Рішення № 32813851, 29.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2013 року Справа № 913/1319/13

Провадження №2/913/1319/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Антрацит Луганської області

про стягнення 4 902 722 грн. 73 коп.

Суддя Седляр О.О.,

Секретар судового засідання Чех Т.М.

У засіданні суду брали участь:

від позивача: Кравчук І.О., довіреність № 41 від 14.01.2013,

від відповідача: Черенга М.С., довіреність № 28 від 08.01.2013.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду було оголошено перерву з 26.07.2013 по 29.07.2013.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суму боргу за використану активну електроенергію у розмірі 4 420 869 грн. 91 коп., суму боргу за використану реактивну електроенергію у розмірі 214 442 грн. 59 коп., суму боргу за перевищення договірної величини у розмірі 31 975 грн. 80 коп., суму боргу за недораховану електроенергію у розмірі 1 789 грн. 26 коп., 3% річних у сумі 41 680 грн. 41 коп., пеню у сумі 180 920 грн. 26 коп., інфляційні нарахування у сумі 3 622 грн. 97 коп. за активну електроенергію, 3 % річних у сумі 1 411 грн. 88 коп., пеню у сумі 5 921 грн. 92 коп., інфляційні нарахування у сумі 69 грн. 81 коп. з реактивної електроенергії, 3% річний у сумі 19 грн. 92 коп. з простроченої суми за недораховану електроенергію.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 29.07.2013 № 921 повідомив про часткову сплату заборгованості, у решті - позов визнає.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, заслухавши представників сторін під час судового розгляду справи, суд встановив наступне.

17.09.2012, між сторонами у справі, укладено договір про постачання електричної енергії № 72, у відповідності з умовами пункту 1.1 якого, Постачальник (позивач у справі) продає електричну енергію Споживачу (відповідач у справі) для забезпечення потреб електричних установок Споживача, а останній, в свою чергу зобов'язався оплачувати позивачеві вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з умовами пункту 2.3.3 договору для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно 31-го числа відповідач зобов'язаний згідно з Додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку «Форма «Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» та направляти уповноваженого представника до відділу збуту Антрацитівських МЕМ за адресою: м. Антрацит, вул. Молодогвардійська, 10 для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором.

Відповідно до умов договору, позивачем на підставі актів про використану електричну енергію протягом березня 2012 року - березня 2013 року відповідачеві надавалися рахунки для оплати спожитої активної електричної енергії та реактивної електроенергії.

Вказані рахунки були отримані повноважним представником відповідача у справі, що підтверджується відповідними розписками. Факт отримання рахунків відповідачем не оспорюється.

Крім того, згідно з умовами договору (розділ 5 договору), позивачем для відповідача було встановлено договірні величини споживання електричної енергії, а саме:

- для площадки вимірювання 71/Котельна/61, м. Антрацит, вул. 40 років Жовтня на лютий 2013 року була встановлена у кількості 5000 кВт/год, однак фактичне споживання, яке зафіксоване приладами обліку, становить 5035 кВт/год, що підтверджено актом про зняття показів розрахункових приладів обліку за лютий 2013 року;

- для площадки вимірювання 71/Лицей № 1, м. Антрацит, вул. Ілліча на лютий 2013 року була встановлена у кількості 2000 кВт/год, однак, фактичне споживання, яке зафіксоване приладами обліку, становить 2295 кВт/год, що підтверджено актом про зняття показів розрахункових приладів обліку за лютий 2013 року;

- для площадки вимірювання 72/Котельна/24а, м. Антрацит, вул. Ткаленко на лютий 2013 року була встановлена у кількості 80000 кВт/год, однак, фактичне споживання, яке зафіксоване приладами обліку, становить 90618 кВт/год, що підтверджено актом про зняття показів розрахункових приладів обліку за лютий 2013 року;

- для площадки вимірювання 72/Транспортний участок, м. Антрацит, вул. Тургенева на лютий 2013 року була встановлена у кількості 23000 кВт/год, однак, фактичне споживання, яке зафіксоване приладами обліку, становить 44802 кВт/год, що підтверджено актом про зняття показів розрахункових приладів обліку за лютий 2013 року;

- для площадки вимірювання 72/Котельна/14, м. Антрацит, смт. Кам'яний, вул. Советська на лютий 2013 року була встановлена у кількості 5000 кВт/год, однак, фактичне споживання, яке зафіксоване приладами обліку, становить 5245 кВт/год, що підтверджено актом про зняття показів розрахункових приладів обліку за лютий 2013 року;

- для площадки вимірювання 72/міні котельна, м. Антрацит, вул. Петровського на лютий 2013 року була встановлена у кількості 13000 кВт/год, однак, фактичне споживання, яке зафіксоване приладами обліку, становить 13449 кВт/год, що підтверджено актом про зняття показів розрахункових приладів обліку за лютий 2013 року.

Відповідно до п.5.5 договору, сторони передбачили, що у разі необхідності коригування договірної величини споживання Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до Постачальника з заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідач не звертався до Позивача щодо коригувань договірних величин споживання вказаних об'єктів на лютий 2013 року.

А тому, у відповідності до п.4.4.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, позивач нарахував відповідачеві двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною за лютий 2013 року, що склало 31 975 грн. 80 коп.

Повідомлення про перевищення договірних величин № 323, 322, 325, 324, 326, 327 від 01.03.2013, були вручені відповідачеві разом з рахунками на сплату перевищення договірних величин, що останнім не заперечується.

Крім того, 11.07.2012, представниками позивача на об'єкті за адресою: м. Антрацит, вул. Леніна, буд. 19, що є житловим багатоквартирним будинком, було виявлено порушення п.3.1, п. 3.6, п. 10.2.4 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю споживача за наявності договору, токоприймачів поза розрахунковий засіб обліку електричної мережі без порушення схеми обліку, про що було складено акт порушення № 813820 від 11.07.2012, який був підписаний представником відповідача без доповнень та зауважень.

На підставі рішення комісії, що було зафіксовано протоколом від 24.07.2012 відповідачеві було вручено рахунок на оплату недорахованої електроенергії в сумі 1 789 грн. 26 коп. , що також відповідачем не оспорюється.

Згідно з пунктом 8 додатку до договору «Порядок розрахунків» розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків Споживач здійснювати на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Виставлені позивачем рахунки відповідачем сплачені частково, у зв'язку з чим станом на березень 2012 року (включно) за відповідачем утворилася заборгованість за активну електроенергію в сумі 4 420 868 грн. 91 коп., реактивну електроенергію в сумі 214 442 грн. 59 коп., що заявлені до стягнення позивачем за даним позовом.

Про факт надання позивачем у повному обсязі обумовлених договором послуг свідчать наявні у матеріалах справи акти про використану електричну енергію, складені, підписані та засвідчені відповідачем у справі.

У відповідності з умовами пункту 4.4.1 договору у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плат за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня.

На підставі вищезазначеної умови договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеня за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії з урахуванням дат виникнення боргу в сумі 186 842 грн. 18 коп., що підтверджено відповідним розрахунком, наявним у матеріалах справи.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 43 111 грн. 21 коп. та інфляційні нарахування в сумі 3 692 грн. 78 коп., що також підтверджено відповідними розрахунками.

На суму нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань позивачем відповідачеві були надані окремі рахунки.

Оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи позивачем підтверджений факт виконання зобов'язання щодо поставки електроенергії.

Обов'язок з оплати спожитої активної та реактивної електричної енергії, а також перевищення договірних величин та недорахованої електроенергії відповідачем у повному обсязі виконаний не був, внаслідок чого, за відповідачем створилась заборгованість станом на березень 2013 року (включно) за активну електроенергію в сумі 4 420 868 грн. 91 коп., реактивну електроенергію в сумі 214 442 грн. 59 коп., перевищення договірних величин в сумі 31 975 грн. 80 коп., недораховану електроенергію в сумі 1 789 грн. 26 коп.

При цьому слід зазначити, що під час розгляду даної справи, відповідачем повідомлено про часткове погашення заборгованості за активну електроенергію, що підтверджено належними доказами, а саме: платіжним дорученням № 417 від 30.04.2013 на суму 200 000 грн., платіжним дорученням № 6 від 22.05.2013 на суму 848 717 грн., платіжним дорученням № 7 від 25.06.2013 на суму 142 928 грн., всього 1 191 645 грн.

Враховуючи надані докази, суд вважає за можливе, провадження у справі у частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 991 645 грн. припинити (без врахування 200 000 грн.) на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, з віднесенням витрат зі сплати судового збору у цієї частині позовних вимог на відповідача, оскільки заборгованість була погашення після порушення провадження у справі.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 200 000 грн., слід відмовити, оскільки дана сума була перерахована відповідачем , 30.04.2013, тобто до порушення провадження у даній справі, з віднесенням судових витрат у цієї частині на позивача.

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію в сумі 3 229 223 грн. 91 коп., реактивну електроенергію в сумі 214 442 грн. 59 коп., перевищення договірних величин в сумі 31 975 грн. 80 коп. та недораховану електроенергію в сумі 1 789 грн. 26 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню з віднесенням у цієї частині витрат зі сплати судового збору на відповідача.

У відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 186 842 грн. 18 коп., 3 % річних в сумі 43 111 грн. 21 коп. та інфляційні нарахування в сумі 3 692 грн. 78 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи.

На підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України відповідачем заявлене письмове клопотання щодо зменшення розміру штрафних санкцій (пені).

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 50%, а саме до 93 421 грн. 09 коп.

Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення суми пені, суд виходить з того, що відповідач є міським комунальним підприємством, яке надає послуги з централізованого опалення для населення, бюджетних установ та інших організацій. Проте дана категорія споживачів проводять розрахунки невчасно та не в повному обсязі, що приводить до виникнення дебіторської заборгованості, яка станом на 01.05.2013 складає 22 925 641 грн. У зв'язку з чим відповідач вимушений звертатися до кредитних установ для отримання кредитів для своєчасного розрахунку за енергоносії з метою забезпечення технологічного процесу, що у подальшому приводить підприємство до скрутного фінансового становища.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 3 229 223 грн. 91 коп., реактивну електроенергію в сумі 214 442 грн. 59 коп., перевищення договірних величин в сумі 31 975 грн. 80 коп., недораховану електроенергію в сумі 1 789 грн. 26 коп., 3% річних в сумі 43 111 грн. 21 коп., інфляційні нарахування в сумі 3 692 грн. 78 коп., з віднесенням судового збору у цієї частині на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягають задоволенню частково, в сумі 93 421 грн. 09 коп., з покладенням на відповідача судових витрат.

У судовому засіданні відповідно до умов ст. 82 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 77, 78, п. 11 ст. 80 , 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Антрацитівського міського комунального підприємства, м. Антрацит Луганської області, вул. Горноспасательна, буд. 4, код 03076618, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, код 31443937:

- заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 3 229 223 грн. 91 коп., за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 214 442 грн. 59 коп., заборгованість за перевищення договірних величин в сумі 31 975 грн. 80 коп., заборгованість за недораховану електроенергію в сумі 1 789 грн. 26 коп., на п/р зі спеціальним режимом використання № 260393189060 у філії ЛОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 304665, код 31443937, видавши наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- пеню в сумі 93 421 грн. 09 коп., 3% річних в сумі 43 111 грн. 21 коп., інфляційні нарахування в сумі 3 692 грн. 78 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 66 012 грн. 58 коп., на п/р № 2600518645 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код 31443937, видавши наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 200 000 грн. та пені в сумі 93 421 грн. 09 коп. відмовити.

4. У частині стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 991 645 грн. провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення - 05.08.2013.

Суддя О.О. Седляр