Рішення № 32816483, 31.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.2013р. Справа № 905/3992/13

Суддя Філімонова О.Ю., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об`єднання "Аріста" м.Донецьк

до Публічного акціонерного товариства "Стромацемент" м.Амвросіївка, Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 8729,00 грн., 3% річних у розмірі 125,70 грн., пені у розмірі 644,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 26,19грн.

Представники сторін:

від позивача: Олександров О.О. - за довіреністю №б/н від 20.06.2013р.

від відповідача: Тарабан Л.В. - за довіреністю №б/н від 04.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об`єднання "Аріста" звернулось з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Стромацемент" м.Амвросіївка, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 8729,00грн., 3% річних у розмірі 125,70 грн., пені у розмірі 644,20 грн., інфляційних витрат у розмірі 26,19грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №48/21-ЕВ від 13.04.2012р. позивач зобов'язався передавати у зумовлені строки відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, однак свої зобов'язання відповідач в повному обсязі не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 8729,00 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 216, 218, 230 Господарського кодексу України, ст. 526, 549, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України.

31.07.2013р. через канцелярію суду відповідач надав відзив №б/н від 31.07.2013р., в якому визнає позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

13.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об`єднання "Аріста" м.Донецьк (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Стромацемент" м.Амвросіївка, Донецька область (Покупець), укладено договір поставки №48/21-ЕВ.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується передавати (поставляти) у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п.2.4 Договору, право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за накладною (товарно - транспортною накладною).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що передача товару що постачається від постачальника покупцю здійснюється, за видатково - прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та артикул кожної асортиментної позиції, зазначений у заявці. Дата, вказана покупцем у видатково - прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.

Відповідно до п.7.2 Договору, сума цього договору складається із суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії договору та вказаних у накладних.

Згідно з п. 8.2 Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% вартості відповідної партії поставки товару, яка зазначена у рахунку - фактурі.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що цей договір вступає в дію з дати його укладання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Специфікацією (додаток №1), що невід'ємною частиною договору №48/21-ЕВ від 13.04.2012р., сторони визначили строк поставки: чотири календарних тижня з моменту підписання договору. Також сторони визначили загальну суму специфікації, яка складає 158729,00 грн.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір №48/21-ЕВ від 13.04.2012р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №48/21-ЕВ від 13.04.2012р. на підставі накладної: №270631 від 27.06.2012р., Публічне акціонерне товариство "Стромацемент" м.Амвросіївка, Донецька область отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об`єднання "Аріста" м.Донецьк товар на суму 158729,00 грн. (а.с. 16).

Зі сторони відповідача накладну №270631 від 27.06.2012р. підписано Дружиніним В.В. на підставі довіреності №600 від 27.06.2012р. на отримання ТМЦ (а.с. 17).

Відповідачем, було частково оплачено товар на загальну суму 150000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 21-23).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 8729,00 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 8729,00 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об`єднання "Аріста" м.Донецьк доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 644,20 грн., 3% річних у розмірі 125,70 грн., інфляційні витрати у розмірі 26,19 грн.

Відповідно до п. 9.3 Договору, у випадку порушення строків розрахунків, передбачених даним договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, яка діяла в період, за який сплачується пеня, неоплаченої суми.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє повністю: за період з 21.11.2012р. по 20.05.2013р., на суму заборгованості 8729,00 грн., пеня у розмірі 647,52 грн. Позивачем були допущенні арифметичні помилки в розрахунку пені, але, оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому пеня підлягає стягненню у розмірі 644,20 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє повністю: за період з 21.11.2012р. по 20.05.2013р., на суму заборгованості у розмірі 8729,00 грн., 3% річних у розмірі 129,86 грн. Але, позивачем були допущенні арифметичні помилки в розрахунку 3% річних, оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому 3% річних підлягає стягненню у розмірі 125,70 грн.

Суд перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє повністю: за період з листопада 2012р. по травень 2013р., на суму заборгованості 8729,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 26,19 грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Стромацемент" (87302, Донецька область, м. Амвросіївка, вул. Заводська, б.1, ЄДРПОУ 20321203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове об`єднання "Аріста" (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, б. 39, ЄДРПОУ 33221885) суму основного боргу у розмірі 8729 (вісім тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 644 (шістсот сорок чотири) грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 125 (сто двадцять п'ять) грн. 70 коп., інфляційних витрат у розмірі 26 (двадцять шість) грн. 19 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 05.08.2013р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу