Рішення № 32805667, 22.07.2013, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

22.07.2013

Справа № 2-421/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Березівський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Дєткова О.Я.,

при секретарі Литвиненко Н.В., Авдєєвій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку «Європейський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 9975653,86 грн., а також суму понесених судових витрат по сплаті державного мита в сумі 1700 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. При цьому представник позивача посилався на те, що 24 вересня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого банк надав відповідачеві у користування 4460000 грн. на строк з 24.09.2008 р. по 23.09.2011 р. на умовах, передбачених кредитним договором. Станом на 14.07.2011 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 9975653,86 грн. розрахунок якої надано до матеріалів справи.

Позивач сповіщений належним чином про час і місце судового засідання, представник до суду не прибув, але у справі міститься заява представника позивача від 09.07.2013 року № 2992, згідно якої останній позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить провести розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач повідомлявся за єдиною відомою суду адресою у відповідності до ст.74 ЦПК України, але конверт повернувся на адресу суду не врученим з відміткою про незнаходження за вказаною адресою. Таким чином суд вважає відповідача сповіщеним належним чином про час і місце розгляду справи, оскільки відповідач, всупереч вимогам ст. 77 ЦПК України, не повідомив про зміну свого місця знаходження.

Статтею 224 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про можливість вирішення справи в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З огляду на специфіку виниклих правовідносин та виходячи з предмету спору, суд вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини врегульовано Цивільним кодексом України та приписами укладеного сторонами кредитного договору, умови якого не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим ля виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 24.09.2008 року був укладений договір № К/087/2601, згідно якого відповідачу надано у користування 4460000 грн. на строк з 24.09.2008 р. по 23.09.2011 р. включно із сплатою процентів визначених договором, а також сплатою пені у розмірі 1 % за порушення строків повернення кредиту за кожен день простроченого платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої обов'язки за укладеним кредитним договором надавши відповідачу зазначену суму у готівковій формі згідно із заявою на видачу готівки № 1099975 від 24.09.2008 р. (а.с.13).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості відповідача за укладеним договором станом на 14.07.2011 р. (а.с.17) становить 9975653,86 грн. та складається з: 4460000 грн. - тіло кредиту; 1207499,17 грн. - проценти за користування кредитом; 4308154,69 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, умовами укладеного між сторонами договору визначено, що відповідач зобов'язаний сплатити суму наданого кредиту із нарахованими процентами за користування ним у період з 24.09.2008 р. по 23.09.2011 р., але відповідач при цьому не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за укладеним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із повідомленням від 19.07.2011р. про необхідність сплати кредитної заборгованості (а.с.15), але відповідачем не було вчинено належних дій спрямованих на погашення заборгованості за укладеним кредитним договором.

Приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Таким чином, невиконання пред'явлених до відповідача вимог щодо сплати суми простроченої заборгованості по основному боргу, нарахованим процентам та пені свідчить про можливість стягнення суми боргу в примусовому порядку, з огляду на що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Крім того слід зазначити, що вказаний залишок заборгованості не спростований відповідачем, оскільки останнім не надано та в матеріалах справи не міститься доказів про здійснення відповідачем інших виплат на погашення боргу, розрахованого виходячи із вказаного вище періоду.

Проаналізувавши викладені норми законодавства у системному їх аналізі із обставинами виниклими у правовідносинах сторін кредитного договору, враховуючи наявність у матеріалах справи розрахунків заборгованості відповідача (а.с.17), що є належним доказом та обґрунтовує заявлену до сплати суму, - можливо дійти висновку про обгрунтованність заявлених позивачем вимог та доведеність відповідних обставин належними доказами.

Суд також вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 1820 грн., що складається із сплачених держаного мита - 1700 грн. та витрат на ІТЗ - 120 грн. згідно квитанцій в матеріалах справи (а.с. 1, 2).

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 224 ЦПК України, ст.ст.526, 610, 611, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного комерційного банку «Європейський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Акціонерного комерційного банку «Європейський», код ЄДРПОУ 19359904, грошові кошти в сумі 9 975 653 грн. 86 коп. та суму судових витрат в розмірі 1820 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його отримання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: