Рішення № 32821686, 29.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10624/13 29.07.13

За позовом Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

До Державного агентства резерву України

Про стягнення 415312,98 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Хімчак Т.В дов. № 7-НЮ від 02.01.2013р.

Від відповідача Михайлюк А.З дов. № 1337/0/4-13 від 03.04.2013р.

Обставини справи:

Позивач - Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного агентства резерву України про стягнення з відповідача 415 312,98 грн. витрат, здійснених на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, крім того просив судові витрати у розмірі 8 306,26 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати послуг за зберігання цінностей, згідно умов Договору відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №П3/НР-032787/НЮ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 було порушено провадження у справі №910/10624/13 та призначено розгляд справи на 19.06.2013.

У судовому засіданні 19.06.2013 оголошувалась перерва до 29.07.2013.

Представник позивача у судове засідання 29.07.2013 з'явився, надав пояснення по праві та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 29.07.2013 з'явився, надав пояснення по суті справи.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/10624/13.

У судовому засіданні 29.07.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2003 року між Державним територіально - галузевим об'єднанням Південно-Західна (далі - Зберігач, Позивач) та Державним комітетом з державного матеріального резерву (далі - Комітет, Відповідач) було укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №П3/НР-032787/НЮ (далі - Договір).

На виконання Указу Президента України від 09.12.2010 року №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було проведено реорганізацію Державного комітету України з державного матеріального резерву шляхом перетворення в Державне агентство резерву України. Відповідно до п.5 цього Указу Державне агентство резерву України є правонаступником Державного комітету України з державного матеріального резерву.

Відповідно до п. 1.2 Договору Комітет передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності (далі - Цінності) згідно з затвердженою номенклатурою у кількості та за вартістю згідно з актом форми №1.

Передбачені цим договором форми актів затверджуються Комітетом.

Додатковою угодою №2 до Договору, укладеною сторонами 17.04.2012, було визначено, що річний розмір коштів на відшкодування витрат зберігача на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в межах кошторису на 2012 рік в сумі 723 000,25 грн. в тому числі ПДВ 120 500,04 грн. Оплата яких здійснюється на підставі актів виконаних робіт.

Зі слів Позивача на виконання умов Договору Відповідач передав йому на зберігання цінності згідно з затвердженою номенклатурою у кількості та за вартістю згідно з актом форми №1

Пунктом 4.3 Договору передбачено, Зберігач надає Комітетові щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним, звіти про фактичні витрати за зберігання Цінностей, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на утримання Цінностей мобілізаційного резерву за встановленою формою (п. 3.1 Договору).

Факт виконання Позивачем умов договору підтверджується підписаними повноважними представниками сторін звітами про фактичні витрати за зберігання Цінностей:

- за 2 квартал 2012 року на загальну суму 298 583,26 грн.,

- за 3 квартал 2012 року на загальну суму 416 544,22 грн.;

- за 4 квартал 2012 року на загальну суму 590 687,72 грн.

та актами виконаних робіт по зберіганню матеріальних цінностей (державного) мобілізаційного резерву:

- від 15.07.2012 за 2 квартал 2012 року на загальну суму 123 208,52 грн.,

- від 17.10.2012 за 3 квартал 2012 року на загальну суму 117 960,96 грн.,

- від 24.04.2013 за 4 квартал 2012 року на загальну суму 174 143,50 грн.

Відшкодування витрат (з урахуванням податку на додану вартість) Зберігачу за зберігання Цінностей мобілізаційного резерву Комітет здійснює в межах, визначених підписаними актами взаєморозрахунків фактичних витрат у відповідності до п.4.3. цього договору, не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним кварталом (п. 4.4 Договору).

Згідно п. 4.5 Договору сторони погодили, що оплата робіт із закладення (поставки) цінностей до мобілізаційного резерву проводиться безпосередньо після отримання Комітетом акта форми №1

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі слів Позивача Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної оплати послуг щодо зберігання цінностей, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором у розмірі 415 312,98 грн.

З метою досудового врегулювання спору 02.10.2012 Позивач звертався до Відповідача з листом №НЗЕ-5/2713, відповідно до якого просив відшкодувати йому фактичні витрати за 2 квартал 2012 року у розмірі 123 208,52 грн. Проте, Відповідач зазначений лист залишив без відповіді та належного реагування.

25.03.2013 Позивач звернувся до Відповідача з претензією №НЮ-16-92/13п з вимогою про оплату наданих послуг, згідно умов Договору, у сумі 415 312,98 грн. Так, на зазначену претензію Позивач отримав відповідь у якій Відповідач зазначив, що у зв'язку з відсутністю фінансування по КПКВК 1203020 «Обслуговування державного матеріального резерву» він не має можливості розрахуватися з підприємствами - відповідальними зберігачами матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього є заборгованість за Договором у розмірі 415 312,98 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем підтверджений, про що зазначено у листі (копія міститься в матеріалах справи).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову стягнення судового збору покладається на відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 37472392) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) заборгованості за договором відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №П3/НР-032787/НЮ від 08.07.2003 року у розмірі 415 312,98 грн.

3. Стягнути з Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 37472392) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) 8 306,26 грн. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складення повного рішення 02.08.2013.

Суддя А.В.Митрохіна