Рішення № 32816049, 05.08.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/4883/13-ц

Номер провадження 2/243/1958/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Якуша Н.В.

при секретарі - Дручиніної О.О.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті залиття квартири, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до суду до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті залиття квартири, обґрунтувавши свої позовні вимоги тим, що вона є співвласницею квартири АДРЕСА_1. Квартира належить їй на праві спільної часткової 19 квітня 2013 року та 10 травня 2013 року її квартиру було залито водою через недбалість відповідача, який проживає поверхом вище у квартирі №155. Відповідно до кошторису витрати на відновлювальний ремонт в квартирі складають 8761 грн.

Крім того, зазначала, що діями відповідача їй також спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 грн., оскільки після затоплення квартири, вона переживає душевні та фізичні страждання, квартира потребує значних витрат та додаткових фізичних зусиль, її звичне життя у квартирі було порушене. Оскільки відповідач відмовляється відшкодовувати у добровільному порядку спричинену ним шкоду, тому вона просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у сумі 8761 грн. відповідно до локального кошторису Приватним підприємством «САН» та моральну шкоду у сумі 5000 грн., а також понесені судові витрати на складання кошторису - 200 грн., судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, навела доводи, аналогічні зазначеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 частково заперечувала проти позову, а саме визнавала свою провину у затопленні квартири позивача, але не була згодна з розміром матеріальної шкоди та взагалі не погоджувалась з розміром моральної шкоди. Зазначала, що вона є одинокою матір'ю двох дітей, а тому у неї не має можливості оплатити позивачу шкоду, спричинену залиттям. Пояснювала, що вона не є власником цієї квартири, але там зареєстрована і мешкає на законних підставах.

В судове засідання треті особи не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що працює слесарем-сантехніком у КП «ЖЕК №4» та дійсно був особисто присутній при складанні актів про залиття квартири АДРЕСА_1. Пояснював, що перше затоплення сталося з вини відповідача, оскільки прийшов в непридатність змішувач і гнучкий шланг підведення холодної воді до змішувача, а в другий раз - в квартирі АДРЕСА_2 забули закрити кран з водою.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, показання свідка, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, у межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України) встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 є співвласницею квартири АДРЕСА_1, відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 25.08.1998 року, іншими співвласниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.4).

Відповідно до Акту від 24.04.2013 року, складеним членами комісії КП «ЖЕУ №4» було встановлено, що 19.04.2013 року мешканцями квартири АДРЕСА_2 була залита квартири №151. При дослідженні було встановлено, у кв. 155 по халатності мешканців прийшов в непридатність змішувач і гнучкий шланг підведення холодної воді до змішувача . Заявка в аварійну службу КП «ЖЕУ№4» від мешканців квартири №155 не надходила. У квартирі №151 було залито: у кухні: стеля -8,3 м2, у ванній кімнаті - стеля 2,8 м2, у туалеті - стеля -1,8 м2, стіни - 3,1 м2. (а.с.23).

Відповідно до Акту від 13.05.2013 року, складеним членами комісії КП «ЖЕУ №4» було встановлено, що 10.05.2013 року мешканцями квартири АДРЕСА_2 була залита квартири №151. При дослідженні було встановлено, у кв. 155 по халатності мешканців був залишений кран холодної води. Заявка в аварійну службу КП «ЖЕУ№4» від мешканців квартири №155 не надходила. У квартирі №151 було залито: у залі: стеля -16,3 м2, стіни - 35,0 м2, підлога - 16,3 м2; у коридорі: стеля -7,2 м.2, стіни 13,8 м2, підлога - 7,2 м2; у кухні: стеля-8,3 м3; у ванній кімнаті - стеля 2,8 м2, у туалеті - стеля -1,8 м2, стіни - 3,1 м2. (а.с.24).

Позивач ОСОБА_5 ініціювала складання локального кошторису для встановлення розміру відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 уповноваженим підприємством ПП «САН», яке має ліцензію серії АВ№588252.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Складання локального кошторису проводилось на підставі Акту про залиття від 13.05.2013 року, виданого КП «ЖЕК №4» в результаті візуального обстеження квартири АДРЕСА_1 та фотографій.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто законодавцем передбачено існування презумпції винності особи, яка на думку позивача завала шкоду.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала, що саме з її вини сталося залиття квартири позивача, а тільки заперечувала проти розміру шкоди.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, було надано всі можливості для подання необхідних клопотань про призначення експертиз та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач по справі в судовому засіданні не заявляв клопотань про призначення експертизи для встановлення розміру відновлювального ремонту та розміру спричиненої шкоди, завданої квартирі позивача в результаті залиття.

Тому, у розумінні належності та допустимості доказів, суд вважає вищезазначений локальний кошторис, належним доказом, який визначає розмір відновлювального ремонту пошкодженої квартири, та не спростовуєтьсь будь-яким іншим.

Обов'язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Підставами для задоволення позовних вимог про стягнення майнової шкоди необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: факт наявності майнової шкоди; вина особи; неправомірність дій особи; безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між майновою шкодою та протиправними діями особи.

Суд вважає доведеним той факт, що саме з вини відповідача сталося залиття квартири позивача, оскільки це підтверджено належними доказами по справі та не заперечувалось самим відповідачем. Факт наявності майнової шкоди ОСОБА_5 внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 та її розмір, був встановлений та підтверджений локальним кошторисом, складеним уповноваженою на це особою, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частини стягнення з відповідача матеріальної шкоди підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розмір завданих збитків, суд виходить з того, що завдана майнова шкода відшкодовується в повному обсязі, оскільки відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З наданих суду доказів вбачається, що розмір витрат на відновлювальний ремонт квартири АДРЕСА_1 складає 7118 грн. + 1643 грн. (податок на додану вартість 20 %), що в загальній сумі складає 8761 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Відповідно до приписів ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна.

На підставі ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, що заподіяла моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а так само з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (майнової) шкоди» встановлено, що відповідно до ст. 137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними

діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При вирішенні питання про розмір завданої моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, а саме, що місцем події є оселя позивача, в якій вона мешкає; глибину її фізичних та душевних страждань, а саме знаходження позивача у несприятливих для проживання умовах, порушення її звичного способу життя, необхідністю використання нею додаткових зусиль для повернення квартири у первісний стан та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача розміру моральної шкоди є обґрунтованими.

Однак, у відповідності до ч. 4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища крім випадків, коли шкоду завдано вчиненням злочину.

Виходячи з того, що в судовому засіданні ОСОБА_2 зазначала про свій тяжкий матеріальний стан, та на підтвердження якого надала довідку про розмір її заробітної плати, з якої вбачається, що вона складає 1025 грн. (а.с.45), а також відповідно до довідки та повідомлення відповідач знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради та отримує допомогу як одинока матір (а.с.43,44), суд вбачає за можливе зменшити заявлений позивачем розмір моральної шкоди до 1000 грн. та стягнути її з відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Витрати на складання локального кошторису по встановленню розміру відновлювального ремонту не відноситься до жодного з переліку виду судових витрат, які підлягають відшкодуванню, тому підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 200 грн. суд не вбачає.

Згідно ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп., сплачені ОСОБА_1 за ставками для позову майнового характеру, а судовий збір у розмірі 114,70 грн. - за позовні вимоги немайнового характеру підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 23, 60, 86, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.1166,1167 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на відшкодування майнової шкоди 8761 ( вісім тисяч сімсот шістдесят одну )грн. та на відшкодування моральної шкоди 1000 (тисяча) грн., а також судові витрати: за сплату судового збору в розмірі 229,40 грн., а всього 9990 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривен 70 коп. на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач УК /Слов'янськ/22030001.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06 серпня 2013 року.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду Н.В. Якуша