Постанова № 32819749, 06.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 серпня 2013 р. № 820/5770/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 21.12.2012 року № 0001092231 в частині застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на суму 69239,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Клячко М.Ю позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Лисенко М.В. проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України до позивача було застосовано відповідну суму штрафних (фінансових) санкцій на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої 14.11.2012 року було складено акт перевірки № 2720/22-104/36224585, де, в тому числі, були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, які стали підставою для прийняття податковим органом оскаржуваного рішення, а саме:

- п. 2.11 п. 3.5 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637:

а) перевищення ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 34524,37 грн.;

б) проведення готівкових розрахунків без подання одержувачами (підзвітними особами ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ") коштів розрахункового (платіжного) документа встановленої форми (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера, іншого письмово документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 9239,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення 21.12.2012 року № 0001092231, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 78287,74 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення.

Окрім того, факти вказаних порушень вимог податкового законодавства, які віднесені до провини позивача, не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, відповідно до висновків вказаного вище акту перевірки, перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 34524,37 грн., на думку відповідача, виникло в результаті відсутності у позивача видаткового касового ордеру № 7 від 21.09.2011 р. на суму 30000,00 грн., чим допущено перевищення ліміту каси на суму 30000,00 грн. та відсутністю підписів одержувачів у видаткових відомостях та видаткових касових ордерах № 9 від 03.10.2011 р., № 28 від 30.11.2011 р., № 30 від 08.12.2011 р. у загальному розмірі 4524,37 грн.

На підставі наведеного, відповідачем згідно з абз. 6 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовано до позивача штраф у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки, що дорівнює 69048,74 грн. ((30000,00х2)+(4524,37х2)).

Однак, висновок відповідача про відсутності у позивача видаткового касового ордеру № 7 від 21.09.2011 р. на суму 30000,00 грн. суперечить фактичним обставинам даної справи, що призвело до незаконного застосування штрафних санкції в розмірі 60000,00 грн., з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з акту перевірки та рішення Західної МДПІ про розгляд заперечень до акту перевірки вих. № 1064/10/221/36224585 від 18.12.2012 р., де вказано, що згідно пояснень головного бухгалтера ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" Воронової О.В. видатковий касовий ордер № 7 від 21.09.2011 р. не був наданий до перевірки, оскільки на час здійснення операції за вказаним видатковим касовим ордером не було бухгалтерії, бухгалтера було прийнято на роботу 28.09.2011 р. і тому розрахунки по банку та касі здійснював генеральний директор та видатковий касовий ордер № 7 від 21.09.2011 р. знаходився на час перевірки у нього і був наданий безпосередньо останнім пізніше.

Крім того, копія видаткового касового ордера № 7 від 21.09.2011 р. була надана відповідачу через канцелярію в якості додатку до заперечень на акт перевірки вих. № 008/221 від 10.12.2012 р., яка ним безпідставно не була врахована при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення рішення, а також було додано позивачем до первинної скарги вих. № 008/003 від 11.01.2013 р. та повторної скарги вих. № 008/053 від 21.03.2013 р. на податкове повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова № 0001092231 від 21.12.2012 р.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що операція за видатковим касовим ордером № 7 від 21.09.2011 р. на суму 30000,00 грн. підтверджена відповідним записом у касовій книзі підприємства, що досліджувалась відповідачем в ході проведення планової перевірки.

Згідно до п. 1.2. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320, касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Таким чином, позиція податкового органу щодо відсутності у позивача видаткового касового ордера № 7 від 21.09.2011 р. та перевищення у зв'язку з цим ліміту каси на суму 30000,00 грн. є безпідставною, а тому застосування до нього штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки у розмірі 60000,00 грн., передбаченого абз. 6 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" не може вважатися правомірним.

Окрім того, висновок відповідача про проведення готівкових розрахунків без подання одержувачами коштів розрахункового (платіжного) документа встановленої форми (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера, іншого письмово документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 9239,00 грн. суперечить фактичним обставинам даної справи і нормам чинного законодавства України та призвів до незаконного застосування до позивача штрафу у 9239,00 грн., з огляду на наступне.

Так, в акті перевірки відповідачем в обґрунтування вищевказаного висновку зазначено, що позивачем не підтверджено розрахунковими (платіжними) документи встановленої форми: звіт про використання коштів № 18 від 02.02.2012 р. на суму 140 грн., звіт про використання коштів № 27 від 17.02.2012 р. на суму 100 грн., звіт про використання коштів № 94 від 21.06.2012 р. на суму 8619,00 грн. та звіт про використання коштів № 96 від 25.06.2012 р. на суму 280 грн.

Відповідно до абз. 15 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п. 1.2."Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затверджене Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р., розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Як свідчать докази у справі, проведення позивачем готівкових розрахунків за звітом про використання коштів № 18 від 02.02.2012 р. у розмірі 240 грн. підтверджується квитанціями № 366465 від 01.02.2012 р. на суму 140 грн., № 366464 на суму 100 грн.

Проведення готівкових розрахунків за звітом про використання коштів № 27 від 17.02.2012 р. у розмірі 100 грн. підтверджується квитанцією № 366486 від 16.02.2012 р. на суму 100 грн.

Проведення готівкових розрахунків за звітом про використання коштів № 96 від 25.06.2012 р. у розмірі 280 грн. підтверджується квитанцією № 366480 від 25.06.2012 р. на суму 280 грн.

Проведення готівкових розрахунків за звітом про використання коштів № 94 від 21.06.2012 р. у не зарахованому податковим органом розмірі 8619 грн. підтверджується копією авіаквитка на суму 8619 грн., наказом № 00000061 від 08.06.2012 р. про направлення в службове відрядження, посвідченням про відрядження № 61 від 08.06.2012 р.

При судовому розгляді встановлено, вищевказані документі були надані фахівцям податкового органу в ході проведення планової перевірки та надана відповідачу через канцелярію в якості додатків до заперечень на акт перевірки вих. № 008/221 від 10.12.2012 р., чому належна оцінка податковим органом при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення рішення не надана. Також вказані документи було додано позивачем до первинної скарги вих. № 008/003 від 11.01.2013 р. та повторної скарги вих. № 008/053 від 21.03.2013 р. на податкове повідомлення-рішення Західної МДШ м. Харкова № 0001092231 від 21.12.2012 р.

А від так, посилання податкового органу щодо проведення позивачем готівкових розрахунків без подання одержувачами коштів розрахункового (платіжного) документа встановленої форми, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 9239,00 грн. за звітами про використання коштів № 18 від 02.02.2012 р., № 27 від 17.02.2012 р., № 94 від 21.06.2012 р., № 96 від 25.06.2012 р. є необгрунтованими та такими, що не можуть бути враховані судом на користь відповідача при вирішені даного спору.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 782,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 21.12.2012 року № 0001092231 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" штрафних (фінансових) санкцій на суму 69239,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 3799628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199, код ЄДРПОК: 36224585, р/р 26008013033889, АТ "БМ Банк", МФО 380913) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 782,00 (сімсот вісімдесят дві) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 06.08.2013 року.

Суддя Самойлова В.В.