Рішення № 32807042, 01.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2013 р.Справа № 916/1574/13

За позовом Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт";

до відповідача Одеська регіональна служба державного ветеринарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті

про стягнення 5658,93грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Моісєєв Д.А.. - за довіреністю;

Від відповідача: Іванова І.О. - за довіреністю;

Суть спору: Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про стягнення 5 658,93 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що зазначена заборгованість виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 142 - О від 21.02.2011 року в частині несвоєчасних розрахунків за спожиті комунальні послуги.

Ухвалою суду від 14 червня 2013 року порушено провадження у справі №916/1574/13 та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 18.07.2013р. позивач звернувся із заявою про уточнення позовних вимог. В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначив, що 04.04.2013 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору № 142-О від 21.02.2011 року, якою пункт 1.2 розділу 1 «Предмет договору» було викладено у новій редакції, а саме змінено суму договору (орієнтований розрахунок) на 2013 рік. Оскільки пунктом 3 додаткової угоди було встановлено, що остання відповідно до ст. 631 ЦК України регламентує взаємовідносини сторін, що виникли до її укладання, а саме з 01.01.2013 року, позивачем було проведено коригування раніше виставлених відповідачу рахунків. Крім того, за період з квітня по червень 2013 року у відповідача виникла нова заборгованість перед позивачем. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 924,96 грн. основного боргу, 263,30 грн. пені, 54,06 грн. розмір трьох відсотків річних.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 01 серпня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянув матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

21.02.2011 року між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Одеською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 142 - О, згідно з п.1.1 якого балансоутримувач „Іллічівський морський торговельний порт" забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна 4, 5-й термінал, загальною площею 1542,7 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується нежитловим приміщенням другого поверху двоповерхової будівлі АБК на контейнерно-автотранспортній площадці 5-го терміналу ІМТП, загальною площею 14,2 кв. м.

Згідно з п.п.2.2.1-2.2.3 договору відповідач зобов'язаний дотримуватись вимог установлених правил користування будівлею та приміщенням за договором та не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати рахунки балансоутримувача на відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди та користування земельною ділянкою.

На виконання вказаного договору позивачем були виставлені рахунки на оплату а саме: №Пр/37584 від 31.12.2012 року на суму 1 827,52 гривни, № Пр/3017Р від 17.04.2013 року на суму 1457,83 гривень, №Пр/61128Р від 17.04.2013 року на суму 1 189,53 гривень №Пр/10820Р від 17.04.2013 року на суму 1 247,99 гривень, №Пр14372 від 30.04.2013 року на суму 743,61 гривень, №Пр/18317 від 31.05.2013 року на суму 477,71 гривень, №Пр/20960 від 30.06.2013 року на суму 472,62 гривень, з граничним строком сплати відповідно до 12.01.2013 року, 12.05.2013 року, 12.05.2013 року, 12.05.2013 року, 12.05.2013 року, 12.06.2013 року та до 12.07.2013 року, всього на суму 7 416,61 гривень.

Відповідачем у свою чергу було здійснено часткову оплату, а саме 30 квітня 2013 року 3 032,97 гривень, 16.05.2013 року на суму 456,15 гривень, всього сплачено 3 489,12 гривень. Таким чином заборгованість складає 3924,96 гривень.

У зв'язку з порушенням умов договору, відповідачу також було нараховано пеню в сумі 263,30 гривень та річні в сумі 54,06 гривень.

Відповідач у свою чергу вимоги позивача не визнає та зазначає, що фактична заборгованість складає 574,92 гривень, решта суми заборгованості сплачена.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так п.2.2.3 договору №2/142-0 передбачено, що не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним , вносити плату у розмірі 806,26 гривень з урахуванням ПДВ на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування при будинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, а також за комунальні послуги згідно з додатком.

Сторони 13.09.2012 року уклали додаткову угоду до договору, згідно якої п.2.2.3 викладено у наступній редакції , не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати рахунки балансоутримувача на відшкодування витрат на утримання об'єкту оренди за користування земельною ділянкою. ПДВ нараховується згідно чинного законодавства України. Балансоутримувач має право в односторонньому порядку змінювати місцеві тарифи на послуги, визначені у розрахунку.

Так на адресу відповідача були виставлені рахунки від 31 грудня 2012 року за №Пр/37 584 зі строком оплати до 12 січня 2013 року, Рахунок № Пр/3017Р від 17.04.2013 року на суму 1457,83 гривень, №Пр/61128Р від 17.04.2013 року на суму 1 189,53 гривень №Пр/10820Р від 17.04.2013 року на суму 1 247,99 гривень, зі строком оплати до 12 травня 2013 року, всього на суму 5 722,87 гривень.

Відповідачем оплата проведена в сумі 2 463,12 гривень за платіжним дорученням №708 від 30 квітня 2013 року, в сумі 391,37 гривень за платіжним дорученням №709, в сумі 178,48 гривень за платіжним дорученням №707, всього сплачено 3 032,97 гривень.

Рахунки №Пр14372 від 30.04.2013 року на суму 743,61 гривень зі строком оплати до 12 травня 2013 року , №Пр/18317 від 31.05.2013 року на суму 477,71 гривень зі строком оплати до 12 червня 2013 року, №Пр/20960 від 30.06.2013 року на суму 472,62 гривень зі строком оплати до 12 липня 2013 року, всього на суму 1693,94 гривень

Відповідачем оплачено 64.03 гривень за платіжним дорученням №770 гривень, від 14 травня 2013 року, за платіжним дорученням №772 від 14 травня 2013 року 250,96 гривень, за платіжним дорученням №771 від 14 травня 2013 року 141,16 гривень та за платіжним дорученням №769 від 17 червня 2013 року 287,46 гривень, всього перераховано 743,61 гривень.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, в порушення умов договору відповідачем не були оплачені виставлені позивачем рахунки, в зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за спожиті комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території за договором № 142 - О від 21.02.2011 у розмірі 3 640,23 гривень.

Суд доходить висновку сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 3 640,23 гривень, які і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 4.2 договору за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги відповідач сплачує пеню у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положення ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачають, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З посиланням на вищезазначений пункт договору позивачем за допущене відповідачем порушення грошових зобов'язань було нараховано до сплати пеню у розмірі 263,30 гривень.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми пені та вважає за необхідне зазначити, що враховуючи те, що рахунок від 31 грудня 2012 року за №Пр/37 584 зі строком оплати до 12 січня 2013 року було сплачено 30 квітня 2013 року, прострочення оплати складає 107 днів з 13 січня 2013 року до 30 квітня 2013 року та розмір пені є 80,36 гривень.

Рахунок № Пр/3017Р від 17.04.2013 року на суму 1457,83 гривень, №Пр/61128Р від 17.04.2013 року на суму 1 189,53 гривень №Пр/10820Р від 17.04.2013 року на суму 1 247,99 гривень, рахунки №Пр14372 від 30.04.2013 року на суму 743,61 гривень зі строком оплати до 12 травня 2013 року, часткова оплата у квітня місяці на суму 1205,45 гривень. Заборгованість станом на 12 травня 2013 року складає 3433,51 гривень, пеня за 1 день складає 1,41 гривни, а враховуючи часткову оплату в сумі 456,15 гривень 14 травня 2013 року розмір пені складає 34,26 гривень, прострочення з 15 травня 2013 року до 12 червня 2013 року.

Станом на 17 червня 2013 року заборгованість складає 2977,36 гривень та не оплачений рахунок №Пр/18317 від 31.05.2013 року на суму 477,71 гривень зі строком оплати до 12 червня 2013 року, всього 3455,07 гривень, розмір пені складає 5,67 гривень. Враховуючи часткову оплату станом на 17 червня 2013 року заборгованість складає 3 167,61 гривень, таким чином сума пені складає 32,54 гривень за період з 17 червня 2013 року до 12 липня 2013 року .Рахунок №Пр/20960 від 30.06.2013 року на суму 472,62 гривень зі строком оплати до 12 липня 2013 року.

Таким чином станом на 12 липня 2013 року сума заборгованості відповідача складає 3640,23 гривень, розмір пені з 12 липня 2013 року до 17 липня 2013 року складає 5,98 гривень.

Таким чином до стягнення підлягає сума пені у розмірі 80,36 гривень + 1,41 гривни + 34,26 гривень + 5,67 гривень + 32,54 гривень +5,98 гривень = 160,22 гривень.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору нараховано 3%річних в сумі 54,06 гривень, яка перевірена судом та за підрахунком суду складає 35,83 гривень.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані, доказів сплати заборгованості не надано.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України, в межах задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної установи „Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті" (65063, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7, код ЄДРПОУ 00485993) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Праці, 6, код 01125672) - 3 640 (три тисячі шістсот сорок) гривень 23 копійки основного боргу, 160 (сто шістдесят) гривень 22 копійки пені, 35 (тридцять п'ять) гривень 83 копійки 3 % річних, 1582 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дві) гривни 86 копійок витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 5 серпня 2013 року

Суддя Гуляк Г.І.