Рішення № 32816295, 31.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-7606/11

Провадження №2/761/799/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,

та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

в березні 2011 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Вимоги про поділ майна подружжя були виділені в окреме провадження. Просила суд поділити майно, що є спільною сумісною власності, а саме:

- квартиру АДРЕСА_1, набуту на підставі договору купівлі-продажу у 1995р. та зареєстровану за ОСОБА_2, вартістю 1 349 194,00 грн.;

- квартиру АДРЕСА_2, набуту на підставі договору купівлі-продажу у 1997р., зареєстровану за ОСОБА_1 вартістю 886 482 грн.;

- офісне приміщення, загальною площею 189 м2, яке складається з 2х приміщень з окремими входами; одне приміщення пл. 89м2 здається в оренду, за адресою: АДРЕСА_3, набуте на підставі інвестиційного контракту у 2009р., зареєстроване за ОСОБА_2, вартістю 4 531 842 грн.;

- земельну ділянку загальною площею 0, 25 га, яка знаходиться у АДРЕСА_4, набуту на підставі договору купівлі-продажу №0018 від жовтня 2007р., зареєстрована за ОСОБА_2, вартістю 102 475 грн.;

- автомобіль марки БМВ Х5, 2006 р. випуску, зареєстрований 27.09.06р. на ОСОБА_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 212 654 грн.;

- доходи від вкладу до статутного фонду ТОВ «Харизма», зареєстрованого у 2005р.: частка ОСОБА_2 становить 50% статутного капіталу; юридична адреса: АДРЕСА_5; фактична адреса: АДРЕСА_3;

- офісне приміщення, площею 100 м2, за адресою: АДРЕСА_6, набуте на підставі інвестиційного контракту з «Позняки-жилбуд», вартість 1 113 046 грн.;

- банківський вклад в «Родовід-банк» («Укрпромбанк») м. Київ, вул. Сєвєро-Сирецька, буд.1-3;

- банківський вклад в ПАТ«Євробанк»: м. Київ, бул. Шевченка, 35;

- банківський вклад в ПАТ «Універсал-банк»: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19;

- банківський вклад в ПАТ«Свєдбанк»: м. Київ, вул. С. Петлюри, 30,

а всього майна загальною вартістю: 8 195 693 грн.

В процесі розгляду справи позивачка збільшувала та декілька разів уточнювали вимоги щодо поділу майна, та відповідно до заяви від 31.07.2013 року просила суд визнати за нею право власності на трьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2; на 1/2 частину офісного приміщення загальною площею 189 кв.м. по АДРЕСА_3; на частку в розмірі 25 % статутного капіталу ТОВ «Клініка «Харизма»; стягнувши з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію в розмірі 672 274,48 грн.

За відповідачем ОСОБА_2 просила визнати право власності на 1/2 частину офісного приміщення, загальною площею 189 кв.м. по АДРЕСА_3; на земельну ділянку загальною площею 0, 25 га в с.Клехівка Фастівського району Київської області; автомобіль БМВ Х5, реєстраційний номер НОМЕР_2, а також на майнові права на офісне приміщення площею 100 кв.м. за адресою АДРЕСА_7

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 27 квітня 1985 року по 8 квітня 2011 року вона перебувала в шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу мають спільну повнолітню дочку ОСОБА_3. До офіційного розірвання шлюбу з липня 2010 року вони припинили ведення спільного господарства. В період шлюбу за спільні кошти придбали майно: у 1995 р. квартиру АДРЕСА_1; у 1997 р. квартиру АДРЕСА_2; у 2006 р. автомобіль марки БМВ Х5, 2006 р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; у 2007 р. земельну ділянку загальною площею 0, 25 га, яка знаходиться у АДРЕСА_4; у 2009 р. офісне приміщення, загальною площею 189 м2, за адресою: АДРЕСА_3; офісне приміщення, площею 100 м2, за адресою: АДРЕСА_6, а також було розміщено на депозит грошові кошти в «Родовід-банку», «Євробанк», «Сведбанк». Угоди про добровільний поділ майна, що є спільною власністю подружжя, між ними не досягнуто, у зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду з позовом, на захист свої прав.

