повністю, частково або відхилити. Якщо вимоги боржником визнаються повністю, то вони включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Завдання розпорядника майна полягає в перевірці обґрунтованості визнання боржником грошових вимог. Розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, за виключенням випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду вимог кредиторів або взагалі відсутній і місцезнаходження його невідоме. Про наслідки розгляду заяв розпорядник майна письмово повідомляє заявників та господарський суд. Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду.

Відповідно до п.п. 8.10. Рекомендацій, вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково.

Частиною 1 п. 29 Постанови № 15 передбачено, що згідно з частиною шостою статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, публікація оголошення про порушення провадження у цій справі про банкрутство здійснена в газеті «Голос України» № 67 (5567) від 06 квітня 2013 року.

Як встановлено судом, до господарського суду Київської області із заявами з вимогами до Боржника звернулись: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області, приватне підприємство «Бонаві-1», Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України», Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НАСІННЯ», сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова», Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області, приватне підприємство приватна фірма «Антей» та товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сахалін» з додатковими вимогами.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що заяви Заявників 2- 9 з вимогами до Боржника, Кредитора (ініціюючого) з додатковими вимогами до Боржника, подані до господарського суду Київської області в строк, визначений Законом про банкрутство.

Як зазначено, від розпорядника майна Боржника через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшов реєстр вимог кредиторів Боржника станом на 22 травня 2013 року, відповідно до якого: вимоги Заявника 3 в сумі 24 239,38 грн. визнані Боржником та віднесені розпорядником майна Боржника в сумі 22 355,68 грн. основного боргу до 4 черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 736,70 грн. неустойки (пені, штрафу) до 6 черги задоволення вимог кредиторів; вимоги Заявника 6 в сумі 94 616,23 грн. визнані Боржником та віднесені розпорядником майна Боржника в сумі 71 132,73 грн. основного боргу до 4 черги задоволення, в сумі 22 336,50 грн. неустойки (пені, штрафу) до 6 черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 147,00 грн. судових витрат до 1 черги задоволення вимог кредиторів; вимоги Заявника 9 в сумі 181 147,0 грн. визнані Боржником та віднесені розпорядником майна Боржника в сумі 180 000,00 грн. основного боргу до 4 черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 147,00 грн. судових витрат до 1 черги задоволення вимог кредиторів; вимоги Заявника 2 не визнані Боржником; вимоги Заявника 4 визнані Боржником в сумі 93 989,70 грн. та віднесені розпорядником майна Боржника в сумі 92 842,70 грн. основного боргу до 4 черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 147,00 грн. судових витрат до 1 черги задоволення вимог кредиторів; вимоги Заявника 8 визнані Боржником в сумі 1 965 820,45 грн. та віднесені розпорядником майна Боржника в сумі 1 241 353,65 грн. до 2 черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 724 466,80 грн. неустойки (пені, штрафу) до шостої черги задоволення вимог кредиторів; вимоги Заявника 5 визнані Боржником в сумі 4 722,66 грн. та віднесені розпорядником майна Боржника в сумі 1 402,86 грн. до 2 черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 3 319,80 грн. до 6 черги задоволення вимог кредиторів; вимоги Заявника 7 визнані Боржником в сумі 586 547,00 грн. та віднесені розпорядником майна Боржника в сумі 585 400,00 грн. основного боргу до 4 черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 147,00 грн. судових витрат до 1 черги задоволення вимог кредиторів; вимоги Кредитора (ініціюючого) визнані Боржником в сумі 2 495 026,88 грн. та віднесені розпорядником майна в сумі 2 489 661,88 грн. основного боргу до 4 черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 5 365,00 грн. судового збору до 1 черги задоволення вимог кредиторів. Окремо до реєстру вимог кредиторів Боржника станом на 22 травня 2013 року розпорядником майна Боржника внесені вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати: в сумі 10 906,54 грн. вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи; в сумі 229 635,18 грн. вимоги кредиторів щодо виплати заборгованості із заробітної плати, які виникли раніше, ніж за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи.

Представник Боржника в судові засідання 17 червня 2013 року не з'явився, заперечення стосовно вимог Заявників 3- 9, додаткових вимог Кредитора не надав.

В поданому розпорядником майна Боржника звіті про діяльність розпорядника майна Боржника № 246 від 24 травня 2013 року зазначено, що розпорядником майна Боржника спільно з службовими особами Боржника розглянуто вимоги кредиторів, складено відповідні відзиви та сформовано реєстр вимог кредиторів Боржника.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що вимоги суду виконано частково, в зв'язку з чим, суд виходить з наявних матеріалів справи, які вважає достатніми для розгляду справи по суті.

За результатом розгляду заяв Заявників 2- 9, Кредитора з кредиторськими вимогами до Боржника, розглянувши перелічені вимоги Заявників 2- 9, Кредитора з долученими доказами, дослідивши позиції Заявників 2- 9, Кредитора, Боржника, розпорядника майна Боржника, заслухавши пояснення учасників провадження, присутніх у судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство, вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Визначення терміну «кредитор» надається в ст. 1 Закону про банкрутство, згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами та такими, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство Боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2, 3 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

При прийнятті рішення щодо визначення кредиторів Боржника суд бере до уваги судову практику застосування норм процесуального права з питання повноважень господарського суду на стадії проведення попереднього засідання у провадженнях справ про банкрутство.

Зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 14 квітня 2009 року у справі № 9/83, колегія суддів Вищого господарського суду України вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. Виходячи з вимог вказаної статті спеціального Закону, на господарський суд у попередньому засіданні покладається обов'язок розглянути реєстр вимог кредиторів, а також вимоги кредиторів, які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог, щодо яких були заперечення боржника. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правову оцінку грошовим вимогам кредиторів, в процедурах банкрутства, виходячи з наданих повноважень, може надати лише господарський суд, який розглядає в попередньому засіданні поданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів боржника у повному обсязі.

В постанові Вищого господарського суду України від 08 квітня 2009 року у справі № Б11/314-07, суд вказує на те, що згідно із ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Отже, незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

В постанові Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року у справі № 7/4-4/2 Вищий господарський суд України вказує, що в силу ч. 2 вказаної статті господарський суд у попередньому засіданні розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Таким чином, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути грошові вимоги кредиторів, перевірити обґрунтованість цих вимог до боржника та надати їм належну правову оцінку. В залежності від встановленого господарський суд має визнати (частково або повністю) або відхилити вимоги кредитора до боржника. Отже, відхиляючи частково чи повністю вимоги кредитора до боржника, суд в ухвалі зобов'язаний вказати підстави невизнання цих вимог.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону про банкрутство, кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до боржника у межах строку, встановленого у статті 14 цього Закону.

Відповідно до п. 45 Постанови № 15, кредитор (кредитори), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство, не подає (подають) заяв після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення цієї справи. Вимоги ініціюючих кредиторів вважаються визнаними і після їх перевірки у підготовчому засіданні підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру.

Згідно абз.абз. 1, 2 п.п. ?г? п. 1 ч. 1 ст. 31 п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18 березня 2013 року у справі № Б8/049-12 визнано безспірними грошові вимоги Кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сахалін» в сумі 400 431,69 грн.; покладено на Боржника 5 365,00 грн. судового збору, сплаченого Кредитором за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

Окрім того, після офіційного опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, Кредитором подано до господарського суду Київської області заяву з додатковими грошовими вимогами до Боржника.

Розглядаючи додаткові вимоги Кредитора, викладені в заяві № 26/04-1 від 26 квітня 2013 року (вх. № 10612 від 26 квітня 2013 року) про визнання додаткових вимог, судом встановлено, що додаткові вимоги Кредитора мотивує наявністю заборгованості Боржника в сумі 2 089 230,19 грн., що підтверджуються первинними документами. На підтвердження заборгованості Боржника перед Кредитором в сумі 2 089 230,19 грн. останнім до своєї заяви з додатковими грошовими вимогами № 26/04-1 від 26 квітня 2013 року додано копію акту зведення взаєморозрахунків між Кредитором та Боржником по договору № 21/03 від 21 березня 2011 року з 01 березня 2011 року по 19 червня 2011 року; копію претензії № 12/07-1 від 12 липня 2011 року, адресованої виконуючому обов'язки директора Боржника з відміткою про отримання Боржником 12 липня 2011 року; копією відповіді на претензію Боржника № 153 від 12 липня 20111 року, адресованої Кредитору.

Згідно до абз. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факт безспірності заборгованості Боржника перед Кредитором за договором № 21/03 від 21 березня 2011 року, укладеним між Боржником та Кредитором встановлений рішенням господарського суду Київської області у справі № 14/162-11 від 23 листопада 2011 року, було встановлено ухвалою господарського суду Київської області від 18 березня 2013 року у справі № Б8/049-12, яка набрала законної сили та не оскаржувалась учасниками провадження у справі про банкрутство.

Перевіривши заявлені Кредитором вимоги в сумі 2 089 230,19 грн., що виникли в зв'язку із невиконанням Боржником своїх зобов'язань за договором № 21/03 від 21 березня 2011 року, судом встановлено, що вказані додаткові вимоги не охоплені рішенням господарського суду Київської області у справі № 14/162-11 від 23 листопада 2011 року.

Боржником не надано суду заперечень, доказів оплати вищезазначеної заборгованості перед Кредитором. У відзиві № 240 від 18 травня 2013 року розпорядником майна Боржника зазначено, що вимоги Кредитора в сумі 2 089 230,19 грн. підтверджені первинними документами, Боржником визнані у повному обсязі.

Розпорядником майна Боржника вимоги Кредитора на загальну суму 2 495 026,88 грн. внесені до реєстру вимог кредиторів: в сумі 2 489 661,88 грн. основного боргу до 4 черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 5 365,00 грн. судового збору до 1 черги задоволення вимог кредиторів.

В зв'язку з вище викладеним, суд визнає додаткові вимоги Кредитора в сумі 2 089 230,19 грн. заборгованості, що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.

В ході дослідження вимог Заявника 2, викладених в заяві № 326 від 24 грудня 2012 року (вх. № 23 від 02 січня 2013 року) про визнання кредиторських вимог та в заяві № 85 від 12 квітня 2013 року (вх. № 9904 від 18 квітня 2013 року) про визнання кредиторських вимог, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих Заявником 2 до господарського суду письмових заяв з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, дослідження матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

В своїх заявах № 326 від 24 грудня 2012 року про визнання кредиторських вимог, № 85 від 12 квітня 2013 року про визнання кредиторських вимог (які є подібними за змістом, аналогічні за вимогами та розглядаються судом одночасно), Заявник 2 посилаючись на ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 14 Закону про банкрутство, просить суд визнати його кредитором стосовно Боржника на суму капіталізованих платежів 807 142,63 коп. Свої вимоги Заявник 2 обґрунтовує потребою в капіталізації коштів в порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону про банкрутство, відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до абз.абз. 1, 3 ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Згідно абз. 1 п. 1, абз. 1 п. 5? Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765, відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд). Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» № Б8/049-12 перебуває в судовій процедурі розпорядження майном Боржника, а не в процедурі ліквідації.

У відмові визнати вимогу № 232 від 18 травня 2013 року розпорядник майна Боржника посилаючись на ст.ст. 1, 14, 31 Закону про банкрутство, ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п. 5? Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765, відмовляє у визнанні вимоги Заявника 2 у сумі 807 142,63 грн. Свою відмову розпорядник майна Боржника мотивує вище переліченими нормами законодавства та тим, що капіталізація платежів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України проводиться у процедурі ліквідації банкрута, у якій, відповідно, відбувається заявлення капіталізованих вимог; як зазначає розпорядник майна Боржника, станом на 05 березня 2012 року, день порушення провадження у справі про банкрутство, по бухгалтерському обліку Боржника заборгованість перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відсутня. Як зазначає розпорядник майна Боржника у відмові визнати вимогу № 232 від 18 травня 2013 року, вимога Заявника 2 Боржником не визнається.

Врахувавши вище викладене, в зв'язку з тим, що вимоги, Заявника 2 складаються з сум коштів нарахованих відповідно до розрахунків потреби в капіталізації коштів в порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяної шкоди їх життю і здоров'ю можуть бути заявлені у процедурі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, а провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Племінний завод «Плосківський» № Б8/049-12 перебуває в судовій процедурі розпорядження майном Боржника, суд відмовляє у задоволенні заяв Заявника 2 - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області № 326 від 24 грудня 2012 року (вх. № 23 від 02 січня 2013 року) про визнання кредиторських вимог та № 85 від 12 квітня 2013 року (вх. № 9904 від 18 квітня 2013 року) про визнання кредиторських вимог.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України. Так у постанові Вищого господарського суду України від 12 січня 2012 року у справі 16/68/07 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/20941900) зазначається, що з моменту визнання боржника банкрутом фінансові зобов'язання перед Фондом у зв'язку із зобов'язанням підприємства банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, не припиняються, а набувають іншу форму у вигляді капіталізації відповідних платежів на стадії ліквідації підприємства-банкрута. Отже такі вимоги Фонду можуть бути пред'явлені лише на стадії ліквідації та відповідно до вимог ст. 1 та ст. 23 Закону про банкрутство є кредиторськими вимогами поточного кредитора. Черговість же задоволення цих вимог, як вже зазначено вище, встановлена нормами п. 2 ч.1 ст. 31 Закону про банкрутство.

Суд звертає увагу Заявника 2 на те, що вимоги що складаються з сум коштів нарахованих відповідно до розрахунків потреби в капіталізації коштів в порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяної шкоди їх життю і здоров'ю можуть бути заявлені у процедурі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Розглядаючи вимоги Заявника 3, викладені в заяві б/№ від 01 квітня 2013 року (вх. № 9004 від 08 квітня 2013 року) про визнання кредитором у справі № Б8/049-12, на підставі поданих Заявником 3 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

В своїй заяві б/№ від 01 квітня 2013 року про визнання кредитором у справі № Б8/049-12 Заявник 3, посилаючись на ст.ст. 1, 18, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 17, 23 Закону про банкрутство, просить суд: визнати його кредитором Боржника, признавши їх вимоги на суму 23 098,32 грн.; покласти на Боржника судовий збір у сумі 1 147,00 грн., сплачений Заявником 3 за подання заяви про визнання кредитором у справі № Б8/049-12. Свої вимоги Заявник 3 обґрунтовує наявністю заборгованості Боржника в сумі 23 092,38 грн., що складається з: 20 605,00 грн. основного боргу, 736,70 грн. пені, 147,33 грн. 3% річних, 1 603,35 грн. судового збору та які підтверджені рішенням господарського суду Київської області від 21 вересня 2012 року у справі № 17/075-12, на примусове виконання якого видано наказ господарського суду Київської області від 05 жовтня 2012 року.

На підтвердження заборгованості Боржника перед Заявником 3 в сумі 23 092,38 грн. останнім до своєї заяви б/№ від 01 квітня 2013 року про визнання кредитором у справі № Б8/049-12 долучено копії: рішення господарського суду Київської області від 21 вересня 2012 року у справі № 17/075-12, згідно якого позов Заявника 3 до Боржника задоволено частково, вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 3, - 20 605,00 грн. боргу за поставлений товар, 736,70 грн. пені, 147,33 грн. 3 % річних та 1 603,35 коп. судового збору; наказу господарського суду Київської області від 05 жовтня 2012 року у справі № 17/075-12, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 21 вересня 2012 року у справі № 17/075-12, яке набрало законної сили 05 жовтня 2012 року про стягнення з Боржника на користь Заявника 3, - 20 605,00 грн. боргу за поставлений товар, 736,70 грн. пені, 147,33 грн. 3 % річних та 1 603,35 грн. судового збору; постанови Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 35207840 від 14 листопада 2012 року про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 05 жовтня 20112 року у справі № 17/075-12 про стягнення з Боржника на користь Заявника 3 боргу у сумі 23 092,38 грн.

У частковій відмові визнати вимогу № 238 від 18 травня 2013 року, розпорядник майна Боржника зазначає, що вимоги Заявника 3 підтверджені рішенням суду та документами по стягненню боргу лише на суму 23 092,38 грн., а не на суму 23 098,32 грн., як просить Заявник 3. Враховуючи те, що Заявник 3 міг допуститися помилки, звертаючись із проханням визнати його кредитором Боржника з вимогами в сумі 23 098,32 грн., а не в сумі 23 092,38 грн., розпорядник майна Боржника частково відмовляє Заявнику 3 у визнанні кредиторських вимог та відхиляє їх у сумі 5,94 грн.; визнає кредиторські вимоги Заявника 3 до Боржника в сумі 23 092,38 грн. з подальшим включенням їх в реєстр вимог кредиторів із задоволенням: в сумі 1 147,00 грн. (судовий збір) в 1 чергу, в сумі 22 355,68 грн. в 4 чергу, в сумі 736,70 грн. в 6 чергу.

Дослідивши вимоги Заявника 3 до Боржника, викладені в заяві б/№ від 01 квітня 2013 року про визнання кредитором у справі № Б8/049-12, судом встановлено, що вони є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи на суму 23 092,38 грн., що складаються: в сумі 20 605,00 грн. боргу за поставлений товари, в сумі 736,70 грн. пені, в сумі 147,33 3% річних, в сумі 1 603,35 грн. судового збору.

Боржником не надано суду заперечень, доказів оплати вищезазначеної заборгованості перед Заявником 3.

Судом встановлено, що при поданні заяви про визнання кредитором у справі № Б8/049-12 б/№ від 01 квітня 2013 року, Заявником 3 сплачено судовий збір в сумі 1 147,00 грн., що підтверджено квитанцією № П513744 , дата здійснення касової операції 01 квітня 2013 року.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до абз. 5 п. 17 Постанови № 15, вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.

У зв'язку з цим, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд визнає вимоги Заявника 3 - до Боржника у вигляді заборгованості в сумі 23 092,38 грн., що складаються: в сумі 20 605,00 грн. боргу за поставлений товари, які підлягають задоволенню в четверту чергу; в сумі 736,70 грн. пені, які підлягають задоволенню в шосту чергу; в сумі 147,33 грн. 3% річних, які підлягають задоволенню у четверту чергу; в сумі 1 603,35 грн. судового збору, які підлягають задоволенню у четверту чергу; та в сумі 1 147,00 грн. судового збору, сплаченого у справі № Б8/049-12, які підлягають задоволенню у першу чергу.

В ході детального дослідження вимог Заявника 4, викладених в заяві № 138-2/1-07/05 від 19 квітня 2013 року (вх. № 10228 від 22 квітня 2013 року) про визнання кредиторських вимог до Боржника в розмірі 92 842,70 грн. на підставі поданих Заявником 4 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.

В своїй заяві № 138-2/1-07/05 від 19 квітня 2013 року про визнання кредиторських вимог до Боржника в розмірі 92 842,70 грн., Заявник 4, посилаючись на ст.ст. 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 5, 6, 14 Закону про банкрутство, просить суд: прийняти його заяву до розгляду; визнати кредиторські вимоги в сумі 91 695,70 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів; включити в реєстр вимог кредиторів сплачену суму судового збору у сумі 1 147,00 грн. Свої вимоги Заявник 4 обґрунтовує неналежним виконанням Боржником умов договору поставки № 0309-02 від 09 березня 2010 року, в зв'язку з чим Заявник 4 звернувся до господарського суду Київської області, яким 14 грудня 2010 року винесено рішення у справі № 22/210-10 про задоволення позову Заявника 4 до Боржника та яким вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 4, - 94 900,99 грн. основного боргу; 1 558,71 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підтвердження своїх вимог, Заявником 4 долучено копії: рішення господарського суду Київської області від 14 грудня 2010 року у справі № 22/210-10, відповідно до якого позов Заявника 4 до Боржника задоволено в повному обсязі, вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 4, - 94 900,99 грн. основного боргу; 1 558,71 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; наказу господарського суду Київської області від 04 лютого 2011 року у справі № 22/210-10, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 14 грудня 2010 року у справі № 22/210-10, яке набрало законної сили 20 січня 2011 року про стягнення з Боржника на користь Заявника 4, - 94 900,99 грн. основного боргу; 1 558,71 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; постанови Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 30007437 від 23 листопада 2011 року про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 04 лютого 2011 року у справі № 22/210-10 про стягнення з Боржника на користь Заявника 4, - 99 695,70 грн.

Як зазначає Заявник 4 у своїй заяві, за наказом господарського суду Київської області від 04 лютого 2011 року у справі № 22/210-10 Боржником було погашено частину боргу в сумі 5 000,00 грн.

Заявлена Заявником 4 заборгованість визнана Боржником та внесена розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів Боржника у повному обсязі: в сумі 92 842,70 грн. основного боргу до 4 черги задоволення, в сумі 1 147,00 грн. судового збору до 1 черги задоволення.

Боржником не надано суду заперечень, доказів оплати вищезазначеної заборгованості перед Заявником 4.

Судом встановлено, що за подання заяви № 138-2/1-07/05 від 19 квітня 2013 року про визнання кредиторських вимог до Боржника в розмірі 92 842,70 грн., Заявник 4 поніс витрати по оплаті судового збору, що підтверджено платіжним дорученням № 629 від 16 квітня 2013 року.

На підставі викладеного, з врахуванням положень ст.ст. 35, 49 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що вимоги Заявника 4 є обґрунтованими та визнаються судом у повному обсязі в сумі 92 842,70 грн., що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів та складаються з 89 900,00 грн. основного боргу, 1 558,71 грн. - витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; витрати на оплату судового збору в справі № Б8/049-12 в сумі 1 147,00 грн., що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи вимоги Заявника 5, викладені в заяві № 1137-07-04 від 29 квітня 2013 року (вх. № 10685 від 29 квітня 2013 року) про грошові вимоги до боржника на суму 4 722,66 грн., на підставі поданих Заявником 5 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

В своїй заяві № 1137-07-04 від 29 квітня 2013 року про грошові вимоги до боржника на суму 4 722,66 грн., посилаючись на ст.ст. 8, 9, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", просить визнати його вимоги - 4 722,66 грн. заборгованість Боржника. Свої вимоги Заявник 5 обґрунтовує наявністю у Боржника заборгованості в сумі 4 722,66 грн., що складається: в сумі 1 402,86 грн. неправомірно використаних коштів Фонду; в сумі 69,77 грн. пені; в сумі 3 250,03 грн. штрафу.

На підтвердження вимог до Боржника в сумі 4 722,66 грн., Заявником 5 до своєї заяви долучено копії: Акту № 204 ревізії надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 29 червня 2011 року; Рішення № 17 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 29 червня 2011 року; постанови Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року у справі № 2а-4637/11/1070; виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 2а-4637/11/1070 від 27 грудня 2011 року.

Заявлена Заявником 5 заборгованість визнана Боржником та внесена розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів Боржника у повному обсязі: в сумі 1 402,86 грн. основного боргу до 2 черги задоволення, в сумі 3 319,80 грн. неустойки (пені, штрафу) до 6 черги задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до абз.абз. 5, 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно п.п. 5.8. Порядку проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення, реалізації та оскарження їх результатів, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 30 від 22 грудня 2010 року (в ред., чинній станом на дату виникнення заборгованості Боржника), отримувачі страхових коштів зобов'язані у десятиденний строк після отримання Рішення про повернення коштів Фонду перерахувати кошти Фонду, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені статтею 30 Закону, за рахунок власних коштів до бюджету Фонду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Фонду.

Відповідно до абз.абз. 5- 7 Листа Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 01-16-1181 від 17 травня 2011 року "Про застосування фінансових (штрафних) санкцій", під час проведення перевірок страхувальників у 2011 році органами Фонду також можуть виявлятися порушення чинного законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що мали місце до 01.01.2011, які тягнуть за собою відповідальність страхувальника (неправильність нарахування, несвоєчасність або неповнота сплати страхових внесків, порушення порядку використання страхових коштів Фонду). У таких випадках порушення, допущені страхувальниками як у 2011 році, так і у попередніх роках, відображаються у рішенні про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій, яке складається за формою, наведеною у додатку 3 до Інструкції N 29. Зазначені порушення відображаються у рішенні деталізовано із зазначенням періоду, у якому вони були допущені. Крім цього, у разі виявлення порушень по коштах Фонду за період до 01.01.2011 у рішенні має бути відображено посилання на законодавчу норму, яку порушено, що діяла на момент вчинення порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 01-14-1444 від 31 травня 2011 року, відповідно до ст. 30 Закону № 2240 страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до Листа Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 04-29-3045 від 28 листопада 2012 року, відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у випадку порушення порядку використання страхових коштів відшкодовує Фонду у повному обсязі неправомірно використану суму коштів та/ чи вартість наданих соціальних послуг і вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф в сумі 50 відсотків такої суми. У випадку встановлення факту нездійснення страхувальником повернення коштів Фонду, надмірно нараховані і виплачені застрахованій особі, страхувальник відшкодовує Фонду неправомірно використану суму страхових коштів і сплачує штраф в сумі 50 відсотків такої суми.

Нарахування Заявником 5 Боржнику заборгованості на загальну суму 4 722,66 грн. підтверджено Актом № 204 ревізії надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 29 червня 2011 року (надалі за текстом: "Акт"), згідно якого провідним спеціалістом бюджетно-фінансового відділу Харченко М.В. та головним спеціалістом відділу соціальних виплат та оздоровчих заходів Литвин Л.С. проведена документальна ревізія по коштах Фонду за період з 2008 року по травень 2011 року. В ході документальної ревізії встановлено, що в періоді, який ревізується, в порушення вимог ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", перерахування коштів до Фонду Боржник проводив несвоєчасно та в недостатніх обсягах, що призвело до виникнення простроченої заборгованості, внаслідок чого Боржнику нараховано 69,77 грн. пені та 2 548,60 грн. штрафу; неправомірно використано на допомогу 1 402,86 грн. коштів Фонду в зв'язку з чим на Боржника накладено 701,43 грн. штрафу (50% від суми не прийнятих до зарахування витрат). На підставі Акта № 204 від 29 червня 2011 року Боржнику виставлено Рішення № 17 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 29 червня 2011 року, відповідно до якого до Боржника застосовані фінансові санкції в таких розмірах: не прийняти до зарахування 1 402,8 грн. витрат; нарахувати 69,77 грн. пені; накласти 3 250,03 грн. штрафу.

Вимоги Заявника 5 до Боржника в сумі 4 722,66 грн. підтверджені також постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року у справі № 2а-4637/11/1070, якою постановлено позов Заявника 5 до Боржника задовольнити, стягнути з Боржника до Державного бюджету України заборгованість у сумі 4 722,66 грн.; виконавчим листом Київського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 2а-4637/11/1070 від 27 грудня 2011 року про стягнення з Боржника на користь Заявника 5 - 4 722,66 грн.

Врахувавши вище викладене, суд визнає вимоги Заявника 5 - до Боржника на загальну суму 4 722,66 грн., що складаються: в сумі 1 402,8 грн. неправомірно використаних на допомогу коштів Заявника 5, які підлягають задоволенню в другу чергу; в сумі 69,77 грн. пені, які підлягають задоволенню в шосту чергу; в сумі 3 250,03 грн. штрафу, які підлягають задоволенню в шосту чергу.

Згідно ч. 1 ст. 4, п.п. 14 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до абз. абз. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються: Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення.

Керуючись ч. ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», стягнути з Боржника в доход Державного бюджету України судовий збір за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство в сумі 1 147,00 грн., що відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

В ході детального дослідження вимог Заявника 6, викладених в заяві № 1-5/138 від 30 квітня 2013 року (вх. № 10794 від 30 квітня 2013 року) про грошові вимоги до боржника в сумі 94 616,23 грн., на підставі поданих Заявником 6 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.

В своїй заяві № 1-5/138 від 30 квітня 2013 року про грошові вимоги до боржника в сумі 94 616,23 грн., посилаючись на ст.ст. 23, 45 Закону про банкрутство, Заявник 6 просить суд визнати його грошові вимоги до Боржника на загальну суму 94 616,23 грн., в тому числі: вимоги першої черги в сумі 1 147,00 грн.; вимоги іншої черги в сумі 93 469,23 грн. Свої вимоги Заявник 6 обґрунтовує невиконанням Боржником рішення господарського суду Київської області від 19 червня 2012 року у справі № 9/034-12.

На підтвердження своїх вимог, Заявником 6 долучено копії: рішення господарського суду Київської області від 19 червня 2012 року у справі № 9/034-12, яким позов Заявника 6 до Боржника задоволено, вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 6 суму основного боргу у розмірі 69 300,00 грн., пеню у розмірі 8 476,50 грн., штраф у розмірі 13 860,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 832,73 грн.; наказу господарського суду Київської області від 09 липня 2012 року у справі № 9/034-12, про примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 19 червня 2012 року (підписане 27 червня 2012 року), яке набрало законної сили 08 липня 2012 року про стягнення з Боржника на користь Заявника 6 суму основного боргу у розмірі 69 300,00 грн., пеню у розмірі 8 476,50 грн., штраф у розмірі 13 860,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 832,73 грн.; постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 33596033 від 26 липня 2012 року про примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 09 липня 2012 року у справі № 9/034-12 про стягнення з Боржника на користь Заявника 6 боргу на користь Заявника 6 в сумі 93 469,23 грн.

Заявлена Заявником 6 заборгованість визнана Боржником та внесена розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів Боржника у повному обсязі: в сумі 71 132,73 грн. основного боргу до 4 черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 22 336,50 грн. неустойки (пені, штрафів) до 6 черги задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 147,00 грн. судових витрат до 1 черги задоволення вимог кредиторів.

Окрім того, судом встановлено, що за подання заяви з вимогами до Боржника заявником 6 понесено витрати по сплаті судового збору в сумі 1 147,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 15140 від 30 квітня 2013 року.

У зв'язку з цим, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд визнає вимоги Заявника 6 - до Боржника у вигляді основного боргу в сумі 71 132,73 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 8 476,50 грн. пені, які підлягають задоволенню в шосту чергу, в сумі 13 860,00 грн. штрафу, які підлягають задоволенню в шосту чергу, та витрати по оплаті судового збору сплаченого Заявником 6 у справі № Б8/049-12 в сумі 1 147,00 грн., що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи вимоги Заявника 7, викладені в заяві № 30/04-08 від 30 квітня 2013 року (вх. № 10907 від 07 травня 2013 року) з грошовими вимогами до боржника та в заяві № 03/05-01 від 03 травня 2013 року (вх. № 11016 від 13 травня 2013 року) про зміну заяви за вих. № 30/04-08 від 30 квітня 2013 року з грошовими вимогами до боржника, судом встановлено наступне.

В своїй заяві № 03/05-01 від 03 травня 2013 року про зміну заяви за вих. № 30/04-08 від 30 квітня 2013 року з грошовими вимогами до боржника Заявник 7 посилаючись на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону про банкрутство, викладає заяву, подану ним 07 травня 2013 року через відділ діловодства господарського суду № 30/04-08 від 30 квітня 2013 року з грошовими вимогами до боржника в новій редакції.

Відповідно до абз. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вище викладене, суд розглядає по суті вимоги Заявника 7, викладені ним в заяві № 03/05-01 від 03 травня 2013 року (вх. № 11016 від 13 травня 2013 року) про зміну заяви за вих. № 30/04-08 від 30 квітня 2013 року з грошовими вимогами до боржника.

В своїй заяві № 03/05-01 від 03 травня 2013 року про зміну заяви за вих. № 30/04-08 від 30 квітня 2013 року з грошовими вимогами до боржника, Заявник 7, посилаючись на ст.ст. 12, 15, 22 Господарського процесуального кодексу України, просить суд визнати його конкурсним кредитором Боржника; визнати його вимоги до Боржника у сумі 585 400,00 грн. - суми боргу за основними зобов'язаннями.

Свої вимоги Заявник 7 обґрунтовує наступним. Як зазначає у своїй заяві Заявник 7, між ним та Боржником було укладено наступні договори: договір № 06/04-01 підряду виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 06 квітня 2012 року; договір № 06/04-02 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 06 квітня 2012 року; договір № 25/04-01 поставки товару від 25 квітня 2012 року; договір поставки № 27/04-01 паливно-мастильних матеріалів від 27 квітня 2012 року; договір № 27/04-02 поставки товару від 27 квітня 2012 року; договір № 27/04-03 поставки товару від 27 квітня 2012 року; договір № 30/04-09 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 30 квітня 2012 року. Загальна заборгованість Боржника перед Заявником 7 по вище перелічених договорах становить 585 400,00 грн., а саме: по договору № 06/04-01 підряду виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 06 квітня 2012 року - 51 000,00 грн.; по договору № 06/04-02 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 06 квітня 2012 року - 36 840,00 грн.; по договору № 25/04-01 поставки товару від 25 квітня 2012 року 100 800,00 грн.; по договору поставки № 27/04-01 паливно-мастильних матеріалів від 27 квітня 2012 року - 164 050,00 грн.; по договору № 27/04-02 поставки товару від 27 квітня 2012 року - 80 400,00 грн.; по договору № 27/04-03 поставки товару від 27 квітня 2012 року - 97 050,00 грн.; по договору № 30/04-09 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 30 квітня 2012 року - 55 260,00 грн. Відповідно до заяви Заявника 7, зобов'язання на загальну суму 585 400,00 грн. Боржником не виконано.

На підтвердження заборгованості Боржника перед Заявником 7 на загальну суму 585 400,00 грн., останнім до своїх заяв додано копії: договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 06/04-01 від 06 квітня 2012 року; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 06/04-001; рахунку-фактури № СФ-0000426 від 30 квітня 2012 року; договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 06/04-02 від 06 квітня 2012 року; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 06/04-02; рахунку-фактури № СФ-0000426 від 30 квітня 2012 року; договору поставки товару № 25/04-01 від 25 квітня 2012 року; видаткової накладної № 25/04-01 від 25 квітня 2012 року; довіреності № 102 від 25 квітня 2012 року на Паламарчука В.В.; рахунку-фактури № СФ-0000323 від 25 квітня 2012 року; договору поставки паливо-мастильних матеріалів № 27/004-01 від 27 квітня 2012 року; видаткової накладної № 27/04-01 від 27 квітня 2012 року; довіреності № 101 від 24 квітня 2012 на Назарик Т.М.; рахунку-фактури № СФ-0000330 від 27 квітня 2012 року; видаткової накладної № 27/04-02 від 27 квітня 2012 року; довіреності № 103 від 27 квітня 2012 року на Паламарчука В.В.; рахунку-фактури № СФ-0000331 від 27 квітня 2012 року; договору поставки товару № 27/04-02 від 27 квітня 2012 року; видаткової накладної № 27/04-02 від 27 квітня 2012 року; довіреності № 103 від 27 квітня 2012 року на Паламарчука В.В.; рахунку-фактури № СФ-0000331 від 27 квітня 2012 року; договору поставки товару № 27/04-03 від 27 квітня 2012 року; видаткової накладної № 27/04-03 від 27 квітня 2012 року; довіреності № 103 від 27 квітня 2012 року на Паламарчука В.В.; рахунку-фактури № СФ-0000332 від 27 квітня 2012 року; договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 30/04-09 від 30 квітня 2012 року; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30/04-09; рахунку-фактури № СФ-0000426 від 30 квітня 2012 року.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між Боржником та Заявником 7 укладено: договір № 06/04-01 підряду виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 06 квітня 2012 року; договір № 06/04-02 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 06 квітня 2012 року; договір № 25/04-01 поставки товару від 25 квітня 2012 року; договір поставки № 27/04-01 паливно-мастильних матеріалів від 27 квітня 2012 року; договір № 27/04-02 поставки товару від 27 квітня 2012 року; договір № 27/04-03 поставки товару від 27 квітня 2012 року; договір № 30/04-09 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 30 квітня 2012 року.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до вимог ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно п.п. 1.1., 2.1. договору № 06/04-01 підряду виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 06 квітня 2012 року (надалі за текстом: "Договір 1"), Боржник (замовник - відповідно до договору № 06/04-01 підряду виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 06 квітня 2012 року) доручає, а Заявник 7 (підрядник - згідно договору № 06/04-01 підряду виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 06 квітня 2012 року) зобов'язується на свій ризик виконати у відповідності до умов цього договору, сільськогосподарські роботи, які включають внесення засобів захисту рослин та мінеральних добрив на наданих Боржником сільськогосподарських полях/угіддях, а Боржник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах цього договору. Згідно цього договору, Заявник 7 виконує Боржнику наступні роботи на таких площах і в терміни: внесення міндобрив на площі 170,00 га в період з 06 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року.

Відповідно до п.п. 5.2., 6.1., 9.1., 9.4. Договору 1, загальна вартість виконаних робіт (ціна робіт) за цим договором визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в акті виконаних робіт. Розрахунок за виконані Заявником 7 роботи проводиться на підставі виставленого Заявником 7 рахунку, складеного на підставі Акту виконаних робіт, протягом 40 (сорока) календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт. Прийомка-передача виконаних за цим договором робіт здійснюється сторонами протягом 2 календарних днів з дня закінчення виконання Заявником 7 робіт шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Акту виконаних робіт в якому зазначається обсяги/кількість виконаних Заявником 7 робіт та їх загальна вартість. Цей Акт являється підставою для повного розрахунку за виконані роботи. Боржник зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті виконаних робіт протягом 40 (сорока) банківських днів з моменту підписання такого акту.

Згідно п.п. 1.1., 2.1. договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 06/04-02 від 06 квітня 2012 року (надалі за текстом: "Договір 2"), Боржник (замовник - згідно договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 06/04-02 від 06 квітня 2012 року) доручає, а Заявник 7 (підрядник - відповідно до договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 06/04-02 від 06 квітня 2012 року) зобов'язується на свій ризик виконати у відповідності до умов цього договору, сільськогосподарські роботи, які включають внесення засобів захисту рослин та мінеральних добрив на наданих Боржником сільськогосподарських полях/угіддях, а Боржник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах цього договору. Згідно цього договору, Заявник 7 виконує Боржнику наступні роботи на площах і в терміни: внесення ЗЗР на площі 128, 80 га в період з 06 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 6.1., 9.1., 9.4. Договору 2, сторони домовилися, що ціна за виконання Заявником 7 робіт за цим договором встановлюється наступним чином: внесення ЗЗР 250,00 грн. за 1 га площі на якому виконані роботи без ПДВ. Загальна вартість виконаних робіт (ціна робіт) за цим договором визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в акті виконаних робіт. Розрахунок за виконані Заявником 7 роботи проводиться на підставі виставленого Заявником 7 рахунку, складеного на підставі Акту виконаних робіт, протягом 40 (сорока) календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт. Прийомка-передача виконаних за цим договором робіт здійснюється сторонами протягом 2 календарних днів з дня закінчення виконання Заявником 7 робіт шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Акту виконаних робіт в якому зазначаються обсяги/кількість виконаних Заявником 7 робіт та загальна вартість. Цей Акт являється підставою для повного розрахунку за виконані роботи. Боржник зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті виконаних робіт протягом 40 (сорока) банківських днів з моменту підписання такого акту.

Згідно п.п. 1.1., 2.1. договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 30/04-09 від 30 квітня 2012 року (надалі за текстом: "Договір 7"), Боржник (замовник - згідно договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 30/04-09 від 30 квітня 2012 року) доручає, а Заявник 7 (підрядник - відповідно до договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт № 30/04-09 від 30 квітня 2012 року) зобов'язується на свій ризик виконати у відповідності до умов цього договору, сільськогосподарські роботи, які включають внесення засобів захисту рослин та мінеральних добрив на наданих Боржником сільськогосподарських полях/угіддях, а Боржник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах цього договору. Згідно цього договору, Заявник 7 виконує Боржнику наступні роботи на площах і в терміни: внесення мінеральних добрив на площі 184,20 га в період з 30 квітня 2012 року по 10 травня 2012 року.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 6.1., 9.1., 9.4. Договору 7, сторони домовилися, що ціна за виконання Заявником 7 робіт за цим договором встановлюється наступним чином: внесення міндобрив 300,00 грн. за 1 га площі на якому виконані роботи без ПДВ. Загальна вартість виконаних робіт (ціна робіт) за цим договором визначається сторонами по факту їх надання та фіксується в акті виконаних робіт. Розрахунок за виконані Заявником 7 роботи проводиться на підставі виставленого Заявником 7 рахунку, складеного на підставі Акту виконаних робіт, протягом 40 (сорока) календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт. Прийомка-передача виконаних за цим договором робіт здійснюється сторонами протягом 2 календарних днів з дня закінчення виконання Заявником 7 робіт шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Акту виконаних робіт в якому зазначаються обсяги/кількість виконаних Заявником 7 робіт та загальна вартість. Цей Акт являється підставою для повного розрахунку за виконані роботи. Боржник зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті виконаних робіт протягом 40 (сорока) банківських днів з моменту підписання такого акту.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.п. 1.1. договору поставки товару № 25/04-01 від 25 квітня 2012 року (надалі за текстом: "Договір 3"), Заявник 7 (постачальник - відповідно до договору поставки товару № 25/04-01 від 25 квітня 2012 року) поставляє, а Боржник (покупець - відповідно до договору поставки товару № 25/04-01 від 25 квітня 2012 року) приймає наступний товар: найменування товару - вапняково-аміачна селітра; одиниця виміру - тонна; кількість - 36,00; ціна за одиницю (без ПДВ) грн. - 2 333,3300; сума без ПДВ, грн.. - 84 000,00; ПДВ, грн. - 16 800,00; сума з ПДВ - 100 800,00.

Відповідно до п.п. 2.1., 4.1., 5.2., 6.2. Договору 3, Заявник 7 бере на себе зобов'язання після підписання договору в строк, не пізніше 15 травня 2012 року, передати Боржнику товар на умовах та в місці, що визначено в цьому договорі. Покупець проводить оплату вартості товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок Заявника 7 на підставі рахунка-фактури Заявника 7 протягом 60 днів з моменту отримання товару Боржником. Загальна вартість товару, що постачається відповідно до даного договору становить 100 800,00 грн. в т.ч. ПДВ. Товар вважається прийнятим Боржником по кількості та якості у відповідності з підписаною Боржником видатковою накладною.

Згідно п.п. 1.1. договору поставки паливо-мастильних матеріалів № 27/04-01 від 27 квітня 2012 року (надалі за текстом: "Договір 4"), Заявник 7 (постачальник - відповідно до договору поставки паливо-мастильних матеріалів № 27/04-01 від 27 квітня 2012 року) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність, а Боржник (покупець - відповідно до договору поставки паливо-мастильних матеріалів № 27/04-01 від 27 квітня 2012 року) прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали, найменування, кількість, ціна яких вказується в розрахункових та накладних документах, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Відповідно до абз. 2 п.п. 2.1., п.п. 3.1., 3.4. Договору 4, поставка товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними), які підписані представниками обох сторін. Загальна сума цього договору визначається вартістю відвантаженого товару протягом всього строку дії договору і складає 164 050,00 грн. вартість кожної окремої партії товару визначається сторонами згідно видаткових накладних, що є невід'ємними частинами даного договору (у вартість товару включається вартість доставки). Оплата товару проводиться Боржником на підставі рахунків-фактури Заявника 7.

Згідно п.п. 1.1. договору поставки товару № 27/04-02 від 27 квітня 2012 року (надалі за текстом: "Договір 5"), Заявник 7 (постачальник - відповідно до договору поставки товару № 27/04-02 від 27 квітня 2012 року) поставляє, а Боржник (покупець - відповідно до договору поставки товару № 27/04-02 від 27 квітня 2012 року) приймає наступний товар: найменування товару - вапняково-аміачна селітра; одиниця виміру - тонна; кількість - 30,00; ціна за одиницю (без ПДВ) грн. - 2 233,33333; сума без ПДВ, грн. - 67 000,00; ПДВ, грн. - 13 400,00; сума з ПДВ - 80 400,00.

Відповідно до п.п. 2.1., 4.1., 5.2., 6.2. Договору 5, Заявник 7 бере на себе зобов'язання після підписання договору в строк, не пізніше 15 травня 2012 року, передати Боржнику товар на умовах та в місці, що визначено в цьому договорі. Покупець проводить оплату вартості товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок Заявника 7 на підставі рахунка-фактури Заявника 7 протягом 60 днів з моменту отримання товару Боржником. Загальна вартість товару, що постачається відповідно до даного договору становить 80 400,00 грн. в т.ч. ПДВ. Товар вважається прийнятим Боржником по кількості та якості у відповідності з підписаною Боржником видатковою накладною.

