Рішення № 32821528, 29.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12456/13 29.07.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ОПТУКРПРОМ-ВР»доМіністерства оборони Українипростягнення 52 372,07 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Горбач О.В.від відповідача:Гладкий С.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТУКРПРОМ-ВР» (надалі - ТОВ «ОПТУКРПРОМ-ВР») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 52 372,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на закупівлю послуг з громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних і польових умовах та годування штатних тварин) №286/2/12/2 від 02.02.2012 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 52 372,07 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.07.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що його вина у порушенні зобов'язання відсутня у зв'язку з відсутністю фінансування на оплату зазначених послуг з Державного бюджету України.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2012 р. між Міністерством оборони України (замовник) та ТОВ «ОПТУКРПРОМ-ВР» (виконавець) було укладено договір на закупівлю послуг з громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних і польових умовах та годування штатних тварин) №286/2/12/2 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується у 2012 році надати Міністерству оборони України послуги громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних і польових умовах та годування штатних тварин), зазначені у специфікації до договору, освіження (оновлення) продовольства, а замовник - прийняти послуги і оплатити у кількості, строки та за цінами згідно з положенням цього договору.

Згідно з п. 3.1 Договору ціна цього договору становить 233 711 171,93 грн. з ПДВ.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки за договором проводяться шляхом оплати фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 20 банківських діб з дня надходження до замовника рахунків-фактур (за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачених на зазначені цілі).

Відповідно до п. 4.2 Договору до рахунка-фактури додається зведений акт приймання наданих послуг з харчування, який засвідчує виконання виконавцем своїх зобов'язань за відповідний період, складається на підставі оформлених актів приймання наданих послуг тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) та підписується виконавцем, замовником та представником замовника (командиром військової частини (начальником установи, закладу).

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 52 372,07 грн., що підтверджується підписаними сторонами зведеними актами №12 за період з 21.07.2012 р. по 28.07.2012 р. включно, та №3 за період з 19.07.2012 р. по 20.07.2012 р. включно.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 52 372,07 грн.

Договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи (зведені акти №12 за період з 21.07.2012 р. по 28.07.2012 р. включно, та №3 за період з 19.07.2012 р. по 20.07.2012 р. включно) вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 52 372,07 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4.1 Договору та рахунків, виставлених на оплату наданих послуг, грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом 20 банківських діб з дня надходження до замовника рахунків-фактур.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 52 372,07 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Стосовно умови Договору в частині розрахунків про надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України, передбачених на зазначені цілі, яка погоджена сторонами, суд відзначає наступне.

Вказана умова в розумінні статей 251 та 252 Цивільного кодексу України не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов'язків щодо визначення строку оплати.

Таким чином, зазначена умова договору не є підставою вважати таким, що не настав, або таким, настання якого залежить від надходження коштів державного бюджету, строк виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг, оскільки вказані положення Договору передбачають саме порядок розрахунків, а строки розрахунків сторонами чітко визначені у п. 4.1 Договору - розрахунок здійснюється протягом 20 банківських діб з дня надходження до замовника рахунків-фактур.

В даному випадку зобов'язання по оплаті поставленого за договором товару покладено на замовника (п. 1.1 Договору), а питання щодо здійснення фінансового забезпечення зобов'язань замовника не є предметом даного спору і не можуть вирішуватись в межах заявленого позову.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 52 372,07 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Міністерством оборони України обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ОПТУКРПРОМ-ВР» про стягнення з Міністерства оборони України заборгованості у розмірі 52 372,07 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТУКРПРОМ-ВР» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТУКРПРОМ-ВР» (08636, Київська обл., Васильківський р-н, с. Велика Бугаївка, вул. Шевченка, 41; ідентифікаційний код 36517589) заборгованість у розмірі 52 372 (п'ятдесят дві тисячі триста сімдесят дві) грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.2013 р.

Суддя В.П. Босий