Постанова № 32814695, 15.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2013 р. (12:29) Справа №2а-12507/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Устіновій І.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача (Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь) - Куркчі Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного квартирно-експлуатаційного Управління Збройних Сил України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь

3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

про визнання незаконними дій та бездіяльності, спонукання до виконання певних дій та стягнення.

Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя в якому, з урахуванням уточнень, просить суд про визнання незаконними дій та бездіяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь по відмові виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170; про визнання незаконними дій та бездіяльності Головного квартирно-експлуатаційного Управління Збройних Сил України по відмові виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170; про зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя та Головне квартирно-експлуатаційне Управління Збройних Сил України прийняти заходи до негайного виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170; про зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя негайно виділити позивачу благоустроєне житло в м. Сімферополь розміром не менш 23,65 кв. м. житлової площі, 41, 5 кв. м. загальної площі; про стягнення з Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України заподіяної шкоди в результаті відмови виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р. у справі № 2а-2241/08/6/0170 в розмірі 53 458,66 грн. з рахунком індексу інфляції та 3% річних з моменту винесення рішення судом до моменту перерахування грошових сум позивачу; про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя заподіяної шкоди в результаті відмови виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170 в розмірі 150 мінімальних заробітних плат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з моменту винесення рішення судом до моменту перерахування грошових сум позивачу; а також, у разі відсутності житла, яке підлягає розподіленню та заселенню в м. Сімферополі за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, розміром не менше 23,65 кв. м. житлової площі, 41,5 кв. м. загальної площі, стягнути з відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя грошову суму для придбання житла у розмірі 55 754 доларів США чи 459 970,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 листопада 2010 року Севастопольським апеляційним адміністративним судом по справі № 2а-2241/08/6/0170 ухвалено постанову про забезпечення ОСОБА_1 жилим благоустроєним приміщенням за рахунок Міністерства оборони України. Однак, незважаючи на наявність рішення, яке набрало законної сили, та на наявність вільного житла для розподілу в Сімферопольському гарнізоні, позивач не забезпечений житлом. Посилаючись на положення ЖК України, Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", Закону України "Про будівельні норми", ДБН В.2.2-15-2005, постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 24 травня 2011 року у справі № 2а-19/2011, яке набрало законної сили 16.06.2011 року, додаток № 1 розділу V п. 1 наказу МОЗ України № 52 від 08.02.1985 р., з наступними змінами, медичний висновок № 669 від 20.02.2004 р., ОСОБА_1 зазначає, що йому повинні надати благоустроєне житлове приміщення у виді окремої квартири при мінімальній санітарній нормі не менше 23,65 кв. м. житлової площі, 41,5 кв. м. загальної площі. У разі ж відсутності благоустроєного житлового приміщення, обов'язок відповідачів полягає в наданні житла більшого розміру в виді окремої благоустроєної квартири. В той же час, позивач зазначає, що через наймання ним жилого приміщення за період з грудня 2010 року по грудень 2012 року, розмір свідомо завданої йому майнової шкоди становить 53 458,66 грн. і підлягає стягненню на його користь з 3% річних та індексу інфляції. Крім того, дії відповідачів не тільки завдають позивачу значну моральну шкоду, а і утворюють загрозу його життю, підтвердженням чого є виписка з експертних висновків КРУ "КПБ № 1" від 23.03.2009 р. № 200 та рішення Київського районного суду м. Сімферополя по справі № 2о-293/11 від 31.08.2011 року. Позивач також посилаючись на довідки ТОВ "Фірма "Консоль", "ЖСК "ВАШ ВЫБОР" та Цивільний кодекс України, Закон України "Про національний банк України", Збірник тарифів на транзитне перевезення вантажів, затверджений Державною адміністрацією Залізничного транспорту України Міністерства транспорту і зв'язку України від 01.12.2005 року, додаток до Порядку державної реєстрації несекретних завершених технологій, затверджений наказом міністерства освіти та науки України № 606 від 11.12.2002 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.04.2003 року за № 251/7572, постанову Вищого господарського суду України від 25.04.2007 року по справі № 39/183, Постанову національного банку України "Про затвердження правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України " № 150 від 15.04.1998 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.06.1998 року під № 407/2847, декрет КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19.02.1993 року зазначає, що вартість незаконно утриманого відповідачем та боржником належного йому жилого благоустроєного приміщення складає на даний час 55 754 доларів США чи 459 970, грн., при курсі долару 8,25 грн. за долар США, а тому у разі відсутності житла, яке підлягає розподіленню та заселенню в м. Сімферополі за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, розміром не менше 23,65 кв. м. житлової площі, 41,5 кв. м. загальної площі, стягнути з відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя грошову суму для придбання житла у розмірі 55 754 доларів США чи 459 970,00 грн.

У судовому засіданні 05.02.2013 року позивач позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача (Головного квартирно-експлуатаційного Управління Збройних Сил України) у судове засідання 15.03.2013 року не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, письмових пояснень на адміністративну позовну заяву не надав.

Представник відповідача (Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь) проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, обґрунтованість своєї позиції виклав у письмових запереченнях на позов (а.с. 101, 102) та додаткових запереченнях ( а. с. 174-176).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 у судове засідання 15.03.2013 року не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Будь-яких клопотань суду не направили, письмових пояснень на адміністративну позовну заяву не надали.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, ОСОБА_7 у судове засідання 15.03.2013 року не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, письмових пояснень на адміністративну позовну заяву не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010р. у справі №2а-2241/08/6/0170 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 до житлової комісії Сімферопольського гарнізону, начальника Квартирно-експлуатаційного відділу Сімферопольського району, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь, Військової прокуратури Сімферопольського гарнізону, командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, Постійно діючої комісії Міністерства оборони України з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання протиправними та скасування протоколів, рішень, визнання дій та бездіяльності протиправними, спонукання до виконання певних дій та утримання від виконання певних дій, скасовано постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.10.2009 року. Прийнято постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_15 Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя виділити ОСОБА_16 на склад родини з 2 осіб благоустроєне житлове приміщення у відповідності зі встановленими діючим законодавством нормами житлової площі. Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя виділити ОСОБА_1 благоустроєне житлове приміщення у відповідності зі встановленими діючим законодавством нормами житлової площі. В задоволенні решти позову відмовлено.

Посилаючись на те, що відповідачами більше двох років не виконується вказане рішення суду, в частині виділення ОСОБА_1 благоустроєного житлового приміщення у відповідності зі встановленими діючим законодавством нормами житлової площі, позивач просить суд визнати незаконними дій та бездіяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь та Головного квартирно-експлуатаційного Управління Збройних Сил України по відмові виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170; зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя та Головне квартирно-експлуатаційне Управління Збройних Сил України прийняти заходи до негайного виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170; зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя негайно виділити позивачу благоустроєне житло в м. Сімферополь розміром не менш 23,65 кв. м. житлової площі, 41, 5 кв. м. загальної площі; стягнути з Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України заподіяну шкоду в результаті відмови виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 у справі № 2а-2241/08/6/0170 в розмірі 53 458,66 грн. з рахунком індексу інфляції та 3% річних з моменту винесення рішення судом до моменту перерахування грошових сум позивачу; стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя заподіяну шкоду в результаті відмови виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170 в розмірі 150 мінімальних заробітних плат з рахунком індексу інфляції та 3% річних з моменту винесення рішення судом до моменту перерахування грошових сум позивачу, а також, у разі відсутності житла, яке підлягає розподіленню та заселенню в м. Сімферополі за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, розміром не менше 23,65 кв. м. житлової площі, 41,5 кв. м. загальної площі, стягнути з відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя грошову суму для придбання житла у розмірі 55 754 доларів США чи 459 970,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частинами 1 та 2 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені розділом V КАС України.

Зокрема, ст.. 257 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"( ч. 4 ст. 257 КАС України)..

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього

Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України», Суд наголосив , що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р.).

Таким чином, закон надає право на примусове виконання рішення суду особі, на користь якої ухвалено рішення, в межах виконавчого провадження.

Можливість впливу на осіб, які не здійснюють виконання рішення суду або перешкоджають його виконанню закріплені нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, встановлено ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, невиконання судового рішення є підставою для кримінальної відповідальності відповідно до статті 382 КК України.

До того ж, невиконання судового рішення, якщо цим особі завдано шкоду, є підставою для цивільної відповідальності. Шкоду, яку завдано невиконанням судового рішення, належить відшкодовувати за загальними правилами глави 82 ЦК України.

Суд також зазначає, що ст. 181 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Системний аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої в примусового порядку виконується рішення суду. У випадку, якщо особа вважає, що протиправними діями боржника або державного виконавця при виконанні рішення порушуються її права, остання має право захищати свої права в порядку, встановленому чинним законодавством (зокрема, в порядку статті 181 КАС України).

Суд вважає, що обставини, що зазначені позивачем в адміністративному позові, як спірні, в даний час не є такими, процедура виконання судового рішення передбачена нормами КАС України, Закону України «Про виконавче провадження» і, в разі необхідності, вона повинна бути дотримана.

При цьому чинне законодавство не передбачає такого способу захисту як звернення до суду з позовом про зобов'язання виконати (негайно виконати) рішення суду, оскільки в цьому випадку відбувається нашарування судових рішень, що не призводить до ефективного захисту прав осіб.

З огляду на викладене, суд зазначає, що виконання судових рішень є складовою частиною адміністративного судочинства, щодо якого передбачено спеціальний порядок здійснення судового контролю. Це означає, що скарги на невиконання судових рішень, ухвалених в порядку адміністративного судочинства, розглядаються у відповідності до розділу V КАС України, а також Закону України «Про виконавче провадження»,

На підставі зазначеного вище, позовні вимоги про визнання незаконними дій та бездіяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь по відмові виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170; про визнання незаконними дій та бездіяльності Головного квартирно-експлуатаційного Управління Збройних Сил України по відмові виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170; про зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя та Головне квартирно-експлуатаційне Управління Збройних Сил України прийняти заходи до негайного виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170 та про зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя негайно виділити позивачу благоустроєне житло в м. Сімферополь розміром не менш 23,65 кв. м. житлової площі, 41, 5 кв. м. загальної площі не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України заподіяної шкоди в результаті відмови виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 у справі № 2а-2241/08/6/0170 в розмірі 53 458,66 грн. з рахунком індексу інфляції та 3% річних з моменту винесення рішення судом до моменту перерахування грошових сум позивачу та про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя заподіяної шкоди в результаті відмови виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170 в розмірі 150 мінімальних заробітних плат з рахунком індексу інфляції та 3% річних з моменту винесення рішення судом до моменту перерахування грошових сум позивачу, то суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 21 КАС України передбачена можливість розгляду в одному провадженні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, лише разом з вимогою про визнання зазначених рішень, дій чи бездіяльності протиправними. В інших випадках вимоги про відшкодування шкоди в порядку адміністративного судочинства розглядатися не можуть, вони вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки суд дійшов висновку, що вимоги про визнання незаконними дій та бездіяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь по відмові виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170; про визнання незаконними дій та бездіяльності Головного квартирно-експлуатаційного Управління Збройних Сил України по відмові виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170; про зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя та Головне квартирно-експлуатаційне Управління Збройних Сил України прийняти заходи до негайного виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170 та про зобов'язання Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя негайно виділити позивачу благоустроєне житло в м. Сімферополь розміром не менш 23,65 кв. м. житлової площі, 41, 5 кв. м. загальної площі заявлено без відповідних правових підстав то і вимоги про стягнення з Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України заподіяної шкоди в результаті відмови виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 у справі № 2а-2241/08/6/0170 в розмірі 53 458,66 грн. з рахунком індексу інфляції та 3% річних з моменту винесення рішення судом до моменту перерахування грошових сум позивачу та стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя заподіяної шкоди в результаті відмови виконати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року у справі № 2а-2241/08/6/0170 в розмірі 150 мінімальних заробітних плат з рахунком індексу інфляції та 3% річних з моменту винесення рішення судом до моменту перерахування грошових сум позивачу не підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про те, що у разі відсутності житла, яке підлягає розподіленню та заселенню в м. Сімферополі за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, розміром не менше 23,65 кв. м. житлової площі, 41,5 кв. м. загальної площі, стягнути з відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя грошову суму для придбання житла у розмірі 55 754 доларів США чи 459 970,00 грн., то судом встановлено наступне.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Частиною 1 ст. 12 вищезазначеного Закону передбачено,що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла. ( Абз. 4 п. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ).

Статтею 48-1 Житлового кодексу Української РСР "Порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення", встановлено, що порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України".

Тобто, законом встановлено альтернативу та надано право військовослужбовцям, які набули право на отримання житлового приміщення для постійного проживання, отримувати за своїм бажанням грошову компенсацію замість житлового приміщення.

Однак, позивачем не надано суду належних доказів звернення до відповідача із заявою про виплату зазначеної компенсації, а так само не надано доказів відмови від отримання житлового приміщення, право на яке виникло на підставі постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010р. у справі №2а-2241/08/6/0170.

Крім того, в матеріалах справи є відомості того, що позивач реалізував своє право на звернення до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №2а-2241/08/6/0170 і ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.02.2013 року заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_16 про заміну способу виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до Житлової комісії Сімферопольського гарнізону, Начальника Сімферопольського гарнізону, Начальника квартирно-експлуатаційного відділу Сімферопольського району, Військового прокуратура Сімферопольського гарнізону, Командуючого ВМС України, Постійно діючої комісії Міністерства Оборони України з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних сил України, третя особа - Перший заступник Міністра Оборони України про визнання протиправним та скасування протоколів, рішень, визнання дій та бездіяльності протиправними, спонукання до виконання певних дій та утримання від виконання певних дій, задоволено частково. Замінено спосіб і прядок виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 року по адміністративній справі №2а-2241/08/6/0170, зокрема стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя (код ЄДРПОУ 08220238) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) вартість благоустроєного житлового приміщення площею 41,5 кв.м. у розмірі 229 702,5 грн., що також є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.03.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.03.2013 р.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.