Згідно п.п. 1.1. договору поставки товару № 27/04-03 від 27 квітня 2012 року (надалі за текстом: "Договір 6"), Заявник 7 (постачальник - відповідно до договору поставки товару № 27/04-03 від 27 квітня 2012 року) поставляє, а Боржник (покупець - відповідно до договору поставки товару № 27/04-03 від 27 квітня 2012 року) приймає наступний товар: найменування товару - насіння кукурудзи Бюрлі; одиниця виміру - п.о.; кількість - 150,00; ціна за одиницю (без ПДВ) грн. - 539,16667; сума без ПДВ, грн. - 80 875,00; ПДВ, грн. - 16 175,00; сума з ПДВ - 97 050,00.

Відповідно до п.п. 2.1., 4.1., 5.2., 6.2. Договору 6, Заявник 7 бере на себе зобов'язання після підписання договору в строк, не пізніше 15 травня 2012 року, передати Боржнику товар на умовах та в місці, що визначено в цьому договорі. Покупець проводить оплату вартості товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок Заявника 7 на підставі рахунка-фактури Заявника 7 протягом 60 днів з моменту отримання товару Боржником. Загальна вартість товару, що постачається відповідно до даного договору становить 97 050,00 грн. в т.ч. ПДВ. Товар вважається прийнятим Боржником по кількості та якості у відповідності з підписаною Боржником видатковою накладною.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Факт належного виконання Заявником 7 підтверджено: Договору 1 - актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 06/04-001, який підписаний Заявником 7 та Боржником, відповідно до якого Заявником 7 було виконано роботи (надані послуги) по рахунку № СФ-0000426 від 30 квітня 2012 року на суму 42 500,00 грн. та рахунком-фактурою № СФ-0000426 від 30 квітня 2012 року; Договору 2 - актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 06/04-02, згідно якого Заявником 7 було виконано роботи (надано послуги) по рахунку № СФ-0000426 від 30 квітня 2012 року на суму 30 700,00 грн. та рахунком-фактурою № СФ-0000426 від 30 квітня 2012 року; Договору 3 - видатковою накладною № 25/04-01 від 25 квітня 2012 року, відповідно до якої Боржник отримав вапняково-аміачну селітру в кількості 36 тонн, загальною вартістю 100 800,00 грн. з ПДВ, довіреністю № 102 від 25 квітня 2012 року на Паламарчука В.В., рахунком-фактурою № СФ-0000323 від 25 квітня 2012 року; Договору 4 - видатковою накладною № 27/04-01 від 27 квітня 2012 року, згідно якої Боржником отримано 17 000 літрів дизельного пального на загальну суму 164 050,00 грн. з ПДВ, довіреністю № 101 від 24 квітня 2012 на Назарик Т.М., рахунком-фактурою № СФ-0000330 від 27 квітня 2012 року, видатковою накладною № 27/04-02 від 27 квітня 2012 року, відповідно до якої Боржником отримано 30 тонн вапняково-аміачної селітри на загальну суму 80 400,00 грн. з ПДВ, довіреністю № 103 від 27 квітня 2012 року на Паламарчука В.В., рахунком-фактурою № СФ-0000331 від 27 квітня 2012 року; Договору 5 - видатковою накладною № 27/04-02 від 27 квітня 2012 рок, відповідно до якої Боржником отримано 30 тонн вапняково-аміачної селітри на загальну суму 80 400,00 грн., довіреністю № 103 від 27 квітня 2012 року на Паламарчука В.В.; рахунком-фактурою № СФ-0000331 від 27 квітня 2012 року; Договору 6 - видатковою накладною № 27/04-03 від 27 квітня 2012 року, відповідно до якої Боржник отримав насіння кукурудзи Бюрлі на загальну суму 97 050,00 грн., довіреності № 103 від 27 квітня 2012 року на Паламарчука В.В., рахунку-фактури № СФ-0000332 від 27 квітня 2012 року; Договору 7 - актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30/04-09, відповідно до якого Заявником 7 виконано роботи по внесенню міндобрив на загальну суму 55 260,00 грн. з ПДВ, рахунком-фактурою № СФ-0000426 від 30 квітня 2012 року.

Відповідно до наданих Заявником 7 документів, ним на виконання Договорів 1- 7, виконано робіт та поставлено товарів на загальну суму 651 160,00 грн.

В п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що клопотання про збільшення вимог від Заявника 7 не надходило. В зв'язку з чим суд визнає вказані вимоги у заявленому Заявником 7 розмірі, а саме: в сумі 585 400,00 грн.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати заборгованості по договорам: № 06/04-01 підряду виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 06 квітня 2012 року, № 06/04-02 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 06 квітня 2012 року, № 25/04-01 поставки товару від 25 квітня 2012 року, поставки № 27/04-01 паливно-мастильних матеріалів від 27 квітня 2012 року, № 27/04-02 поставки товару від 27 квітня 2012 року, № 27/04-03 поставки товару від 27 квітня 2012 року, № 30/04-09 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 30 квітня 2012 року, - Боржником суду не надано.

Заявлена Заявником 7 заборгованість визнана Боржником та внесена розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів Боржника в сумі 585 400,00 грн. основного боргу до 4 черги задоволення, в сумі 1 147,00 грн. судового збору до 1 черги задоволення.

Судом встановлено, що за подання заяви з вимогами до Боржника Заявником 7 понесено витрати по оплаті судового збору в сумі 1 147,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 12770 від 26 квітня 2013 року.

У зв'язку з цим, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд визнає вимоги Заявника 7 - до Боржника у вигляді заборгованості в сумі 585 400,00 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та судового збору сплаченого Заявником 7 у справі № Б8/049-12 в сумі 1 147,00 грн., що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

В ході детального дослідження вимог Заявника 8, викладених в заяві № 3210/09 від 26 квітня 2013 року (вх. № 10936 від 08 травня 2013 року) про визнання кредитором у справі про банкрутство Боржника, на підставі поданих Заявником 8 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, суд дійшов наступних висновків.

В своїй заяві № 3210/09 від 26 квітня 2013 року про визнання кредитором у справі про банкрутство Боржника, посилаючись на ст. 14 Закону про банкрутство, Заявник 8 просить прийняти до розгляду його заяву; визнати Заявника 8 кредитором по відношенню до Боржника у сумі 1 965 820,45 грн. Свої вимоги Заявник 8 мотивує не сплатою страхових внесків та єдиного внеску Боржником своєчасно, у Боржника станом на 03 травня 2012 року виник борг перед Заявником 8 на загальну суму 1 965 820,45 грн., що складаються: по страхових внесках - недоїмка 608 938,38 грн., штрафних санкціях 316 329,27 грн., пені 366 311,64 грн.; по єдиному соціальному внеску - недоїмка 632 415,27 грн., штрафних санкціях 20 393,02 грн., пені 21 432,87 грн., що підтверджуються картками особового рахунку страхувальника.

Заявлена Заявником 8 заборгованість визнана в повному обсязі Боржником та внесена розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів Боржника основного боргу у сумі 1 241 353,65 грн. у 2 чергу задоволення вимог кредиторів Боржника; неустойки (пені, штрафу) в сумі 724 466,80 грн. у 6 чергу задоволення.

