Постанова № 32805703, 04.08.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/825/13-а Провадження № 2-а/591/101/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого - судді Сибільова О.В.,

за участю секретаря - Кірілової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах Занченка Анатолія Геннадійовича,

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до начальника УПФУ в м. Сумах Занченко А.Г. та УПФУ в м. Сумах, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, який підтримала в судовому засіданні та мотивувала тим, що 23 січня 2013 року відносно неї було складено протокол № 113 та № 24 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП. 30 січня 2013 року за цим протоколом було винесено постанову СУ № 023, про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 гривень. Як підставу для скасування цієї постанови вона зазначає, що не скоювала зазначених порушень пенсійного законодавства, а також, що на момент накладення адміністративних стягнень закінчились терміни, визначені ст. 38 КУпАП.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, з огляду на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення винесена на законних підставах.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази, вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 січня 2013 року відносно позивача було складено протокол № 24 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП (а.с. 6).

30 січня 2013 року за цим протоколом було винесено постанову СУ № 023, про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 гривень (а.с. 7).

З досліджених судом протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що позивачу в провину інкримінувались порушення порядку нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень-грудень 2004 року та квітень-липень 2005 року.

Ст. 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що наведені порушення позивача є триваючими і, оскільки вони були виявлені лише 22 січня 2013 року при перевірці позивача, тому саме з цієї дати слід обраховувати терміни, впродовж яких може бути накладено адміністративне стягнення.

Проте, такі висновки відповідача є помилковими, і він помилково вважає наведені порушення триваючими, з огляду на те, що об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, характеризується конкретною дією чи бездіяльністю, пов'язаною з ненарахуванням, невірним нарахуванням або недоплатою певних платежів, які позивач повинен вчинити в певний строк - строк їх сплати визначений законом.

Оскільки наведені відрахування повинні були проводитись і сплачуватись кожного місяця (чого не заперечив відповідач), тому закінченим це правопорушення слід вважати з моменту подання невірної звітності позивачем або з моменту сплати відповідних коштів в невірному (заниженому) розмірі позивачем на погашення цих платежів і саме з цього моменту слід обраховувати терміни, визначені ст. 38 КУпАП.

Безпідставними суд вважає і посилання відповідача як на підставу для відмови в задоволенні позову на ту обставину, що наведені порушення не могли бути виявлені раніше і були виявлені лише 22 січня 2013 року (акт перевірки № 34/05-14), а тому саме з цієї дати слід обраховувати терміни, визначені ст. 38 КУпАП, оскільки по-перше, законодавством України (ст. 38 КУпАП) початок обчислення строку накладення адміністративного стягнення не ставиться в залежність від можливості контролюючого органу виявити певне адміністративне правопорушення.

По-друге, доказів неможливості вчинення таких дій раніше суду не надано.

По-третє, по своїй суті в обов'язок органів Пенсійного Фонду України покладено перевірку підконтрольних суб'єктів, а також контроль за вірністю, своєчасністю та з дотриманням вимог законодавства сплати відповідними суб'єктами внесків та платежів (чого не заперечував та не спростував сам позивач), тому невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків не може вважатись судом підставою для залишення в силі незаконного рішення суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин позов підлягає задоволенню, а постанова СУ № 023 скасуванню.

Оскільки позивачем належав бути сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 34,41 гривень, тому саме ця сума підлягає стягненню з Держави на його користь.

На підставі ст. 33, 38, ч. 1 ст. 165-1, ст.ст. 251, 256, 280, 283, 293 КУпАП, керуючись ст. 11, п. 2 ч. 12 ст. 18, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 71, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову начальника Управління Пенсійного фонду України м. Сумах Занченка Анатолія Геннадійовича СУ № 023 від 30 січня 2013 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень, скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 34 гривні 41 копійку судового збору.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Сибільов