Постанова № 32808362, 26.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року

(16 год. 20 хв.)

Справа № 808/4497/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Ширшові А.А.,

за участю представників:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігма»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Рігма» (далі – позивач, Товариство) звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі – відповідач, ДПІ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача;

- зобов’язати відповідача звільнити майно Товариства з податкової застави зокрема: магазин «Промтовари №1» площею 314,1 м.кв. балансовою вартістю 9749 грн. 57 коп., що знаходиться у с. Каменське, магазин з надвірними господарськими та побутовими будівлями площею 196,8 м.кв. балансовою вартістю 16185 грн. 84 коп., що знаходиться у с. Петромихайлівка, Вільнянський район Запорізької області.

Ухвалою судді від 30.04.2013 відкрито провадження у адміністративної справі №808/4497/13-а та призначено розгляд на 27.05.2013. Розгляд справи зупинявся.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Пояснення на адресу суду не надходили.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та надіслав до суду заперечення в яких просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають до задоволення.

Варто зазначити, що у квітні 2009 року прокурор Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, звернувся до суду із позовом про стягнення боргу з ТОВ «Рігма» в розмірі 29223, 81 грн. Постановою від 22.06.2009 позов задоволено частково, стягнуто заборгованість у сумі 22953, 72 грн. ДПІ було оскаржено цю постанову до апеляційної інстанції. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2009 у справі №2а-2526/09/0870 залишено без змін. Таким чином, Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення на користь держави податковий борг у розмірі 22953, 72 грн.

Судом встановлено, що за Товариством рахується заборгованість перед державним бюджетом в сумі 22953, 72 грн., яка була погашена, що підтверджується платіжним дорученням №145 від 18.02.2013.

Крім того, незважаючи на це, 12.01.2010 податковим керуючим ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя складено акт опису активів ТОВ «Рігма» №135/10/24-020, на які поширюється право податкової застави.

Так, 20.01.2010 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено публічне обтяження – податкова застава із терміном дії до 20.01.2015. Підставою обтяження: абз.3, 4, п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України №2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», редакція чинна на той час.

Отже, Товариство звернулось до ДПІ із заявою №31 від 20.02.2013, якою просило зняти податкову заставу з активів підприємства, оскільки є доказ сплати боргу (платіжне дручення145 від 18.02.2013). Також, Товариство звернулось до ДПІ із заявою № 32 від 20.02.2013, якою просило внести зміни до особових рахунків Товариства та надати інформаційне повідомлення про відсутність заборгованості по податку на додану вартість перед бюджетом.

Суд звертає увагу на те, що 27.03.2013 на адресу Товариства надійшов лист від ДПІ «Про надання відповіді» від 20.03.2013 №7688/10/20-008. В листі вказано, що ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-2526/09/0870 податкова не отримувала. Зміни в особовому рахунку можуть здійснюватися тільки на підставі судового рішення, але ухвалою суду апеляційної інстанції не зобов’язано ДПІ здійснювати будь – які зміни в особовому рахунку, тому підстав для внесення коректив немає.

З аналізу зазначених вище обставин слід дійти висновку, що дії ДПІ порушують права та законні інтереси позивача.

Спираючись на норми Конституції, як норми прямої дії, якими визначено зміст прав та свобод, особа має можливість вимагати від держави в особі органів публічної адміністрації належної організації та безпосереднього виконання кореспондуючих обов’язків.

При цьому не будь-яке порушення суб’єктом владних повноважень своїх обов’язків кореспондує праву особи вимагати його припинення. Право на захист (задоволення позову) у особи – позивача в межах публічно охоронного відношення виникне за двох умов. По-перше суд має встановити обов’язок органу влади вчинити певну дію (прийняти рішення). По-друге, має бути доведено правову заінтересованість особи у виконанні цього обов’язку саме на її користь. Закон у вигляді так званої захисної норми має гарантувати особі право вимагати від органу публічної адміністрації виконання певного обов’язку на свою користь.

Відповідно до загального принципу КАС України, відображеного в статтях 2 та 6 захисту підлягає порушене право, свободи або інтереси.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб’єкта владних повноважень.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Статтею 87 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків визначено будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Положеннями статті 88 ПКУ передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до статті 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

З урахуванням встановлених судом обставин, норм податкового права, що регулюють відносини між позивачем та відповідачем у сфері податкової застави, суд приходить до висновку про протиправність дій ДПІ щодо опису активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігма» на які поширюється право податкової застави, який був забезпечений податковою заставою відповідно до акту №135/10/24-020 від 12.01.2010.

Підстави для звільнення майна платника податків з податкової застави встановлені статтею 93 ПКУ, а саме:

отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

визнання податкового боргу безнадійним;

прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

В даному випадку, платіжне доручення №145 від 18.02.2013 є документом, який сповістив ДПІ про повне погашення суми податкового боргу.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що ДПІ неправомірно відмовила у звільненні майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігма» з податкової застави, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В силу ч.2. ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.94, 160, 161, 162, 163, 167, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов – задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби та зобов’язати звільнити майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігма» з податкової застави, зокрема: магазин «Промтовари №1», площею 314,1 м.кв. балансовою вартістю 9749 (дев’ять тисяч сімсот сорок дев’ять гривень) коп., що знаходиться у с.Кам'янське, магазин з надвірними господарськими та побутовими будівлями площею 196,8 м.кв. балансовою вартістю 16185 грн. 84 коп., що розташований у с. Петромихайлівка Вільнянський район, Запорізька область.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рігма» (Код ЄДРПОУ 30651102) судовий збір у розмірі 68 (шістдесят вісім гривень) 82 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 – 187 КАС України.

Суддя М.П. Авдєєв