Відповідно до п. 3 Розділу VIII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в ред., чинній станом на дату виникнення заборгованості Боржника перед Заявником 8), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 25, абз.абз. 1, 2 ч. 14 ст. 25, абз. 1 ч. 15 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Заборгованість Боржника по страхових внесках підтверджена корінцем вимоги № Ю 45 від 04 травня 2012 року, згідно якої загальна сума боргу Боржника станом на 30 квітня 2013 року становить 1 291 579,29 грн., в тому числі недоїмка із внесків в сумі 608 938,38 грн., фінансові санкції (штрафи) в сумі 316 329,27 грн., пеня в сумі 366 311,64 грн., який направлено Боржнику та отримано ним, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма 119) Р 07400 1064188 1, адресованого Боржнику з відміткою про отримання уповноваженою особою 10 травня 2012 року; корінцем вимоги № Ю 65 від 07 травня 2012 року, відповідно до якої загальна сума боргу Боржника станом на 01 травня 2012 року становить 674 241,16 грн., в тому числі недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 632 415,27 грн., штрафи в сумі 20 393,02 грн., пеня в сумі 21 432,87 грн., який направлено Боржнику та отримано ним, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма 119) Р 07400 1064188 1, адресованого Боржнику з відміткою про отримання уповноваженою особою 10 травня 2012 року; карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (1%-5%) Боржнику в період з 01 січня 2008 року по 19 квітня 2013 року; карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (32%, 4%, 42%) Боржника в період з 01 січня 2008 року по 18 квітня 2013 року; карткою особового рахунку платника єдиного внеску (юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників) (36, 76 - 49,7%; 36,3%; 5,3;) Боржника в період з 01 травня 2011 року по 03 травня 2012 року; карткою особового рахунку платника єдиного внеску (утримання із заробітної плати найманих працівників) (3,6%) Боржника в період з 01 травня 2011 року по 03 травня 2012 року; карткою особового рахунку платника єдиного внеску (юридичної або фізичної особи за осіб, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності) (33,2%) Боржника в період з 01 травня 2011 року по 03 травня 2012 року; карткою особового рахунку платника єдиного внеску (утримання із допомоги по тимчасовій непрацездатності) (2%) Боржника в період з 01 травня 2011 року по 03 травня 2012 року; карткою особового рахунку платника єдиного внеску (юридичної особи за працюючих інвалідів) (8,41%) Боржника за період з 01 травня 2011 року по 03 травня 2012 року; розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті (зданих в електронному вигляді) за 12 місяць 2010 року від 17 січня 2011 року, за 11 місяць 2010 року від 16 грудня 2010 року, за 10 місяць 2010 року від 12 листопада 2010 року, за 9 місяць 2010 року від 19 жовтня 2010 року, за 8 місяць 2010 року від 13 вересня 2010 року, за 7 місяць 2010 року від 17 серпня 2010 року, за 6 місяць 2010 року від 07 липня 2010 року, за 5 місяць 2010 року від 11 червня 2010 року, за 4 місяць 2010 року від 18 травня 2010 року, за 3 місяць 2010 року від 20 квітня 2010 року, за 2 місяць 2010 року від 18 березня 2010 року та додатками до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2- 12 місяць 2010 року; звітами за місяць, зданими в електронному вигляді та додатками до таблиці 1 звітів: за березень 2012 року, за лютий 2012 року, за січень 2012 року, за грудень 2011 року, за листопад 2011 року, за жовтень 2011 року, за вересень 2011 року, за серпень 2011 року, за липень 2011 року, за червень 2011 року, за травень 2011 року; Актом № 35 від 24 грудня 2010 року Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі про результати планової перевірки Боржника; рішенням № 38 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 30 січня 2012 року; рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма 119) Р 07450 0004140 3, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 03 лютого 2012 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32% ,42% (розділ 1) Боржнику за період з 26 листопада 2011 року по 25 січня 2012 року; рішенням № 3 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальникам або органом Пенсійного фонду від 25 листопада 2011 року; рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма 119) Р 07450 0004036 9, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 05 грудня 2011 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1) Боржника за період з 09 лютого 2011 року по 12 травня 2011 року; рішенням № 363 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків від 28 липня 2011 року; рішенням № 112 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 07400 0822247 2, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 16 лютого 2011 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1) Боржника за період з 10 листопада 2010 року по 11 січня 2011 року; рішенням № 895 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 27 грудня 2010 року; розрахунками штрафної санкції підпункту 4 п. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Боржнику; рішенням № 894 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків від 24 грудня 2010 року; рішенням № 763 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 09 листопада 2010 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 07400 081645 0, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 12 листопада 2012 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1) Боржника за період з 23 вересня 2010 року по 20 жовтня 2010 року; рішенням № 631 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальникам або органом Пенсійного фонду від 22 вересня 2010 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 07400 0782073 2, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 27 вересня 2010 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1) Боржника за період з 03 вересня 2010 року по 21 вересня 2010 року; рішенням № 568 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальникам або органом Пенсійного фонду від вересня 2010 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 07400 0757336 0, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 06 вересня 2010 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1) Боржника за період з 20 березня 2009 року по 30 серпня 2010 року; рішенням № 452 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 21 липня 2010 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119), адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 22 липня 2010 року; розрахунками штрафної санкції згідно підпункту 4 п. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Боржнику; рішенням № 451 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальникам або органом Пенсійного фонду від липня 2010 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119), адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 22 липня 2010 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1) Боржника за період з 15 травня 2010 року по 13 липня 2010 року; рішенням № 264 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальникам або органом Пенсійного фонду від 14 травня 2010 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119), адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 19 травня 2010 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1) Боржника за період з 14 січня 2010 року по 18 лютого 2010 року; рішенням № 5 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальникам або органом Пенсійного фонду від 13 січня 2010 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119), адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 18 січня 2010 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1) Боржника за період з 12 серпня 2009 року по 20 листопада 2009 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 1%- 5% (розділ 1) Боржнику за період з 12 серпня 2009 року по 20 листопада 2009 року; рішенням № 526 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальникам або органом Пенсійного фонду від 11 серпня 2009 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1) Боржника за період з 20 жовтня 2008 року по 15 квітня 2009 року; рішенням № 305 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальникам або органом Пенсійного фонду від 24 березня 2009 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119), адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 07 квітня 2009 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1) Боржника за період з 21 лютого 2005 року по 17 лютого 2009 року; рішенням № 31 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальникам або органом Пенсійного фонду від 30 січня 2009 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119), адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 13 лютого 2009 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1) Боржника за період з 21 лютого 2005 року по 26 червня 2008 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 1%- 5% (розділ 1) Боржнику за період з 20 лютого 2004 року по 05 серпня 2008 року; рішенням № 410 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 27 березня 2012 року; рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма 119) Р 07400 1048278 3, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 02 квітня 2012 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 36,76%-49,7% (36,3%, 5,3%) Боржнику в період з 01 січня 2011 року по 27 березня 2012 року; рішенням № 274 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 27 лютого 2012 року; рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма 119) Р 07400 1019405 2, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 02 березня 2012 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 36,76%-49,7% (36,3%, 5,3%) Боржнику в період з 01 січня 2011 року по 27 лютого 2012 року; рішенням № 474 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19 вересня 2011 року; рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма 119), адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 04 жовтня 2011 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 36,76%-49,7% (36,3%, 5,3%) Боржнику в період з 02 січня 1996 року по 19 вересня 2011 року; рішенням № 412 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22 серпня 2011 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 07400 0935966 8, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 09 вересня 2011 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 36,76%-49,7% (36,3%, 5,3%) Боржнику в період з 20 квітня 2011 року по 22 серпня 2011 року; рішенням № 359 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12 серпня 2011 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 07400 0935966 8, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 09 вересня 2011 року; розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку ЗП найманих утр. 3,6% Боржнику за період з 21 березня 2011 року по 12 серпня 2011 року; рішенням № 311 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 28 липня 2011 року; рішенням № 262 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 29 червня 2011 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 07400 0926842 5, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 08 липня 2011 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 36,76%-49,7% (36,3%, 5,3%) Боржнику в період з 01 червня 2011 року по 29 червня 2011 року; рішенням № 251 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 29 червня 2011 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку Непрацездатність утр. 2% за період з 09 квітня 2011 року по 29 червня 2011 року; рішенням № 250 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 29 червня 2011 року; рішенням № 247 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 29 червня 2011 року; рішенням про нарахування фінансової санкції та пені по особовому рахунку Інваліди 8,41% Боржнику за період з 28 квітня 2011 року по 29 червня 2011 року; рішенням № 208 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31 травня 2011 року; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 07400 0920896 1, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 03 червня 2011 року; розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 36,76%-49,7% (36,3%, 5,3%) Боржнику в період з 09 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року.

На підставі викладеного, суд визнає вимоги Заявника 8 в сумі 1 965 820,45 грн., що складаються: в сумі 1 241 353,65 грн. недоїмки зі сплати страхових внесків та єдиного внеску, які підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 336 722,29 грн. штрафних санкцій, які підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 387 744,51 грн. пені, які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ч. ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», стягнути з Боржника судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

В ході дослідження вимог Заявника 9, викладених у заяві № 77 від 03 травня 2013 року (вх. № 10994 від 13 травня 2013 року) про визнання кредиторських вимог, судом встановлено наступне.

В своїй заяві № 77 від 03 травня 2013 року про визнання кредиторських вимог, Заявник 9 просить суд: визнати його конкурсні кредиторські вимоги до Боржника в справі про банкрутство № Б8/049-12 в сумі 180 000,00 грн.; включити дані кредиторські вимоги до четвертої черги реєстру вимог кредиторів Боржника. Свої вимоги Заявник 9 мотивує невиконанням Боржником зобов'язань по договору № 57 від 01 серпня 2011 року про охорону об'єктів Боржника, в зв'язку з чим утворилась заборгованість Боржника в сумі 180 000,00 грн.

Вимоги Заявника 9, викладені в заяві № 77 від 03 травня 2013 року про визнання кредиторських вимог, визнані в повному обсязі Боржником та внесені розпорядником майна Боржника до реєстру вимог кредиторів: в сумі 180 000,00 грн. основного боргу до 4 черги задоволення; в сумі 1 147,00 грн. судового збору до 1 черги задоволення.

Судом встановлено, що між Боржником та Заявником 9 укладено договір № 57 про охорону виробничих (господарських) об'єктів, земель від 01 серпня 2011 року.

Відповідно до ст. 978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно п. 29 ч. 3 ст. З Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (в ред., чинній станом на дату укладення договору № 57 про охорону виробничих (господарських) об'єктів, земель від 01 серпня 2011 року), відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: надання послуг з охорони власності та громадян.

На підтвердження права надавати послуги з охорони, Заявником 9 долучено копію ліцензії серії АВ № 540476 про право на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, виданої Заявнику 9 міністерством внутрішніх справ України 08 жовтня 2010 року.

Судом встановлено, що за подання заяви з вимогами до Боржника Заявником 9 понесено витрати по оплаті судового збору в сумі 1 147,00 грн., що підтверджено квитанцією 6279.18.1 від 04 травня 2012 року.

Врахувавши вище викладене, в зв'язку з визнанням Боржником вимог Заявника 9 в повному обсязі, відсутністю заперечень розпорядника майна Боржника стосовно вимог Заявника 9, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд визнає вимоги Заявника 9 - до Боржника у вигляді заборгованості в сумі 180 000,00 грн., що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та витрати по сплаті судового збору, сплаченого Заявником 9 у справі № Б8/049-12 в сумі 1 147,00 грн., що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, заслухавши учасників провадження, присутніх у судових засіданнях під час яких розглядались заяви з вимогами до Боржника Заявників-Кредиторів 2- 9, додаткові вимоги Кредитора (ініціюючого), суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення у даному судовому засіданні про визнання чи відхилення вимог Заявників-Кредиторів 2- 9, додаткових вимог Кредитора (ініціюючого).

Керуючись ст. 67 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 5, 11, 13, 14, 23, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4?, 4?, 22, 33- 35, 43, 49, 83, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 173, 179, 193, 317 Господарського кодексу України, ст.ст. 202, 509, 525, 526, 655, 712, 837, 839, 843, 978 Цивільного кодексу України, ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", ст.ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», абз.абз. 5, 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», ст. 3 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року №05-5/1193, п. 5? Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяв Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області (ідентифікаційний код: 21680654) № 326 від 24 грудня 2012 року (вх. № 23 від 02 січня 2013 року) про визнання кредиторських вимог та № 85 від 12 квітня 2013 року (вх. № 9904 від 18 квітня 2013 року) про визнання кредиторських вимог.

Суд звертає увагу Заявника 2 на те, що вимоги які складаються з сум коштів нарахованих відповідно до розрахунків потреби в капіталізації коштів в порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяної шкоди їх життю і здоров'ю можуть бути заявлені у процедурі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

2. Заяву приватного підприємства «Бонаві-1» (ідентифікаційний код: 35318200) б/№ від 01 квітня 2013 року (вх. № 9004 від 08 квітня 2013 року) про визнання кредитором у справі № Б8/049-12, - задовольнити частково, а саме задовольнити в частині визнання вимог на загальну суму 23 092,38 грн., в іншій частині - відмовити;

Визнати вимоги приватного підприємства «Бонаві-1» (ідентифікаційний код: 35318200, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 135, поштова адреса (згідно заяви): 18032, м. Черкаси, вул. Ярославська, буд. 9 к. 31) в сумі 23 092,38 грн. (двадцять три тисячі дев'яносто дві гривні 38 коп.), що складаються: в сумі 20 605,00 грн. (двадцять тисяч шістсот п'ять гривень 00 коп.) боргу за поставлений товари, які підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів; в сумі 736,70 грн. (сімсот тридцять шість гривень 70 коп.) пені, які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів; в сумі 147,33 грн. (сто сорок сім гривень 33 коп.) 3% річних, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів; в сумі 1 603,35 грн. (одна тисяча шістсот три гривні 35 коп.) судового збору, які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів; та в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору, сплаченого у справі № Б8/049-12, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

3. Заяву Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» (ідентифікаційний код: 30518866) № 138-2/1-07/05 від 19 квітня 2013 року (вх. № 10228 від 22 квітня 2013 року) про визнання кредиторських вимог до Боржника в розмірі 92 842,70 грн., - задовольнити;

Визнати вимоги Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» (ідентифікаційний код: 30518866, місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 32) в сумі 92 842,70 грн. (дев'яносто дві тисячі вісімсот сорок дві гривні 70 коп.), що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів та складаються з 89 900,00 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот гривень 00 коп.) основного боргу, в сумі 1 558,71 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят вісім гривень 71 коп.) витрат по сплаті державного мита, в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; та витрати на оплату судового збору в справі № Б8/049-12 в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

4. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сахалін» (ідентифікаційний код: 33794884) № 26/04-1 від 26 квітня 2013 року (вх. № 10612 від 26 квітня 2013 року) про визнання додаткових вимог, - задовольнити;

Визнати додаткові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сахалін» (ідентифікаційний код: 33794884, місцезнаходження: 08122, Київська обл., с. Шпитьки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, буд. 1) в сумі 2 089 230,19 грн. (два мільйони вісімдесят дев'ять тисяч двісті тридцять гривень 19 коп.) заборгованості, що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів.

5. Заяву Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (ідентифікаційний код: 21615608) № 1137-07-04 від 29 квітня 2013 року (вх. № 10685 від 29 квітня 2013 року) про грошові вимоги до боржника на суму 4 722,66 грн., - задовольнити;

Визнати вимоги Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (ідентифікаційний код: 21615608, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 30) в сумі 4 722,66 грн. (чотири тисячі сімсот двадцять дві гривні 66 коп.), що складаються: в сумі 1 402,86 грн. (одна тисяча чотириста дві гривні 86 коп.) неправомірно використаних на допомогу коштів Заявника 5, які підлягають задоволенню в другу чергу задоволення вимог кредиторів; в сумі 69,77 грн. (шістдесят дев'ять гривень 77 коп.) пені, які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів; в сумі 3 250,03 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят гривень 30 коп.) штрафу, які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів;

Стягнути з Боржника в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підлягає задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів Боржника.

6. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НАСІННЯ» (ідентифікаційний код: 30674952) № 1-5/138 від 30 квітня 2013 року (вх. № 10794 від 30 квітня 2013 року) про грошові вимоги до боржника в сумі 94 616,23 грн., - задовольнити;

Визнати вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НАСІННЯ» (ідентифікаційний код: 30674952, місцезнаходження: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, буд. 25) в сумі 71 132,73 грн. (сімдесят одна тисяча сто тридцять дві гривні 73 коп.), що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 8 476,50 грн. (вісім тисяч чотириста сімдесят шість гривень 50 коп.) пені, які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 13 860,00 грн. (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень 00 коп.) штрафу, які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів, та витрати по сплаті судового збору сплаченого Заявником 6 у справі № Б8/049-12 в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів

7. Заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» (ідентифікаційний код: 31333767) № 03/05-01 від 03 травня 2013 року (вх. № 11016 від 13 травня 2013 року) про зміну заяви за вих. № 30/04-08 від 30 квітня 2013 року з грошовими вимогами до боржника, - задовольнити;

Визнати вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» (ідентифікаційний код: 31333767, місцезнаходження: 17612, Черігівська область, Варвинський район, с. Озеряни, вул. 19-го березня, буд. 7, поштова адреса (згідно заяви): 17600, Чернігівська область, смт Варва, вул. Горського, буд. 8) в сумі 585 400,00 грн. (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч чотириста гривень 00 коп.) заборгованості, що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та судового збору сплаченого Заявником 7 у справі № Б8/049-12 в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

8. Заяву Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області (ідентифікаційний код: 37892505) № 3210/09 від 26 квітня 2013 року (вх. № 10936 від 08 травня 2013 року) про визнання кредитором у справі про банкрутство Боржника, - задовольнити;

Визнати вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Броварах та Броварському районі Київської області (ідентифікаційний код: 37892505, місцезнаходження: 07400, м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 11) в сумі 1 965 820,45 грн. (один мільйон дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять гривень 45 коп.), що складаються: в сумі 1 241 353,65 грн. (один мільйон двісті сорок одна тисяча триста п'ятдесят три гривні 65 коп.) недоїмки зі сплати страхових внесків та єдиного внеску, які підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 336 722,29 грн. (триста тридцять шість тисяч сімсот двадцять дві гривні 29 коп.) штрафних санкцій, які підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 387 744,51 грн. (триста вісімдесят сім тисяч сімсот сорок чотири гривні 51 коп.) пені, які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів;

Стягнути з Боржника в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підлягає задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів Боржника.

9. Заяву приватного підприємства приватна фірма «Антей» (ідентифікаційний код: 32170091) № 77 від 03 травня 2013 року (вх. № 10994 від 13 травня 2013 року) про визнання кредиторських вимог, - задовольнити;

Визнати вимоги приватного підприємства приватна фірма «Антей» (ідентифікаційний код: 32170091, місцезнаходження: 38400, Полтавська область, Решетелівський район, смт Решетилівка, вул. Островського, буд. 4, кв. 22) в сумі 180 000,00 грн. (сто вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, що підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів та витрати по оплаті судового збору сплаченого Заявником 9 у справі № Б8/049-12 в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.), що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

10. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі, Відділенню виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області (07400, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 26, оф. 1).

Суддя Скутельник П.Ф.