Ухвала суду № 32808869, 30.07.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2114/13 30.07.2013 30.07.2013 30.07.2013

Провадження №22-ц/784/1848/13

Головуючий першої інстанції: Кірімова О.М.

Категорія: 48 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Базовкіної Т.М.,

суддів: Колосовського С.Ю.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Яценко Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звільнення від сплати аліментів,

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про звільнення від сплати аліментів.

Позивач вказував, що рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2012 р. з нього на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 360 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 4 липня 2012 р. і до їх повноліття.

Посилаючись на те, що з січня 2013 р. син ОСОБА_6 проживає з ним, у зв'язку з чим він утримує дитину, позивач, посилаючись на положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 273 СК України, просив суд звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_6

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2013 р. в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що рішення суду ухвалено з порушенням вимог матеріального та процесуального закону і просить його скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

ОСОБА_4 подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказує на безпідставність її доводів, й просить скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, відповідачки, її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживали з матір'ю.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 25 липня 2011 р. з ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку.

Рішенням того ж суду від 6 листопада 2012 р. змінено порядок стягнення аліментів та стягнуто на користь ОСОБА_4 на утримання дітей з ОСОБА_3 аліменти в розмірі по 360 грн. на кожну дитину щомісячно.

З січня 2013 р. син ОСОБА_6 проживає з батьком, знаходиться на його утриманні. Дані обставини визнані сторонами.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд про звільнення від сплати аліментів, які стягнуто за рішенням суду на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_6.

Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що для його задоволення відсутні передбачені законом підстави.

Однак, з таким висновком погодитись не можна.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (ч. 3 ст. 181 СК України).

З аналізу наведених норм закону вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утриманні дитини є її проживання з цим з батьків.

З січня 2013 р. син сторін ОСОБА_10 перейшов проживати від матері до батька, який з цього часу утримує сина.

За таких обставин відпали обставини, які були підставою для стягнення за рішеннями судів від 25 липня 2011 р. аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_6 та наступної зміни способу їх стягнення рішенням суду від 19 липня 2012 р.

Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Суд не звернув належної уваги на наведені обставини справи та вимоги закону, не врахував зміну обставин, які впливають на право ОСОБА_4 отримувати аліменти на утримання неповнолітнього сина, а тому помилково відмовив у позові.

З врахуванням викладеного та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звільнення від сплати аліментів задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від сплати аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2012 року.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: