Постанова № 32819754, 09.07.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року справа № 823/1954/13-а

12 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин О.В.,

за участю:

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача - Ушанова О.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до державної екологічної інспекції у Черкаській області про стягнення середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Черкаській області, в якому просить стягнути середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді починаючи з 27.12.2012р. по день прийняття постанови суду; стягнути моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.; стягнути витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги на адвоката в розмірі 3 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка послалася на ті обставини, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 р. залишено без змін постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 р. справі № 2а/2370/721/2012, якою частково задоволено її позов до Державної екологічної інспекції у Черкаській області, а саме: скасовано накази про звільнення, поновлено на посаді, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Разом з тим, постанову Черкаського оружного адміністративного суду від 26.03.2012р. відповідачем не виконано, позивачку не поновлено на посаді, яку вона раніше займала в Державній екологічній інспекції у Черкаській області. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. у справі № 2а/2370/4626/2012р. було стягнуто з відповідача на користь позивачки 19 611 грн. 72 коп. середньомісячного заробітку за час затримки у поновленні на роботі за період з 27.03.2012р. по 26.12.2012р. включно. Враховуючи викладене, позивач вважає позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки у поновленні на посаді починаючи з 27.12.2012р. по день прийняття постанови суду, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, незаконне і безпідставне зволікання з боку відповідача у питанні поновлення на роботі, фактичне ігнорування ним рішення суду і фактичне недопущення до роботи, заподіяли, на думку позивачки, моральну шкоду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив. У наданих до суду письмових запереченнях зазначив, що вина відповідача у тому, що позивачку не поновлено на посаді відсутня, оскільки у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, пов'язаною із частковою зміною структури відповідача, відбулися заходи щодо працевлаштування працівників інспекції відповідно внесеним змінам до штатного розпису на 2012 рік державної екологічної інспекції у Черкаській області, внаслідок чого посада, яку займала позивачка, а саме посада начальника відділу-старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області відділу екологічного контролю земельних ресурсів за погодженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - відсутня, а законодавством України механізм поновлення на посаді за вказаних обставин не передбачений. Відповідач звернувся до ДЕІ України, відділу примусового виконання рішень головного управління юстиції у Черкаській області, судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М. (справа №2а/2370/721/2012) про те, яким чином та на яку посаду поновити позивачку, однак чіткого роз'яснення не отримав. Крім того, позивачкою доказів в обґрунтування моральної шкоди не надано, а тому вказана вимога є безпідставною.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2012 р. у адміністративній справі № 2а/2370/721/2012 скасовано накази про звільнення Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 29.02.2012 №48 та від 29.02.2012 №18-0 та поновлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Черкаській області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2012 р. у адміністративній справі № 2а/2370/721/2012 залишено без змін.

Після закінчення розгляду у адміністративній справі № 2а/2370/721/2012 від 26.03.2012 р., позивач подала відповідачу заяви від 27.03.2012 р., 02.04.2012р. та 18.02.2013 р. про необхідність поновлення її на роботі, які не були взяті до уваги відповідачем.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області В.В.Осадчим 05.04.2012 р. відкрито виконавче провадження про поновлення позивача на посаді та надано строк відповідачу для добровільного виконання рішення суду, крім того направлено вимоги від 12.09.2012 р. № 10056/03-01-30 та від 21.09.2012 р. № 10532/03-01-30 про необхідність виконання рішення суду, складено акти від 12.09.2012 р. та 28.09.2012 р. про невиконання вказаного рішення.

16.11.2012 р. відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області, за вихідним № 12609/03-01-30, прокурору міста Черкаси направлено подання про притягнення посадових осіб відповідача до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

Згідно з витягом з кримінального провадження № 12013250040000323 вказане правопорушення 26.01.2013р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, судом встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. у справі № 2а/2370/4626/2012р. адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про стягнення середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі та моральної шкоди було задоволено частково, та стягнуто з відповідача на користь позивачки 19 611 грн. 72 коп. середньомісячного заробітку за час затримки у поновленні на роботі за період з 27.03.2012р. по 26.12.2012р. включно.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявними в матеріалах справи копіями постанов, заяв, вимог, листів.

Відповідно до вимог ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Судом встановлено, що станом на дату звернення позивачки до суду постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. у справі № 2а/2370/721/2012 відповідачем не виконано, позивачку не поновлено на посаді, яку вона раніше займала в Державній екологічній інспекції у Черкаській області, тому позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки в поновленні на роботі підлягає до задоволення.

Враховуючи ту обставину, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2012р. у справі № 2а/2370/4626/2012р. стягнуто з відповідача на користь позивачки середньомісячний заробіток за час затримки у поновленні на роботі за період з 27.03.2012р. по 26.12.2012р., суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки у поновленні на посаді починаючи з 27.12.2012р. по день прийняття постанови суду.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 середньомісячна заробітна плата для стягнення середнього заробітку за час затримки в поновленні на роботі обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Пунктом 8 вказаного Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі розмір середньої заробітної плати ОСОБА_3 за останні два календарних місяці складає - 2179, 08 грн., середньоденна заробітна плата складає - 72, 636 грн. (2179, 08 : 30), час затримки у поновленні на роботі з 27.12.2012 року по 09.07.2013р. становить 6 місяців і 14 днів. Як наслідок, середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді складає 14 091, 38 грн. ( (2 179,08 x 6 міс. = 13 074, 48 грн.) + (72 , 636 x 14 дн. = 1016, 90 грн.)).

Згідно абз. 3 ст. 49-2 Кодексу законів про працю України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Суд не погоджується з доводами відповідача про неможливість поновлення на посаді, яку скорочено, оскільки відповідно до ст. 49-2 Кодексу законів про працю України на відповідача покладено обов'язок запропонувати іншу посаду. Відповідач вказаний обов'язок не виконав, що свідчить про порушення ст. 236 Кодексу законів про працю України.

Стосовно вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

З вищенаведеного вбачається, що при звернення особи до суду з позовними вимогами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди нею має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім цього розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Проте, суд вважає, що позивачкою не надані належні докази, які підтверджують заподіяння їй моральної шкоди, у зв'язку із чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп., суд вважає, що така вимога підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Витрати на правову допомогу входять до складу судових витрат відповідно до ст. 87 КАС України, які на підставі ч.3 ст.94 присуджуються позивачу у випадку часткового задоволення позову відповідно до задоволених йому вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частина 3 ст. 90 КАС України встановлює, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Таким законом є Закон України № 4191-VІ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 р., відповідно до ст.1 якого розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06 грудня 2012 року № 5515-VI встановлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: 1147 гривні.

Судом встановлено, що позивачка сплатила 3000 грн. за послуги адвоката, що підтверджується квитанцією видатково-прибуткового касового ордеру № 7 від - 31.05.2013 р.

Для розрахунку вартості послуг адвоката судом встановлено, що адвокат позивача - ОСОБА_1 витратив у судових засіданнях та при підготовці матеріалів до судового розгляду 4 год. 30 хв., зокрема, 1год. 00 хв. - при підготовці матеріалів до судового розгляду, 0 год. 30 хв. - перебування в судовому засіданні 17.06.2013р. згідно журналу судового засідання, 1 год. 00 хв. - перебування в судовому засіданні 21.06.2013р. згідно журналу судового засідання, 2 год. 00 хв. - перебування в судовому засіданні 09.07.2013р. згідно журналу судового засідання. Як наслідок, суд дійшов висновку, що загальна сума витрат на правову допомогу, що підлягає відшкодуванню позивачу складає 2064 грн. 60 коп. (розрахунок: 4 x (1147 х 0,40) + 0,5 x (1147 х 0,40) ) .

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 38030602) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) середньомісячний заробіток за час затримки у поновленні на роботі з 27 грудня 2012 року по 9 липня 2013 року включно у сумі 14 091 (чотирнадцять тисяч дев'яносто одну) грн. 38 коп. з врахуванням податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Черкаській області (18008, м. Черкаси. Вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 38030602) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) 2064 (дві тисячі шістдесят чотири) гривні 60 копійок компенсації витрат на правову допомогу.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15.07.2013р

Суддя А.В. Руденко