Ухвала суду № 32806060, 30.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 р.Справа № 816/2307/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р. по справі № 816/2307/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві

про відшкодування витрат,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області про відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, витрат на відшкодування сум пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на суму 1 498 грн. 71 коп., витрати на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника на суму 453 грн. 57 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві витрати на виплату пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва в розмірі 1498,71 гривень 71 копійка.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану вище постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач також не погодився з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів встановила, що відповідно до таблиць розбіжностей до довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень - березень 2013 року відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві не прийнято до заліку: суму витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, призначених громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за вказаний період в розмірі 1 952 грн. 28 коп., суму витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_4, у випадку коли вона на момент загибелі потерпілого не перебувала на його утриманні за січень - березень 2013 року в розмірі 453 грн. 57 коп., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні виходячи з наступного.

1. Щодо відмови Відділення відшкодовувати суму основного розміру пенсії громадянину ОСОБА_1 за січень - березень 2013 року в розмірі 728 грн. 40 коп., ОСОБА_3 за січень - березень 2013 року в розмірі 320 грн. 31 коп. та ОСОБА_2 за січень - березень 2013 року в розмірі 450 грн., колегія суддів заначає наступне.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_1 стався 05 жовтня 1960 року на Лаві № 16 Шахти 2 Бібіковської, що розташована в м. Вузлова, Тульської області Російського СФСР, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві від 05 жовтня 1960 року /а. с. 29-30/. Вказаній особі УПФ України в Октябрському району в м. Полтаві призначено та проводиться виплата пенсій по інвалідності, що підтверджується матеріалами справи.

Нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_3 стався 30 грудня 1983 року на Автозбиральному заводі, що розташований в м. Брежнєв, ТАРСР, про що свідчить акт № 21 про нещасний випадок на виробництві від 06 грудня 1983 року /а. с. 25-27/. Вказаній особі УПФ України в Октябрському району в м. Полтаві призначено та проводиться виплата пенсій по інвалідності, що підтверджується матеріалами справи.

Нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_2 стався 29 січня 1994 року на прокатно-ремонтному цеху бурового обладнання Урайського управління бурових робіт № 2, що розташований в м. Урай, вул. Шевченко, 4, Тюменська область, Російська Федерація, про що свідчить акт № 1 про нещасний випадок на виробництві від 29 січня 1994 року /а. с. 19-21/. Вказаній особі УПФ України в Октябрському району в м. Полтаві призначено та проводиться виплата пенсій по інвалідності, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

За приписами статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Як визначено статтею 25 Основ, за пенсійним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги в силу статті 25 Основ є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2 статті 7 Закону "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що набрав чинності з 01 квітня 2001 року, передбачено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною другою статті 24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Колегія суддів зазначає, що сфера дії вказаного Закону поширюється на таку категорію інвалідів, до якої належать ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Так, за приписами частини другої статті 2 згаданого Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення, що 13 березня 1992 року була підписана Україною і набрала для неї чинності, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За таких обставин, неприйняття відповідачем до заліку витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, призначеної громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за січень - березень 2013 року є неправомірним.

Пунктами 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04 березня 2003 року №5-4/4, визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Враховуючи те, що відповідачем безпідставно відмовлено включити до заліку суму витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, призначеної громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за січень - березень 2013 року в загальному розмірі 1 498 грн. 71 коп. (за виключенням адресної допомоги), колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

2. Щодо позовних вимог про витрати на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника на суму 453 грн. 57 коп. у січні - березні 2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого відповідно до статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержанням каліцтва або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів (стаття 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"). Відповідно до положення про МСЕК таким закладом є саме дана установа.

З матеріалів справи за змісту позовної заяви вбачається, що 06 серпня 2010 року ОСОБА_4 призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника (ОСОБА_7), у випадку коли вона на момент загибелі потерпілого не перебувала на його утриманні. Сторонами не заперечувався той факт, що ОСОБА_4 не перебувала на утриманні ОСОБА_7 в момент смерті останнього від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання.

Доказів того, що особа мала на день смерті потерпілого право на одержання від нього утримання сторонами до суду не було надано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позовні вимоги щодо відшкодування виплаченої основної пенсії по втраті годувальника за осіб, смерть яких настала після страхового випадку у сумі 453,57 грн з огляду на відсутність відповідних документів, що вимагаються для підтвердження причинного зв'язку між смертю ОСОБА_7 та травмою або професійним захворюванням та відсутності доказів перебування ОСОБА_4 на утриманні ОСОБА_7 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування апелянтами не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р. по справі № 816/2307/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.