Постанова № 32820905, 05.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2013 року Справа № 812/5757/13-а

головуючого судді: Мирончук Н.В.

при секретарі судового засідання: Стройної О.О.

за участю представників сторін:

позивача: Барановського В.О.,

відповідача: Турченко М.І., Удовенко О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства "Слов`яносербський райагротехсервіс" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за червень 2013 року у розмірі 2039,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов вищезазначений адміністративний позов.

Ухвалою від 03 липня 2013 року було відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду у скороченому провадженні.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач має заборгованість до позивача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, за червень 2013 року у розмірі 2039,34 грн.

На адресу відповідача були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.3 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Відповідач не надав заперечень та не оскаржив розрахунки в судовому порядку, а отже розрахунки є фактично узгодженими та підписаними.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з заборгованість у розмірі 2039,34 грн.

Ухвалою суду від 19 липня 2013 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача під час судового засідання підтримав позов в повній мірі, просив суд його задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили, надавши суду заперечення, в яких зазначили, що ліквідаційна комісія позов в сумі 2039,34 грн. визнає частково, тому що строк прийняття заяв кредиторів припинено 15.06.2013 року. Повідомлення щодо припинення діяльності підприємства опубліковано в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб №245 (10) 2013 року. На підставі викладеного представник відповідача визнає витрати в сумі 1019,17 грн.(а.с.18)

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ВАТ «Слов'яносербський райагротехсервіс» зареєстрований районною державною адміністрацією Луганської області 18.07.2000 року (а.с.7).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року по справі №812/1554/13-а Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Слов'яносербський Райагротехсервіс» про припинення юридичної особи задоволено, припининено юридичну особу Відкритого акціонерного товариства «Слов'яносербський Райагротехсервіс».(а.с.35-36).

Повідомлення щодо припинення діяльності підприємства опубліковано в Бюлетені державної реєстрації №245 (10) 2013 (а.с.20).

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про призначення голови комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи внесено запис про призначення Турченко М.І. головою комісії з припинення юридичної особи ВАТ «Слов»яносербський райагротехсервіс» (а.с.21,37-38).

Загальний порядок ліквідації суб'єктів господарювання (юридичних осіб) встановлений ст. 60 Господарського кодексу України та ст. 105 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до зазначених норм спеціальним органом, який проводить ліквідацію, є ліквідаційна комісія, що має особливий статус і тільки їй властиві повноваження.

Ліквідаційна комісія утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання (юридичної особи) чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок не передбачений Господарським Кодексом України. Ліквідація юридичної особи може бути також покладена на орган управління суб'єкта, що ліквідується (ч. 1 ст. 60 ГК України).

З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами підприємства. Тобто, така комісія є уповноваженим представником такого підприємства. Разом з тим, слід мати на увазі, що комісія не має статусу юридичної особи, а підприємство, що ліквідується в період її роботи статусу юридичної особи не втрачає.

Згідно з визначенням, яке наводиться в абз. 6 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування податків і зборів (обов'язкових платежів).

Підставою для вилучення суб'єкта господарювання з державного реєстру відповідно до статті 59 Господарського кодексу України є скасування державної реєстрації. Суб'єкт господарювання втрачає статус юридичної особи і вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу. Ліквідаційна процедура допускає підприємницьку діяльність, яка зводиться до закінчення технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу (частина 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ), передбачає можливість укладення угод (стаття 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ) і таке інше.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Судом з'ясовано, що станом на день розгляду цієї справи до Єдиного державного реєстру не внесено запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Відкритого акціонерного товариства "Слов`яносербський райагротехсервіс." (а.с.40-41).

З огляду на викладене, відкриття ліквідаційної процедури не позбавляє суб'єкта господарювання здатності мати цивільні права та обов'язки, тобто у суб'єкта господарювання після відкриття ліквідаційної процедури можуть виникати нові зобов'язання зі сплати податків і зборів, але не може здійснюватися нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.6.8 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б", "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Таким чином, виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Судом встановлено, що позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст..13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з червня 2013 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.8-11).

Відповідно до розрахунку ціни позову за відповідачем числиться заборгованість перед ПФУ з відшкодування пільгових пенсій за червень 2013 року по списку №2 в сумі 2039,34 грн. (а.с.5), що також підтверджується обліковою карткою (а.с.6).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б""з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

На момент розгляду справи заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за червень 2013 року в сумі 2039,34 грн., відповідачем не була сплачена.

Не сплачені в строк витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, стягуються на користь Управління Пенсійного фонду у безспірному порядку.

Даних про добровільну сплату відповідачем заборгованості за червень 2013 року, на час розгляду справи, у загальному розмірі 2039,34 грн., у суду не має.

За таких підстав, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність вимог позивача щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за червень 2013 року у розмірі 2039,34 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню.

Тому суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства "Слов`яносербський райагротехсервіс" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за червень 2013 року у розмірі 2039,34 грн., доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства "Слов`яносербський райагротехсервіс" про стягнення заборгованності по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за червень 2013 року у розмірі 2039,34 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Слов»яносербський райагротехсервіс» (код ЄДРПОУ 00902814) заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку пільгових пенсій за списком №2, за червень 2013 року у розмірі 2039,34 грн. (дві тисячі тридцять дев'ять гривень 34 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України .

Суддя Н.В. Мирончук