Рішення № 32813936, 02.08.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 року Справа № 925/1150/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом публічного акціонерного товариства «Київсільелектро», м. Київ, вул. Л.Толстого, 55-а,

до відкритого акціонерного товариства «Уманьавтодор», Черкаська область, м. Умань, вул. Жовтневої революції, 27,

про стягнення 1 727 839,92 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Коломієць Ю.В. - за довіреністю;

від відповідача: Філіппова І.В. - за довіреністю.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 17.07.2013р. до 11:00 год. 02.08.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Правильна назва відповідача - публічне акціонерне товариство «Уманьавтодор» внаслідок реорганізації підприємства, про що свідчить витяг з ЄДР.

Публічне акціонерне товариство «Київсільелектро» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор» про стягнення заборгованості за виконані роботи по будівництву дороги згідно договору від 15.03.2012р. №9, в розмірі 1727839,92 грн., в тому числі: 1457723,73 грн. основного боргу, 8746,34 грн. інфляційних збитків, 44693,80 грн. - 3% річних з простроченої суми, 216676,05 грн. пені, та відшкодування судових витрат. Представник позивача вимоги підтримала повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача вимоги заперечила та просить в позові відмовити, оскільки з ним не розрахувався замовник робіт та не надійшли цільові гроші з бюджету, тому відсутнє прострочення боржника. Про цю умову зроблено застереження в договорі. Подано письмовий відзив на позовну заяву.

Судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

15.03.2012р. між відкритим акціонерним товариством «Уманьавтодор» («Генпідрядник» - Відповідач по справі), в особі голови правління Губи Руслана Анатолійовича, що діє на підставі Статуту, та публічним акціонерним товариством «Київсільелектро» («Субпідрядник» - Позивач по справі), в особі голови правління Іванчука Василя Івановича, який діє на підставі Статуту, було укладено договір №9 на виконання робіт з будівництва автомобільної дороги від вул. Генерала Наумова (житловий масив Ново-Біличі, м. Київ) до житлового масиву Романівка (м. Ірпінь), що суміщається з автомобільною дорогою загального користування Р-30 Під'їзд до м. Ірпеня. За умовами договору субпідрядник зобов'язується виконати електромонтажні роботи на будівництві автодороги від вул. Генерала Наумова (житловий масив Ново-Біличі, м. Київ) до житлового масиву Романівка (м. Ірпінь), що суміщається з автомобільною дорогою загального користування Р-30 Під'їзд до м. Ірпеня. Генпідрядник зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи.

Найменування робіт визначено п. 1.2 договору: перевлаштування ПЛ-330 кВ Новокиївська - Жовтнева та ПЛ-110 кВ Північна - Ірпінь №3, Північна - Біличі в місці перетину з автодорогою Київ-Ірпінь (а.с. 22).

Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати у відповідності до умов даного договору та кошторисної документації обумовлені роботи (а.с. 33-37). Замовником будівництва виступає служба автомобільних доріг у Київській області.

Відповідно до п. 4.1 Договору перед початком робіт виконавцю перераховується аванс 1764990,37 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки проводяться після підписання сторонами актів прийняття виконаних робіт форми КБ-2 та КБ-3, які складаються Субпідрядником і подаються замовнику до 25 числа поточного місяця.

Відповідно п. 4.3 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються Генпідрядником щомісячно на підставі документів, що визначені п. 4.1 договору, в межах обсягів надходження коштів від Замовника.

Підрядник виконав в травні 2012р. передбачені Договором роботи, що підтверджується актом №2 та актом №3 форми КБ-2-КБ-3 приймання виконаних будівельних робіт, які підписані та скріплені печатками представників сторін по Договору на суму 2768056,80 грн. (а.с. 38-55), та на суму 1417795,20 грн. (а.с. 56-65) відповідно, з ПДВ.

Зауважень стосовно виконаних робіт (ціна, кількість, якість, строки, об'єми тощо) замовник не заявив.

Позивачем надано суду копію акту звірки розрахунків між сторонами станом на 04.07.2012р. заборгованість на користь позивача складає 1457723,73 грн., що є предметом спору.

Листом від 19.03.2013р. Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) повідомило позивача про повне погашення заборгованості перед службами автомобільних доріг у Дніпропетровській та Черкаській області за проведені роботи станом на 01.03.2013р. (а.с. 70).

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір №9 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний.

Невиконання Замовником зобов'язань щодо строків та порядку оплати за виконані роботи, які встановлені Договором, стали підставою для звернення Субпідрядника до суду для захисту свого порушеного права і примусового стягнення боргу.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини підряду на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Сторони за договорами є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено їх свідоцтвами про державну реєстрацію.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За своїм змістом представлений договір від 15.03.2012р. №9 є договором підряду і відповідає вимогам ст. 837 ЦК України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказану роботу.

Згідно ст. 875 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовнику.

Спірний договір передбачає виконання електромонтажних робіт на будівництві автодороги від вул. Генерала Наумова (житловий масив Ново-Біличі, м. Київ) до житлового масиву Романівка (м. Ірпінь), що суміщається з автомобільною дорогою загального користування Р-30 Під'їзд до м. Ірпеня.

Порядок розрахунків передбачений розділом IV Договору.

Позивач виконав в травні 2012 року передбачені Договором роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, які підписані та скріплені печатками представників сторін по Договорах.

В актах відсутні будь-які зауваження Замовника щодо якості, кількості, строків виконаних робіт з боку Підрядника.

Замовник не розрахувався за виконані роботи на загальну суму 1457723,73 грн. до цього часу. П. 4.2-4.3 Договору передбачено проведення розрахунку щомісячно. Суд критично оцінює твердження відповідача про ліміт фінансування на поточний період та відсутність у нього коштів державного бюджету на рахунку для розрахунку з кредитором і не бере ці доводи до уваги при прийнятті рішення, оскільки така позиція відповідача є спробою тлумачити виконання договору під умовою та протирічить загальним началам підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Право на звернення з позовом про стягнення боргу з'явилось у позивача з 30 травня 2012р. - по закінченню поточного місяця виконання робіт.

Наявність заборгованості підтверджується копіями договору, актів приймання виконаних будівельних робіт та звірки заборгованості.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки укладено сторонами у письмовому виді відповідно до вимог ст.ст. 546-549 ЦК України.

В п. 7.4 Договору встановлено, що Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше двох облікових ставок НБУ в період нарахування пені.

Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі 216676,05 грн. за період з 01.07.2012р. по 08.07.2013р. Представник позивача наполягає на стягненні штрафних санкцій з мотивів невиконання умов договору.

Представник відповідача вимоги заперечив та вказує на безпідставне нарахування пені за межами скороченого строку позовної давності. Подано письмову заяву про застосування судом скороченого річного строку позовної давності відповідно вимог ст. 258 ЦК України, оскільки право на стягнення пені виникло у позивача з 01.06.2012р. (з моменту закінчення поточного місяця, в якому підписані акти виконаних робіт - за травень 2012р.), а позивач звернувся до суду 17.07.2013р. Доказів наявного письмового договору про збільшення строку спеціальної позовної давності у спірних відносинах - сторонами не подано.

Суд враховує пояснення представника відповідача та вимоги ст.ст. 256, 258 ЦК України, ст. 232 ГК України про спеціальну позовну давність, і положення п. 4 ст. 267 ЦК України про застосування судом та наслідки спливу позовної давності, що є підставою відмови в цій частині позову. Позивачем не наведено суду поважності причин пропущення позовної давності та об'єктивної неможливості своєчасного звернення до суду. Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні його вимоги про стягнення пені.

Позивач з посиланням на положення ст. 625 ЦК України при наявному грошовому зобов'язанні нараховує відповідачу 8746,34 грн. інфляційних втрат та 44693,80 грн. - 3% річних з простроченої суми за весь час прострочення з 01.07.2012р. по 08.07.2013р. Доводи позивача не заперечені та не спростовані відповідачем в належний спосіб в розумінні положень ст.ст. 33,34 ГПК України. Математичний розрахунок перевірено за допомогою калькулятора штрафів апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок позивачем виконано невірно стосовно нарахування 3% річних, оскільки за 373 дні прострочення, на чому наполягає позивач, сума 3% річних становить 44690,22 грн. В решті вимоги належить відмовити за необґрунтованістю.

Розрахунок інфляційних збитків позивачем виконаний вірно, тому 8746,34 грн. інфляційних підлягають для стягнення з відповідача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог та стягнути на користь позивача 30 223,21 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор», Черкаська область, м. Умань, вул. Жовтневої Революції, 27, код ЄДРПОУ 14196857, номер рахунку в банку невідомий

на користь публічного акціонерного товариства «Київсільелектро», м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 55а, код ЄДРПОУ 00132457, номер рахунку в банку невідомий

1457723,73 грн. заборгованості, 44690,22 грн. - 3% річних, 8746,34 грн. інфляційних втрат та 30 223,21 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити за необгрунтованістю.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 06.08.2013р.

Суддя Г.М. Скиба