Рішення № 32813892, 23.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р.Справа № 922/2303/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс", м. Київ до Дочірнього підприємства "Твоя Преса-Харків" Товариство з обмеженою відповідальністю "Твоя Преса", м. Харків про стягнення 3 761,87 грн. за участю :

позивача - Худяєв О.О., довіреність №01/13-2 від 01.01.2013 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Дочірнього підприємства "Твоя Преса-Харків" Товариство з обмеженою відповідальністю "Твоя Преса" (відповідача) суму основного боргу в розмірі 14 685,54 грн., пеню в розмірі 3 184,02 грн. та 3% річних в розмірі 616,26 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №08/11-2Ха від 01.08.2011 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданих до суду клопотаннях (вх.№25794, 26958) повідомив суд про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу в розмірі 14 685,54 грн. у зв'язку з його оплатою відповідачем під час розгляду справи, а також повідомив про зменшення розміру пені до 3 145,61 грн.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача стягнути пеню в розмірі 3 145,61 грн., 3% річних в розмірі 616,26 грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судові засідання 20.06.2013 р., 16.07.2013 р. та 23.07.2013 р. свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів до суду не надав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.08.2011 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №08/11-2Ха (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти товар відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

В п.1.2. договору передбачено, що конкретні кількість, ціна (вартість), асортимент, номенклатура товару, його часткове співвідношення за видами, марками визначається видатковими накладними на кожну партію.

У п.1.3. договору постачальник зобов'язався прийняти від покупця замовлення на поставку товару та здійснити поставку товару.

Згідно з п.2.3. договору термін виконання замовлення встановлюється сторонами по домовленості.

Відповідно до п.5.1. договору сума цього договору складається з суми накладних, за якими було здійснено поставку товару.

У п. 5.2. договору сторони домовились про те, що товар передається у власність (постачається) покупцю партіями на підставі відповідних замовлень покупця. Партією, за даним договором, визнається товар, отриманий за однією накладною.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як свідчать надані позивачем та досліджені судом матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, в період з 10.04.2012 р. по 31.05.2013 р. поставив відповідачеві товар на загальну вартість 72 926,88 грн., а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними №700169 від 11.08.2011 р., № 700478 від 29.09.2011 р., №700133 від 30.01.2012 р., №700413 від 06.03.2012 р., №700623 від 20.04.2012 р., №700740 від 11.05.2012 р., №700811 від 18.05.2012 р., №700828 від 23.05.2012 р., №700877 від 01.06.2012 р., №700944 від 11.06.2012 р., №700966 від 14.06.2012 р., №701048 від 05.07.2012 р., №701127 від 19.07.2012 р., №701214 від 14.08.2012 р., №701224 від 16.08.2012 р., №701225 від 16.08.2012 р., №701315 від 05.09.2012 р., №701546 від 11.10.2012 р. (а.с.39-60).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повернув позивачеві товар на загальну суму 16 586,34 грн., що не заперечується позивачем та підтверджується накладними на повернення №58 від 23.01.2012 р., №57 від 23.01.2012 р. та №2371 від 14.08.2012 р. (а.с.61-65).

У п. 5.4. договору сторони домовились про те, що плата партії товару здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунка-фактури та/або накладної на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Проте, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, оплативши отриманий товар частково на загальну суму 41 655,00 грн., що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 ГК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач після звернення позивача з позовом до суду повністю погасив існуючу заборгованість в розмірі 14 685,54 грн. (витяг по рахункам від 08.07.2013 р., а.с.141-143).

З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору у відповідності до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання п.5.4. договору, покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами в розрахунку 3% річних, нарахованих на суму грошового зобов'язання за весь період такого користування.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних в розмірі 606,83 грн., суд дійшов висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач нарахував до стягнення пеню в розмірі 1 145,61 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання п.5.4. договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши правильність та правомірність нарахування позивачем пені в розмірі 3 145,61 грн., суд дійшов висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині також є правомірними та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Твоя Преса-Харків" Товариство з обмеженою відповідальністю "Твоя Преса" (61001, м. Харків, пр-т. Гагаріна, 1, код ЄДРПОУ 34956068, п/р 26007124328400 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Мейкерс" (01133, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38, кім. 12, код ЄДРПОУ 37567185, п/р 26001052611502 у Філії РЦ ПАТ КБ "ПриватБанку" м. Київ, МФО 320649) пеню в розмірі 3 145,61 грн., 3% річних в розмірі 616,26 грн. та судовий збір в розмірі 1 716,93 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 26.07.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.