У червні 2012 року відповідач ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Обґрунтовуючи свої зустрічні вимоги відповідач зазначив, що за час сумісного проживання ними дійсно було придбано майно, яке позивачка зазначила у своєму позові. В період шлюбу також в ТОВ «Укрпромбанк» були відкриті депозитні рахунки, які згідно з реєстром зобов'язань за депозитними рахунками ТОВ «Укрпромбанк», були виплачені йому в ПАТ «Родовід банк» 03.06.2011 р. в сумі 12337,68 доларів США, а також ПАТ «Родовід банк», згідно реєстру зобов'язань за депозитним рахунком ТОВ «Укрпромбанк» 03.06.2011 р. були виплачені йому кошти в розмірі 201392 грн. і погоджується, що на ? частину вищезазначених вкладів його колишня дружина має право. Він не погоджується з варіантом розподілу майна визначений позивачкою і вважає за необхідне запропонувати свій варіант розподілу майна. На думку відповідача, запропонований ним варіант розподіл майна в подальшому виключить можливість конфліктів між ними стосовно офісного приміщення по АДРЕСА_3. Відповідно до заяви про уточнення зустрічних позовних вимог від 9 жовтня 2012 року просив суд виділити йому в порядку розподілу: офісне приміщення загальною площею 189 кв.м., по АДРЕСА_3, вартістю 4531842 грн. та автомобіль БМВ Х5, 2006 р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 212654 грн, оскільки позивачка не згодна з виділенням в її власність автомобіля, а всього майна на суму 4 744 496 грн.

Відповідачці за зустрічним позовом ОСОБА_1 просив виділити в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя: а саме: 2-х кімнату квартиру загальною площею 50 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 886482 грн.; 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 71,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 1349194 грн.; майнові права на офісне приміщення площею 100 кв. м. за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 1113046 грн.; земельну ділянку площею 0,25 га, яка знаходиться у АДРЕСА_8, вартістю 102475 грн.; ? частину валютного вкладу, виплачену ОСОБА_2, 03.06.2011 р. в ПАТ «Родовід банк», в сумі 6168,5 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить по курсу Нацбанку України на 09.10.2012 р. 49304,82 грн.; ? частину гривневого вкладу, виплаченого ОСОБА_2 в ПАТ «Родовід банк» згідно реєстру зобов'язань за депозитним рахунком ТОВ «Укрпромбанк» в сумі 100696 грн. Просив визнати за ОСОБА_1 право власності на: 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 71,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5, власником якої є ОСОБА_2, вартістю 1349194 грн.; земельну ділянку площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: с. Клехівка Фастівського району Київської області, вартістю 102478 грн.; перевести майнові права на офісне приміщення площею 100 кв.м., за адресою: АДРЕСА_7, вартістю 1113046 грн. В порядку компенсації просив стягнути з нього на користь ОСОБА_1 646649,50 грн. різницю у вартості майна та ? частку від вкладів, виплачених йому (6168,5 доларів США х 7,993) = 49304,82 грн. та 100696 грн., а всього - 796650,32 грн.

У судовому засіданні позивачка та її представник збільшені позовні вимоги з уточненнями підтримали та просили їх задовольнити з підстав наведених у них. Вважають, що зустрічний позов ОСОБА_2 не може бути задоволений судом, оскільки пред'явлений ОСОБА_1 позов за умови постановлення судом будь-якого рішення за ним у будь-якому випадку свідчитиме про розподіл спільного майна між подружжям та визначення судом долі всього майна, заявленого у позові. Розгляд зустрічного позову буде свідчити про переоцінку здійсненого судом розподілу майна за первинним позовом цим же судом, що в принципі неможливо. Просили у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти первинних вимог у запропонованому варіанті поділу майна заперечили та зазначили, що такий поділ не виключить конфлікту між сторонами стосовно офісного приміщення по АДРЕСА_3, оскільки саме через цей об'єкт майна сторони не знаходять порозуміння у поділі. Просили у задоволенні первинних вимог ОСОБА_1 відмовити, задовольнити зустрічні вимоги з уточненнями від 9.10.2012 року в повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 квітня 1985 року, який на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва було розірвано 08.11.2011 року.

Даним рішенням встановлено, що сторони з липня 2010 року припинили підтримувати подружні відносини та вести спільне господарство.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що за час спільного проживання та ведення спільного господарства сторонами набуто майно, а саме:

- квартиру АДРЕСА_1, набуту на підставі договору купівлі-продажу у 1995р. та зареєстровану за ОСОБА_2, вартістю 1 349 194,00 грн. (а.с.73);

- квартиру АДРЕСА_2, набуту на підставі договору купівлі-продажу у 1997р., зареєстровану за ОСОБА_1(а.с.18-19), вартістю 886 482 грн.;

- офісне приміщення, загальною площею 189 м2, за адресою: АДРЕСА_3, набуте на підставі інвестиційного контракту у 2009 р., зареєстроване за ОСОБА_2, вартістю 4 531 842 грн.(а.с.73-83);

- земельну ділянку загальною площею 0, 25 га, яка знаходиться у АДРЕСА_4, набуту на підставі договору купівлі-продажу №0018 від жовтня 2007р., зареєстрована за ОСОБА_2,(а.с.56) вартістю 102 475 грн.;

- автомобіль марки БМВ Х5, 2006 р. випуску, зареєстрований 27.09.06р. на ОСОБА_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.38), вартістю 212 654 грн.;

- офісне приміщення, площею 100 м2, за адресою: АДРЕСА_6, набуте на підставі інвестиційного контракту з «Позняки-жилбуд», вартість 1 113 046 грн.;

Відповідно до ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Згідно із ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

У разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно із ст. 70 СК України, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно до ст. 17 Закону України «Про власність», який діяв з 26.03.1991 року по 27.04.2007 рік, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», розглядаючи позови, пов'язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є: майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст. 16 Закону «Про власність», ст. 22 КпШС України); майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї чи майно, що є у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, якщо письмовою угодою відповідно між членами сім'ї чи членами селянського (фермерського) господарства не передбачено інше або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (п. 1 ст. 17, ст. 18, п. 2 ст. 17 Закону «Про власність»); квартира (будинок), кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, передана при приватизації з державного житлового фонду за письмовою згодою членів сім'ї наймача у їх спільну сумісну власність (ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

В інших випадках спільна власність громадян є частковою. Якщо розмір часток у такій власності не було визначено і учасниками спільної власності при надбанні майна не виходили з рівності їх часток, розмір частки кожного з них визначається ступенем його участі працею й коштами у створенні спільної власності.

Частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. Оскільки праця є основою створення і примноження власності громадян, розмір частки учасника спільної сумісної власності визначається ступенем його трудового участі, якщо інше не випливає із законодавства України. Розмір часток у спільній сумісній власності подружжя визначається за нормами Кодексу про шлюб та сім'ю. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

При цьому право на спільне майно, яке виникає у подружжя в період шлюбу, не припиняє своє існування після його розірвання або фактичного припинення шлюбу. Розпорядження, користування та володіння об'єктами права спільної сумісної власності здійснюється подружжям з рівними правами та обов'язками, якщо інше не встановлено домовленості між ними.

З наведеного вище вбачається, що: квартира АДРЕСА_1; у 1997 р. квартира АДРЕСА_2; у 2006 р. автомобіль марки БМВ Х5, 2006 р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; у 2007 р. земельна ділянка загальною площею 0, 25 га, яка знаходиться у АДРЕСА_4; у 2009 р. офісне приміщення, загальною площею 189 м2, за адресою: АДРЕСА_3; офісне приміщення, площею 100 м2, за адресою: АДРЕСА_6 є спільною сумісною власністю подружжя в рівних частках та підлягає розподілу між сторонами.

