Постанова № 32805960, 16.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 липня 2013 року 10:02 № 826/8849/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

до

Дочірнього підприємства "Дестені"

про

стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 45 392,69грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту – позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Дестені» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 45 392, 69 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/8849/13-а.

26 червня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшло клопотання відповідача про надання копії позовної заяви для направлення відповідних заперечень на позовну заяву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року призначено адміністративну справу до розгляду у судовому засіданні на 11 липня 2013 року, яке відкладалось на 16 липня 2013 року у зв’язку з клопотанням відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковий борг відповідача виник у зв’язку із порушенням відповідачем законодавчо встановлених термінів сплати згідно податкових декларацій плати за землю, передбачених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України та згідно податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання та використання поверхневих та підземних вод, які входять до складу напоїв.

Представник відповідача у судовому засіданні 16 липня 2013 року адміністративний позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні. Мотивуючи відзив на адміністративний позов зазначив, що ДП «Дестені» подало до ДПІ у Голосіївському районі лише копію декларації, до відома, адже товариство перебуває на обліку у Шевченківському районі м. Києва та відповідно податки, збори та обов’язкові платежі, мають сплачуватися на інші бюджетні рахунки.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

За змістом облікової картки платника податку за Дочірнім підприємством «Дестені» обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 44870,43 грн. та з збору за спеціальне використання води у розмірі 522,26 грн., який виник внаслідок подання відповідачем податкової декларації з податку за землю № 22626 від 21 лютого 2011 року та податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв № 563387 від 19 листопада 2010 року.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до підпункту 49.18.1. пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що згідно поданих податкових декларацій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 45392,69 грн., яка у встановлені строки ним не сплачена.

За змістом пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Позивачем відповідно до законодавства вживались заходи по стягненню з відповідача податкового боргу, а саме, у відповідності до вимог статті 59 Податкового кодексу України направлялась податкова вимога від 23 лютого 2011 року, яка вручена відповідачу згідно поштового повідомлення про вручення 06 червня 2011 року (а. с. 10).

Проте, зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Отже, станом на час звернення позивача до суду за відповідачем рахується непогашена заборгованість у сумі 45392,69 гривень.

Представником відповідача у судовому засіданні не спростовано наявність заборгованості у товариства у розмірі 45392, 69 грн., водночас, посилаючись на перебування юридичної особи на обліку в ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС, відповідач вважає звернення до суду із вимогою про стягнення боргу саме ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС необґрунтованим.

Суд не погоджується із таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем самостійно подано податкову декларацію з податку за землю № 22626 від 21 лютого 2011 року та податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв № 563387 від 19 листопада 2010 року до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС, оскільки Дочірнє підприємство «Дестені» включено до категорії платників окремих видів податків, що перебуває на обліку у ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС.

За приписом пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Суд звертає увагу, що відповідачем не спростовано наявність заборгованості у Дочірнього підприємства «Дестені» у розмірі 45 392, 69 грн., доказів сплати узгодженого боргу також не надано.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби доведено наявність у відповідача податкового боргу та підстав для його стягнення, а тому позовна заява про стягнення з Дочірнього підприємства «Дестені» податкового боргу в розмірі 45 392, 69 грн. підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Дестені» (код ЄЛРПОУ 32667072, юридична адреса: 01033, місто Київ, вул. Саксаганського, буд. 57-б) заборгованість перед бюджетом у розмірі 45 392, 69 грн. (сорок п’ять тисяч триста дев’яносто дві гривні 69 коп.).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник