Рішення № 32810991, 05.08.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року м. Мукачево Справа №303/4714/13-ц

2/303/2287/13

Номер рядка стат.звіту-26

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Кость В.В.

при секретарі Болдижар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево матеріали цивільної справи

за позовом ПАТ «Універсал Банк»

до відповідача (1) ОСОБА_1

до відповідача (2) ОСОБА_2

до відповідача (3) ОСОБА_3

про стягнення заборгованості у сумі 30031,75 грн.,

За участю:

представника позивача - Матьковського Р.Е.;

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Універсал Банк» (надалі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 30031,75 грн..

Як на підставу для задоволення позовних вимог, Банк посилається на те, що в процесі цивільно - правової реалізації укладеного між сторонами кредитного договору Позичальник та поручителі не виконали своїх зобов'язань зі сплати кредиту та інших нарахувань, в зв'язку з чим у відповідачі мають нести солідарний обов'язок з повернення Банку суми за предметом позовних вимог.

Нормативно - правовою підставою для задоволення позовних вимог вказані приписи ст.ст. 625, 1050 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог поданими суду доказами, які в повній мірі підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором від 18.12.2006 року, нарахованих відсотків та пені, та право на її стягнення з відповідачів.

Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи відповідачі в судове засідання не з'явилися, заперечень проти позову не надали, тому, за згодою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши доводи представника позивача та дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

За умовами укладеного кредитного договору від 18 грудня 2006 року за №11/909К-06 (надалі - Договір кредиту, а.с. 5-6) між ВАТ «Банк Універсальний», назву якого змінено на ПАТ «Універсал Банк» (далі - Банк), Банк надав ОСОБА_1 (далі - Позичальник) кредит на загальну суму 10000 грн. із зобов'язанням відповідача (1) повернути зазначену суму та плату за користування кредитом у вигляді 0,001 відсотків річних, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 17.12.2008 року.

Фактичне отримання Позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки від 18.12. 2006 року №57-5 (а.с. 9).

В забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором Банком були укладені договори поруки (а.с. 7, 8) з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у відповідності до умов яких, останні взяли на себе зобов'язання солідарно з ОСОБА_1 відповідати перед Кредитором за виконання Договору кредиту.

На підставі вимог від 18.01.2013 та 18.05.2013 позивач повідомив Позичальника та Поручителів про наявність заборгованості за Договором кредиту, що підтверджується також даними поштових повідомлень (а.с. 10, 11, 12, 13, 14).

Згідно з даними наявного у матеріалах справи розрахунку (а.с. 15) заборгованість Позичальника станом на 25.04.2013 становить суму 30031,75 грн. (в т.ч.: 7666,04 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 3166,73 грн. - комісія; 19198,98 грн. - пеня).

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи суд виходить з того, що згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовими нормами, які містяться в ст. 256, 257, п. 1 частини другої ст. 258, частині четвертій ст. 559 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Пунктом 7 частини одинадцятої ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів» передбачена імперативно сформована заборона для кредитодавця щодо вимоги на повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Правовими приписами п. 31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

В «Протоколі погодження», копія якого була надана представником позивача в судовому засіданні 05.08.2013, наведена констатація того, що наданий ОСОБА_1 кредит був споживчим.

Оцінюючи фактичні обставини по справі не предмет їх відповідності вищевказаним нормам цивільного законодавства суд приходить до висновку про необхідність відмови Банку у задоволенні позовних вимог за предметом позову з огляду на наступне.

Як свідчать дані штемпеля на позовній заяві ПАТ «Універсал Банк», за стягненням вищевказаної суми заборгованості, позивач звернувся до суду 09.07.2013 року, незважаючи на те, що між Банком та Позичальником була погоджена умова щодо кінцевої дати повернення кредитних коштів (17 грудня 2008).

Отже у Договорі кредиту чітко визначений строк виконання зобов'язання - 17 грудня 2008 (п.1.1), тому саме з цієї дати почав спливати строк позовної давності для вимог позивача.

Відповідно до частини першої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Передбачена Договором кредиту умова (10.1.) про його дію до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань не є встановленим сторонами строком дії договору, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 Цивільного кодексу України. Отже, в даному випадку підлягають застосуванню положення статті 257 Цивільного кодексу України, якою передбачено трьохрічний строк позовної давності.

Як свідчать фактичні дані по справі позивач цей строк пропустив, і поновити його не просив.

Таким чином, вказане є однозначною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

В зв'язку з цим, судом не аналізуються обставини щодо підставності позовних вимог в частині нарахування Банком пені за 1588 днів та заявлення вимог до поручителів з урахуванням положень частини четвертої ст. 559 Цивільного кодексу України, оскільки суд загалом відмовляє у задоволенні позовних вимог до всіх відповідачів, у зв'язку з пропуском банківською установою загального строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

На підставі наведеного, керуючись 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 10, 14, 57-60, 212-215, 223, 224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у сумі 30031,75 грн. - відмовити повністю.

2. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом (Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Кость

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.08.2013.