Рішення № 32820529, 29.04.2013, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 611/780/12

Провадження № 2/280/16/13

РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2013 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області

В складі : головуючої судді - Янчук В.В.

при секретарі - Кумечко С.М.

за участі позивачів-відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача-позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - позивача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання майна - житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на спадкове майно, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в квітні 2012 року звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про визнання майна - житлового будинку АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнання за позивачами право власності на частку у вказаному житловому будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 В обґрунтування позовних вимог позивачі вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_12 помер батько позивачів ОСОБА_7 Після його смерті відкрилась спадщина на майно, в т.ч. і на житловий будинок та господарські будівлі та інше майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 Рішенням Коростишівського районного суду від 21.11.2011р. позивачам було визначено додатковий строк, для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_7 Після звернення до Коростишівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, останні отримали інформацію, що від імені батька ОСОБА_7 є заповіт від 21.04.1993 року , відповідно до якого останній заповів все своє майно на ім'я ОСОБА_5 ( брата позивачів). Тобто заповів все майно - на яке законом він мав би право - лише на свою частку у спільному майні подружжя. На момент смерті батька ОСОБА_7 все майно подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - житловий будинок з господарськими будівлями набуте подружжям за час шлюбу, знаходилось у спільній сумісній власності подружжя без виділу часток. Батьки одружились 26.06.1932 року, житловий будинок було побудовано спільно батьками у 1936 році. Позивачі вказують, що являються доньками померлої ОСОБА_6, після її смерті мають право на спадкування частки житлового будинку , що належала матері на праві спільної сумісної власності подружжя. Після смерті матері, батька фактично прийняли спадщину, тривалий час збирали відповідні документи для оформлення спадщини. Про існування заповіту батька дізнались лише після звернення до нотаріальної контори , від спадщини після смерті матері не відмовлялись.

Позивачі просили визнати майно - житловий будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя - батьків - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , визнати за ними право власності на частку житлового будинку в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6

В ході розгляду справи позивачі неодноразово змінювали позовні вимоги (а.с.52-54, 104-106) та просили встановити факт прийняття спадщини ними після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_13 та визнати за ними в порядку спадкування право власності на 1/8 частину вказаного житлового будинку, а в поданій заяві від 22.01.2013р. ( а.с. 151-152) просили збільшити частки на спадщину , до розміру 1/3 на кожного спадкоємця після смерті брата ОСОБА_5

Ухвалою суду від 05.06.2012 року до участі в справі було залучено правонаступника померлого ОСОБА_5 - сина ОСОБА_3 (а.с. 37).

27.11.2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на частину житлового будинку у порядку спадкування. В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_3 вказав, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині встановлення факту прийняття спадщини ними після смерті ОСОБА_6, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнав, разом з тим не визнав , щодо розміру їх часток в спадковому майні, оскільки останнім повинно бути виділено лише по 1/10 ідеальної частини. Свої позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтував наступним. Спірний житловий будинок був побудований його дідом та бабою ОСОБА_6 та ОСОБА_7, батьками його батька ОСОБА_5, у 1936 році під час перебування в зареєстрованому шлюбі. Тому кожен з них (ОСОБА_6 та ОСОБА_7.) набули право власності на 1/2 частку житлового будинку . ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_6 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй 1/2 частину будинку. У фактичне управління спадковим майном померлої бабусі вступили 5 спадкоємців першої черги, а саме: чоловік ОСОБА_7 ( дід ) та четверо дітей: син ОСОБА_5, 1954 р.н. ( батько), - ОСОБА_9, 1949 р.н. ( дядько), дочка ОСОБА_2, 1952 р.н. і дочка ОСОБА_11, 1957 р.н. ( тітки ). Син бабусі ОСОБА_12, 1944 р.н., помер у 1976 р. ще до відкриття спадщини, а син ОСОБА_13, 1942 р.н. та дочка ОСОБА_14, 1940 р., нині померлі, ні фактично, ні юридично спадщини своєї матері не приймали. Отже, розмір спадкової частки кожного з них становив по 1/10 ідеальній частині у відношенні до цілого будинку ( 1/2 : 5 = 1/10 ). При цьому ніхто із спадкоємців юридично свого права не оформляв. ІНФОРМАЦІЯ_16 помер спадкоємець ОСОБА_9 В управління спадковою часткою майна померлого вступив спадкоємець першої черги, його батько ОСОБА_7, якому на час смерті сина ОСОБА_9 вже належало 7/10 часток ( 1/2 частка пережившого подружжя + 1/10 спадкова частка після смерті дружини + 1/10 спадкова частка померлого сина ОСОБА_9) від цілого будинку. 21.04. 1993 року ОСОБА_7, дід позивача ОСОБА_3 заповів майно, яке йому належало чи буде належати на час його смерті своєму сину ОСОБА_5, тобто батькові. ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_7 помер. Батько - ОСОБА_5 спадщину свого батька- ОСОБА_7 прийняв фактично, так як на час прийняття спадщини разом з ним проживав і був прописаний у спадковому будинку. Отже, ОСОБА_5 фактично успадкував належну його батьку спадкову частку у розмірі 7/10 ідеальних часток, але документально свого права не оформляв. ІНФОРМАЦІЯ_15 батько- ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на 8/10 ідеальних часток спірного житлового будинку, з яких 1/10 частка була успадкована ним після смерті своєї матері та 7/10 часток після смерті батька ОСОБА_7 ОСОБА_3 вказує, що він є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті свого батька, вчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини , однак отримати свідоцтво про право на спадщину не має можливості оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок. Просив визнати за ним право власності на 8/10 частин житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_15 , який прийняв спадщину своїх батьків ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_13 та ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_12 прийняв фактично, але не оформив юридично.

Ухвалою суду від 28.11.2012 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку об'єднано в одне провадження з справою за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування.

В судовому засіданні позивачі- відповідачі за первісним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просили їх задовольнити, додатково суду пояснили, що вони здійснювали догляд за батьками та братом ОСОБА_5, здійснювали їх поховання. Щодо позовних вимог ОСОБА_3 заперечили, та вказали, що спірний житловий будинок повинен бути поділений в рівних частках, по 1/3 за кожним, так як останній будь- якого догляду за своїм батьком не здійснював, поховання його не проводив.

В судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_3 позовні вимоги позивачів за первісним позовом визнав частково, не заперечив, щодо встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1, ОСОБА_2 після смерті їх матері ОСОБА_6, визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6. ОСОБА_7, та про визнання за ОСОБА_1, ОСОБА_2 права власності на частки в житловому будинку, разом з тим в розмірі часток заперечив, та визнав за останніми лише право власності на 1/10 ідеальної частини за кожною. Свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, вказали, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, постійно здійснювали догляд батьків та брата ОСОБА_5, а після їх смерті здійснювали поховання, проводили косметичний ремонт будинку та обробляли земельну ділянку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що працює сільським головою Більковецької сільською ради Коростишівського району. ОСОБА_18 та ОСОБА_2 після смерті своїх батьків та брата ОСОБА_5 проводили їх поховання, обробляли земельну ділянку та проводили косметичний ремонт будинку. Житловий будинок АДРЕСА_1 був побудований подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, на засадах змагальності та в межах позовних вимог приходить до слідуючого висновку.

З матеріалів справи суд встановив, що відповідно до копії свідоцтва про подружжя № 21 від 26.06.1932 року ( а.с. 110) було зареєстровано шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ( після одруження ОСОБА_6.). В період шлюбу подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_6 побудували житловий будинок АДРЕСА_1 Вказана обставина сторонами не оспорюється та підтверджується довідкою Більковецької сільської ради, Коростишівського району № 109 від 31.03.2011р.

З вищевстановлених правовідносин вбачається, що будинок АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_6 До цих правовідносин суд застосовує ст.ст. 22 КЗпШС України, яка діяла на час їх виникнення. А тому з врахуванням вищевикладеного ОСОБА_7 та ОСОБА_6 належав вищевказаний житловий будинок по 1/2 частині кожному.

Від шлюбу сторони мають дітей : ОСОБА_9, 1940 р.н. ( померла ІНФОРМАЦІЯ_14), ОСОБА_1, 1942 р.н. ОСОБА_1, 1944 р.н., ( помер ІНФОРМАЦІЯ_17) , ОСОБА_6, 1949 р.н. ( помер ІНФОРМАЦІЯ_16.), ОСОБА_20, 1952 р.н., ОСОБА_5, 1954 р.н. (помер ІНФОРМАЦІЯ_15) та ОСОБА_1, 1957 р.н. Ступінь родинних відносин сторін підтверджено матеріалами даної справи.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_13 померла ОСОБА_6 (а.с. 15). Відповідно до копії погосподарської книги за 1991-1995 роки у вказаному житловому будинку на час смерті ОСОБА_6 були зареєстровані - чоловік ОСОБА_7, 1911 р.н. та сини ОСОБА_9, ОСОБА_5

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 р. застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного Кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

З урахуванням цих роз'яснень, суд при вирішенні справи керується нормами ЦК України в ред.1963 р., які були чинні на момент відкриття спадщини.

Як передбачалось ст.524 ЦК УРСР, спадкування відбувається за законом або заповітом, спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За змістом ст. 548, 549 ЦК України в ред. 1963 р., для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, подав в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Стаття 548 ч.2 ЦК УРСР передбачає, що прийнята спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадшини.

Отже ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 є такими, що прийняли спадщину.

В судовому засіданні судом було встановлено, що після смерті матері ОСОБА_6 її дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є такими, що фактично прийняли спадщину, а саме вступили в управління спадковим майном ( провели поточний ремонт житлового будинку та обробляли присадибну земельну ділянку). Вказана обставина підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12 довідкою № 328 від 02.07.2012 р. Більковецької сільської ради, актом від 30.07.2012 р. та сторонами не оспорюється.

З врахуванням вищевикладеного після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_13 спадкоємцями першої черги її майна ( 1/2 частини житлового будинку ) є ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 , і спадкова частка кожного з них становить 1/10 по відношенню до цілого будинку ( 1/2 : 5 = 1/10 ). Ніхто з вказаних спадкоємців юридичного свого права не оформив.

Відповідно до повідомлення Житомирського обласного державного нотаріального архіву № 2070 від 06.12.2012 року та Коростишівської державної нотаріальної контори № 01-16/10/15 від 12.11.2012 року спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилась.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 - ІНФОРМАЦІЯ_18 помер ОСОБА_9 ( а.с. 65). З врахуванням вимог ст. 524, 529, 548,549 ЦК України в ред. 1963 р спадкоємцем першої черги майна померлого є його батько ОСОБА_7

Отже, ОСОБА_7 після смерті сина ОСОБА_9 вже належало 7/10 часток від цілого житлового будинку (1/2 частка співвласника будинку +1/10 після смерті дружини ОСОБА_6 та +1/10 частка сина ОСОБА_6.).

Відповідно до довідки Більковецької сільської ради № 520 від 19.09.2011р. згідно погосподарської книги № 8 за 1991-1995 роки житловий будинок по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_7

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_12 помер ОСОБА_7 На час смерті останнього разом з ним в будинку проживав та був зареєстрований син ОСОБА_5, який з врахуванням вимог ст. 524, 529, 548,549 ЦК України в ред. 1963 р. є спадкоємцем першої черги майна померлого та останньому належить 8/10 частин вказаного житлового будинку ( 7/10 частка після смерті батька ОСОБА_7.+ 1/10 частка після смерті матері - ОСОБА_6.).

Відповідно до повідомлення Коростишівської державної нотаріальної контори № 02-14/216 від 06.03.2012 року після смерті померлого, ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_7 заведено спадкову справу за № 414/2011 за заявами про прийняття спадщини ОСОБА_1, ОСОБА_2 та є заповіт ОСОБА_7 на все майно на ім 'я ОСОБА_5, який на час розгляду справи не змінений та не скасований ( а.с. 12, 185).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ст.535 ЦК ред. 1963 року обов'язкової частки в спадщині ОСОБА_7 не мають.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 - ІНФОРМАЦІЯ_15 помер ОСОБА_5

Згідно довідки № 58 від 19.05.2011р. Більковецької сільської ради за ОСОБА_5, рахується житловий будинок по АДРЕСА_1 згідно по господарської книги № 8 від 01.01.2011р., особовий рахунок № 0354.

Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а.с. 162-163) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 не зареєстровано.

З копії спадкової справи № 56/2011р. вбачається, що 22.11.2011р. за заявою ОСОБА_3 ( син померлого) заведено спадкову справу, а також з заявою про прийняття спадщини - 24.05.2011р. звернулась ОСОБА_1 сестра померлого., ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини після смерті брата - не зверталась.

Відповідно до ст.1261, 1262 ЦК України, ред. 2004 року син ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, а відповідно ОСОБА_1 - спадкоємцем другої черги.

Згідно ч.3 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцем тієї черги, яка має право на спадкування , за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалась , матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був в безпорадному стані.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.1259 ЦК України позовні вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині поділу спадщини по 1/3 частці після смерті брата ОСОБА_5 не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи та в цій частині не підлягають до задоволення , а надані докази - довідка Коростишівської ЦРЛ № 2353 від 21.12.2012, довідка № 800 від 26.12.2012р. та акт від 26.12.2012р. не є належними та допустимими доказами в розумінні глави 5 ЦПК України.

Із-за відсутності правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок сторони не можуть оформити своє право в нотаріальному порядку.

Ст.328 ЦК України, передбачає набуття права власності на підставах , що не заборонені законом , якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, тому суд визнає право власності на житловий будинок за спадкоємцями.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є такими, що знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення в частині вимог встановлення факту прийняття ними спадщини після смерті матері ОСОБА_6, визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 і ОСОБА_7, та про визнання за ОСОБА_1, ОСОБА_2 права власності на частки в житловому будинку, а саме в розмірі 1/10 за кожною, в іншій частині вимог, суд приходить до висновку, що вказані вимоги до задоволення не підлягають, оскільки в ході розгляду справи не знайшли своє підтвердження , не ґрунтуються на вимогах закону.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3, суд приходить до висновку , що його позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення з викладених вище доводів.

На підставі викладеного, керуючись ст. . 524, 529, 548,549 ЦК України в ред. 1963 р., ст.. 328, 1216, 1218, 1261 ЦК України, ст. ст.ст.3, 6, 8, 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_13.

Визнати майно - житловий будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 право власності на 1/10 частину житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10 право власності на 1/10 частину житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Позов ОСОБА_3 задовольнити .

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11 право власності на 8/10 частину житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_15 який прийняв спадщину після смерті своїх батьків ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_13 та ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_12 , але не оформив юридично.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча В.В.Янчук

Повний текст рішення виготовлено 30.04.2013 року

Суддя В.В.Янчук