Що стосується офісного приміщення загальною площею 189 кв.м. по АДРЕСА_3, то слід зазначити наступне.

Позивачка просить визнати за нею право власності на ? частини даного офісного приміщення і як на доказ подільності даного майна посилається на висновок судової будівельно-технічної експертизи від 20.03.2013 року.

Разом з тим, суд вважає, що даний висновок є неповним, так як запропоновано можливі варіанти його поділу з незначним відступом від часток сторін, які потребують розробки проектної документації, отримання дозволів у відповідних державних установах, щодо відповідності частин об'єкту вимогам нормативних документів, а саме: відокремлених інженерних мереж для кожної частини, відповідність протипожежним нормам тощо, а тому судом до уваги не приймається.

Вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо визнання за нею ? частки на вкладів ОСОБА_2 у банківських установах не підлягають до задоволення оскільки, надана банками на запит суду інформація не дозволяє достеменно встановити розмір вкладів у грошовому виразі, а інших доказів суду стороною позивача ОСОБА_1 не наведено.

Щодо вимог про визнання за позивачем ОСОБА_1 частки у розмірі 25% статутного капіталу ТОВ «Клініка харизма» слід зазначити таке.

Заявляючи вимогу про розподіл частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «Клініка Харизма», позивачка ОСОБА_1 виходила із офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 61 СК України, наданого Конституційним Судом України у Рішенні від 19 вересня 2012 року у справі №1-82012 за конституційним зверненням ПП «ІКІО».

Разом з тим, суд не може погодитись з таким обґрунтуванням оскільки відповідно до висновку Конституційного Суду України майно підприємства є спільною сумісною власністю подружжя і стосуються виключно приватних підприємств, як унітарних. Жодним чином, рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року не стосується діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка Харизма», оскільки статутний фонд ТОВ «Клініка Харизма» формується іншим чином, а ніж статутний капітал ПП.

Статутний капітал ТОВ формується за рахунок внесків (вкладів) його учасників. Відповідно до ч.1 ст. 140 ЦК України, товариство з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариства, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно положення ч.1 ст.61 СК України поширюються на статутний капітал інших суб'єктів підприємницької діяльності, а ніж приватні підприємства.

Пленум Верховного Суду України № 11 від 21 листопада 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначив, що статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. З огляду на викладене, суди при розгляді аналогічних вимог, виходять із того, що сам по собі внесок до статутного фонду не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, вимоги позивачки ОСОБА_1 в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Щодо вимог позивачки ОСОБА_1 про визнання за нею ? частини доходів від вкладу до статутного фонду ТОВ «Клініка Харизма» слід зазначити таке.

У Постанові Пленум Верховного Суду України № 11 від 21 листопада 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено , що виходячи зі змісту частин 2, 3 ст.61 СК України, якщо вклад до статутного капіталу товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що товариство є власником у тому числі одержаних доходів.

Згідно із ч.1 ст.15 Закону України «Про господарські товариства», прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрям його використання.

З викладеного вбачається, що доходи та прибуток ТОВ є його власністю, ні прибуток, ні доход ТОВ не може бути об'єктом спільної сумісної власності подружжя та не може бути предметом судового розгляду.

Згідно із п.14.4 Статуту ТОВ «Клініка харизма», прибутки Товариства складаються з надходжень і обчислюються у відповідності з законодавством України. Чистий прибуток Товариства, що залишається після сплати податків та інших обов'язкових платежів може розділятися між Учасниками пропорційно до їх часток у Статутному капіталі Товариства. Чистий прибуток може використовуватися іншим чином у відповідності з рішенням Загальних Зборів Учасників.

В порядку ст. 60 ЦПК України позивачкою та її представником не надано належних та допустимих доказів, щодо розміру прибутку товариства та чи розподілявся такий прибуток між учасниками товариства, відповідно вимоги в цій частині є не доведеними та не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивачки ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 962 024 грн. з доходів, отриманих від використання майна, що належить на праві спільної сумісної власності, то вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою та її представником не надано належних та допустимих доказів про одержання відповідачем доходу саме в такому розмір.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», зазначено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Виходячи з того, що позивачка ОСОБА_1 за первинними вимогами не порушувала питання про припинення права іншого співвласника на частку в спільному майні, про спосіб поділу спільного майна згоди не досягли та попередньо не внесла на депозитний рахунок суду відповідної грошової сум, тому суд вважає, що вимоги за її варіантом поділу спільного майна подружжя не доведені, а тому не підлягають задоволенню.

Стосовно зустрічних позовних вимог відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, на думку суду такі підлягають задоволенню зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 СК України, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Як вбачається з свідоцтва про право власності виданого 11.11.2009 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва нежилі приміщення з № 1 по № 16 ( групи приміщень № 76), загальною площею 189,70 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_3, належать відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності ( а.с.83 т. 1).

Відповідач у зустрічних вимогах за запропонованим ним варіантом розподілу спільного майна подружжя просить виділити йому офісне приміщення по АДРЕСА_3, в якій знаходиться ТОВ «Клініка Харизма», з посиланням на те, що дане приміщення є неподільним майном, оскільки в приміщенні розміщена стоматологічна клініка в якій він займається господарською діяльністю, і після її розподілу буде втрачено її функціональне призначення як цілісного господарюючого суб'єкта.

Суд відступаючи від засад рівності часток подружжя, за обставин, вважає, що в порядку розподілу спільного майна подружжя офісне приміщення по АДРЕСА_3 слід виділити відповідачу ОСОБА_2, оскільки таке є неподільною річчю господарюючого суб'єкта і відповідач в порядку ч. 5 ст. 71 СК України попередньо вніс на депозитний рахунок суду грошові кошти в сумі 990574,00 грн. як компенсацію частки позивачки в цьому майні.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 заперечувала щодо виділення їй у власність автомобіля БМВ Х5, 2006 р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 212654 грн., оскільки вона не має прав на керування автомобілем і не бажає їх отримувати.

З урахуванням позиції ОСОБА_1 щодо розподілу автомобіля БМВ Х5, 2006 р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, суд вважає. що даний автомобіль слід виділити відповідачу, проти чого останній не заперечу, а на користь ОСОБА_1 стягнути з відповідача грошову компенсацію, сума якої внесена відповідачем на депозитний рахунок суду .

Також в період шлюбу в ТОВ «Укрпромбанк» були відкриті депозитні рахунки, які згідно з реєстром зобов'язань за депозитними рахунками ТОВ «Укрпромбанк» були виплачені ОСОБА_2 в ПАТ «Родовід банк» 03.06.2011 р. в сумі 12337,68 доларів США, а також ПАТ «Родовід банк», згідно реєстру зобов'язань за депозитним рахунком ТОВ «Укрпромбанк» 03.06.2011 р. були виплачені ОСОБА_2 кошти в розмірі 201392 грн.

В порядку розподілу спільного сумісного майна, суд вважає, що ОСОБА_1 має право ? частину вищезазначених вкладів відповідача, що відповідно до курсу Нацбанку України станом на 9.10.2012 р. складає 6168,5 дол. США х7,993 =49304,82 грн. + (201392:2=100696) = 150000,82 грн.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 не заперечила, щодо виділення їй ? частини банківських вкладів у цьому розмір.

Таким чином з урахуванням наведено, в порядку поділу спільного сумісного майна сторін відповідачу ОСОБА_2 слід виділити: офісне приміщення, загальною площею 189 кв. м., яке розташоване в м. Києві по АДРЕСА_3, вартістю 4 531842 грн.; автомобіль БМВ Х5, 2006 р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 212654 грн.

Позивачці ОСОБА_1 виділити : 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 50 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 886 482 грн.;- 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 71,1 кв. м., за адресою АДРЕСА_1, вартістю 1 349 194 грн.;- майнові права на офісне приміщення, площею 100 кв.м. за адресою АДРЕСА_6, вартістю 1113046 грн.;- земельну ділянку, площею 0,25 га. яка знаходиться у Київській області, Фастівський район, с.Клехівка, вартістю 102475 грн.;- ? частини валютного вкладу, виплаченого ОСОБА_2 03.06.2011 в ПАТ «Родовід банк» в сумі 6168,5 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить по курсу НБУ на 09.10.2012 р. (6168,5 х 7,993 грн.) = 49304.82 грн.;- ? частини гривневого вкладу, виплаченого ОСОБА_2 в ПАТ «Родовідбанк» згідно реєстру зобов'язань за депозитним рахунком ТОВ «Укрпромбанк» в сумі 100696,грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:- 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 71,1 кв. м., за адресою АДРЕСА_1, вартістю 1 349 194 грн.;- земельну ділянку, площею 0,25 га., яка знаходиться у АДРЕСА_8, вартістю 102475 грн.;- перевести майнові права на офісне приміщення, площею 100 кв.м. за адресою АДРЕСА_6, вартістю 1113046 грн.

В порядку компенсації стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю вартості майна в сумі 796650,32 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 3-4, 10-11, 57-61, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 70,71 СК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задовольнити.

Виділити ОСОБА_5 в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя:

- офісне приміщення, загальною площею 189 кв. м., яке розташоване в АДРЕСА_3, вартістю 4 531842 грн.

- автомобіль БМВ Х5, 2006 р. випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 212654 грн.

Всього майна на суму 4 744 496 (чотири мільйони сімсот сорок чотири тисячі чотириста дев'яносто шість) грн.

Виділити ОСОБА_1 в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя:

- 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 50 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 886 482 грн.;

- 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 71,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, вартістю 1 349 194 грн.;

- майнові права на офісне приміщення, площею 100 кв.м. за адресою АДРЕСА_6. вартістю 1113046 грн.;

- земельну ділянку, площею 0,25 га. яка знаходиться у Київській області, Фастівський район, с.Клехівка, вартістю 102475 грн.;

- ? частини валютного вкладу, виплаченого ОСОБА_2 03.06.2011 в ПАТ «Родовід банк» в сумі 6168,5 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить по курсу НБУ на 09.10.2012 р. (6168,5 х 7,993 грн.) = 49304.82 грн.;

- ? частини гривневого вкладу, виплаченого ОСОБА_2 в ПАТ «Родовідбанк» згідно реєстру зобов'язань за депозитним рахунком ТОВ «Укрпромбанк» в сумі 100696 грн.

Всього майна на суму 3601197,82 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 71,1 кв. м., за адресою АДРЕСА_1, вартістю 1 349 194 грн.;

- земельну ділянку, площею 0,25 га. яка знаходиться у АДРЕСА_8, вартістю 102475 грн.;

- перевести майнові права на офісне приміщення, площею 100 кв.м. за адресою АДРЕСА_6, вартістю 1113046 грн.;

В порядку компенсації стягнути з ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (і/н НОМЕР_4) різницю вартості майна в сумі 796650,32 грн., шляхом списання з депозитного рахунку Шевченківського районного суду м. Києва (код ЄДРПОУ - 02896710, банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м. Києва, призначення - грошова компенсація по цивільній справі № 2-7606/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 розподіл спільного майна подружжя), яка внесена ОСОБА_2 29.07.2013 року в розмірі 990574,00 грн. згідно платіжного доручення № 1 в ПАТ «Банк національний кредит», решту суми повернути ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 (і/н НОМЕР_4) на користь ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 3219 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: