Рішення № 32805468, 01.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.2013р. Справа № 905/2338/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Бокової Ю.В., Риженко Т.М.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка Донецької області

про стягнення заборгованості за кредитним договором №11396537000 від 24.09.2008р. в сумі 723 238,11 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Тафіїв В.Ф. за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

01.08.2013р. з 13.50 год. по 14.00 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором №11396537000 від 24.09.2008р. в сумі 723 238,11 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором №11396537000 від 24.09.2008р. щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.

Ухвалою суду від 03.04.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/2338/13.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 03.06.2013р. строк розгляду справи №905/2338/13 продовжений на 15 днів.

18 червня 2013р. через канцелярію суду відповідачем наданий відзив на позов, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність у позивача прав вимоги за кредитним договором №11396537000 від 24.09.2008р., який укладено з ПАТ «УкрСиббанк», та порушення банком визначеної договором процедури ініціювання дострокового повернення кредитних коштів.

В судовому засіданні 01.08.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі надав суду для огляду оригінали договору, всіх додаткових угод, додатків та актів пройму-передачі , укладених між позивачем та ПАТ «УкрСиббанк». Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

24 вересня 2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - банк) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладений кредитний договір №11396537000, відповідно до п.1.1 якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується повернути банку кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 550 000,00 грн. в порядку і на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2 додаткової угоди №3 від 23.10.2009р. до кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 24.03.2014р., якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору. Викладений в додатку №1 до кредитного договору (в редакції додаткової угоди №3 від 23.10.2009р.) графік погашення кредиту є невід'ємною частиною кредитного договору.

Згідно з п.1.3.1, за користування кредитними коштами з 24.09.20089р. по 23.11.2008р. процентна ставка встановлюється в розмірі 23,5% річних. За користування кредитними коштами після 23.11.2008р. процента ставка встановлюється в розмірі 25,5% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення (п.1.3.2 кредитного договору).

За умовами п.1.3.5 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25.11.2008р.), позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом.

За порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 24% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості за методом «факт/360», але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України (п.7.1 кредитного договору).

Крім того, відповідно до п.5.5 кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем, та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит є обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно з вимогою банку не може перевищувати 14 календарних днів. (п.11.1 кредитного договору).

Згідно з п.9.5, строк дії даного договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору №11396537000 від 24.09.2008р. (з наступними змінами) сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

08 грудня 2011р. між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» в якості продавця та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» в якості покупця був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстрований в реєстрі за №29492950.

Згідно з п.2.1а вищевказаного договору, з урахуванням положень цього договору та відповідно до них, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх, та сплатити ціну купівлі.

У відповідності до розділу 1 договору відступлення, під правами вимоги за кредитами розуміються всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальника стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця в якості кредитодавця за цим договором). Кредитний договір означає кожний договір про надання кредиту між позичальником та продавцем в якості кредитодавця, що зазначений в Додатку І до цього договору (зі змінами станом на дату закриття відповідно до п.2.2b), разом з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього (за наявності), до переліку яких, зокрема, входить кредитний договір №11396537000 від 24.09.2008р, реєстраційний номер якого згідно з п.1.1 додаткової угоди №3 від 23.10.2009р. змінено на №11396537002.

За умовами п.2.3а-b, права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця та, з урахуванням інших зобов'язань продавця та покупця, викладених в цьому договорі, зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття.

За змістом п.1.1 зазначеного договору, документом, який підтверджує фактичну передачу Прав вимоги за кредитами від ПАТ «УкрСиббанк» та позивачем є Акт приймання-передачі прав вимоги.

Отже, виходячи зі змісту вищевказаних положень договору, сторони обумовили перехід прав вимоги за кредитними договорами складанням Акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами, де Акт приймання-передачі прав вимоги за кредитами означає акт у письмовій формі, який документально підтверджує фактичну передачу прав вимоги за кредитами від продавця до покупця, який буде підписаний між продавцем та покупцем в цілому за формою, наведеною в Додатку ІІІ (Форма Акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами) до цього договору разом з додатком до нього за формою, наведеною в Додатку Х (Форма Додатку І до Акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами) (п.1.1 додаткової угоди №1 від 19.12.2011р. до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011р.).

19 грудня 2011р. сторонами складений акт приймання-передачі прав вимоги, за яким продавець передав (відступив) права вимоги за кредитами покупцю (зазначені в додатку І до договору та деталізовані в додатку І до цього акту), та покупець цим прийняв права вимоги за кредитами (п.3 акту приймання-передачі). У до додатку №1 до акту від 19.12.2011р. за порядковим номером №3652 зазначений кредитний договір №11396537002 від 23.10.2009р., укладений з ОСОБА_1. В судовому засіданні 01.08.2013 року оглянуто оригінал зазначеного акту та додатку до нього.

З огляду на наведені обставини суд вважає доведеним належним чином набуття на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №29492950 від 08.12.2011р. Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» прав вимоги до ФОП ОСОБА_1, які ґрунтуються на кредитному договорі №11396537000 від 24.09.2008р. (з наступними змінами), а тому не приймає заперечення відповідача з цього питання, викладені ним у відзиві на позов.

Про відступлення йому прав вимоги за кредитним договором 11396537000 від 24.09.2008р. ПАТ «Дельта Банк» повідомило ФОП ОСОБА_1 листом №17.5k-11795 від 12.01.2012р., водночас проінформувавши останнього про реквізити, за якими підлягають поверненню кредитні кошти та сплаті відсотки за користування ними.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість перед банком. У зв'язку з вищевикладеним, ПАТ «Дельта Банк» звернулось до ФОП ОСОБА_1 з претензією №02.1-4007 від 18.07.2012р., в якій вимагав від позичальника дострокового повернення кредиту та плати за нього у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості за кредитним договором №11396537000 від 24.09.2008р.

За приписами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо порушення позивачем процедури ініціювання дострокового повернення кредитних коштів, оскільки виходячи зі змісту п.11.1 кредитного договору у випадку дострокового повернення кредиту термін кредиту вважається таким, що настав, а кредит є обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредит та плати за кредит згідно з вимогою банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.45), претензія ПАТ «Дельта Банк» №02.1-4007 від 18.07.2012р. отримана відповідачем 02.08.2013р., тому його заперечення з цього приводу не відповідають дійсності.

Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, станом на 07.03.2013р. у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 425 061,57 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 276 767,74 грн. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №905/2338/13 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитом в сумі 425 061,57 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 273 935,31 грн. Крім того, станом на 07.03.2013р. нараховано до сплати відсотки за користування кредитом в сумі 2 832,43 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що вимоги позивача про стягнення за кредитним договором №11396537000 від 24.09.2008р. заборгованості за кредитом в сумі 425 061,57 грн., заборгованості за відсотками в сумі 276 767,74 грн. є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Судом проаналізовано умови п.7.1 кредитного договору №11396537000 від 24.09.2008р. та встановлено, що за згодою сторін передбачені законом обмеження строку нарахування пені до відносин, що випливають з вищевказаного договору, не застосовуються.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, позивачем відповідно до приписів вищевказаних норм та п.7.1 договору станом на 07.03.2013р. нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 16 043,71 грн. та порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 5 365,19 грн.

Проаналізувавши надані позивачем розрахунки штрафних санкцій, судом проаналізовано їх арифметичну правильність і відповідність умовам кредитного договору та приписам закону, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з позивальника штрафних санкцій підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Беручи до уваги, що вимоги позивача є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549-552, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.1, 4, 22, 25, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Костянтинівка Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором №11396537000 від 24.09.2008р. в сумі 723 238,11 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36Б, ЄДРПОУ 34047020) за кредитним договором №11396537000 від 24.09.2008р. заборгованість за кредитом в сумі 425 061,57 грн., заборгованість за відсотками в сумі 276 767,64 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 16 043,71 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 5 365,19 грн.; судовий збір в сумі 14 464,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

У судовому засіданні 01.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 06.08.2013р.

Головуючий суддя П.В. Демідова

Суддя Ю.В. Бокова

Суддя Т.М. Риженко