Ухвала суду № 32819780, 01.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Спасова Н.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року справа №805/7343/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Бадахової Т.П., Старосуда М.І., при секретарі Мартакові О.А., за участю представника позивача Пустовгар А.О., представника відповідача Лисенкова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 р. у справі № 805/7343/13-а за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № 0000741530/30900/10/15-17-3, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № 0000741530/30900/10/15-17-3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 р. у справі № 805/7343/13-а позовні вимоги задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000741530/30900/10/15-17-3 від 29.12.2012 року на суму 1194002, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби відносно Державного підприємства «ВК Краснолиманська».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника позивача, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити без змін постанову суду першої інстанції, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (ідентифікаційний код 31599557) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області, що підтверджується Довідкою АБ № 562936 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 1 а.с. 163).

Відповідач у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

29.12.2012 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000741530/30900/10/15-17-3, яким на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 ПК України Державному підприємству «Вугільна компанія «Краснолиманська» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2012 року у сумі 1194002,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року - 502119,00 грн., за 2 квартал 2012 року - 691883,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки № 600/15-17-3-31599557 від 13.12.2012 року, яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 142.1 ст. 142 ПК України (т. 1 а.с. 7).

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. У пункті 6 розділу І Порядку передбачено, як складається висновок акта документальної перевірки, зокрема про те, що зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абзац четвертий пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому, акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів. Крім того, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків має право надати свої зауваження до відповідного акту, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Натомість висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків. Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України питання щодо визначення грошового зобов'язання платникові податків за результатами перевірок вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку. Відповідно до викладеного, діяльність зі складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

З Акту від 13.12.2012 року № 600/15-17-3-31599557 про результати документальної планової виїзної перевірки ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року встановлено, що в результаті перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» положень пп.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.142.1 ст.142 Податкового кодексу України у зв'язку із безпідставним (на думку податкового органу) віднесенням платником податків одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію, до «інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат» в сумі 1158502,00 грн., у т.ч. у 1 кварталі 2012 року - в сумі 466619,00грн., у 2 кварталі 2012 року - 691883,00грн. Зазначений висновок обґрунтований положеннями п. 3.6. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713 та аналізом положень пп.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.142.1 ст.142 Податкового кодексу України. (т.1 а.с. 47- 48, 95).

З Актом перевірки від 13.12.2012 року № 600/15-17-3-31599557 позивач не погодився, подавши заперечення до вказаного акту. (т.1 а.с.106-125).

Відповіддю на заперечення від 19.12.20012 року № 011-3030 до акту документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року від 13.12.2012 року № 600/15-17-3-31599557 відповідач доводи позивача відхилив (а.с.126-142). Крім того, доповнив пункт 3.1.2.2. акту перевірки від 13.12.2012 року № 600/15-17-3-31599557 записом про встановлення порушення п.44.1 ст.44, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 35500,00грн. Вказане порушення було встановлене посадовими особами СДПІ внаслідок висновку про не підтвердження первинними бухгалтерськими документами обґрунтованості віднесення до складу витрат вартості ремонтних робіт у сумі 35500,00 грн. по акту приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012 року від 31.03.2012 року по договору № 07/10-28 від 07.10.2011 року, укладеному із ТОВ «Донконтракт». При цьому, відхиляючи акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012 року від 31.03.2012 року та вважаючи його недійсним, податковий орган послався на те, що він складений за типовою формою № КБ-2в, яка не є чинною у зв'язку із скасуванням Наказу, яким її було затверджено. (т.1 а.с. 141-142).

Відповідно до ст. 138 ПК України до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, крім іншого, відносяться інші операційні витрати, що включають, у тому числі інші витрати операційної діяльності, пов'язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно.

В статті 139 ПК України наведені види витрат, які не включаються до складу витрат платника податку при визначенні об'єкта оподаткування. До їх переліку не включені витрати на виплату одноразової допомоги при виході на пенсію.

Разом з тим, пп.139.1.1 п. 139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Відповідно до п. 142.1. ст. 142 ПК України до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

Пунктом 142.2 ст.142 ПК України встановлено, що до складу витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.

Суд першої інстанції зробив вірно зазначив, що з аналізу наведених положень податкового законодавства випливає висновок про законодавчо встановлену підставність віднесення платником податку до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, сум, що виплачуються особі у зв'язку із трудовими відносинами та обов'язковість виплати яких встановлена за домовленістю сторін або передбачена законодавством.

ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» є державним підприємством, підпорядкованим Міністерству енергетики та вугільної промисловості.

03.07.2001 року між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників) що діють у вугільній промисловості, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості підписана Галузева угода.

Пунктом 12.15 Галузевої угоди визначено, що працівнику, який має право на пенсію за віком чи по інвалідності, при першому його звільнені з Підприємства (незалежно від причин звільнення крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку. Витрати на сплату одноразової допомоги відносяться на валові витрати підприємства (т.1 а.с.182-184).

Аналогічні положення щодо обов'язку роботодавця виплатити працівнику при його виході на пенсію одноразову допомогу містяться у п.8.10 Колективного договору ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 18.07.2006 року (т.1 а.с.185-197).

Отже, в силу положень Галузевої угоди, умов Колективного договору позивач зобов'язаний здійснити виплату одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію та у відповідності до положень пп.139.1.1 п. 139.1 ст.139, п. 142.1. ст. 142 ПК України має підстави для віднесення вказаних витрат до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Висновки відповідача про порушення ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» пп.139.1.1 п.139.1. ст.139, п. 142.1. ст. 142 Податкового кодексу України і як наслідок, неправомірність податкового повідомлення - рішення від 29.12.2012 року № 0000741530/30900/10/15-17-3 в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2012 року у загальному розмірі 1158502,00грн., у тому числі : за 1 квартал 2012 року у сумі 466619,00грн.; за 2 квартал 2012 року - 691883,00 грн. щодо витрат на виплату одноразової допомоги працівникам при виході на пенсію є помилковими.

Що стосується обґрунтованості зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 року у розмірі 35500,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Із змісту Акту перевірки, заперечень до акту перевірки, відповіді на заперечення до акту перевірки, з опису речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22.04.2013 року та інших матеріалів справи встановлено, що між ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» та ТОВ «Донконтракт» існували договірні взаємовідносини, які виникли на підставі договору № 07/10-28 від 07.10.2011 року.

На виконання умов зазначеного договору, 31.03.2012 року між сторонами підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012 року на суму 42600,00 грн., у розділі 5 якого визначені прямі витрати у розмірі 35500,00 грн. Вказаний акт приймання виконаних підрядних робіт виготовлений на програмному комплексі АВК-3 за типовою формою № КБ-2в та містить назву документа; дату і місце складання; назву підприємств, від імені яких складений документ; вміст і об'єм господарської операції, одиницю виміру господарської операції; підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, скріплені печатками підприємств та інше. При цьому, у верхньому куті акт містить надпис, що типова форма № КБ-2в затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України по будівництву та архітектурі від 21.06.2002 року за №237/5 (т.1 а.с.224-226).

Зазначений акт приймання виконаних підрядних робіт не був прийнятий відповідачем в якості первинного бухгалтерського документу, що підтверджує обґрунтованість витрат у розмірі 35500,00 грн. при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Відхиляючи вказаний акт, СДПІ послалася на його недійсність внаслідок скасування Указом Президента України від 04.12.2009 року за № 453/533 наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України по будівництву та архітектурі від 21.06.2002 року за №237/5, яким було затверджено типову форму № КБ-2в (т.1 а.с.141-142).

Відповіддю на заперечення від 19.12.2012 року № 011-3030 до акту перевірки СДПІ внесло доповнення про встановлення порушення позивачем положень п.44.1 ст.44, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в зв'язку з чим оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням зменшило за 1 квартал 2012 року позивачу суму витрат у розмірі 35500,00 грн., що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і оплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Щодо посилань Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на скасування наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України по будівництву та архітектурі від 21.06.2002 року за №237/5, яким було затверджено типову форму № КБ-2в, колегія суддів зазначає, що дана форма акту приймання виконаних будівельних робіт, але вже як «примірна форма № КБ-2в» була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554. При цьому, зміст цього акту змін не зазнав, лише колонки 6-8 були поміняні місцями та несуттєво змінена назва та складові колонки 8. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відмова податкового органу у прийнятті в якості первинного документу акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року є необґрунтованою, оскільки при прийнятті такого рішення СДПІ виходило лише з наявності надпису у верхньому куті акту про затвердження цієї форми скасованим наказом, тобто з формальних міркувань, які не мають жодного впливу на суть питання. До цього, суд відмічає непослідовність позиції СДПІ, оскільки за інший період у якості належних первинних документів нею були прийняті такі ж самі акти, підписані між позивачем та ТОВ «Донконтракт» (т.1 а.с.247-249, т.2 а.с.1-6).

Таким чином, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про неправомірність дій відповідача у зв'язку із зменшенням позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 року у розмірі 35500,00 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 р. у справі № 805/7343/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 р. у справі № 805/7343/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала буде складена 06.08.2013 року.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді Т.П. Бадахова

М.І. Старосуд