Ухвала суду № 32817488, 17.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/839/13-ц Провадження № 22-ц/795/1674/2013 Головуючий у I інстанції - Деркач О. Г. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Шитченко Н.В.,

суддів: Висоцької Н.В., Євстафіїва О.К.,

при секретарі - Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на будівельні матеріали, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, а саме: бетонних блоків, цегли, піноблоків, залізобетонних плит, дерев'яних балок, дерев'яних крокв, азбоцементних хвильових листів, деревини, дерев'яних та металевих блоків, блоків з металопластику, бетону, дощок, централізованої мережі електропостачання, газопостачання, водопостачання та індивідуального опалення, що складають конструктивні елементи (стін, перегородок, фундаментів, перекриттів, дахів, покриттів, підлог, віконних прорізів, дверних прорізів, інженерного обладнання) житлового будинку «А-2, підвалу «А1п», сараю «Б-1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не дав належної оцінки наданим відповідачем письмовим доказам щодо проведення значних будівельних робіт після розірвання шлюбу. Апелянт зазначає, що судом не враховано тієї обставини, що їй на праві власності належить земельна ділянка, на якій розташований будинок.

На думку апелянта, суд, враховуючи норми чинного законодавства та ступінь готовності будинку, повинен був провести поділ незакінченого будівництвом будинку, а не будівельних матеріалів.

В письмових запереченнях позивач просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін, вважаючи його законним і таким, що ґрунтується на матеріалах справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що будівельні матеріали, що складають конструктивні елементи спірного житлового будинку, є спільною сумісною власністю подружжя, і у відповідності до ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він повністю ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам законодавства, яким регулюються спірні правовідносини.

По справі встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 червня 1989 року, який рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2008 року було розірвано (а.с. 12).

Рішенням виконкому Чернігівської міської ради народних депутатів № 223 від 20 жовтня 1989 року ОСОБА_3, відповідачу по справі, що мешкала з сім'єю з двох чоловік, була виділена земельна ділянка для індивідуального будівництва одноквартирного жилого будинку (а.с. 23). На підставі зазначеного рішення 07 грудня 1989 року було укладеного договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку на праві приватної власності ( а.с. 24-25).

Положеннями ст. 60 Сімейного кодексу України визначено, що дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними під час шлюбу. Як вбачається з матеріалів справи та визнавалось самими сторонами, спірний будинок по АДРЕСА_1 було побудовано сторонами в період їх перебування у шлюбі.

Ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70 ЦК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний будинок є спільним майном подружжя. Твердження ОСОБА_1 про те, що значні будівельні роботи проведені після розірвання шлюбу, не заслуговують на увагу апеляційного суду в зв'язку з тим, що надані відповідачем копії договорів підряду від 01 квітня 2010 року та від 24 травня 2010 року не є належними доказами у справі, оскільки відсутні супутні документи на підтвердження того, що зазначені в договорах будівельні роботи проводились. Крім цього, апеляційний суд, що визначено положеннями ст. 303 ЦПК України, досліджує нові докази лише якщо їх неподання до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апелянт не навела поважних, на думку колегії суддів, причин, що унеможливили подання нею до суду першої інстанції доказів, на які ОСОБА_1 посилається в апеляційній скарзі.

Не беруться до уваги посилання апелянта на те, що суд першої інстанції повинен був провести поділ незакінченого будівництвом будинку, а не будівельних матеріалів. По-перше, саме такі вимоги були заявлені позивачем і суд був позбавлений процесуальної можливості вийти за їх межи. По-друге, відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Отже висновки суду першої інстанції про необхідність визнання за позивачем права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів є обґрунтованими та такими, що не суперечать наявним у справі доказам.

Не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення твердження апелянта про передчасність подання позову, оскільки звернення відповідача до інспекції Держархбудконтролю у Чернігівській області з приводу прийняття в експлуатацію спірного будинку, не може бути підставою для обмеження права позивача на визнання за ним частки у спільному майні подружжя.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно застосовано приписи норм матеріального та процесуального права відповідно до правовідносин, що виникли між сторонами.

Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: